Войцех Пшоняк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Войцех Пшоняк
пол. Wojciech Pszoniak
Дата народження2 травня 1942(1942-05-02)[1][2][3]
Місце народженняЛьвів, Українська РСР, СРСР[1]
Дата смерті19 жовтня 2020(2020-10-19)[4] (78 років)
Місце смертіВаршава, Республіка Польща[4]
ПохованняВійськові Повонзки
ГромадянствоПольща Польща
Професіяактор
Alma materКраківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського
Роки активності1965 — наш час
IMDbID 0699659
Автограф
Нагороди та премії
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Заслуги (Польща)
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Заслуги (Польща)
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultЗолота медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
Войцех Пшоняк у Вікісховищі
Зірка Войцеха Пшоняка на Алеї зірок в Лодзі

Во́йцех Зигмунт Пшо́няк (пол. Wojciech Zygmunt Pszoniak; 2 травня 1942, Львів — 19 жовтня 2020, Варшава, Польща) — польський театральний та кіноактор, театральний педагог.

Біографія

[ред. | ред. код]

Войцех Пшоняк народився 2 травня 1942 року у Львові, де провів перші роки життя. У 1945 році сім'я Войцеха була вимушена покинути Львів і переїхала до Гливиць. У початковій школі Войцех учився грати на скрипці та кларнеті. Перейшовши в середню школу, він почав грати на гобої й виступати у військовому оркестрі. Бувши студентом, Пшоняк виступав на сцені аматорського і студентського театру, а в 1961 році став засновником кабаре «Червоний жираф». Дебютував у болгарському телесеріалі «Подія на тупиковій вулиці» (Произшествия на сляпата вулиця) в 1965 році.

У 1968 році закінчив Театральну академію в Кракові, після чого почав працювати в театрі як актор. Виступав, зокрема, на сцені Старого Театру в Кракові (1968-72), Національного театру (1972-74) і театру Повшехни (1974-80) у Варшаві. Грав у багатьох постановках, серед яких, зокрема: «Анафема» Станіслава Виспянського в постановці Конрада Свинарського, «Любов і гнів» Джона Осбоурна в постановці Зигмунта Гібнера та «Ревізор» Миколи Гоголя в постановці Єжи Грузи.

У 1974—1980 роках Войцех Пшоняк викладав в Театральній академії ім. Зельверовича у Варшаві. З 1969 року виступав у виставах польського «театру телебачення».

З 1978 року Пшоняк грає на сцені французьких театрів, а в 1980-х переїхав у Париж на постійній основі. У Франції він на сценах театрів не тільки грає, а й ставить власні п'єси, використовуючи для розмовних сцен як рідну польську, так і французьку мови.

У кіно почав зніматися на початку 1970-х років. За свою акторську кар'єру зіграв у 80 різних фільмах і серіалах міжнародного виробництва. Популярність акторові принесла роль у фільмі Анджея Вайди «Земля обітована» (1974). Це був його другий спільний фільм з Вайдою, з яким актор встиг до цього попрацювати над стрічкою «Весілля» (1972). Надалі знявся також у фільмах Вайди «Дантон» (1982) і «Корчак» (1990). Серед артистичних досягнень актора також ролі у фільмах: «Аустерія» Єжи Кавалеровича, «Арія для атлета» Філіппа Байона, «Убити ксьондза» Агнешки Голланд. У 1979 році Пшоняк зіграв у культовому фільмі «Бляшаний барабан», знятому німецьким режисером Фолькером Шльондорфом.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Войцех Пшоняк був одружений з Барбарою Пшоняк і мав старшого на 12 років брата, Антоні Пшоняка[pl], який також є актором.[5]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Стаття-список Список ролей Войхеха Пшоняка в кіно та на телебаченні
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1967—1990 с Розслідування комісара Мегре Les enquêtes du commissaire Maigret Оцеп
1970 ф Обличчя ангела Twarz anioła батько Тадека
1972 ф Диявол Diabel Незнайомець-Диявол
1972 ф Переселення Przeprowadzka инженер Анджей Новіцький
1972 тф Пілат та інші Pilatus und andere — Ein Film für Karfreitag Ієшуа Га-Ноцрі
1973 ф Весілля Wesele журналіст / Станьчик
1974 ф Гніздо Gniazdo Мешко I, польський князь
1974 ф Земля обітована Ziemia obiecana Велт Мориц
1975 ф Картинки з життя Obrazki z życia Єжи Войцеховський, музикант (новела "Spór")
1975 ф Засуджений Skazany Ришард Бельчик
1975—1991 с Сінема 16 Cinéma 16 Рехт
1976 ф Тіньова смуга Smuga cienia диригент жіночого оркестру
1976 ф Я — метелик, або Роман сорокарічного Motylem jestem, czyli romans 40-latka Освальд, редактор з телебачення
1977 ф Справа Горгонової Sprawa Gorgonowej професор
1977 ф Реколекції Rekolekcje Марек
1978 ф Лікарня перетворення Szpital przemienienia лікар Марглевський
1979 ф Арія для атлета Aria dla atlety Зідельмайер, директор цирку
1979 ф Бляшаний барабан Die Blechtrommel Файнгольд
1979 ф Ґолем Golem ув'язнений
1980 ф Олімпіада 40 Olimpiada 40 Отто Шульце
1981 ф Лімузин Даймлер-Бенц Limuzyna Daimler-Benz Богданьський
1981 ф Вікно Okno кельнер
1981 ф Тихий рік Spokojne lata Сліз
1983 ф Дантон Danton Максиміліан Робесп'єр
1983 ф Аустерія Austeria Рудий Йоселе
1984 ф Діагональ слона La Diagonale du fou гросмейстер Фелтон, член команди Фромма
1985 ф Гіркий врожай Bittere Ernte Цибульковський
1986 ф Ненавиджу акторів Je hais les acteurs Геркуль Потнік
1986 с З моїми гарячими сльозами Mit meinen heißen Tränen Каєтан
1986 ф Літо самурая Der Sommer des Samurai Герхард Кралль
1988 ф Роки сендвічів Les Années sandwiches Макс
1988 ф Червона Венеція Rouge Venise Антоніо Вівальді
1988 ф Убити ксьондза To Kill a Priest гравець у бридж
1989 ф Двоє Deux Валькович
1990 ф Корчак Korczak Януш Корчак
1990 ф Мосьє Monsieur Кальтц
1990 ф Гавен Gawin П'єр / Геркс
1992 ф Винність невинного або коли краще спати Kiedy rozum śpi Оттенхаген
1992 ф Парад ідіотів Le Bal des casse-pieds Гробонек
1993 ф Вітер зі сходу Vent d'est полковник Лев Чеко
1994 тф Вигнання з раю Fall from Grace лікар
1995 ф Погляд Одіссея Ulysses' Gaze епізод
1995 ф Страсний тиждень Wielki tydzien Замойський
1995—2001 с Кавана Kavanagh QC Елек Зіманій
1997 ф Брат нашого бога Brat naszego Boga незнайомець
2000 ф Байланд Bajland Ян Ридель, кандидат на пост президента
2000 ф Друге життя Deuxième vie батько Вінсента
2001 ф Хаос Chaos Палі
2003 ф Обітниця мовчання Le Pacte du silence єпископ
2003 ф Король вищий за хмари Là-haut, un roi au-dessus des nuages продюсер
2004 ф Змія в кулаці Vipère au poing батько Воліца
2006 ф Страйк — героїня Гданська Strajk — Die Heldin von Danzig Камінський
2007 ф Надія Nadzieja Бенедикт Вебер
2008 с 39 з половиною 39 i pól Стефан Давідзюк
2008 с Зараз або ніколи! Teraz albo nigdy! Вітольд
2009 ф Менше зло Mniejsze zło пацієнт
2009—2014 с Наліт Braquo Йосип Віссаріонович
2010 ф Маленький іспит зрілості 1947 Mała matura 1947 майор Тшаска
2010 ф Містифікація Mistyfikacja перукар Пінно
2010 ф Не в цій людині Nie ten człowiek барон
2010 ф Роберт Мітчем мертвий Robert Mitchum est mort ректор школи кінематографії
2010 с Справедливість Sprawiedliwi старий Якуб Кон
2011 ф Варшавська битва. 1920 Bitwa warszawska 1920 Максим Вейган, французький генерал
2011 ф Кріт Kret Стефан Гарбарек, колишній капітан держбезпеки
2011 ф Переможець Wygrany професор Карлофф
2011 ф Кіт рабина Le chat du rabbin Вастенов, озвучення
2011 ф Чорний четвер Czarny Czwartek. Janek Wiśniewski padł Владислав Гомулка
2012 ф Розмазня Cassos пан Летц
2014 ф Карт-бланш Carte Blanche викладач
2014 с Дитина Розмарі Rosemary's Baby містер Віс
2015 ф Ексцентрики Excentrycy, czyli po słonecznej stronie ulicy Філіцьян Зуппе, настроювач фортепіано
2017 ф Зазирни в його серце Si tu voyais son coeur поляк

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Войцеха Пшоняка[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Кінофестиваль у Гдині
1975 Приз найкращому акторові Земля обітована Перемога
Монреальський кінофестиваль
1983 Найкращий актор Дантон Перемога
Премія Європейської кіноакадемії
1988 Найкращий актор другого плану З моїми гарячими сльозами Номінація
Премія «Орли»
2012 Найкращий актор другого плану Кріт Номінація
2016 Ексцентрики Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #138639213 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ а б в https://tvn24.pl/polska/wojciech-pszoniak-nie-zyje-aktor-mial-78-lat-4724726
  5. ↑ Bartosiak, Arkadiusz; Klinke, Łukasz; Meller, Marcin (2009), Wywiad z Wojciechem Pszoniakiem, Playboy, 2, архів оригіналу за 9 квітня 2018, процитовано 12 грудня 2017
  6. ↑ Нагороди та номінації Войцеха Пшоняка на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Войцех_Пшоняк&oldid=36052194