Волиця (Чортківський район)
| село Волиця | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Чортківський район | ||||
| Тер. громада | Гримайлівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61060110050078221 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1782 | ||||
| Населення | 303 | ||||
| Територія | 1.610 км² | ||||
| Густота населення | 188.2 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48233 | ||||
| Телефонний код | +380 3557 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°16′28″ пн. ш. 26°13′2″ сх. д. / 49.27444° пн. ш. 26.21722° сх. д. | ||||
| Водойми | Збруч | ||||
| Відстань до районного центру |
47 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Гримайлів | ||||
| Відстань до залізничної станції |
23 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8 | ||||
| Карта | |||||
  Волиця | |||||
 Волиця | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Во́лиця — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на північному сході району. До 2020 підпорядковане Калагарівській сільраді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.[1]
Населення — 285 осіб (2003).
Затверджена 23 жовтня 2020 року рішенням № 1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори — В. М. Напиткін, С. В. Ткачов, К. М. Богатов. Герб є промовистим.
У зеленому щиті із чорною трикутною главою, відділеною срібною ниткою і обтяженою золотою восьмипроменевою зіркою, срібне колесо воза, супроводжуване по сторонах золотими рогами вола. Унизу картуша напис «ВОЛИЦЯ» і рік першої згадки «1574».
Роги вола і колесо чумацького воза — символ назви села, золота зірка — символ Полярної зорі, дороговказу для чумаків.
На зеленому квадратному полотнищі з верхніх кутів до середини прапора виходить чорний трикутник, відділений тонкою білою смугою. На трикутнику жовта восьмипроменева зірка, на зеленому полі — біле колесо воза.
Перша письмова згадка — 1574 р. Назва походить, імовірно, від слова «віл»: за переказами, на території села було велике пасовище для волів.
Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Тернопільський циркул). У 19 ст. — власність Кімельманнів. Протягом 1863—1920 рр. село — Скалатського повіту.
У листопаді 1918 р. в селі проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921—1939 рр. село Скалатського повіту Тернопільського воєводства. Діяли філії «Просвіти» та інших товариств.
У роки німецько-радянської війни в Червоній армії загинуло 23 чоловіки із села. 24 квітня 1949 р. у Волиці та сусідньому с. Калагарівка розповсюджені агітаційні антиколгоспні листівки. Репресій зазнали 44 мешканці села, зокрема, було засуджено до 10-25 років ув'язнення, 19 осіб закатовані у тюрмах і концтаборах НКВС); депортовано у Сибір 20 осіб.
Із березня 1959 р. до грудня 1962 р. село належало до Скалатського району, згодом до січня 1965 р. — Підволочиського. До 2020 — Гусятинського району.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610208, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 194 виборці, явка 64,95%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,58%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,13%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 14,52%.[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 50,00%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,13%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 10,48%[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 302 | 99.67% |
| російська | 1 | 0.33% |
| Усього | 303 | 100% |
Аннозачатіївська церква, перша пол. XVII ст. Пам'ятка архітектури національного значення. Охоронний № 1576. Дзвіниця, дерев'яна.
-
Церква споруджена на початку 1990-х, на місці старої дерев'яної церкви 1750р. -
Дерев'яна дзвіниця
Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини 1848 р. (відновлений у 1990 p.); насипана символічна могила Борцям за волю України (відновлена у 1992 p.).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Гаджук, В. Волиця // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 297. — ISBN 966-528-197-6.
- Гаджук В., Щавінський, В. Волиця // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 48-49. — ISBN 978-966-457-228-3.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |