Перейти до вмісту

Волкобій Петро Миронович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петро Миронович Волкобій
 Генерал-лейтенант
генеральний значковий
Загальна інформація
Народження26 червня 1859(1859-06-26)
Полтавська губернія
Смерть15 жовтня 1918(1918-10-15) (59 років)
м. Київ
Громадянство Гетьманат
Військова служба
Приналежність Гетьманат
Командування
7-й Харківський корпус
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Золота зброя «За хоробрість»

Петро Миронович Волкобій (26 червня 1859, Полтавська губернія — 15 жовтня 1918, м. Київ) — генеральний значковий армії Української Держави.

Життєпис

[ред. | ред. код]
В часі Першої світової війни

Походив із селян Полтавської губернії. Навчався у Лубенській гімназії, згодом закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище за 2-м розрядом (1881), вийшов підпрапорщиком до 130-го піхотного Херсонського полку (Київ).

У складі 21-го Східносибірського стрілецького полку брав участь у Російсько-японській війні (дістав контузію). З 21 дистопада 1906 — полковник. З 3 жовтня 1907 року командир Башкадикларського резервного батальйону (Телав). Згодом командир 147-го піхотного Самарського полку (Оранієнбаум).

З 19 дипня 1914 — генерал-майор, начальник 1-ї Фінляндської стрілецької бригади. З 24 вересня 1914 начальник 3-ї Фінляндської стрілецької дивізії. 13 листопада 1915 присвоєно звання генерал-лейтенант.

З 22 квітня 1917 начальник 44-го армійського корпусу, проводив його українізацію. Служив в арміях УНР та Української Держави. З 17 квітня 1918 командир 7-й Харківського корпусу.

Помер від хвороби 15 жовтня 1918, похований в Києві.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.179-180

Посилання

[ред. | ред. код]