Волков Іван Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волков Іван Олексійович
Народився1906(1906)
село Жуковська, Владимирська губернія, Російська імперія
Помер27 травня 1975(1975-05-27)
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materІнститут червоної професури
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
НагородиОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

Іван Олексійович Волков (нар. 1906(1906), село Жуковська, Владимирська губернія, Російська імперія — 27 травня 1975) — радянський партійний і державний діяч, перший секретар Тамбовського (1942—1951) і Орловського обкомів ВКП(б)-КПРС (1951—1954). Член ЦК КПРС в 1952—1956 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го і 5-го скликань. Депутат Верховної Ради РРФСР 4-го скликання

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у січні 1906 року в селянській родині.

З 1924 року — на комсомольській роботі: відповідальний секретар Сокольського волосного комітету РКСМ Іваново-Вознесенської губернії, завідувач відділу, потім — інструктор-інформатор Іваново-Вознесенського губернського комітету ВЛКСМ, відповідальний секретар волосного комітету ВЛКСМ в Тамбовській губернії.

Член ВКП(б) з 1925 року.

До 1928 року — відповідальний секретар волосного комітету ВКП(б) в Тамбовській губернії.

У 1928—1929 роках служив у лавах Червоної армії. У 1929—1930 роках був пропагандистом, завідувачем культурно-пропагандистського відділу Чапаєвського районного комітету ВКП(б) Середньо-Волзького краю. З 1930 року працював у Самарі секретарем парткому підготовчого відділення Самарського інституту Червоної професури, завідувачем Відділу вищих навчальних закладів Середньо-Волзького крайового комітету ВКП(б). Одночасно, у 1932—1933 роках навчався на підготовчому відділенні Самарського інституту Червоної професури.

У 1933 році переїхав до Новосибірська, де завідував навчальною частиною Новосибірського інституту марксизму-ленінізму, був директором Сибірського будівельного інституту. Одночасно навчався на аграрному факультеті Інституту червоної професури, який закінчив у 1937 році.

У 1937—1938 роках — директор Новосибірської сільськогосподарської школи. У 1938 році завідував сектором кадрів освіти та культури відділу кадрів Новосибірського обласного комітету ВКП(б).

У 1938—1941 роках — 2-й секретар Новосибірського міського комітету ВКП(б). З 15 січня 1942 року — 2-й секретар Новосибірського обласного комітету ВКП(б). У 1942 році працював відповідальним організатором Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У червні 1942 — квітні 1951 року — 1-й секретар Тамбовського обласного комітету ВКП(б).

30 березня 1951 — 30 січня 1954 року — 1-й секретар Орловського обласного комітету ВКП(б)-КПРС.

У 1954—1956 роках — заступник, потім 1-й заступник голови виконавчого комітету Горьковської обласної Ради депутатів трудящих.

22 червня 1956 — 17 лютого 1962 року — в.о. голови, голова виконавчого комітету Вологодської обласної Ради депутатів трудящих.

Делегат XVIII партконференції (від Новосибірської парторганізації; 1941), XIX (від Орловської парторганізації; 1952) і XXI з'їздів КПРС (від Вологодської парторганізації; 1959).

Депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 2-го і 3-го скликань (від Тамбовської області; 1946—1954) та 5-го скликання (від Вологодської області; 1958—1962). Депутат Верховної Ради РРФСР 4-го скликання (від Горьковської області; 1955—1959).

З лютого 1962 року — на пенсії.

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]