Володимирівка (Вишгородський район)
село Володимирівка | |
---|---|
Церква Казанської Ікони Божої Матері (2019 р.). | |
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Вишгородський |
Тер. громада | Димерська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA32100030060017851 |
Основні дані | |
Засноване | 1986 |
Населення | 242 |
Площа | 0,9 км² |
Густота населення | 268,89 осіб/км² |
Поштовий індекс | 07312 |
Телефонний код | +380 4596 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°53′26″ пн. ш. 30°9′11″ сх. д. / 50.89056° пн. ш. 30.15306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
124 м |
Водойми | р. Трост |
Місцева влада | |
Адреса ради | 07312, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Рудня-Димерська, вул. Центральна, 37 |
Карта | |
Мапа | |
|
Володи́мирівка — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Входить до складу Димерської селищної громади.
Кількість жителів села згідно з переписом населення 2001 року становила 242 особи.
Село отримало свою назву від хутора Володимирівка.
Селом протікає річка Трост, права притока Здвижу.
Згідно з 3-верстовою мапою Київської губернії Шуберта (1867-1868 рр.) у XIX столітті на місці села стояв смолокурний завод.[1] Даний завод, ймовірно, належав багатому відкупникові із сусіднього села Рудня-Димерська:
"...Въ настоящее время Рудня оживляется пребываніемъ въ ней богатаго откупщика, откупающаго шинки въ сосѢднемъ Демидовскомъ имѢніи и промышляющаго гонкою смолы, жженіемъ угля и вообще извлекающаго выгоду изъ окружающихъ казенныхъ и частныхъ лѢсовъ" [2] -
Л. Похилевичъ "Сказанія о населенныхъ мѢстностяхъ Кіевской губерніи", с.14.
Активне заселення території села почалося вже за часів СРСР, у кінці 20-их років XX століття, коли безземельним та малоземельним селянам навколишніх сіл (Катюжанки, Феневичів, Гути-Катюжанської, Рудні-Димерської, Ваховки) і хуторів почали роздавати земельні ділянки.
Згідно з мапою РСЧА 1941 року на сучасній території села розміщувалися 2 хутори: Буда (південний схід та центр) і Володимирівка (північний схід); на північ від сучасної території села знаходився хутір Червоний (рос. Красный).[3] Згодом хутори перетворилися на села Червоне (хутір Буда) та Володимирівка. Хутір Червоний припинив своє існування.
У 1944 році один із рейдових загонів УПА проводив в селі пропагандистську агітацію проти радянської влади. В селі відбувся бій повстанців з військами НКВС.[4]
У різні часи села входили до складу Димерського та Іванківського районів.
За часів СРСР на території теперішнього села працювали цегельний завод[3] та колгоспна ферма. На річці Трост було вирито ставок.
Рішенням виконкому Київської обласної Ради від 28 липня 1986 року: "у Вишгородському районі... об'єднано села Червоне і Володимирівка Руднє-Димерської сільради в одне село Володимирівка".[5]
У 2014 році було відкрито першу в історії села православну церкву на честь Казанської ікони Божої Матері УПЦ МП.[6][7]
- ↑ Это место. etomesto.ru (Російською) . Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.
- ↑ Похилевич, Лаврентий (1864). Сказания о населенных местностях Киевской губернии (Російською) . Київ: Типографія Києво-Печерської Лаври.
- ↑ а б Это место. etomesto.ru (Російською) . Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 27 грудня 2017.
- ↑ Сайт газети "Вишгород". vyshgorod.in.ua (Українською) . Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 27 грудня 2017.
- ↑ Офіційний вебпортал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua (Українською) . Процитовано 27 грудня 2017.
- ↑ Офіційний вебсайт Української Православної Церкви. orthodox.org.ua (Українською) . Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.
- ↑ Сайт Бориспільської Єпархії УПЦ. boryspil-eparchy.org (Українською) . Архів оригіналу за 28 грудня 2017.