Володимир Стожек
Володимир Стожек | |
---|---|
пол. Włodzimierz Stożek | |
![]() | |
Народився | 23 липня 1883 Великі Мости |
Помер | 4 липня 1941 (57 років) Львів |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Національність | поляк |
Діяльність | математик, викладач університету ![]() |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Галузь | математик |
Заклад | Львівська політехніка |
Посада | завідувач кафедри |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор |
Науковий керівник | Станіслав Заремба ![]() |
Аспіранти, докторанти | Улям Станіслав Марцін[1] ![]() |
Діти | Євстахій, Емануїл, Тадеуш і Кристина Стожеки |
![]() ![]() |
Володимир Стожек (пол. Włodzimierz Stożek; народився 23 липня 1883 року у Великих Мостах, помер 3/4 липня 1941 р. у Львові) — польський математик, один із представників Львівської математичної школи.
У 1901 році закінчив середню школу в Кракові, в 1907 році вивчив математику в Ягеллонському університеті, після чого був викладачем у гімназіях Нового Таргу та Кракова. У 1909 році закінчив додаткове навчання в Геттінгені. Після повернення з Геттінгена був викладачем в Гімназії св. Яцека в Кракові та асистентом проф. Жоравського в Ягеллонському університеті. Під час Першої світової війни він служив в австрійській армії. У 1921 р. Здобув ступінь доктора і став завідувачем кафедри математики факультету цивільного та водного інженерії Львівської політехніки. Він займався теорією логарифмічного та ньютонівського потенціалу. Під час радянської окупації Львова 1939—1941 рр. Продовжував наукову діяльність доцентом[2]. Убитий німцями[3] в ніч з 3 на 4 липня 1941 року на Вулецьких пагорбах у групі польських професорів зі Львові з двома його синами: 29-річний Євстахієм, інженером, асистентом кафедри електротехнічних вимірювань у Політехніці та 24-річним Емануїлом, випускником хімічного факультету Львівська політехніка. Наймолодшого сина професора, 18-річного Тадеуша та дочку — Кристину, не забрали з батьком та братами, завдяки чому вони вижили.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Włodzimierz Stożek objął obowiązki profesora 5 grudnia, po złożeniu przysięgi służbowej w: Wrocławskie studia wschodnie: Tom 11, 2007
- ↑ Einsatzkommando zur besonderen Verwendung pod dowództwem Brigadeführera dr Karla Eberharda Schöngartha
- Zygmunt Albert Kaźń profesorów lwowskich — lipiec 1941 / studia oraz relacje i dokumenty zebrane i oprac. przez Zygmunta Alberta Wrocław 1989, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, ISBN 83-229-0351-0 wersja elektroniczna [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Боляновський А. Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи, розслідування : монографія / Андрій Боляновський. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. – 187 с. – ISBN 978-617-607-074-0.