Волосатих Павло Михайлович
Павло Михайлович Волосатих | |
---|---|
рос. Павел Михайлович Волосатых | |
![]() | |
Народження | 15 грудня 1897 Усольє, Пермський край |
Смерть | 19 грудня 1956 (59 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище ![]() |
Країна | ![]() |
Приналежність | КПРС |
Рід військ | піхота |
Освіта | Постріл ![]() |
Роки служби | 1917—1950 |
Партія | КПРС ![]() |
Звання | ![]() |
Командування | 263-я стрілецька дивізія |
Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
![]() ![]() |
Павло Михайлович Волосатих (рос. Павел Михайлович Волосатых; 15 грудня 1897, Усольє — 19 грудня 1956, Київ) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир 263-ї стрілецької дивізії 51-ї армії 4-го Українського фронту, полковник.
Народився 15 грудня 1897 року в місті Усольє (нині Пермського краю) в сім'ї робітника. Росіянин. Член КПРС з 1943 року. Закінчив шість класів середньої школи. У 1917 році добровільно вступив у Червону гвардію.
З 1918 року в лавах Червоної Армії. У 1923 році закінчив Харківську військову школу, а в 1928 році — курси «Постріл». Брав участь у першій світовій і Громадянській війні.
У боях німецько-радянської війни з вересня 1941 року. Воював на 4-му Українському фронті. 263-а стрілецька дивізія, якою командував полковник П. М. Волосатих, у квітні 1944 року в ході Кримської операції брала участь у прориві глибоко ешелонованої оборони противника і оволодінні містом Джанкоєм. 16 квітня 1944 року дивізія зайняла місто Бахчисарай і вийшла на підступи до Севастополя. У цих боях було знищено багато живої сили і техніки ворога.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за вміле командування дивізією і проявлені при цьому мужність і героїзм полковнику Павлу Михайловичу Волосатих присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3874).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/d/d4/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%85.jpg/150px-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%85.jpg)
Після закінчення війни продовжував службу в армії. З 1950 року генерал-майор П. М. Волосатих — в запасі. Жив у Києві. Помер 19 грудня 1956 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 3-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
- Высокое звание. 2-е изд., перераб. и доп. Пермь, 1978
- Герои боёв за Крым. — Симферополь: Таврия, 1972.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Золотые Звёзды Прикамья. 3-е изд. Пермь, 1974
- Народились 15 грудня
- Народились 1897
- Померли 19 грудня
- Померли 1956
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники курсів «Постріл»
- Члени КПРС
- Генерал-майори (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Суворова III ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Уродженці Усолья
- Російські військовики Першої світової війни
- Учасники Громадянської війни в Росії
- Радянські військовики Другої світової війни
- Померли в Києві