Волосовський Олег Вадимович
Волосовський Олег Вадимович | |
---|---|
Народився | 26 січня 1971 (53 роки) Київ |
Громадянство | Україна |
Діяльність | архітектор, дизайнер, сценограф |
Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
У шлюбі з | Олена Логвинець |
Діти | Єлизавета Волосовська |
Олег Волосо́вський (нар. 26 січня 1971, Київ) — український архітектор, дизайнер та сценограф. Засновник студії дизайну та архітектури loft buro. Живе та працює в Києві (Україна).
Олег Волосовський народився 26 січня 1971 року в Києві. Батько спочатку був інженером-радіоелектронщиком, пізніше почав займатися ювелірною справою. Дідусь — архітектор з освітлення, який відповідав за газорозрядну ілюмінацію Хрещатика в Києві[1].
У 1994 році закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) за спеціальністю «Художник-архітектор».[1] Навчався під керівництвом українських архітекторів Вадима Борисовича Жежеріна та Ігоря Петровича Шпари.[2]
Під час навчання в академії разом зі своїми колегами створював перші невеликі проєкти.[1]
У 1995 році Олег Волосовський почав професійно займатися архітектурною діяльністю та заснував студію дизайну «Studio 2111» у Києві. Проєкти створювалися завдяки потужностям власного невеликого виробництва. Студія спеціалізувалася на розробці інтер'єрів барів, магазинів і розважальних центрів.[3]
У період з 1995 по 2001 рік Олег був офіційним дизайнером магазинів Adidas в Україні. Пізніше окремим напрямом у роботі додався реквізит і костюми для артистів цирку. Важливим етапом стала робота художником-постановником у театрі Романа Віктюка.[1] Оформляв сцени Національного палацу мистецтв «Україна» та Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка.[3]
Проєктував простір для телевізійних реаліті-шоу «На ножах», «За склом», «Пекельна кухня».[1]
У 2001 році студію реорганізували, було змінено назву. Олег став засновником та головним архітектором студії loft buro (Київ, Україна), яка спеціалізується на дизайні інтер'єрів публічних[4] [5] і приватних просторів в Україні та за її межами.
З 2017 року постійний член журі Національної ресторанної премії «Сіль» (Україна). [6] [7] [8]
2017 — член журі національного архітектурного студентського конкурсу STEEL FREEDOM (Україна).[9]
2023 — член журі архітектурної премії Premiul DAS (Молдова).[10]
З 2023 року призначений радником Національного музею народної архітектури та побуту України з питань архітектури та дизайну.[11]
Дружина — дизайнерка Олена Логвинець[12], співзасновниця студії loft buro. Донька[13] — українська фешн-дизайнерка Єлизавета Волосовська[14], яка створює одяг під власним ім'ям Yelizavetta Volosovska[15].
Разом із дружиною є членами MG Car Club[1] і власниками спортивного ретроавтомобіля Morris Garages (MG) 1953 року, з яким бере участь у змаганнях, мітингах і тематичних пробігах.[2] Машина має ім’я — Містер Харольд.[1]
У 2021 році отримав Міжнародний сертифікат шкіпера ISSA.[1] Був співорганізатором яхтинг-турів для українських архітекторів і дизайнерів.[16]
З 2022 року є співзасновником апсайклінг-бренду одягу та аксесуарів Rewind.[17]
Основні напрями діяльності студії loft buro: архітектурне проєктування, дизайн інтер'єру[18] та предметний дизайн. Фірмовий стиль — колоніальний лофт.
Роботи студії друкуються у світових виданнях: ELLE[19], ArchDaily[20], designboom[21] та інших. У 2023 році проєкти loft buro увійшли до книги UkraineRising (вид. gestalten та CP Publishing), яка репрезентує досягнення 70 українських митців у різних галузях.[22]
Проєкти номінуються на участь у національних та світових преміях: Dezeen Awards[23], Frame Awards[24], SBID[25], Restaurant&Bar Design Awards[26] [27], Art Space.
Після повномасштабного вторгнення в Україну студія почала працювати над соціальними проєктами[28], зокрема це модульне житло для переселенців[29] [30] і житлові модулі для облаштування побуту.[31]
Компанія є членом Асоціації меблевиків України.
- Ресторан Svetloe & Temnoe (Київ, Україна, 2012) [32]
- Мистецько-гастрономічний простір «Остання Барикада» (Київ, Україна, 2016)
- Ресторан Chicken Kyiv (Київ, Україна, 2017)[33]
- Ресторан Mur Mur (Київ, Україна, 2017)[34] [35]
- Ресторан Chi (Київ, Україна, 2016)[36]
- Ресторан Tin Tin (Київ, Україна, 2017)[37]
- Ресторан Marokana (Київ, Україна, 2019)[38] [39]
- Ресторан Ugli (Київ, Україна, 2020)[40]
- Приватні апартаменти Hayloft (Київ, Україна, 2020)[41] [42] [43] [44] [19]
- Кав'ярня та цех для обсмажування кави Fresh Black (Київ, Україна, 2021)[26]
- Приватне шале Enjoy the Silence (Київ, Україна, 2022)[21]
- Приватні апартаменти East-West (Київ, Україна, 2023)[45]
- Відновлення вітряка ХІХ століття з Херсонщини (Національний музей народної архітектури та побуту України, 2024)[46]
- ↑ а б в г д е ж и Шейкіна, Надія (30 червня 2021). loft buro та їхній червоний. Pragmatika. Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ а б Ковальова, Анастасія (2014). «Дом и Интерьер», №10 (рос.) . Україна. с. с.154.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка) - ↑ а б Prima Interior #3, 2016 (рос.) . Україна. 2016. с. 86.
- ↑ Кирюхіна, Анна (25 квітня 2019). Хто відповідальний за найкращі ресторанні дизайн-проекти в 2018 році. Частина 1. PostEat. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Неронова, Ніна. Мінімалізм замість банкетних залів: як змінюється дизайн київських закладів. БЖ. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Bazalynska, Darya (30 листопада 2021). Національна ресторанна премія «СІЛЬ 2021». JetSetter. Процитовано 29 грудня 2023.
- ↑ Котляр, Юлія (10 серпня 2020). Як члени журі ресторанної премії СІЛЬ оцінюють фіналістів. Folga (рос.) . Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Журі ресторанної премії «Сіль». Офіційний вебсайт ресторанної премії "Сіль" (рос.) .
- ↑ 11 провідних архітекторів і фахівців у сфері нерухомості України увійшли до складу журі STEEL FREEDOM 2017. Steel Freedom (рос.) . 22 серпня 2017. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Знайомимо зі складом журі Premiul DAS: Олег Волосовський (рум.) . 7 лютого 2023. Процитовано 23 грудня 2023.
- ↑ Олег Волосовський — радник Національного музею народної архітектури та побуту України з питань архітектури і дизайну. 2 квітня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Щоденник їхнього життя. Hayloft Олега Волосовського та Олени Логвинець. Pragmatika (рос.) .
- ↑ Тропман, Лідія (21 листопада 2018). Виставка Єлизаавети та Олега Волосовських URBAN VENERA. absurdu.net (рос.) . Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ Мохова, Марія (26 листопада 2018). Єлизавета Волосовська: "Сучасні люди забули про сексуальність". L’Officiel (рос.) . Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ Павлюк, Марія (8 вересня 2018). Сучасна принцеса: Yelizavetta Volosovska. Vogue Ukraine. Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ Герасимова, Олександра (2 липня 2021). ЖИЗНЬ, КАК ИГРА. DHC Global (рос.) . Процитовано 10 січня 2024.
- ↑ Бутко, Кристина (14 листопада 2023). Український виробник Rewind адаптував шкіперський костюм під потреби ЗСУ. Pragmatika. Процитовано 10 січня 2024.
- ↑ International Ukrainian style. Wonder (анг.) . 7 лютого 2018. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ а б Інтер'єр з обкладинки: будинок архітектора Олега Волосовського. Elle Ukraine (рос.) . 30 березня 2020. Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ ArchDaily. Projects by loft buro.
- ↑ а б Vergopoulou, Christina (2 жовтня 2022). Meditation cabin stands lightweight on stones in Ukrainian countryside. Designboom (анг.) . Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ Gunia Project, Bevza, Onuka и другие украинские культурные деятели стали героями коллекционного издания Ukraine Rising. Elle Ukraine (рос.). 2 серпня 2023. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Dezeen Awards 2022. Fresh Black by loft buro.
- ↑ Frame Awards. Hayloft by loft buro.
- ↑ Богата, Надія (31 липня 2018). Оголошено список фіналістів конкурсу SBID International Design Awards 2018. Pragmatika (рос.) . Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ а б Fresh Black (Kyiv, Ukraine). ERBDA (анг.) . Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Козлова, Катерина (13 серпня 2023). Найкращі українські проєкти за 2020 рік за версією двох міжнародних дизайн-премій. Bird in Flight. Процитовано 25 грудня 2023.
- ↑ Факти, ICTV. Олег Волосовський про модульні будинкі Campus.
- ↑ Архітектор Олег Волосовський про проєкт тимчасового житла для переселенців. ТСН (рос.) . 25 травня 2022. Процитовано 29 грудня 2023.
- ↑ Друзюк, Ярослав (4 травня 2022). Проєкт містечка для переселенців Campus показала київська майстерня loft buro. The Village. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Peaceful Weapon. Команда loft buro презентувала майстер-моделі модульних меблів. Pragmatika. 9 червня 2022. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Нове місце (Київ): "Svetloe & Temnoe. Пиво і м'ясо". The Village (рос.) . 20 листопада 2012. Процитовано 29 грудня 2023.
- ↑ Oleg Volosovsky de Loft Buro diseña el restaurante The Chicken Kiev como un homenaje a sus orígenes. Interempresas (ісп.) . 5 лютого 2018. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Mur Mur. Loft у дусі космополітизму. DAS Interiors (рос.) . 11 червня 2019. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Metropolitan loft. Interni (анг.) . Mondadori Media S.p.A. 27 листопада 2017. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ ПРОМО: CHI — нова точка відліку. JetSetter (рос.) . 27 липня 2016. Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Смірнова, Ольга (5 квітня 2018). Tin Tin. В'єтнам на колесах. ID.INTERIOR DESIGN №04 (90) (рос.) . Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ 基辅丸冈餐厅(Marokana Restaurant in Kyiv)loft buro 设计. vsszan (кіт.) . 23 червня 2020. Процитовано 29 грудня 2023.
- ↑ Marokana | Best project 2020. Archilovers (анг.) . 17 червня 2020. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ González, María Francisca (8 листопада 2020). Ugli Restaurant / loft buro. ArchDaily (анг.) . Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Foresti, Claudia (24 червня 2021). Industrial-pop loft in Kiev. Interni (анг.) . Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ HAYLOFT, un loft de 200 m2 à la décoration éclectique à Kiev en Ukraine par loft buro. le Journal Du Design (фр.) . 13 квітня 2021. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Авдєєва, Наті (15 березня 2021). Квартира тижня. Лофт дизайнерів із краєвидом на річку. The Village. Процитовано 28 грудня 2023.
- ↑ Pintos, Paula (3 вересня 2020). Hayloft / loft buro. ArchDaily (анг.) . Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Departamento East West. Mezcla de tradiciones arquitectónicas europeas con toques étnicos y vintage. Revista DECK (ісп.) . Процитовано 26 грудня 2023.
- ↑ Черемис, Вікторія (27 травня 2024). У Музеї просто неба в Пирогові відкрили 100-річний вітряк з Херсонщини. PRAGMATIKA.MEDIA (укр.). Процитовано 5 серпня 2024.