Перейти до вмісту

Волошина Лариса Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Волошина Лариса Костянтинівна
Народилася12 квітня 1906(1906-04-12)
Лютенька (село)
Померла5 квітня 1975(1975-04-05) (68 років)
Харків
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР

Лари́са Костянти́нівна Воло́шина (12 (25) квітня 1906, Лютенька — 5 квітня 1975, Харків) — українська радянська письменниця, поетеса, журналістка, член СПУ (1969).

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

Народилася 12 (25) квітня 1906 року в селі Лютенька Полтавської області в родині вчителів.

У 1925 році закінчила Кременчуцький педагогічний технікум, навчалася у Бердянському учительскому інституті та Одеському педагогічному інституті. Працювала вчителем. З 1934 року також — журналістка. Після повернення з евакуації працювала в редакції газети «Большевистское знамя» та «Чорноморська комуна» (з 1945 по 1951).

Померла 5 квітня 1975 року в Харкові.[1]

Творча робота

[ред. | ред. код]

Перші твори друкували у 1927 році. Перша збірка нарисів і оповідань — «Світлі обрії» (О., 1950). У творах переважає громадянська, пейзажна, інтимна лірика, яка відзначається емоційністю, гармонійністю форми й змісту, зверненням до морально-етичних проблем суспільства.

Авторка поетичних збірок:

  • «Над Дніпром» (Х., 1960),
  • «Райдуга» (К., 1964),
  • «Зорі вечірні» (Х., 1966),
  • «Щедрість» (Х., 1968),
  • «Ластівки відлетіли» (Х., 1972),
  • «Синє озеро неба» (Х., 1975).

Посмертно опубліковані «Твори: Поезії, оповідання» (К., 1986).[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Г. О. Добко. Волошина Лариса Костянтинівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Бокий І. Душевна щедрість // Прапор. — 1969. — № 12;
  • Брюгген В. Живе слово // Прапор. — 1987. — № 6.