Перейти до вмісту

Волошин Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Волошин Іван Іванович
Народився10 жовтня 1905(1905-10-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 серпня 1973(1973-08-15) (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьморяк, письменник, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка письменників України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Іван Іванович Волошин (10 жовтня 1905, Київ — 15 серпня 1973, Київ) — український радянський письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Працював робітником на заводі, матросом, журналістом. Почав друкуватися 1925 року. У своїх творах висвітлював творчу працю громадян СРСР.

Вступив до КПРС у 1928 році. Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Творчість

[ред. | ред. код]

Збірки повістей, нарисів і оповідань

[ред. | ред. код]
  • «Самоцвіти» (1952)
  • «Наддніпрянські висоти» (1953)
  • «Дні художника» (1958)
  • «Місячне срібло» (1961)

Романи

[ред. | ред. код]
  • «Художники» (1963)
  • «Сашко Родень» (1966)

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Сонце у росі» (1964)
  • «Кришталеві вогні» (1974)
    • Російський переклад — «Хрустальные огни» (1963).

Джерело

[ред. | ред. код]