Волошка Чихачова
Волошка Чихачова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Волошка (Centaurea) |
Вид: | Волошка Чихачова (C. tchihatcheffii)
|
Біноміальна назва | |
Centaurea tchihatcheffii | |
Синоніми | |
Cyanus tchihatcheffii (Fisch. & C.A.Mey.) Wagenitz & Greuter |
Волошка Чихачова (лат. Centaurea tchihatcheffii, тур. Sevgi Çiçeği; Yanardöner) — рослина роду волошка, родини айстрові, або складноцвіті. Ендемік, що росте на території Туреччини і знаходиться під загрозою зникнення.
Росте в дикій природі тільки у мулі Анкари, в районі Гельбаши, переважно в околицях озера Моґан. Згідно оцінкам Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), рослина знаходиться під загрозою зникнення виду (CR). Популяція рослини скорочується в результаті застосування хімічних речовин і гербіцидів у сільському господарстві, створення рекреаційних зон та насадження лісів. За деякими даними, волошка Чихачова зростає в одному із заповідників Вірменії.
Однорічна рослина, росте на висоті 900-1000 метрів, у степу та на сільськогосподарських полях.[1] Стебло прямостояче, галузиться знизу. Листки рифлені, запушені[2]. Рослина має яскраві квітки, відтінок яких відрізняється від червоного і пурпурного, до рожево-червоного та блідо-рожевого кольорів. Квітки переливаються на сонці і вітрі, через що серед місцевих жителів квітка отримала назву Yanardöner, тобто переливчастий, з відливом. Цвітіння починається в кінці весни і триває до початку літа (найактивніший період травень-червень).
Викликає таксономічний інтерес, оскільки має незвичайні і унікальні особливості, які не зустрічаються в інших представників роду Centaurea. Наприклад, Centaurea tchihatcheffii має воронкоподібні квітки з світло відбиваючими гофрованими пелюстками, що мають рівні різьблені кінці. Примітно також, що волошка вдало зростає на посушливій і неродючій землі, виростаючи до 40–50 см.
Вперше квітка була описана 1848 року російським вченим Петром Олександровичем Чихачовим, в ході наукової експедиції Малою Азією. Оригінал праці був зданий до Ботанічного Товариства Франції (Sociéte botanique de France, SBF). У науковому світі як новий вид був визнаний лише за 6 років опісля, 1854 року, російськими ботаніками-систематиками Ф. Б. Фішером і К. А. Меєром, і отримав назву Centaurea tchihtcheffii[2].
Швейцарський ботанік Буасьє, у своїй роботі Flora orientalis, докладно описав цю рослину,[3] однак під назвою Melanoloma tchihatcheffii. Ботаніки Герхард Вагеніц і Вернер Гройтер описали цю рослину також під іншою назвою — Cyanus tchihatcheffii.[4]
Вперше рослину було знайдено в районі Афьон-Карахісара, біля села Мехметкей, проте до справжнього моменту більше там не зустрічалася. Лише 1995 року, в районі Гельбаши, при проведенні дослідних робіт одним з університетів Анкари випадково була повторно відкрита, після чого взято під охорону.[5]
В даний час рослина знаходиться під охороною держави, вживаються проекти захисту і відродження популяції, а також штучно вирощується добровольцями в цілях запобігання вимирання популяції.
У жовтні 2002 року монетним двором Туреччини були випущені монети із зображенням рідкісних квітів, серед яких була і волошка Чихачова.[6]
- ↑ (тур.) Centaurea tchihatcheffii Taxon Page. Turkish Plants Data Service (TÜBİVES). Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 15 січня 2013.
- ↑ а б Annales des sciences naturelles. Botanique. Ser.4, T.1:31 (1854)
- ↑ Див. Pierre Edmond Boissier. Flora Orientalis T.3: 704 (1875)
- ↑ (англ.) Інформація про Centaurea tchihtcheffii на сайті İPNİ. İPNİ. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013.
- ↑ (тур.) Sadece Gölbaşı'nda açan 'Sevgi Çiçekleri'. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013.
- ↑ (рос.) Монеты серии "Цветы". Монеты СССР, России и мира. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 16 січня 2013.
- Annales des sciences naturelles. Botanique. Ser.4, T. 1:31 (1854)
- Pierre Edmond Boissier. Flora Orientalis (лат.), T. 3: 704.
- Tan K & Vural M. 2007. Centaurea tchihatcheffii Fischer & C. A. Meyer (Asteraceae), Pl. Syst. Evol. 263: 203-207.
- Ozel CA, Khawar KM, Mirici S, Ozcan S, Arslan O. 2006. Factors affecting in vitro plant regeneration of the critically endangered Mediterranean knapweed (Centaurea tchihatcheffii Fisch et. Mey). Naturwissenschaften 93:511-517.
- Фотогалерея
- Опис Centaurea tchihtcheffii в Annales des sciences naturelles. [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Botanique. Ser.4, T. 1. 1854(лат.) [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]