Перейти до вмісту

Волошник сумський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Волошник сумський
Psephellus sumensis

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Carduoideae
Триба: Cardueae
Рід: Волошник (Psephellus)
Вид: Волошник сумський
Psephellus sumensis
(Kalen.) Greuter, 2003
Синоніми
Centaurea sumensis Kalen.
Посилання
Вікісховище: Psephellus sumensis
Віківиди: Psephellus sumensis
IPNI: 70029183-1

Волошник сумський[1] (Psephellus sumensis; волошка сумська[2][3] як Centaurea sumensis) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Молдові, Україні, Росії.

Невелика трав'яниста багаторічна рослина заввишки 7-32 см. Прикореневі листки зібрані в прикореневу розетку, черешкові, перистороздільні, з великою кінцевою часткою; стеблові листки дрібніші, звичайно без черешків. Придатки зовнішніх і середніх листочків обгортки продовгувато- або лінійно-ланцетні, чорнуваті, цілокраї, з 3–5 короткими бахромками з кожного боку. Обгортка яйцеподібна, 15–22 мм завдовжки, 8–14 мм завширшки, її листочки повністю не вкриті придатками. Сім'янки 4–5.5 мм завдовжки, чубчик рудуватий, 1–2 мм завдовжки[3]. Квітки рожево-пурпурові, зібрані в суцвіття-кошики на довгих квітконосах, які виходять із пазух прикореневих листків.

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Молдові, Україні, Росії[4][5][6].

В Україні вид зростає на борових пісках, степових і кам'янистих схилах — на Поліссі, в Лісостепу, рідше в Степу (переважно в північно-східній частині, по річках Самарі й Осколу)[3].

Екологія

[ред. | ред. код]

Зростає цей вид на піщаних місцях, у борах, на степових схилах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мойсієнко І. І. Флора Північного Причорномор'я. — Київ : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2011. — С. 119. — УДК 581.9 (477.75).
  2. Centaurea sumensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 358. (рос.)(укр.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24.09.2019. (англ.)
  6. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24.09.2019. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]