Перейти до вмісту

Волощенко Олег Олександрович

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олег Волощенко
Народився27 листопада 1978(1978-11-27) (46 років)
Національністьукраїнець
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьактор
Alma materДніпровський театрально-художній коледж (1998) Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1998 — дотепер
IMDbID 9217707
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волощенко.

Волощенко Олег Олександрович (нар. 27 листопада 1978(19781127)) — актор театру і кіно, актор FILM.UA Group,[1] актор Кам'янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки (з 1998), де грає головну роль у комедійній п'єсі Ж.-Б. Мольєра «Тартюф».[2] Заслужений артист України (2015),[3] відомий кіноролями у фільмах «Сторожова застава» (Ілько), «Позивний Бандерас» (Коцюба); «Захар Беркут» (Гард).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіту здобув у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі, який закінчив 1998 році. Після закінчення навчального закладу і дотепер працює У Кам'янському музично-драматичному театру Лесі Українки.

Заслужений артист України, лауреат Вищої театральної премії Придніпров'я «Січеславна», лауреат Міжнародного театрального фестивалю «Класика сьогодні».

Творчість

[ред. | ред. код]

Ролі у кіно

[ред. | ред. код]

Ролі в серіалах

[ред. | ред. код]

Ролі у театральних виставах

[ред. | ред. код]
  • Генрі — «Лев узимку»
  • Доктор Ємміт — «Дивна Місіс Севідж»
  • Клавдій — «Гамлет»
  • Князь Пантіашвілі — «Ханума»
  • Фернандо — «Метод Гренхольма»
  • Жюльєн Порталь — «Готель двох світів»
  • Тартюф — «Тартюф»
  • Клеон — «Забути Герострата!»
  • Бернард — «Гра у кохання»
  • Бернар — «Любов-любов, або Як ми влетіли»
  • Стенлі — «Татусь у павутинні»
  • Дон Гуан — «Камінний господар»
  • Юра — «Кохання на Зарічній вулиці»
  • Коте — «Ханума»
  • Кочкарьов — «Одруження»
  • Хор — «Антігона»
  • Легренар — «Паризькі історії»
  • Ломов — «Пропозиція»
  • Смирнов — «Медвідь»
  • Жук — «Шантрапа»
  • Річард — «Ключ для двох»
  • Блез д'Амбріє — «Блез»
  • Красномовний — «Ящірка»
  • Півень — «Дуже проста історія»
  • Агішин — «Одруження Бєлугіна»
  • Котенко — «Талан»
  • Скворцов — «Шельменко-денщик»
  • Хуан — «Дама-невидимка»
  • Аметистов — «Танго на вечірній зорі»
  • Боні — «Сільва»
  • Фальк — «Кажан»
  • Король — «Лускунчик»
  • Радник — «Снігова королева»
  • Горан — «Маленька фея»
  • Прокурор — «Пригоди Тома Сойєра»
  • Лусіндо — «Вигадлива закохана»
  • Козак — «Душа поета»
  • Єдмунд — «Дами та гусари»
  • Казкар — «Різдвяне Чудо»
  • Король — «Спляча Красуня»
  • Король — «Деревяний Король»
  • Черговий — «Летюча Миша»
  • Півень  — «Дуже проста історія»

Нагороди

[ред. | ред. код]

Театральні

[ред. | ред. код]

Лауреат Вищої театральної премії Придніпров'я «Січеславна»:

  • 1999 рік — у номінації «Надія Січеславни — Найкраща чоловіча роль» за роль Лусиндо у виставі «Винахідлива закохана» за п'єсою Лопе де Вега;
  • 2002 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль капітана Скворцова у виставі «Шельменко-денщик» за п'єсою Г. Квітки-Основ'яненка;
  • 2007 рік — Гран-прі «Надія Січеславни» за роль Аметистова у виставі «Танго на заході» за п'єсою М. Булгакова «Зойчина квартира»;
  • 2010 рік — в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Кочкарьова у виставі «Одруження» за п'єсою М. Гоголя;
  • 2012 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Коте у виставі «Ханума» по п'єсі А. Цагарелі;
  • 2013 рік — в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Тартюфа у виставі «Тартюф» Ж. Б. Мольєра;
  • 2014 рік — в номінації «Найкращий акторський ансамбль» у виставі «Метод Гренхольма» Ж. Гальсерана.
  • 2015 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Клеона в трагікомедії Г. Горіна «Забути Герострата»
  • 2020 рік — Гран-Прі за виставу «Лев Узимку»

Лауреат Міжнародного театрального фестивалю «Класика сьогодні»:

  • 1999 рік — у номінації «Найкращий молодий актор фестивалю» за роль Лусиндо у виставі «Винахідлива закохана» за п'єсою Лопе де Вега:
  • 2008 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Ломова у виставі «Керівництво для бажаючих одружитися» за водевілів А. Чехова;
  • 2011 рік — у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Кочкарьова у виставі «Одруження» за п'єсою М. Гоголя
  • 2013 рік — в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Тартюфа у виставі «Тартюф» Ж. Б. Мольєра
  • 2016 рік — «За яскраве особистісне прочитання образу» в ролі Клавдія у виставі «Гамлет» В. Шекспіра

Лауреат 1-го Всеукраїнського конкурсу молодих конферансьє на приз народного артиста України Івана Шепелєва, 2000 р.

Лауреат премії інформаційно-аналітичного тижневика «Подія», «Гордість року» в номінації «Діяч культури», 2014 р.

Лауреат премії інформаційно-аналітичного тижневика «Подія», «Гордість року» в номінації «Діяч культури», 2018 р.

Державні

[ред. | ред. код]
  • 2007 рік — Нагрудний знак «Відзнака міського голови»
  • 2009 рік — Премія Кабінету Міністрів України
  • 2010 рік — Нагрудний знак «За заслуги перед містом ІІІ ступеня»
  • 2011 рік — Нагрудний знак «За розвиток регіону»
  • 2013 рік — Почесна грамота Міністерства культури України, Орден Української православної церкви «1025 років хрещення Київської Русі»

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Статті на сайті FILM.UA, в яких згадується Олег Волощенко
  2. ↑ «Тартюф» на сайті Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки м. Кам’янське. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
  3. ↑ Указ Президента України № 491/2015 від 21.08.2015. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волощенко_Олег_Олександрович&oldid=44252416