Перейти до вмісту

Волтер Ленглі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Волтер Ленглі
англ. Walter Langley
Волтер Ленглі у власній майстерні
При народженніангл. Walter Langley
Народження8 червня 1852(1852-06-08)
Бірмінгем, Англія
Смерть21 березня 1922(1922-03-21) (69 років)
 Пензанс, Корнуол
Національністьанглієць
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Жанрпортрет, побутовий жанр
Діяльністьхудожник
Напрямокреалізм
Роки творчості1872—1920
ЧленBirmingham Art Circled[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїГалерея мистецтв Вокера Редагувати інформацію у Вікіданих, Penlee House Museum and Galleryd Редагувати інформацію у Вікіданих, Королівський корнуольський музейd Редагувати інформацію у Вікіданих, Gallery Oldhamd Редагувати інформацію у Вікіданих, Ferens Art Galleryd Редагувати інформацію у Вікіданих, Bristol City Museum and Art Galleryd Редагувати інформацію у Вікіданих, The Boxd Редагувати інформацію у Вікіданих, Художня галерея Лідса Редагувати інформацію у Вікіданих, The New Art Gallery Walsalld Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Victoria Art Galleryd Редагувати інформацію у Вікіданих і Warrington Museum and Art Galleryd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Волтер Ленглі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Волтер Ленглі (англ. Walter Langley; 8 червня 1852, Бірмінгем — 21 березня 1922, Пензанс, Корнуол) — британський художник-реаліст зламу XIX–XX ст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Майбутній художник народився у місті Бірмінгем. Родина була проста і бідна, батько працював у майстерні кравця.

У 15 років батько віддав його в учні до літографа, тобто бачив його ремісником нового типу. Як більшість англійців, він знався на акварелі і тривалий час працював акварелістом. На початку власних 20 років він перебрався у Лондон. Відомо, що у 21-річному віці він виборов стипендію у Південному Кенсінгтоні і навчався там два роки. Середина XIX століття відома звертанням до історичних стилів. Волтер Ленглі звернувся до стилістики неоренесанс.

Перехід до живопису олійними фарбами

[ред. | ред. код]

До 1892 року він працював переважно акварелістом. Художній ринок Британії непогано ставився до акварелі і акварелістів, про що свідчили виставки і залучення до створення акварелей низки аматорів (непрофесійних художників). Тим не менше живопис олійними фарбами традиційно продовжували вважати авторитетним і більш престижним. В його ранніх творах вбачають впливи композицій і насиченість деталями, котрі він знав по створенню літографій.

Його майстерність і авторитет художника зросли настільки, що він став членом Королівського (державного) товариства художників-акварелістів і Королівського художнього товариства. Його картини вже брали на виставки як на батьківщині, так і за кордоном.

Автопортрет для галереї Уффіці

[ред. | ред. код]

Свідоцтвом міжнародного визнання художника була замова на його автопортрет, котрий він отримав від керівництва галереї Уффіці, котра століттями збирала автопортрети уславлених мистців.

Заснування Ньюлинської колонії художників

[ред. | ред. код]

1881 року Волтер Ленглі отримав від володаря фотографічної майстерні пана Траппа грошовий грант у 500 фунтів стерлінгів на рік і отримав можливість перебратися на житло у село разом із родиною. Місцем поселення родини стане рибальське селище Ньюлин на південному заході графства Корнуел. Згодом до нього приєднався художник і приятель Едвін Харріс. Це стало початком заснування колонії художників, що отримали назву Ньюлинська школа.

Соціальна тематика картин

[ред. | ред. код]

Небагата особа за походженням, Волтер Ленглі на десятиліття зберіг цікавість до важкого життя і побуту рибальського поселення та його мешканців. Його робітниче походження і ліві політичні переконання сприяли появі низки картин побутового жанру, де Волтер Ленглі подавав маленькі події незнаних людей, їх надії і розчарування. Живопис у Британії продовжував бути частиною аристократичної культури і успіхи художника Фредеріка Лейтона були покажчиком, наскільки міцними у багатому аристократичному суспільстві були позиції академізму, салонного мистецтва і античні сюжети. Робітнича тематика картин Ленглі сприяла хоча би зменшенню цієї монополії.

Обрані твори (неповний перелік)

[ред. | ред. код]
Волтер Ленглі. «Мешканці Ламорни», не датовано.
Волтер Ленглі. «Картопля не юшку»
  • «Материнство»
  • «Кохана рибалки»
  • «Перед халупкою рибалки»
  • «Новонароджений в родині рибалки»
  • «Молода мати»
  • «Новий сирота»
  • «Мешканці Ламорни»
  • «Літній штурман»
  • «Сценка у Ньюлені»
  • «Ремонт старої ковдри»
  • «Спогади старої»
  • «Привітання малої доньки»
  • «До моря»

Обрані твори (галерея)

[ред. | ред. код]
Волтер Ленглі. «Новий сирота», 1889 р.
  • Волтер Ленглі. «Старий рибалка»
    Волтер Ленглі. «Старий рибалка»
  • Волтер Ленглі. «Сценка у Ньюлені»
    Волтер Ленглі. «Сценка у Ньюлені»
  • Волтер Ленглі. «Чекають повернення рибалок»
    Волтер Ленглі. «Чекають повернення рибалок»
  • Волтер Ленглі. «До моря»
    Волтер Ленглі. «До моря»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.artbiogs.co.uk/2/societies/birmingham-art-circle

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волтер Ленглі

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Flynn, Brendan (2014). A Place for Art: The Story of the RBSA. The Royal Birmingham Society of Artists. ISBN 978-0-9930294-0-0.
  • Fox, Caroline and Greenacre, Francis, «Walter Langley», Painting in Newlyn 1880—1930, London, Barbican Art Gallery, 1985
  • Roger Langley: Walter Langley, Sansom & Co 2001, ISBN 1-900178-45-1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Волтер_Ленглі