Вольфґанґ Шнайдерхан
Вольфґанґ Шнайдерхан | |
---|---|
нім. Wolfgang Schneiderhan ![]() | |
![]() | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | нім. Wolfgang Eduard Schneiderhan ![]() |
Дата народження | 25 травня 1915[1] або 28 травня 1915 ![]() |
Місце народження | Відень, Австро-Угорщина[1] ![]() |
Дата смерті | 18 травня 2002[1][2][…] (86 років) ![]() |
Місце смерті | Відень, Австрія[1] ![]() |
Поховання | Нойштіфтський цвинтарd ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Професії | classical violinist, викладач університету ![]() |
Вчителі | Отакар Шевчик ![]() |
Інструменти | скрипка ![]() |
Жанри | класична музика ![]() |
Членство | Віденський філармонічний оркестр і Віденський симфонічний оркестр ![]() |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини ![]() |
Заклад | Зальцбурзький університет і Віденський університет музики й виконавського мистецтва ![]() |
Нагороди | |
У шлюбі з | Ірмгард Зефрід ![]() |
![]() ![]() |
Вольфґанґ Едуард Шнайдерхан (нім. Wolfgang Eduard Schneiderhan; 28 травня 1915 — 18 травня 2002) — австрійський скрипаль.
Навчався у Отакара Шевчика в м. Пісек, потім у Юліуса Вінклера у Відні. У віці 10 років вперше виступив публічно з творами Баха. У наступному році дебютував в Копенгагені, виконавши Концерт для скрипки з оркестром Фелікса Мендельсона. З 1929 року жив в Англії, де виступав, зокрема, разом з Федором Шаляпіним, Яном Кепура і Полем Робсоном. Повернувшись до Австрії, в 1933—1937 рр. був першим концертмейстером Віденського симфонічного оркестру, а потім в 1937—1951 рр. — Віденського філармонічного оркестру. Одночасно продовжував виступати як соліст, в 1947 р вперше в Відні виконав скрипковий концерт Едварда Елґара. Після смерті Георга Куленкампфа в 1948 році замінив його в складі фортеп'янного тріо з Едвіном Фішером і Енріко Майнарді. У вересні 1952 р. записав для студії Deutsche Grammophon всі десять скрипкових сонат Бетовена з Вільгельмом Кемпфом. У 1956 році разом з Рудольфом Баумгартнером заснував Струнний оркестр Люцернського фестивалю. Дружив із Карлом Амадеусом Гартманом і 1959 року став першим виконавцем другої редакції його Жалобного концерту. Викладав в Зальцбурзі, Відні та Люцерні.
У 1948 році одружився з австрійською сопрано Ірмгард Зефрід, з якою прожив у шлюбі до її смерті в 1988 році. Одна з них трьох дочок — акторка Мона Зефрід. Його племінник, теж Вольфґанґ Шнайдерхан, був начальником штабу німецького Бундесверу з 2002 по 2009 рік.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118758683 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- The New York Times [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Народились 25 травня
- Народились 1915
- Народились 28 травня
- Уродженці Відня
- Померли 18 травня
- Померли 2002
- Померли у Відні
- Поховані на Нойштіфтському цвинтарі
- Члени НСДАП
- Науковці Зальцбурзького університету
- Кавалери Великого срібного почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Австрійські скрипалі
- Виконавці Deutsche Grammophon