Воробйов Павло Федотович

Воробйов Павло Федотович
Народився	1908(1908) станиця Іванівська, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Павло Федотович Воробйов (нар. 1908(1908), станиця Іванівська, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — ?) — український радянський діяч, голова виконавчого комітету Ворошиловградської міської ради депутатів трудящих Ворошиловградської області. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Біографія

Народився у родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1922 році, працюючи за наймом у кустарів міста Краснодара. З 1924 по 1928 рік навчався і працював у другій Краснодарській професійно-технічній школі.

У 1928—1930 роках — столяр і модельник Краснодарського машинобудівного заводу імені Сталіна. Працюючи на заводі, одночасно навчався на вечірньому відділенні Кубанського індустріального технікуму.

У 1930—1935 роках — студент Харківського інженерно-економічного інституту, здобув спеціальність інженера-економіста.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1935—1939 роках — старший інженер-економіст, начальник планово-виробничого відділу, секретар первинної партійної організації Ворошиловградського паровозобудівного заводу імені Жовтневої революції.

У 1939 — квітні 1941 року — завідувач промислового відділу Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У. У квітні 1941 — вересні 1942 року — завідувач відділу легкої і місцевої промисловості Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У.

Під час німецько-радянської війни, з 1942 по 1943 рік, перебував у розпорядженні Українського штабу партизанського руху.

У 1943 — серпні 1946 року — заступник секретаря Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У по легкій і місцевій промисловості; заступник голови виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради депутатів трудящих.

У серпні 1946 — січні 1948 (фактично до 1 серпня 1947) року — голова виконавчого комітету Ворошиловградської міської ради депутатів трудящих Ворошиловградської області.

З початку 1950-х років — завідувач промислового відділу ЦК КП(б) Молдавії. З листопада 1954 року — завідувач промислово-транспортного відділу ЦК КП Молдавії.

Нагороди

• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Джерела

• газета «Прапор перемоги» (Ворошиловград) — 11 січня 1947 року.