Перейти до вмісту

Воронові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Воронові
Період існування: середній міоцен — сучасність
Блакитна сойка (Cyanocitta cristata)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Парворяд: Corvida (Corvida)
Надродина: Corvoidea (Corvoidea)
Родина: Во́ронові (Corvidae)
Leach, 1820
Роди

Дивитись текст

      Природний ареал       (Ре-)Інтродуковані (Нова Зеландія, Маврикій, Реюньйон)
      Вимерлі (після-1500 р.)(Гаваї, Мальта, Пуерто-Рико)       Вимерлі (до-1500 р.) (Нова Зеландія)
Вікісховище: Corvidae

Во́ронові[1][2] або крукові[2] (Corvidae) — вельми поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як граки, галки, горіхівки, круки, сороки й сойки. Зазвичай до родини воронових включають 113—120 видів птахів (26 родів), що представлені на всіх континентах окрім Антарктиди.

Назва родини

[ред. | ред. код]

Назва родини українською — «воронові» — пов'язана з назвою типового роду, яким є Corvus (Corvus → Corvidae), українську назву якого асоціюють з номеном «ворона»[1][3] або «ворон». Останню назву, попри її поширення в словниках (напр. в СУМ [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.]), сучасні дослідники уникають, замінюючи її на «крук»[4], тим самим визнаючи зв'язок назви родини «воронові» з номеном «ворона».

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Усі воронові мають міцну будову, велику голову, сильні ноги та міцний дзьоб із ніздрями, які прикриті жорсткими щетинистими пір'ями. Лише у дорослих гайворонів пір'я навколо дзьоба зношується, у результаті чого стає видною шкіра птаха. У багатьох є місткий під'язичний мішечок, у якому вони носять їжу для пташенят. У дрібних, переважно лісових птахів крила короткі, округлі, у великих ‒ подовжені, з пальцеподібними кінцями махового пір'я, що трохи схожі на крила хижих птахів. Голоси воронових зазвичай грубі, голосні ‒ каркання, тріск, скрегіт, пронизливі свисти й вигуки (проте деякі птахи родини воронових можуть мелодійно співати, а також чудово імітують звуки (в тому числі й людську мову). Живуть у середньому від 20 до 40 років, проте у кожного представника виду життєвий цикл індивідуальний.

Сіра ворона, також відома як ґава, купається в річці
Сіра ворона, також відома як ґава, купається у ставку

Інтелект

[ред. | ред. код]

У воронових гарно розвинута навичка добування корму ‒ вони можуть відкривати сміттєві контейнери у пошуках їжі, розмочують скоринки хліба в калюжах, розбивають горіхи кладучи їх на рейки, видавлюють рештки їжі з тюбиків і пластмасових контейнерів, підкладаючи їх під колеса автомобілів. Багато хто робить поживні запаси.

У міських представників родини існують постійні місця ночівлі й годування, а також шляхи перелетів між ними.

Деякі великі воронові (такі як круки, сороки) мають доволі високий інтелект, подібний до вищих приматів.

Соціальна поведінка

[ред. | ред. код]

Стайні птахи, швидко пристосовуються до навколишніх умов, можуть приходити на допомогу одне одному.

Відомо, що молоді птахи часто грають в складні навчальні ігри, в тому числі й колективні, що вимагають певного інтелекту. Наприклад, вони підкидають гілочки в повітря намагаючись їх зловити; лягають на спину і перебирають якийсь предмет ногами і дзьобом; спільно грають у гру на кшталт «царя гори»: намагаються зіштовхнути одне одного з певного місця; утримуючи якийсь предмет у дзьобі, літають і зіштовхуються з іншими птахами аж до тих пір, поки предмет не впаде на землю. Також воронові люблять кататися на схилах дахів, куполам церков, неначе з гірки.

Можуть дражнити інших тварин (таких як собаки чи коти) збираючись гуртами та клюючи звіра.

Живлення

[ред. | ред. код]

Воронові всеїдні. У великих північних видів значне місце займає полювання за яйцями і пташенятами інших птахів, пошук падла й збір різноманітних інших типів їжі.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Пари у воронових складаються на все життя, вони разом будують гнізда на верхівках дерев, насиджують кладку і годують виводок.

Молоді птахи можуть підтримувати відносини з батьками впродовж кількох років.

Галка
Галка

Фауна України

[ред. | ред. код]

На території України проживає 10 видів[4]:

Викопні форми

[ред. | ред. код]

Найдавніші скам'янілості воронових датуються серединою міоцену в Європі,[5] приблизно 17 мільйонів років тому; Miocorvus і Miopica можуть бути предками ворон і деяких сорок, або подібними до живих форм через конвергентну еволюцію:

Крім того, існують численні викопні види існуючих родів з міоцену-пліоцену, головним чином з європейські види Corvus.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Маркевич О. П., Татарко К. І., 1983, с. 159. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — 412 с.
  2. а б Фесенко, Г. В. Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2016. — Вип. 14. — С. 73–85.
  3. Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії. — Ужгород, 2004. — 48 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 січня 2018.
  4. а б Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських назв птахів фауни України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Київ, Львів, 2007. — 112 с.
  5. Mourer-Chauviré, C. C. (2004). Cenozoic Birds of the World, Part 1: Europe. The Auk. 121 (2): 623. doi:10.1642/0004-8038(2004)121[0623:CBOTWP]2.0.CO;2. S2CID 86482094.

Література

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедія для дітей. Птахи та звірі / В. Володин, Г. Вильчек / видавництво «Аванта», Москва, 2004 р. / с. 169—171