Врбань
| Врбань Vrbanj |
|
|---|---|
 |
|
| Координати43° пн. ш. 17° сх. д. / 43.165° пн. ш. 16.646° сх. д.: 43°9′54″ пн. ш. 16°38′45.6″ сх. д. / 43.16500° пн. ш. 16.64600° сх. д. | |
| Країна |  Хорватія
|
| Жупанія | Сплітсько-Далматинська |
| Населення (2011) [1] | |
| - Усього | 498 |
| Часовий пояс | UTC+1 |
  Врбань |
|
 | |
Врбань (хорв. Vrbanj) — населений пункт у Хорватії, у Сплітсько-Далматинській жупанії у складі міста Старий Град.
Воно розташоване в географічному центрі острова Хвар, на пагорбах між Старим Град та Єльзою. Розташування села домінує на більшій частині Старого міста.
Назва села слов’янська і походить від слова «верба». Село згадується у 1331 році під цією назвою.
Завдяки надзвичайно зручному розташуванню, це місце було заселено ще з доісторичних часів. Над селом розташований доісторичний форт пагорбу Грачіче. Римські знахідки були знайдені на місці самого села. Поруч із селищем розташована ділянка Гум - Святий Від з залишками доісторичної кам'яної купи та руїнами передроманської церкви св. Вида. Пізніше, поряд зі Старим Градом та Пітве, він є резиденцією найстаріших дворян та парафій. В кінці XIV і XV століть населення займалося суднобудуванням, що було сприятливим для економічногомісця, що розвиваються. 1475. Врбабін отримує свого пастора, який також є першим місцевим пастором на острові. Врбанґ є батьківщиною популярного лідера Матія Іванич на початку 16 - го століття. Йому і повстанню простих людей присвятили меморіальний парк в центрі села. У XV столітті мешканці Врбанга разом з мешканцями навколишніх сіл почали населяти область Врбоска.
На північ від Дола - Варбоньж - ботанічний сад Катовіце.
- Каплиця св. Косма і Даміан
- Каплиця св. Миколая
- Парафіяльна церква Святого Духа
- Kapela sv. Liberate
Люди, які народилися або народилися у Врбанге:
- Яків Братаніч (1912-2001), хорватський художник та історик мистецтва
- Мікі Братаніч, хорватський поет
- Яків Буратович (1846-1909), відомий хорватський емігрант, аргентинський військовий будівельник
- Матія Іванич (1445-1523), ватажок Хварського повстання
- Вінко Лушич Маткович (1861 - 1931), перший у Хорватії освічений офтальмолог, примаріус, засновник протитравматичної служби в Хорватії
- Пере Любіч (1901-1952), хорватський поет
- Тоні Павичич-Донкіч , хорватський марафон з плавання та художник
- Якша Рачич (1868-1943), мер Спліта 1929-1933 років.
- Івіца Стіпішич Стіпа (1971-1992), хорватський захисник(вулиця в Старому місті, Гвар носить його честь)
- Любо Стипішич Дельмата (1938–2011), хорватський музикант
- Златан Стіпішич Гібонні, хорватський музикант
- Анте Тресич Павичич, хорватський поет і політик
- Гелена Тресич Павичич, реставратор, експерт з реставрації каменю
- Іво Лусич, невролог, Примаріус, кафедра неврології КБК Спліт
- Петро Новак, ентомолог, фахівець із захисту рослин
Населення за даними перепису 2011 року становило 498 осіб[1].
Динаміка чисельності населення поселення[2]:
Середня річна температура становить 15,63 °C, середня максимальна – 27,84 °C, а середня мінімальна – 3,41 °C. Середня річна кількість опадів – 742 мм.[3][4]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 12,57 | 11,54 | 13,96 | 17,32 | 22,17 | 26,04 | 27,84 | 27,83 | 23,43 | 19,24 | 14,96 | 12,67 | |
| Середня температура, °C | 8,51 | 7,48 | 9,89 | 13,24 | 18,11 | 21,97 | 24,92 | 24,90 | 20,50 | 16,33 | 12,06 | 9,75 | |
| Середній мінімум, °C | 4,43 | 3,41 | 5,82 | 9,18 | 14,04 | 17,90 | 21,98 | 21,96 | 17,58 | 13,40 | 9,11 | 6,83 | |
| Норма опадів, мм | 73 | 60 | 66 | 61 | 49 | 39 | 25 | 42 | 62 | 83 | 97 | 85 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 3.74 | 4.02 | 4.01 | 3.66 | 3.18 | 2.90 | 2.92 | 2.76 | 3.14 | 3.38 | 4.18 | 4.17 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 5719 | 8449 | 12108 | 16566 | 20519 | 23366 | 24992 | 22076 | 16305 | 10620 | 6166 | 4796 | |
| Джерело: [3][4] | |||||||||||||
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 06 червня 2018.
- ↑ Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 06 червня 2018.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ а б Значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'