Всеволожський Володимир Всеволодович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всеволожський Володимир Всеволодович
Народивсялистопад 1901
м. Вятка, Вятська губернія, Російська імперія
Помер2 грудня 1937(1937-12-02) (36 років)
Країна Росія
Діяльністьполітик
ПартіяКПРС
БатькоВсеволожський Всеволод Олексійовичd

Володимир Всеволодович Всеволожський (нар. 1901(1901), місто Вятка (тепер місто Кіров), Вятська губернія, Російська імперія) — розстріляний 2 грудня 1937) — український радянський діяч, голова (липень — вересень 1937) виконкому Донецької обласної ради депутатів трудящих. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в червні — вересні 1937 р.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині статистика. Після розлучення батьків у 1909 році разом із матір'ю переїхав до міста Харкова. З 1910 по 1916 рік навчався в Харківській гімназії.

У травні 1916 — січні 1917 року — учень приватної майстерні виготовлення ручних гранат Брукка у місті Харкові. У січні 1917 — січні 1918 року — розсильний Харківської міської продовольчої управи.

У січні — квітні 1918 року — слухач кооперативних курсів у Харкові.

У грудні 1918 — квітні 1919 року — рядовий особливого загону в Харківській губернській надзвичайній комісії (ЧК). У квітні 1919 — січні 1921 року — в Червоній армії: рядовий бронепоїзду № 72. У серпні 1920 — січні 1921 року — курсант Вищих автоброньових курсів РСЧА.

Член РКП(б) з жовтня 1919 року.

У січні — травні 1921 року — інспектор Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції Української СРР. У травні 1921 — березні 1922 року — інспектор Донецького губернського відділу робітничо-селянської інспекції Української СРР. У березні — липні 1922 року — в Червоній армії: політичний керівник 15-го автоброньового загону в Одесі.

У липні 1922 — січні 1923 року — інструктор Вовчанського повітового комітету КП(б)У Харківської губернії. У січні 1923 — січні 1924 року — інструктор, заступник завідувача організаційного відділу Куп'янського окружного комітету КП(б)У Харківської губернії. У січні 1924 — лютому 1925 року — інструктор, завідувач обліково-статистичного відділу Червонозаводського районного комітету КП(б)У міста Харкова.

У лютому 1925 — березні 1926 року — відповідальний секретар Раковського районного комітету КП(б)У Куп'янського округу. У березні 1926 — березні 1927 року — начальник Куп'янської окружної робітничо-селянської міліції, завідувач Куп'янського окружного адміністративного відділу.

У березні 1927 — січні 1929 року — завідувач адміністративного відділу Кам'янець-Подільського окружного виконкому. У січні 1929 — травні 1930 року — голова виконавчого комітету Дунаєвецької районної ради Кам'янець-Подільського округу. У травні — липні 1930 року — секретар виконавчого комітету Кам'янець-Подільської окружної ради. У липні — жовтні 1930 року — голова Кам'янець-Подільської спілки кооперативних сільськогосподарських товариств сіячів цукрового буряку.

У жовтні 1930 — січні 1931 року — відповідальний секретар Чорноострівського районного комітету КП(б)У. У січні — червні 1931 року — відповідальний секретар Піщанського районного комітету КП(б)У.

У червні 1931 — листопаді 1933 року — відповідальний секретар Сватівського районного комітету КП(б)У Донецької області. У листопаді 1933 — березні 1934 року — завідувач організаційного відділу, заступник відповідального секретаря Старобільського окружного комітету КП(б)У Донецької області.

У березні 1934 — березні 1936 року — 2-й секретар Старобільського окружного комітету КП(б)У Донецької області[1].

У березні 1936 — квітні 1937 року — 1-й секретар Костянтинівського міського комітету КП(б)У Донецької області. У квітні — травні 1937 року — завідувач сільськогосподарського відділу Донецького обласного комітету КП(б)У.

У травні — липні 1937 року — 1-й секретар Старобільського окружного комітету КП(б)У Донецької області.

У липні — 22 вересня 1937 року — голова виконавчого комітету Донецької обласної ради.

У вересні 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений до розстрілу, розстріляний. Посмертно реабілітований 1 червня 1957 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Держархів Донецької області, ф. Р-2794, оп. 2, спр. 3, арк. 8.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Всеволожский Владимир Всеволодович [Архівовано 3 липня 2017 у Wayback Machine.]
  • Всеволозький Володимир Всеволодович // Реабілітовані історією. Донецька область. — Донецьк: Вид-во Регіон, 2005. — Кн. 2. — С. 572.
  • Пленум Донецкого облисполкома [освободил от обязанностей и. о. председателя облисполкома тов. Всеволожского] // Соц. Донбасс. — 1937. — 23 сент. — С. 1.