Очікує на перевірку

Втеча з Шоушенка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Втеча з Шоушенка
The Shawshank Redemption
Жанрдрама
РежисерФренк Дарабонт
ПродюсерНікі Марвін
СценаристФренк Дарабонт (сценарій)
Стівен Кінг (оповідання)
На основіРіта Гейворт та втеча з Шоушенку[1]
У головних
ролях		Тім Роббінс
Морган Фрімен
Боб Ґантон
Кленсі Браун
Вільям Седлер
ОператорРоджер Дікінс
КомпозиторТомас Ньюман
МонтажТомас Ньюман
ХудожникТеренс Марш
КінокомпаніяCastle Rock Entertainment
Дистриб'юторColumbia Pictures, Netflix і iTunes
Тривалість142 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1994
Кошторис25 млн $
Касові збори28 817 291 $[2] і 28 767 189 $[3]
IMDbID 0111161
shawshankredemption.org
CMNS: Втеча з Шоушенка у Вікісховищі
Q: Втеча з Шоушенка у Вікіцитатах

«Втеча з Шоушенка» (англ. The Shawshank Redemption; буквально «Спокута (врятування) Шоушенком») — американський фільм-драма 1994 року, знятий режисером Френком Дарабонтом за повістю Стівена Кінга «Ріта Гейворт і втеча з Шоушенка» (англ. Rita Hayworth and Shawshank Redemption).

Станом на 1 червня 2024 року займає 1-шу позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Молодий банківський працівник Енді Дюфрейн звинувачений у вбивстві своєї дружини і її коханця, якого він не скоював. Але усі докази проти нього — його засуджують до двох довічних термінів тюремного ув'язнення. Після вироку його поміщають до Шоушенка — однієї з найпохмуріших в'язниць Нової Англії. Начальник в'язниці Семюел Нортон демонструє показову релігійність, що не заважає йому займатися темними справами. Головний охоронець-садист Байрон Гедлі вже в першу ніч забиває на смерть одного з ув'язнених, які прибули разом з Дюфрейном. Незабаром Дюфрейн стає об'єктом сексуальних домагань групи ув'язнених, відомих як «Сестри». Але важкі умови його не зломили.

Енді подружився з чорношкірим в'язнем Редом, який завдяки своїм зв'язкам доставляє до в'язниці нелегальними каналами різні товари. Навіть у в'язниці Дюфрейн знаходить застосування своїм знанням: спочатку допомагає охоронцям заповнювати податкові декларації, потім його зауважує начальник тюрми і залучає до своїх фінансових махінацій. Дюфрейн зараховує ці гроші на рахунок людини, якої ніколи не існувало в реальності. Після того, як у результаті чергового нападу «Сестер» Енді опиняється в лікарні, охоронці роблять з ватажка «Сестер» інваліда, після чого Дюфрейну дають спокій.

Дюфрейн домагається виділення грошей і книг на розширення тюремної бібліотеки, допомагає отримати освіту іншим в'язням. Енді Дюфрейн не тільки навчає їх читати і писати, але впливає на їхню душу, змушує співчувати, співпереживати.

Одного разу Енді просить Реда дістати йому плакат з акторкою Рітою Гейворт, який вішає на стіну камери. Потім Ріту змінює Мерилін Монро і, нарешті, плакат із фільму «Мільйон років до нашої ери» з Ракель Велч. Начальство в'язниці не звертає на цей факт особливої уваги, однак за постером в стіні знаходиться діра, через яку Енді збирається тікати. Причому, підготовку до втечі Енді починає ледь почавши відбувати ув'язнення у в'язниці. У свої плани він не посвячує навіть найкращого друга Реда. Однак розповідає про те, чим і де хотів би займатися, якби вийшов на волю.

Одного разу до в'язниці потрапляє хлопчисько Томмі Вільямс — балакун, душа компанії, любитель рок-н-ролу, якому Енді намагається допомогти, як і іншим, оскільки виявляє, що молода людина має здібності не тільки до крадіжок. Від нього Енді дізнається, що під час чергової відсидки той перебував в одній камері зі справжнім вбивцею його дружини, від якого Томмі і дізнався подробиці злочину. Енді намагається вмовити начальника в'язниці допомогти в перегляді його справи, але йому відмовляють, оскільки Енді замішаний у темні справи начальника в'язниці Шоушенка. Енді, під час розмови з начальником, ображає його і потрапляє в карцер.

Томмі, сам того не знаючи, своєю балакучістю підписав собі смертний вирок. Начальник в'язниці вбиває Томмі, інсценуючи спробу втечі. Убивство Томмі стало для Енді вирішальним поштовхом для втечі: зрозумівши, що йому ніколи не вийти з вʼязниці, Дюфрейн здійснює втечу. Із собою Енді забирає всі матеріали про афери начальника тюрми. Відвідавши банк, Енді пред'являє документи на ім'я створеної ним людини і отримує гроші директора. Матеріали про злочини керівництва Шоушенка Дюфрейн відправляє в газету. Підсумок — головний охоронець арештований, начальник в'язниці закінчує життя самогубством.

Якийсь час опісля Ред отримує чисту листівку від Енді зі штемпелем містечка неподалік від мексиканського кордону. Після чергової комісії з помилування Ред виходить на свободу. Вийшовши на свободу, Ред якийсь час працює в магазині, потім вирішує їхати до Енді. Фінальна картина — Ред босоніж йде по пляжу, віддалі на піску катер, який лагодить Енді Дюфрейн.

У ролях

[ред. | ред. код]

Цікаві факти[4]

[ред. | ред. код]
  • В оригінальному оповіданні Стівена Кінга Ред (англ. Red, Рудий) — ірландець. Попри те, що в екранізації роль Реда зіграв чорношкірий Морган Фрімен, було вирішено залишити у фільмі репліку Реда «Може бути, тому що я — ірландець», — як вдалий жарт.
  • В оригінальній повісті, після того, як у в'язниці дізнаються про втечу Енді, від імені Реда говориться - «В усіх фільмах про втечу з в'язниці, які я бачив, після повідомлення про втечу починають завивати сирени. Насправді нічого подібного не відбувається». У фільмі після звістки про втечу Енді Дюфрейна відразу ж починають завивати сирени.
  • На роль Томмі Вільямса спочатку претендував Бред Пітт.
  • Коли начальник в'язниці відкриває Біблію, у якій захований геологічний молоток Енді, на сусідній сторінці бачимо початок книги Вихід, яка розповідає про вихід євреїв під проводом Мойсея з Єгипту.
  • Стівен Кінг продав права на екранізацію своєї розповіді всього за 1 долар, тому що дружив з режисером і сценаристом Френком Дарабонтом. Вони стали друзями ще під час роботи над короткометражною драмою «Жінка в палаті» (1983) — екранізацією однойменного оповідання Стівена Кінга, здійсненою Френком Дарабонтом. Цікаво, що вони підтримували стосунки лише за листуванням і особисто не зустрічалися до самого початку роботи над «Втечею з Шоушенка».
  • У документах Реда, коли той з'являється перед комісією з дострокового звільнення, використане фото сина Моргана Фрімена, актора Альфонсо Фрімена. Він же кричить «Свіжа риба!», коли партію ув'язнених з Дюфрейном привозять до в'язниці.
  • Коли під час втечі Дюфрейн розбиває каналізаційну трубу, видно, що звідти під тиском бризкають нечистоти, проте вже в наступному кадрі Дюфрейн, перемагаючи сморід, повзе по цій трубі, і нечистот там всього по кісточку. Ймовірно, вважається, що фонтан викинув зайве з труби, і по ній стало можливо повзти.
  • Фільм присвячений Аллену Ґріну (Allen Greene) — близькому другові режисера. Аллен Грін помер від проблем, пов'язаних зі СНІДом незадовго до виходу фільму у світ.
  • Колишній начальник Менсфілдської в'язниці, де відбувалося натурне знімання фільму, Денніс Бейкер — у ролі літнього ув'язненого, який сидить у тюремному автобусі позаду Томмі Вільямса.
  • Сюжет фільму перегукується з сюжетом класичного роману Александра Дюма-батька «Граф Монте-Крісто», який кілька разів згадується в картині.
  • Фільм став другим із чотирьох проєктів Френка Дарабонта, базованих на творах Стівена Кінга. Першим була короткометражна драма «Жінка в палаті» (1983), третім — містична тюремна драма «Зелена миля» (1999), а четвертим стала фантастична хорор-драма «Імла», прем'єра якої відбулася 21 листопада 2007 року.
  • Сценарій Френка Дарабонта дуже сподобався іншому режисерові, який успішно екранізував твори Стівена Кінга, — Робу Райнеру, постановнику ностальгічної драми «Залишся зі мною» (1986) і психологічного трилера «Мізері» (1990). Райнер був настільки захоплений матеріалом, що запропонував Дарабонтові $2,5 млн за права на сценарій і постановку фільму. Дарабонт серйозно обдумав пропозицію, але в кінцевому рахунку вирішив, що для нього цей проєкт — «шанс зробити щось дійсно велике», і поставив фільм сам.
  • Роб Райнер припускав на ролі Реда і Енді Дюфрейна відповідно Гаррісона Форда і Тома Круза.
  • Роль Енді Дюфрейна спочатку запропонували Тому Генксу. Він дуже зацікавився, але не зміг прийняти пропозицію через те, що вже був зайнятий у проєкті «Форрест Ґамп» (1994).
  • Згодом Том Генкс знявся в головній ролі в тюремній драмі Френка Дарабонта «Зелена миля» (1999), також поставленій за романом Стівена Кінга.
  • Роль Енді Дюфрейна також пропонували Кевіну Костнеру, але актор відмовився від пропозиції, про що згодом сильно шкодував.
  • Роль Томаса Вільямса зіграв канадський актор Гіл Беллоуз. Кумедно, що в телесеріалі «Еллі Мак-Біл» (1997—2002) Гіл Беллоуз грав персонажа на ім'я Вільям Томас.
  • Екстер'єри в'язниці Шоушенка були зняті у в'язниці міста Менсфілда, штат Огайо. Ця в'язниця на той момент перебувала в такому жалюгідному стані, що для знімання довелося її попередньо реставрувати. З цієї причини велику частину інтер'єрів було відзнято не на натурі, а у павільйонах студії, адже продюсери підрахували, що побудувати декорації в студії буде дешевше, ніж ремонтувати інтер'єри Менсфілда. Згодом Менсфілдська в'язниця також була закрита.
  • Попри те, що майже всі жителі міста Менсфілда виявили бажання взяти участь у масових сценах фільму, більшість жителів виявилися занадто зайняті своєю роботою і не змогли зніматися. Масовку довелося набирати в місцевій богадільні, причому деякі з її мешканців були колишніми зеками.
  • Коли ми бачимо на екрані великі плани рук Енді Дюфрейна - на початку фільму він заряджає револьвер, а також пізніше, коли Енді вирізає своє ім'я на стіні своєї камери - це насправді руки режисера Френка Дарабонта, а не актора Тіма Роббінса. Ці великі плани були відзняті в процесі поствиробництва фільму і вставлені у вже знятий матеріал.
  • Американська гуманістична асоціація, яка захищає права тварин, спостерігала знімання сцен за участю крука. Коли необхідно було зняти епізод, в якому Брукс згодовував круку личинку, АГА заперечила цьому на тій підставі, що це жорстоко по відношенню до личинки. Для того, щоб все-таки зняти цей епізод, помічникам режисера довелося терміново шукати личинку, яка померла від природних причин. Така була знайдена, і сцена була відзнята.
  • Номер камери Реда — 237. Це саме число фігурує в обох екранізаціях роману Стівена Кінга «Сяйво» (кінофільм 1980 року і мінісеріал 1997 року) — там це номер кімнати готелю, в якій мешкає привид жінки. Також це число з'являється у фільмі «Залишся зі мною» (1986), знятому за оповіданням Стівена Кінга «Тіло», — там це - сума дріб'язку, зібраного чотирма юними героями ($2,37).
  • На стіні в камері Енді Дюфрейна з'являється портрет Альберта Ейнштейна. Це натяк на те, що виконавець ролі Енді Дюфрейна Тім Роббінс паралельно знімався в романтичній комедії «Коефіцієнт інтелекту» (1994), де одним із головних героїв був Альберт Ейнштейн (у виконанні Волтера Метгау).
  • Двоє з ув'язнених Шоушенка носять імена Гейвуд і Флойд. Це відсилання до трилогії Артура Кларка «2001: Космічна Одіссея», сполучним героєм якої є доктор Гейвуд Флойд.
  • Один з персонажів, офіцер охорони в бібліотеці, носить прізвище Дікінс, що нібито є відсиланням до прізвища оператора-постановника фільму Роджера Дікінса. Однак насправді це простий збіг — персонаж на прізвище Дікінс є в оригінальному оповіданні, і він став персонажем сценарію Френка Дарабонта ще до того, як Роджер Дікінс був найнятий для знімання картини. Насправді обидва прізвища тільки вимовляються однаково, а пишуться по-різному: прізвище героя — Dekins, а прізвище оператора — Deakins.
  • Начальник Нортон насвистує німецький гімн «Потужна фортеця — наш Бог»[de].
  • Марка пива, яке ув'язнені п'ють на даху, — Stroh's.
  • Фільм за участю Ріти Гейворт, який дивляться ув'язнені, — це знаменита картина Чарльза Відора «Гільда» (1946).
  • На бляшанці з-під льодяників, в якій Енді закопує гроші і лист, зображений океанський лайнер «Королева Марія». Такі льодяники випустила 1950 року британська компанія «Бенсонс».
  • Мексиканське райське містечко Сіуатанехо справді існує. Це туристське курортне місто на тихоокеанському узбережжі мексиканського штату Герреро.
  • Іноді корисно глядачам, для яких виконувався переклад фільму, переглядати оригінальну версію або читати книгу. Так, в англійській доріжці, коли Рудий запитує Гейвуда, за що того посадили у в'язницю, той відповідає: «Ні за що! Просто мій адвокат скотина!». Насправді в оригіналі звучить лайка: «Адвокат мене надурив!» («Lawyer F*ck Me Up!»).

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Кінопремія Японії за іноземний фільм.
  • Премія видання «Хоті» (Японія) за іноземний фільм.
  • Премія видання «Маініті» (Японія) за іноземний фільм.
  • 2 премії видання «кинемо Дзунпо» (Японія): премія редакції за іноземний фільм і премія читачів за іноземний фільм.
  • Премія «Студійне Кришталеве серце» на МКФ «Країна серця» (США).
  • Премія «Клотрудіс» (США) за чоловічу роль (Морган Фрімен).
  • Премія Американського Товариства кінооператорів за роботу оператора в повнометражному кінофільмі (Роджер Дікінс).
  • Премія «Бронзова жаба» на МКФ кінооператорского мистецтва «Камерімаж» (Польща).
  • Приз «Гюменітас» (США) в категорії «повнометражний кінофільм».
  • Премія USC (США) за сценарій (Стівен Кінг — автор, Френк Дерабонт — сценарист).
  • Сім номінацій на Оскар:
    • Найкращий фільм
    • Найкраща чоловіча роль (Морган Фрімен)
    • Найкращий адаптований сценарій
    • Найкраща робота оператора
    • Найкращий звук
    • Найкращий монтаж
    • Найкращий оригінальний саундтрек

Вплив

[ред. | ред. код]

Як це описується в Нью-Йорк Таймс,[5] про цей фільм багато писали в статтях цієї газети 19 грудня, 2007 року, коли двоє ув'язнених здійснили втечу з в'язниці посиленого режиму Union County Jail у Нью-Джерсі. Репортери назвали цю подію «втечею у стилі Шоушенка». Ув'язнені використовували фотографію дівчини в бікіні для того, щоб заховати сліди підкопу, і залишили після себе подячну записку, підписану смайликом, адресовану охоронцеві, який, з їхніх слів, допоміг їм у втечі. Незабаром після цього охоронець вчинив самогубство.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nyckeln till frihet på SFDb // SFDb — Svenska Filminstitutet.
  2. ↑ Box Office Mojo — 1999.
  3. ↑ Box Office Mojo — 1999.
  4. ↑ Shawshank Redemption — movie facts. Архів оригіналу за 16 січня 2010. Процитовано 15 травня 2010.
  5. ↑ Fernanda Santos (December 17, 2007). Inmates Chip Away Jail's Walls and Leap From Roof to Freedom. New York Times. Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 15 травня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Втеча з Шоушенка на сайті IMDb (англ.) 9.2/10 stars9.2/10 stars9.2/10 stars9.2/10 stars9.2/10 stars9.2/10 stars9.2/10 stars9.2/10 stars9.2/10 stars9.2/10 stars
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Втеча_з_Шоушенка&oldid=42714547