Вторинні енергетичні ресурси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Втори́нні енергетичні ресурси (ВЕР) — енергія різних видів, що вивільняється з технологічного процесу чи установки, використання якої не є обов'язковим для здійснення основного техногенного процесу[1].

У вужчому розумінні — це енергетичний потенціал продукції, відходів, побічних і проміжних продуктів, який утворюється в технологічних агрегатах (установках, процесах) і не використовується в самому агрегаті, але може бути частково або повністю використаний для енергопостачання інших агрегатів (процесів).[2]

Вторинні енергоресурси за видом енергії поділяються на горючі (або паливні), теплові і надлишкового тиску.

Наприклад, виробництво чавуну в доменній печі є джерелом таких вторинних енергоресурсів, як теплота основного продукту (чавуну), теплота шлаку, теплота доменного газу, власне доменний газ та його надлишковий тиск.[3]

Горючі вторинні енергоресурси

[ред. | ред. код]

Горючі, або паливні вторинні енергоресурси є побічними продуктами технологічних процесів, що містять у собі хімічно зв'язану енергію відходів технологічних процесів, і можуть бути використаними або як енергетичне, або як технологічне паливо.

До таких насамперед належать:

Теплові вторинні енергоресурси

[ред. | ред. код]

Вторинними тепловими енергоресурсами називаються ті, що мають фізичне тепло відхідних газів технологічних агрегатів, фізичне тепло основної і побічної продукції, тепло робочих тіл систем примусового охолодження технологічних агрегатів, а також тепло повітря витяжної вентиляції.

До таких належать:

  • ентальпія газів, що відходить із технологічних агрегатів основної, побічної, проміжної продукції відходів виробництва
  • теплота робочих тіл систем охолодження технологічних агрегатів
  • ентальпія гарячої води та пари, відпрацьованих у технологічних установках.

Тепло, що повертається до агрегату, а також ентальпія конденсату — не відносяться до теплових вторинних енергоресурсів.[5]

Вторинні енергоресурси надлишкового тиску

[ред. | ред. код]

Це такі види вторинних енергоресурсів, у яких потенційна енергія газів виходить із технологічних агрегатів із надлишком тиску (надмірним тиском), що мусить бути зниженим перед наступним ступенем використовування цих газів або під час викидання їх до атмосфери.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Основи екології / Малимон С. С. — Вінниця: Нова Книга, 2009. — С. 227
  2. Словник термінів у сферах енергоефективності та ВДЕ
  3. Гічов Ю. О. Вторинні енергоресурси промислових підприємств. Частина ІІ: Конспект лекцій — Дніпропетровськ: НМетАУ, 2012. — С. 6
  4. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 11-мтп «Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії»
  5. а б Самохвалов В. С. Вторинні енергетичні ресурси та енергозбереження: Навч. пос. Навч. пос. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — С.6.

Джерела

[ред. | ред. код]