Втрачені пам'ятки Тернополя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

За час існування Тернопіль багато разів зазнавав руйнації і багато пам'яток та будівель не дійшли до нашого часу.

Культові споруди

[ред. | ред. код]
Назва Розташування Дата будівництва Дата руйнування Опис Фото
Велика (Стара) синагога вул. Паращука, 2 (вище музичного училища, на місці котельні) 1662 – 1668 1944 Юдейська молитовна будівля на Подолі, сильно постраждала в роки Другої Світової війни, після чого руїни були знесені.
Парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі бульвар Т. Шевченка, 12 (на місці сучасного ЦУМу) 1904 – 1908 1954 Римо-католицький храм в центрі міста, зруйнований радянською владою, на його місці спорудили універмаг.
Єзуїтський костел вул. Опільського, 1 (на місці недіючої швейної фабрики) 1899 – 1901 1945 Римо-католицька культова споруда міста Тернополя. Після Другої світової війни вежу і дзвіницю знесли, в будівлі розмістили Тернопільську швейну фабрику, якої нині також уже не існує, а наразі в ній діє фірмовий магазин одягу «Галія».
Нова синагога (Темпель) колишня вул. Перля між сучасними вул. Замковою та Йосипа Сліпого (позаду корпусу Медуніверситету)[1] 1819 1944 Реформістська синагога, відкрита Йозефом Перлем, з великою бібліотекою. Сильно зруйнована в роки Другої Світової війни, остаточно знесена при реконструкції центральної частини міста.
Нова синагога на правому фото
Костел св. Івана Хрестителя знаходився навпроти Надставної церкви на південній стороні вул. Руської[2] 1550 1675 Перший римо-католицький дерев'яний костел (стара фара костельна), спалений при турецькому нападі на місто.[2]
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії в районі сучасної вулиці Старий Ринок 1623 1784 Парафіяльний костел (нова фара костельна), ще не будучи повністю добудованим, почав давати тріщини і був розібраний через гостро аварійний стан.[2]

Адміністративні, культурні та освітні будівлі

[ред. | ред. код]
Назва Розташування Дата будівництва Дата руйнування Опис Фото
Ратуша (Магістрат) вул. Чорновола (на місці скверу і пам'ятника О. Пушкіну) 1872 1944 Слугувала для засідань магістрату з 1872 р., до цього в будинку діяла кінна пошта. Вежа на ратуші слугувала також пожежним оглядовим постом. Зруйнована під час боїв за Тернопіль у 1944.
Новий замок вул. Замкова (на місці правого крила готелю «Тернопіль») бл. 1809 1944 Кам'яниця, осередок культурного життя міста з театральною залою на 300 місць.
Новий замок з правої сторони
Перша гімназія вул. Гетьмана Сагайдачного (на місці пам'ятника І. Франку) 1849 1944 Середній навчальний заклад у місті Тернополі, за час існування кілька разів змінювала назву та мову навчання.
Українська гімназія вул. Камінна 1903 1944 Середній навчальний заклад з українською мовою навчання, будівля гімназії зруйнована під час боїв за Тернопіль у 1944 р.
Полковниківка (комендатура, полковничі палати) майдан Волі (на місці житлового будинку по вул. Листопадова, 1) бл. 1810 – 1815 1944 Урядовий будинок, збудований за часів влади Росії, служив осідком для керівництва військових одиниць. Тут також розміщувалось управління Тернопільської округи.

Палаци

[ред. | ред. код]
Назва Розташування Дата будівництва Дата руйнування Опис Фото
Палац Ґаллів Парк Загребелля (на пагорбі біля телевежі)[3] друга пол. XIX ст. 1918 Маєток родини Ґаллів на Кутковецькій горі
Палац Кросновських пагорб між вул. Дружби та вул. Назарія Яремчука[4] перша пол. XIX ст. 1950-1960-ті Збудований Мартином-Вінсентієм Кросновським на правому березі річки Серет на пагорбі, що височить над річковою долиною. Зруйнований наприкінці 1940-х рр. або в 1950—1960 рр.

Перебудовані та відбудовані споруди

[ред. | ред. код]
Назва Розташування Дата будівництва Дата руйнування Дата перебудови Опис Фото
Монастирська церква вул. Князя Острозького, 55 1636 (дерев'яна)

1836 (мурована)

1962 1991 (заново відбудовано) Греко-католицький храм на Микулинецькому передмісті. Був зруйнований більшовиками у 1962, відбудований заново у 1991 р. у дещо модернізованому вигляді
Залізничний вокзал Привокзальний майдан, 1 1870 (перший вокзал)

1903 – 1906 (новий вокзал)

1944 1952 Двірець головної залізничної станції у середмісті Тернополя. Зазнавав масштабних руйнувань у часи обох світових воєн. Відбудований у зміненому вигляді у 1952 році.
Будинок «Сокола» вул. Івана Франка, 8 1890 – 1891 кін. 1970-х рр. Будинок польського гімнастичного товариства «Сокіл». В радянські часи кардинально перебудований і втратив класицистичні риси, в ньому містився кінотеатр ім. І. Франка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ...Тернопіль нова. temples, churches, monasterie, synagogue, храми Ukraine,Україна,Поділля ,Галичина, (амер.). Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  2. ↑ а б в ternopilcity.gov.ua. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН М. ТЕРНОПОЛЯ. ternopilcity.gov.ua (рос.). Процитовано 20 грудня 2022.
  3. ↑ Забутий палац з околиці — маєток на Кутковецькій горі - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
  4. ↑ На Загребеллі до війни стояли аж два палаци. 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Втрачені_пам%27ятки_Тернополя&oldid=40559077