Перейти до вмісту

Вулиця В'ячеслава Чорновола (Хмельницький)

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Чорновола.
Вулиця В'ячеслава Чорновола
Хмельницький
МісцевістьРакове, Тарабанівка, Новий План
Назва на честьВ'ячеслава Чорновола
Колишні назви
дорога на Летичів, «Поштова дорога на Летичів», Табірна, Індустріальна
Загальні відомості
Протяжність5,3 км
Координати49°23′44″ пн. ш. 27°4′5″ сх. д. / 49.39556° пн. ш. 27.06806° сх. д. / 49.39556; 27.06806
поштові індекси29006, 29010
Транспорт
Автобуси№ 2, 11, 51
Тролейбуси№ 3, 7, 7А, 9, 13
Маршрутні таксі№ 2а, 18, 23, 24, 25, 25А, 29, 32, 36, 49, 52[1].
Зупинки громадського транспорту«Спортшкола», «Вулиця Трудова», «Заготзерно», «АДВІС», «Укрелектроапарат», «Військовий шпиталь», «Вулиця Гальчевського» «Вулиця Східна», «Ветлікарня», «ПТУ-№24»
ПокриттяАсфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні закладиНВК № 9, Хмельницька санаторна школа-інтернат І-III ступенів № 2,[2] Хмельницький професійний торгово-кулінарний ліцей[3]
Медичні закладиГоспіталь Західного оперативного командування, Хмельницька міська державна лікарня ветеринарної медицини
Заклади культуриБудинок культури ім. С. Петлюри
ПідприємстваВАТ «Хмельпиво», ВАТ «Хмельницькзалізобетон», АТ Машинобудівна компанія «АДВІС», ВАТ «Укрелектроапарат»
ПаркиПарк «Ракове», старовинний парк на території ВАТ «Хмельпиво»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця В'ячесла́ва Чорново́ла пролягає вздовж залізниці, від мікрорайону Новий план № 2 (від перехрестя з вул. Маршала Красовського) до східної околиці міста (мікрорайон Ракове).

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця існує з моменту виникнення поселення Плоскирів як заміська частина дороги на Летичів, яка з початку XIX століття мала назву «Поштова дорога на Летичів». У перші роки XX століття на виїзді з міста за хутором Раковий були засновані літні табори для військ проскурівського гарнізону, від чого вулиця отримала назву Табірна. Наприкінці 1950-х роках на вулиці розпочинається розбудова великих індустріальних підприємств (ремонтний завод перетворюється на завод «Трактородеталь» — нині машинобудівна компанія «АДВІС», будується підприємство всесоюзного значення — завод трансформаторних підстанцій, виникає завод залізобетонних конструкцій), і вже 1966 року вулицю перейменували на Індустріальну. В 2000 році за ініціативою керівника машинобудівної компанії «АДВІС» І. Дунця вул. Індустріальну перейменували на честь В'ячеслава Чорновола[4].

Чорновіл В'ячеслав Максимович (1938—2000) — український політ, діяч, журналіст, учасник дисидентського руху з середини 1960-х років. Як народний депутат, голова Руху та кандидат у Президенти України неодноразово відвідував Хмельницький, де мав зустрічі з представниками влади та народу.

Пивзавод «Хмельпиво»

Чорновола, 24. ВАТ «Хмельпиво». Одне з найстаріших підприємств міста. До наших днів збереглися промислові та службові споруди 1901 року, старовинний парк. У 1881 році в місті працювали три пивоварні, а вже у 1884 році лише один пивоварний завод, який незабаром взагалі припинив існування. В 1890-х роках Проскурів залишився без власної пивоварні. На цей факт звернув увагу доволі відомий на Поділлі пивовиробник Леон Генріхович Кляве (1846—1933). В 1898 році він подав заявку до міської думи з клопотанням про продаж йому земельної ділянки на Новому Плані № 2, навпроти вокзалу, для будівництва нового пивзаводу. Отримавши п'ять десятин землі, Кляве одразу розпочав будівництво підприємства, і вже наприкінці 1901 року завод випустив першу продукцію. Досить швидко пиво нового заводу здобуло визнання у споживачів, а в липні 1909 році на Всеросійській виставці пивоваріння у Санкт-Петербурзі завод Кляве був відзначений за найкращий ячмінний солод. У 1910-х роках на підприємстві працювало 46 робітників та вироблялося щорічно до 150 тис. відер пива. В радянські часи пивзавод був націоналізований і став головним підприємством галузі в області. 1993 року завод перетворено на ВАТ «Хмельпиво».

Чорновола, 31. ВАТ «Хмельницькзалізобетон»[5]. У 1956 році на основі промислово-будівельної бази, що була розташована вздовж залізниці на вулиці Заводській, був заснований завод з виробництва промислового залізобетону. В 1959 році територія заводу значно розширилася — до нього приєднали цех збірного залізобетону з бетонно-розчинним вузлом, складом цементу, арматурною та механічною майстернями на вулиці Індустріальній, 31. Саме за цією адресою розташувався адміністративний корпус заводу, який у 1970 році отримав назву «Завод залізобетонних і будівельних конструкцій». У 1994 році підприємство перейменовано на ВАТ «Хмельницькзалізобетон».

Житлові будинки на вулиці Чорновола
Житлові будинки на вулиці Чорновола

Чорновола, 88. АТ Машинобудівна компанія «АДВІС». У 1929 році на виїзді з міста у напрямку передмістя Ракове була організована Проскурівська машинно-тракторна станція (МТС), від якої й взяла початок нинішня машинобудівна компанія «АДВІС». При МТС діяла велика майстерня з ремонту двигунів, що дало можливість у 1949 році перетворити машинно-тракторну майстерню у ремонтний завод (капремонт тракторних та автомобільних двигунів). У 1958 році підприємство перейменовується на завод «Трактородеталь» і стає спеціалізованим підприємством-монополістом у СРСР з виготовлення деталей механізму газорозподілу до тракторних двигунів. У 1972 році «Трактородеталь» перейменовано на завод тракторних агрегатів. Того ж року при заводі створено галузеве конструкторське-технологічне бюро по пневмокомпресорах — головне в галузі компресоробудування. В 1974 році на підприємстві створені виробничі потужності та розпочато випуск пневмокомпресорів для двигунів. Таким чином Хмельницький стає провідним центром виробництва та конструювання тракторних компресорів у СРСР. У 1990 році завод тракторних агрегатів перетворено у машинобудівну компанію, якій надано назву «АДВІС» (тобто: Агрегати, Двигуни, Інструменти, Сервіс). Сьогодні це одне з найбільших машинобудівних підприємств області, яке виготовляє мінісільгосптехніку, кормозбиральні комбайни, традиційні агрегати до тракторних двигунів, пневмокомпресори тощо.

Чорновола, 120. ВАТ «Укрелектроапарат»[6]. У 1957 року було розпочато будівництво заводу трансформаторних підстанцій — підприємства електромашинобудування всесоюзного значення, а вже через два роки завод випустив першу продукцію. В 1975 році на базі заводу трансформаторних підстанцій створено Хмельницьке виробниче об'єднання «Укрелектроапарат», яке стало провідним у країні за виробництвом силових трансформаторів для залізничного транспорту і трансформаторних підстанцій. В 1976 році підприємство нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Чорновола, 122. Госпіталь Західного оперативного командування

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хмельницька міська рада. Рішення від 24.11.2011 р. № 1246 Про затвердження переліків міських автобусних маршрутів загального користування та маршрутів міського електричного транспорту м. Хмельницького з необхідною кількістю транспортних засобів на них. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 31 січня 2015.
  2. ↑ Хмельницька міська рада. Навчальні заклади міста Хмельницького. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 31 січня 2015.
  3. ↑ Хмельницька міська рада. Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічні училища
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 31 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ ВАТ «Хмельницькзалізобетон». Архів оригіналу за 2 березня 2010. Процитовано 31 січня 2015.
  6. ↑ ВАТ «Укрелектроапарат». Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 31 січня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_В%27ячеслава_Чорновола_(Хмельницький)&oldid=44429992