Вулиці Чорткова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Станом на 26 червня 2014 року в Чорткові є 2 площі[1][2], 150 вулиць та 5 провулків[1].

Майдани, площі

[ред. | ред. код]
Назва за абеткою Розташування (мікрорайон)[3] Сучасна офіційна назва Радянська назва (1939—1941, 1944—1991) За Польщі (1920—1939) За Австро-Угорщини (1867—1918) Відомості Фото
Героїв Євромайдану Центр
Ринок Центр

Вулиці

[ред. | ред. код]
Назва за абеткою Розташування (мікрорайон)[3] Сучасна офіційна назва Радянська назва (1939—1941, 1944—1991) За Польщі (1920—1939) За Австро-Угорщини (1867—1918) Відомості Фото
16 липня Кадуб 16 липня
16 липня бічна Кадуб 16 липня бічна
Антонича Кадуб Богдана-Ігоря Антонича
Аптечна Центр Аптечна
Байди-Вишневецького Синяково Дмитра Байди-Вишневецького
Бандери Центр Степана Бандери
Барвінського Кадуб Олександра Барвінського
Бердо Бердо Бердо
Березовського Кадуб Максима Березовського
Білецька Залізничний Білецька Починається від вулиці Залізничної[4]. Колишня вулиця Маяковського, Святого Яна, Водянна — одна з найдавніших вулиць Долішньої Вигнанки. Як Водянна, відома вже на початку XVII століття. Названа вулицею Святого Яна у 1783 році на честь старшого брата останнього власника міста Героніма Садовського, який називався Іваном. У післявоєнні роки радянська влада вулицю перейменувала на Маяковського, якою вона була до 1992 року[5]. Установи: ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів», вул. Білецька, 2-А[6].
Вільшана Залізничний Вільшана
Вітовського Калічівка Дмитра Вітовського
Вітовського бічна Калічівка Дмитра Вітовського бічна
Богуна Кадуб Івана Богуна
Броварова Залізничний Броварова Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Середньою[4]. Попередня назва вулиці — Кушнірська. Назву Броварова отримала з 1856 року, після того, як у 1852 році тут заснували броварню. В радянські часи — Лєрмонтова. Нині — знову Броварова[7].
Бучацька Бучацька
Бучацька бічна Кадуб Бучацька бічна
Вербицького Кадуб Михайла Вербицького
Вербова Центр Вербова
Весняна Калічівка Весняна
Вигнанська Залізничний Вигнанська
Виговського Калічівка Івана Виговського
Вишнева Калічівка Вишнева
Водна Центр Водна
Вокзальна Залізничний Вокзальна Починається від вулиці Білецької[4]. Виникла наприкінці позаминулого століття разом з побудовою тут залізниці і станції. В австрійські часи перші її будинки, невеликі за розмірами, входили до так званої «Станційної» вулиці. А в польський період, тобто 1920—30-і роки, коли було завершено будівництво багатоквартирних житлових будинків для працівників залізничних служб, ця вулиця дістала назву Колонії колійової. З 1945 року називається вулиця Вокзальна[8]. Установи: Залізнична станція «Чортків», вул. Залізнична, 3.
Генерал-майора Сергія Кульчицького Калічівка Генерал-майора Сергія Кульчицького До 2022 — вулиця Юрія Гагаріна[9]
Галицька Центр Галицька
Гірська Кадуб Гірська
Глибока Центр Глибока
Глуха Центр Глуха
Гніздовського Кадуб Якова Гніздовського
Гоголя Центр Миколи Гоголя
Гончара Центр Олеся Гончара Починається від вулиці Млинарської[4]. Колишня вулиця Різницька. Названа так ще в 1725 році, коли організувався тут цех різників. Вони мали свої магазини — ятки, які пізніше були зосереджені в новозбудованому міському базарі. А на вулиці Різницькій була залишена тільки міська «різня» — бойня. У післявоєнні роки її перейменували у вулицю Чехова, а згодом отримала теперішню назву[10]. Установи: Чортківський комбінат комунальних підприємств, вул. Олеся Гончара, 21[11]. Чортківський міський комунальний ринок, вул. Олеся Гончара, 6а[12]
Горбачевського Центр Антона Горбачевського
Гранична Калічівка Гранична
Гранична бічна Калічівка Бічна Гранична
Гранична Нова Калічівка Гранична Нова
Грушевського Центр Михайла Грушевського Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Водною[4]. Старі її назви — Болотниста і Свердлова. Вибудувана вона на Старому Чорткові. Болотнистою називалася дуже давно ще з 1698 року, коли тільки почали люди там поселятися. Жили тоді на ній два спеціалісти-ремісники, які робили вози, сани, брички, дерев'яні плуги, сохи, ярмо для волів, колеса і т. д. Був створений там і їхній цех. Саме з цеху стельмахів з'явилася така назва вулиці, очевидно тому, що ремісникам — членам цеху, було дуже важко транспортувати свій товар через постійне болото на дорозі[7].
Джерельна Бердо Джерельна
Довбуша Кадуб Олекси Довбуша
Дорошенка Центр Петра Дорошенка
Драгоманова Центр Михайла Драгоманова
Заводська Кадуб Заводська
Залізнична Залізничний Залізнична Сталіна, Ломоносова Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується Вокзальною. Свого часу називалася Колійовою. Зараз — Залізнична[8]. Архітектура: пам'ятки архітектури місцевого значення: Гуртожиток с/г ремісників (мур.), охоронний номер 1754 — вул. Залізнична, 10; пам'ятки архітектури національного значення: Церква Вознесіння Господнього, охоронний номер 684 — вул. Залізнична, 38. Установи. Теперішні: Чортківська загальноосвітня школа № 6, вул. Залізнична, 10[13]. Колишні: Чортківська міська бібліотека для дітей, вул. Залізнична, 35[14]. Транспорт: Маршрутні таксі № 3, 4, 8, 10[15].
Замкова Залізничний Замкова Починається від вулиці Стрімкої[4]. Одна з найдавніших вулиць міста, колишньої Долішньої Вигнанки. Дістала цю назву ще у 1940-х роках XIX століття й зберегла її до наших днів.[8]. Пам'ятки: Чортківський замок.
Зелена Центр Зелена
Золотарка Кадуб Золотарка
Івасюка Калічівка Володимира Івасюка
Каденюка Кадуб Леоніда Каденюка
Карабіневича Центр Панаса Карабіневича
Кармелюка Калічівка Устима Кармелюка
Київська Залізничний Київська Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Броварною[4]. Одна з нових післявоєнних вулиць Чорткова. Перші будинки на ній з'явилися в середині 1950-х років. З 1958 року отримала назву Київської[7].
Князя Володимира Великого Кадуб Князя Володимира Великого Починається від вулиці Степана Бандери і продовжуються автошляхом Т-2001. Розташована в районі ремзаводу (нині СЕ «Бортнедце»). З початку його будівництва інших вулиць там ще не було, хіба що Золотарка, але вона належала до села Біла. Перша назва вулиці — Будівельна, яку до того називали просто «Кадуб». Район ремзаводу-Кадубу раніше був невеликим присілком, а вже на початку XX століття став передмістям Чорткова. В роки незалежності Будівельна вулиця (найдовша у цьому районі) перейменована на Князя Володимира Великого[7]. Храми: Церква святого рівноапостольного князя Володимира Великого, вул. Володимира Великого, 1[16].
Кобилянської Калічівка Ольги Кобилянської
Коновальця Кадуб Євгена Коновальця
Копичинецька Калічівка Копичинецька
Копичинецька бічна Калічівка Копичинецька бічна
Корольова Синяково Сергія Корольова
Коротка Центр Коротка
Котляревського Центр Івана Котляревського
Коцюбинського Центр Михайла Коцюбинського
Кривоноса Кадуб Максима Кривоноса
Криницького-Дровняка Кадуб Криницького-Дровняка[17]
Крушельницької Калічівка Соломії Крушельницької
Левицького Залізнична Леопольда Левицького
Лемківська Кадуб Лемківська
Леонтовича Синяково Миколи Леонтовича
Лепких Кадуб Братів Лепких
Лепкого Центр Богдана Лепкого
Лисенка Калічівка Миколи Лисенка
Лісова Бердо Лісова
Мазепи Центр Івана Мазепи
Маковея Кадуб Осипа Маковея
Маньовського Центр Остапа Маньовського
Мельника Центр Андрія Мельника
Мельничука Кадуб Степана Мельничука
Мистецька Залізничний Мистецька
Млинарська Центр Млинарська
Молодіжна Центр Молодіжна
Монастирська Центр Монастирська
Монастирська бічна Центр Монастирська бічна
Надбережна Центр Надбережна
Надрічна Залізничний Надрічна
Наливайка Центр Северина Наливайка
Незалежності Центр Незалежності Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Ягільницькою. Транспорт: маршрутні таксі № 5, 8[15].
Нова Калічівка Нова
Носса Центр Людвіга Носса Павлика Морозова Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується нею. Носить ім'я бургомістра Людвіга Носса. У 1897 році на вулиці була заснована перша бібліотека Чорткова. Назву отримала у 1922 році з ініціативи тодішнього бургомістра Станіслава Міхаловського. Раніше називалася — Горбок. Установи: Чортківська міська дитячо-юнацька спортивна школа, вул. Носса, 2[18].
Об'їзна Кадуб Об'їзна
Об'їзна бічна Кадуб Об'їзна бічна
Огієнка Кадуб Івана Огієнка
Ольжича Кадуб Олега Ольжича
Орлика Синяково Пилипа Орлика
Паркова Центр Паркова
Петрушевича Центр Євгена Петрушевича
Пігута Центр Дмитра Пігута Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується вулицею Остапа Маньовського[4]. Колись називалася Шпитальною, пізніше Хрущова, відтак Василя Ульянова, тепер носить ім'я видатного педагога Дмитра Пітуги.[19]. Установи: Чортківська міська стоматологічна поліклініка, вул. Д. Пігути, 31б[20]. Чортківська центральна міська лікарня, вул. Д. Пігути, 31 Б[21]. Чортківський центр первинної медико-санітарної допомоги, вул. Д. Пігути, 29[22].
Підгірна Залізничний Підгірна Починається від вулиці Броварної і продовжується вулицею Залізничною[4]. Одна з нестарих вулиць колишньої Долішньої Вигнанки. Вона знаходиться під Вигнанською горою[19].
Підгірна Нова Залізничний Підгірна Нова
Підлісна Центр Підлісна
Пітушевського Центр Володимира Пітушевського
Подільська Центр Подільська
Полуботка Синяково Павла Полуботка
Польова Калічівка Польова
Проїзна Залізничний Проїзна
Пулюя Центр Івана Пулюя
Рильського Кадуб Максима Рильського
Ринок Центр Ринок
Росляка Центр Михайла Росляка
Рубчакової Залізничний Катерини Рубчакової Починається від вулиці Залізничної і продовжується вулицею Надрічною[4]. Колишня вулиця Кабльова (до 1951), опісля — Пархоменка. Виникла в середині XIX століття. Першим її жителем був польський садівник і квітникар Франк Кабель. У 1991 році, з нагоди 110-ї річниці від дня народження видатної української артистки і співачки Катерини Рубчакової, перейменовано в її честь, адже недалеко був будинок, в якому вона народилася[10].
Рудькова Бердо Рудькова
Савки Кадуб Андрія Савки
Сагайдачного Синяково Петра Сагайдачного
Садова Калічівка Садова
Середня Залізничний Середня Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Стрімкою[4]. Давня вулиця Долішньої Вигнанки, відома ще з другої половини XVII століття. У 1949 році стала вулицею Пушкіна, а тепер їй знову повернуто стару назву[7].
Сингаївського Синяково Сингаївського Миколи
Синенького Центр Петра Синенького Починається від вулиці Степана Бандери і продовжуються вулицею Дмитра Пігути[4]. Одна з давніх вулиць Чорткова. Перша її назва — вулиця Тандитна. З кінця XIX століття вулиця називалася Бічна, а з 1948 року — Червоноармійська. У 1993 році була перейменована на вулицю Петра Синенького, великого патріота, одного з найвідоміших лікарів-українців у Чортківському окрузі[23].
Сірка Синяково Івана Сірка
Січинського Кадуб Дениса Січинського
Січових Стрільців Залізничний Січових Стрільців Починається від вулиці Білецької і продовжуються вулицею Тараса Шевченка[4]. Старі її назви: Цвинтарна (з кінця XVII століття), Олега Кошового (з 1952 року), і теперішня назва з 1993 року[7].
Сковороди Синяково Григорія Сковороди
Сліпого Центр Йосифа Сліпого
Сонячна Калічівка Сонячна
Сонячна Верхня Калічівка Верхня Сонячна
Стефаника Синяково Василя Стефаника
Стрімка Залізничний Стрімка
Стуса Кадуб Василя Стуса
Тарнавського Синяково Мирона Тарнавського
Теліги Залізничний Олени Теліги
Теребовлянська Синяково Теребовлянська
Героїв Маріуполя Синяково Героїв Маріуполя До 2022 — Степана Тудора[9].
Удовиченка Кадуб Олександра Удовиченка
Українки Центр Лесі Українки Свого часу — Каса Хорих. Одна з нестарих вулиць, і назву таку одержала тому, що у 1923 році на ній було закінчено будівництво і відкрито спеціальну установу, що так і називалася «Каса Хорих» (нині там пологовий будинок). Назву Українська одержала в 1951 році[8].
Франка Центр Івана Франка
Хичія Центр Івана Хичія
Хмельницького Центр Богдана Хмельницького Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Лісовою. Колишня вулиця Майова, ще раніше — Садки. Це одна з найстаріших вулиць Старого Чорткова. Наприкінці XIX століття її перейменували на Майову, якою вона була до 1954 року. Тоді, з нагоди 300-річчя «возз’єднання України з Росією», міська рада перейменувала її на вулицю Богдана Хмельницького[10]. Установи: КП «Парковий культурно-спортивний комплекс», вул. Богдана Хмельницького, 79[24].
Церковна Центр Церковна
Богдана Гаврилишина Кадуб Богдана Гаврилишина До 2022 — Петра Чайковського[9].
Червоний Берег Калічівка Червоний Берег
Чортківська Кадуб Чортківська Починається від вулиці Білецької і продовжуються вулицею Леопольда Левицького[4]. Одна з давніх вулиць Долішньої Вигнанки (тепер залізничний мікрорайон міста). Відома в документах з початку XIX століття, іншої назви не мала[7].
Чубинського Кадуб Петра Чубинського
Шашкевича Кадуб Маркіяна Шашкевича
Шевченка Центр Тараса Шевченка
Шеремети Кадуб Петра Шеремети
Шкільна Центр Шкільна Починається від вулиці Івана Хичія і продовжуються вулицею сім'ї Юрчинських[4]. Колишня Ремісницька. У документах за 1585 рік згадується бондар Петро Ничко, а за 1592 — Павло Солтис. У 1902 році в зв’язку з появою на цій вулиці школи з польською мовою навчання імені королеви Ядвіги Ремісницьку було перейменовано на Шкільну. Тепер три розгалуження, які має вулиця, носять окремі назви — Хичія, сім'ї Юрчинських і Шкільна[7].
Шопена Залізничний Фредеріка Шопена[25] Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Середньою[4]. Стала називатися так з 1910 року з нагоди сторіччя з дня народження Фридерика Шопена. До того часу мала назву Глибинна. Цю вулицю польська інтелігенція міста назвала так тому, що у цей час в Чорткові виникло перше у Галичині музичне товариство ім. Шопена при «Соколі»[7].
Шопена бічна Залізничний Фредеріка Шопена бічна[25]
Шухевича Кадуб Романа Шухевича
Юрчинських Центр Сім'ї Юрчинських
Ягільницька Кадуб Ягільницька
Яремчука Калічівка Назарія Яремчука
Ясна Залізничний Ясна

Провулки

[ред. | ред. код]
Назва за абеткою Розташування (мікрорайон)[3] Сучасна офіційна назва Радянська назва (1939—1941, 1944—1991) За Польщі (1920—1939) За Австро-Угорщини (1867—1918) Відомості Фото
Водний Водний
Граничний Калічівка Граничний
Копичинецький Синяково Копичинецький
Шухевича Романа Шухевича
Шопена Залізничний Фредеріка[25] Шопена

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Рішення Чортківської міської ради від 26 червня 2014 року № 207 «Про затвердження назв вулиць провулків м. Чорткова».
  2. ↑ Рішення Чортківської міської ради від 31 січня 2014 року № 47 «Про присвоєння центральній площі міста Чорткова назву «Площа Героїв Євромайдану».
  3. ↑ а б в Статут територіальної громади міста Чорткова. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Чортків. Синергія культур. — Мандрівник, 2017. — 24-25 с.
  5. ↑ Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 135—136.
  6. ↑ ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів» [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.] // Опендатабот
  7. ↑ а б в г д е ж и к Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 135.
  8. ↑ а б в г Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 134.
  9. ↑ а б в У Чорткові перейменували три вулиці, які мали зв'язок з російським агресором // Чортків.City. — 2022. — 8 червня.
  10. ↑ а б в Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 136.
  11. ↑ Чортківський ККП [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.] // Опендатабот
  12. ↑ Міський комунальний ринок Чортківської міської ради // Чортківська міська рада.
  13. ↑ Чортківська ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 [Архівовано 6 червня 2021 у Wayback Machine.] // Опендатабот
  14. ↑ Заклади культури [Архівовано 6 червня 2021 у Wayback Machine.] // Чортківська міська рада
  15. ↑ а б Транспорт Чорткова. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  16. ↑ Релігійна організація «Парафія святого рівноапостольного князя Володимира Великого» міста Чортків Чортківського району Тернопільської єпархії УПЦ КП [Архівовано 6 червня 2021 у Wayback Machine.] // Опендатабот
  17. ↑ Рішення Чортківської міської ради від 25 квітня 2024 року № 2039 «Про перейменування вулиці».
  18. ↑ Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 160.
  19. ↑ а б Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 133.
  20. ↑ КНП «ЧМСП» Чортківської міської ради [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Опендатабот
  21. ↑ КНП «Чортківська ЦМЛ» [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] // Опендатабот
  22. ↑ КНП «ЦПМСД» Чортківської МР [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.] // Опендатабот
  23. ↑ Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 134—135.
  24. ↑ КП «Парковий культурно-спортивний комплекс» [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.] // Опендатабот
  25. ↑ а б в У назві вулиці — груба мовна помилка, за правописом ім'я — Фридерик!

Посилання

[ред. | ред. код]
Вулиці Чорткова
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Тернопільщина»
CMNS: Вулиці Чорткова у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиці_Чорткова&oldid=42637937#Вулиці