Вулиця Степана Бандери (Чортків)
Вулиця Степана Бандери Чортків | |
---|---|
![]() Початок вулиці Степана Бандери | |
Місцевість | Центр |
Назва на честь | Степана Бандери |
Колишні назви | |
Січна, Міцкевича | |
польського періоду (польською) | Siczna, Mickiewicza |
радянського періоду (українською) | Міцкевича |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1540 м |
Координати початку | 49°01′11″ пн. ш. 25°46′45″ сх. д. / 49.01972° пн. ш. 25.77917° сх. д. |
Координати кінця | 49°01′00″ пн. ш. 25°47′53″ сх. д. / 49.01667° пн. ш. 25.79806° сх. д. |
поштові індекси | 48501[1] |
Транспорт | |
Маршрутні таксі | № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8[2] |
Зупинки громадського транспорту | «Пошта», «5-ий садочок», «Музична школа», «АТП-16142»[2] |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1—89[3] |
Архітектурні пам'ятки | № 1, 5, 7, 7а, 8, 13, 14, 20, 23, 27, 30, 31, 38, 46, 49, 57, 58, 59, 78[4] |
Пам'ятники | Братська могила керівників партизанського загону «Дванадцятка», Григорію Хомишину, Жертвам більшовицького терору, Степанові Бандері |
Навчальні заклади | Чортківський фаховий коледж економіки та підприємництва ЗУНУ, Чортківська мистецька школа імені Василя Мармуса |
Заклади культури | Чортківський міський комунальний заклад «Палац дітей та юнацтва» |
Поштові відділення | ВПЗ № 1 (вул. Степана Бандери, 38)[1] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2076743 |
Мапа | |
![]() | |
![]() ![]() |
Вулиця Степана Бандери — вулиця у центральній частині міста Чорткова, Тернопільської області. Починається від вулиці Залізничної та закінчується на роздоріжжі з вулицями Князя Володимира Великого та Ягільницькою. Прилучаються вулиці Бічна Монастирська, Олеся Гончара, Антона Горбачевського, Євгена Коновальця, Богдана Лепкого, Лесі Українки, Остапа Маньовського, Монастирська, Людвига Носса, Дмитра Пігута, Петра Синенького, Івана Франка[5].
Вулиця прокладена у XIX столітті та мала назву Січна. 1905 року отримала офіційну назву — Міцкевича з нагоди 50-ліття від дня смерті польського поета Адама Міцкевича. 1993 року перейменована на Степана Бандери, на честь українського політичного діяча, голови Проводу ОУН-Б Степана Бандери[6].
Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[4].
- № 1 — Еміграційний будинок, збудований у 1885—1889 роках. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1752-м.
- № 5 — житловий будинок початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1774-м.
- № 7 — житловий будинок початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1775-м.
- № 7а — житловий будинок початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1776-м.
- № 13 — житловий будинок початку XIX століття (приватна власність адвоката). Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 72-м.
- № 23 — житловий будинок початку XIX століття (приватна власність адвоката). Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1779-м.
- № 27 — чиншовий будинок Вайсмана, споруджений у 1906—1908 роках. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1753-м.
- № 32 — житловий будинок початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1781-м.
- № 49 — житловий будинок початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1782-м.
- № 57 — садиба початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1783-м.
- № 59 — садиба початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1785-м.
- № 69 — двоповерховий будинок споруджений у 1938—1939 роках для потреб жіночої вчительської семінарії. У 1939—1941 роках будинок використовувався як радянські склади, у 1941—1944 роках — німецькі. Від 1944 по 1977 рік тут діяла Чортківська восьмирічна школа № 4. 20 травня 1977 року рішенням № 208 Чортківської народної ради народних депутатів був заснований Чортківський міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Від 2000 року — Міжшкільний навчально-виробничий комбінат трудового навчання і професійної орієнтації учнів, який тут діяв до червня 2021 року[7]. У вересні 2021 року сюди переїхав Чортківський міський комунальний заклад «Палац дітей та юнацтва»[8].
- № 73 — будівля, в якій від 1944 року міститься Міська музична школа. 2021 року міська музична школа реорганізована в мистецьку. У червні 2023 року навчальному закладу присвоєно ім'я випускника Василя Мармуса[9], 4 вересня того ж року на фасаді школи відкрили барельєф Василю Мармусу[10].
- № 8 — житловий будинок початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1777-м.
- № 14 — Ринкова кам'яниця XVII століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1778-м.
- № 20 — житловий будинок, споруджений у 1910 році. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 73-м.
- № 30 — житловий будинок початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1780-м.
- № 38 — будинок пошти початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 74-м.
- № 46 — будівля колишнього повітового суду, споруджена на початку XX століття. Нині тут міститься Чортківський фаховий коледж економіки та підприємництва ЗУНУ. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 71-м.
- № 58 — садиба початку XX століття. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1784-м.
- № 78 — старий міський цвинтар. Цвинтарна каплиця-мавзолей родини Михаловських (1929). Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 1750-м.
-
Еміграційний будинок
(вул. Степана Бандери, 1) -
Житловий будинок
(вул. Степана Бандери, 23) -
Міська музична школа
(вул. Степана Бандери, 73) -
Цвинтарна каплиця-мавзолей родини Михаловських
(старий міський цвинтар)
Поблизу будинку № 56 зростає ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сосна Веймутова».
- Братська могила керівників партизанського загону «Дванадцятка» (1922; військовий цвинтар), пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 290;
- Пам'ятник Григорію Хомишину (територія Катехитичної академії), пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 3239;
- Пам'ятний знак жертвам більшовицького терору (вул. Степана Бандери, сквер), пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 1894;
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (1960), пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 647.
- Пам'ятник Степанові Бандері (2012; вул. Степана Бандери, 38)[11].
- Барельєф Василеві Мармусу (2023; автори — Ольга та Яків Біленки; вул. Степана Бандери, 73)[10].
Вулицею Степана Бандери курсують маршрутні таксі № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8[2].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ а б в Транспорт Чорткова. city.dozor.tech. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ а б Реєстр пам’яток архітектури. chortkivmr.gov.ua. Чортківська міська рада. Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 1 січня 2025.
- ↑ Вулиця Степана Бандери. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — С. 135.
- ↑ Реєстр суб'єктів освітньої діяльності. Міжшкільний навчально-виробничий комбінат трудового навчання і професійної орієнтації учнів Чортківської районної ради Тернопільської області. registry.edbo.gov.ua. Державне підприємство «Інфоресурс». Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ Чортківський палац дітей та юнацтва переїхав на нове місце. chortkiv.city. Чортків.Сity. 8 вересня 2021. Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ Чортківську мистецьку школу перейменували на честь Василя Мармуса. chortkivmr.gov.ua. Чортківська міська рада. 12 червня 2023. Архів оригіналу за 12 червня 2023. Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ а б У місті на Тернопільщині відкрили барельєф полеглому воїну. soroka.ternopil.ua. Інформаційно-аналітичний портал «Сорока». 4 вересня 2023. Архів оригіналу за 4 вересня 2023. Процитовано 29 грудня 2024.
- ↑ На Чортківщині Бандері, де він жив деякий час, встановили пам'ятник. t-weekly.org.ua. Тернопільський тиждень. 25 жовтня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 29 грудня 2024.
- Чорпіта, Я. Чортків. — Чортків, 2012. — 160 с.
- Рішення Чортківської міської ради від 26 червня 2014 року № 207 «Про затвердження назв вулиць провулків м. Чорткова». wikisource.org. Чортківська міська рада. Процитовано 29 грудня 2024.
![]() | |
---|---|
![]() |
У Чорткові відкрили пам'ятник Степану Бандері (22 жовтня 2012 р.) |
- У Чорткові відкрили пам’ятник Степану Бандері. lypa.com.ua. Тернопільська Липа. 23 жовтня 2012. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 29 грудня 2024.
- Історія музичної школи. chortkivmr.gov.ua. Чортківська міська рада. Процитовано 29 березня 2021.
- Рішення Чортківської міської ради від 26 червня 2014 року № 207 «Про затвердження назв вулиць провулків м. Чорткова». wikisource.org. Чортківська міська рада. Процитовано 1 січня 2025.
![]() |
Це незавершена стаття про Тернопільську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |