Вулиця Кіри Муратової
Вулиця Кіри Муратової Одеса | |
---|---|
Місцевість | Історичний центр Одеси |
Район | Приморський район |
Назва на честь | Кіра Муратова |
Колишні назви | |
Гулева, Карангозова, Льва Толстого | |
радянського періоду (українською) | Льва Толстого |
радянського періоду (російською) | Льва Толстого |
Загальні відомості | |
Дата початку забудови | 1828 рік |
Координати початку | 46.483279° пн. ш. 30.729847° сх. д. / 46° пн. ш. 31° сх. д. |
Координати | 46.480972° пн. ш. 30.726056° сх. д. / 46° пн. ш. 31° сх. д. |
Координати кінця | 46.479556° пн. ш. 30.723833° сх. д. / 46° пн. ш. 31° сх. д. |
Транспорт | |
Автобуси | маршрутки 124, 221 |
Покриття | бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Навчальні заклади | Маріїнська гімназія[ru], школи № 47, 107, 121 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2460056 |
Мапа | |
Вулиця Кіри Муратової у Вікісховищі |
Вулиця Кіри Муратової — вулиця в історичному центрі Одеси, від Соборної площі до Старопортофранківської вулиці.
Поштові індекси Укрпошти — 65020, 65023.
На картах міста з 1828 року. Перша назва по імені місцевого домовласника купця Гулевого — Гулева.
24 червня 1886 року в буд. 4 (архітектор Козлов) відкрилася перша в Україні і друга у світі (після Парижа) бактеріологічна станція (меморіальна дошка), заснована Іллею Мечниковим і Миколою Гамалією на кошти Григорія Маразлі.
Проходила спочатку від вул. Дворянської до Дігтярної вулиці, в 1896 році була продовжена до вулиці Старопортофранківської.
Влітку 1908 року в П'ятигорську був убитий колишній генерал-губернатор Одеси, який був на посаді з 1905 по 1906 рік, «заспокоювач» збунтованих матросів на броненосцях «Князь Потьомкін» і «Георгій Побідоносець», генерал-майор Костянтин Адамович Карангозов[d], і 28 серпня вулицю Гулеву перейменували на його честь.
У 1923 року вулиця перейменована на честь російського письменника Льва Толстого.
26 липня 2024 року розпорядженням Начальника Одеської ОВА вулиця Льва Толстого перейменована на вулицю Кіри Муратової[1].
- тролейбуси № 2, 7.
- Буд. 1 — Школа № 121 — меморіальна дошка Герою Радянського Союзу Якову Гордієнку[2].
- Буд. 7 — Дитячий садок-ясла № 258. Від 1912 до 1938 року тут працювала приватна школа професора П. С. Столярського[3]. У ті роки будівля мала номер 9.
- Буд. 9 — Маріїнська гімназія[ru], один з найстаріших навчальних закладів міста, тут навчалася Антоніна Нежданова, в майбутньому відома співачка, народна артистка СРСР.
- 28/Каретний пров. 2 — Прибутковий будинок Молчанової, пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення, охоронний номер 431-Од[4] (пам'ятна дошка).
- 30/Каретний пров. 1 — Училище Кефера і Ферстера 1912 року побудови, пам'ятка архітектури і містобудування місцевого значення, охоронний номер 432-Од[5] (пам'ятна дошка), нині Школа № 107.
У буд. 1 і 14 зупинялася видатна українська поетеса Леся Українка.
-
Будинок 4
-
Меморіальна дошка Якову Гордієнку
- ↑ Пушкін, Гагарін, Жванецький та ще майже сто назв зникнуть з мапи Одеси
- ↑ Мемориальная доска Якову Гордиенко (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 11 січня 2018.
- ↑ Малахов В. П., Степаненко Б. А. Одесса 1920—1965: Люди… События… Факты… — Одесса: Наука и техника, 2008. — С. 236
- ↑ Одеса, Вулиця Льва Толстого, 28 / Каретний провулок, 2. photobuildings.com.
- ↑ Одеса, Вулиця Льва Толстого, 30 / Каретний провулок, 1. photobuildings.com.
- Одеса, Вулиця Льва Толстого. photobuildings.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2017.
- Улицы в истории Одессы. Улица Льва Толстого. odesskiy.com (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2018.
- Анна Левченко (17.10.2012). Прогулки по Одессе: улица Льва Толстого — знакомые всё лица. timer-odessa.net (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2016.