Очікує на перевірку

Вулиця Ладо Асатіані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Ладо Асатіані
 Грузія
груз. ლადო ასათიანის ქუჩა
Населений пунктТбілісі
Історичні відомості
Назва на честьАсатіяні Ладо Мекійович
Колишні назвиСадова
Бебутовська
Йосипа (Сосо) Іванідзе
Фрідріха Енгельса
Загальні відомості
Протяжність800 м
Транспорт
Найближчі станції метро 1 Тавісуплебіс моедані
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑1996871 ·R (Тбілісі)
Мапа
CMNS: Вулиця Ладо Асатіані у Вікісховищі

Вулиця Ладо Асатіані (груз. ლადო ასათიანის ქუჩა) — вулиця в Тбілісі, що знаходиться в історичних районах Старе місто та Сололакі під однойменною горою, на якій знаходиться фортеця Нарікала. Проходить від Хлібної площі до розвилки на Коджорську вулицю та проїзд Асатіані.

Історія

[ред. | ред. код]

Одна з найстаріших вулиць міста, знаходилася поза міських фортечних стін. На плані царевича Вахушті вулиця показана щільно забудованої в своєму початку[1]. До перського погрому міста військами Ага Мохаммед Хана (1795) в районі вулиці знаходився палац еріставів Арагві (вказано на плані царевича Вахушті). На початку XVIII століття тут знаходився палац Бебуташвілі, який займав велику територію різними будівлями і садом. Тут був невеликий басейн із мармуровими левами і кам'яний басейн із водою з гір Сололакі, що доставлялася по трубах.

У 1795 році вся громадянська забудова вулиці була зруйнована і відновлювалася вже після входження Грузії до складу Російської імперії (1805) з можливою зміною трасування вулиці.

Сучасна назва дана на честь грузинського радянського поета Ладо Асатіані (1917—1943). Раніше у вулиці змінювались назви — у 1841 році Садова вулиця, 1843 — Василя Бебутова (Бебутовська)[2][3], 1922 — Йосипа (Сосо) Іванідзе, з 1923 — Фрідріха Енгельса[4]. Сучасну назву отримала в 1991 році.

Колишнє Манташевське училище з радянських часів займала середня школа № 43, свого часу в ній навчалося багато видатних діячів культури Марлен Хуцієв, Булат Окуджава, Мікаел Тарівердієв,[5] Едуард Хагагортян, Лев Куліджанов, А. Тер-Григорян, А. Мурадов, Тельман Зурабян, Федір Колунцев (Бархударян) та ін. Григорій Бєжанов закінчив цей навчальний (тоді-комерційне училище) заклад ще в 1917 році.

Відомі жителі

[ред. | ред. код]

Буд. 4 — у 1941—1942 роках тут жив в евакуації композитор О. Б. Гольденвейзер[6]

Буд. 13 — Бадрі Патаркацишвілі[7]

Буд. 21 — Валеріан Гуніа (меморіальна дошка)[8], Платон Шушанія

Буд. 24 — архітектор Гавриїл Термікелов[9]

Буд. 30 — брати Сіменси[10][11].

Буд. 39 — письменник Олександр Ебаноїдзе[12]

Буд. 42-42а — Віктор Амбарцумян[9][13]

Буд. 44 — Петре Мелікішвілі (меморіальна дошка)[14]

Буд. 46 — Коте Абхази (меморіальна дошка[15]), Володимир (Чука) Гоготішвілі (меморіальна дошка[16])[17].

Буд. 52 — Леван Агніашвілі.

Буд. 56 — Леван Готуа[18]

У 1944 році в буд. 6 до Рюріка Івнєва приходив авантюрист Василь Єсенін, що видавав себе за сина Єсеніна[19].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Буд. 17/32 на розі з вулицею Дадіані[20], відображений на багатьох картинах грузинських і російських художників[21][22][23][24]

Буд. 18 — колишній будинок архітектора Корнелія Татіщева (1897)[25][26][27]

Буд. 24 — колишній будинок Бебутова[28]

Буд. 27 — колишній будинок М. Калантарова (архітектор Г. А. Саркісян)[29][30]

Буд. 28 — колишній пансіон шляхетних дівчат (1905, архітектор О. Г. Озеров)[31][32][33][34][35]

Буд. 50 — колишнє Манташевське торгове училище (1910—1911, архітектор Газар Саркісян)[36][37].

У 1909—1914 роках під Сололакський хребет був проритий тунель і зроблений другий вхід в Ботанічний сад із вулиці Ладо Асатіані (інженер К. Хатісов, спільно з Брайловським). Тунель діяв до 2004 року, потім був закритий і перероблений під Нічний клуб[38].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Будинок 17/32
    Будинок 17/32
  • Будинок 21
    Будинок 21
  • Будинок 24
    Будинок 24
  • Будинок 24-26
    Будинок 24-26
  • Будинок 28
    Будинок 28

Література

[ред. | ред. код]
  • Архитектура Тбилиси / Квирквелия Т. Р. — М.: Стройиздат, 1984. — 311 с. — 17 500 экз.
  • ენციკლოპედია «თბილისი». 2008

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ План царевича Вахушти. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  2. ↑ План города Тифлиса с окрестностями 1887 года. Издание Ильина. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 26 листопада 2018.
  3. ↑ 1910-е План Тифлиса Хроно-Литография Быхова Приложение к путеводителю Тифлис Журналъ. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
  4. ↑ Улица Асатиани. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
  5. ↑ Клуб 43 — тбилисская школа, в которой учились Окуджава и Таривердиев. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  6. ↑ Гольденвейзер. Письма. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
  7. ↑ Колоритный дом Старого Тбилиси: здесь жил известный грузинский олигарх. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  8. ↑ Памятная доска в городе Тбилиси. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
  9. ↑ а б Мемориальные доски в честь известных тбилисских армян могут появиться в столице Грузии. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
  10. ↑ Дом в столице Грузии на улице Ладо Асатиани, 30, в котором жили братья Сименсы. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  11. ↑ Немецкие предприятия в Грузии. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
  12. ↑ Память народа[недоступне посилання з Октябрь 2019]
  13. ↑ Памятная доска Виктору Амбарцумяну в городе Тбилиси. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
  14. ↑ Мемориальная доска Меликишвили. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  15. ↑ Мемориальная доска Котэ Абхази. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  16. ↑ Мемориальная доска Гоготешвили. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  17. ↑ ჭუკა გოგოტიშვილი. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  18. ↑ ЗАВЛЕКАЮТ В СОЛОЛАКИ…(ПАМЯТНЫЕ ДОСКИ). Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  19. ↑ ЕСЕНИН В ТБИЛИСИ. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  20. ↑ Асатиани 17. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
  21. ↑ Старинный дом в центре Тбилиси получит новую жизнь. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  22. ↑ Этот дом запечатлен на многих картинах грузинских и русских художников. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  23. ↑ Художник Вепхвадзе Джованни. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
  24. ↑ Imposti. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2018.
  25. ↑ Как у тифлисского дома обнаружился ереванский двойник. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  26. ↑ Дом архитектора Корнелия Татищева (Асатиани). Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  27. ↑ Дом по Бебутовской улице (ныне Л. Асатиани N 18). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  28. ↑ Дом Бебутовых (Асатиани). Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
  29. ↑ Магия легендарного дома Калантаровых в Тбилиси. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  30. ↑ Дом Калантарова (Мачабели/Асатиани). Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  31. ↑ Тбилисский Хогвартс — обыкновенное чудо готики. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  32. ↑ AUTHORIZED SCHOOL NO.6. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  33. ↑ Georgian Hogwarts — 19th century Women's Gymnasium in Tbilisi [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.](англ.)
  34. ↑ БЫВШИЙ ПАНСИОН БЛАГОРОДНЫХ ДЕВИЦ. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
  35. ↑ Бывший пансион благородных девиц Ананова (Асатиани). Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
  36. ↑ Каждому урожденному тбилисцу знакомо это чувство возвращения к родному городу. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
  37. ↑ Торговая школа Тифлисского купеческого общества (Асатиани). Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
  38. ↑ Тбилисский ботанический сад. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]

Прогулянка по Сололакі. Тбілісі. Вулиця Ладо Асатіані(рос.)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Ладо_Асатіані&oldid=40635519