Вулиця Нечуя-Левицького (Київ)
| Вулиця Нечуя-Левицького Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Олександрівська слобідка |
| Район | Солом'янський |
| Назва на честь | І. С. Нечуя-Левицького |
| Колишні назви | |
| 468-а Нова, Левицького | |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 50°25′3.8″ пн. ш. 30°29′33.5″ сх. д. / 50.417722° пн. ш. 30.492639° сх. д. |
| Координати кінця | 50°24′48.0″ пн. ш. 30°29′29.5″ сх. д. / 50.413333° пн. ш. 30.491528° сх. д. |
| поштові індекси | 03069 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Деміївська» |
| Автобуси | А 12 |
| Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Нечуя-Левицького», «Гайова вулиця» |
| Найближчі залізничні станції | Київ-Деміївський |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Забудова | садибна малоповерхова |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11143 |
| У проєкті OpenStreetMap | r2217408 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Нечуя-Левицького у Вікісховищі  | |
Ву́лиця Нечуя́-Леви́цького — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Олександрівська слобідка. Пролягає від вулиці Божків Яр до вулиць Медвинської та Миклухи-Маклая.
Прилучаються Над'ярна вулиця, провулок Нечуя-Левицького, вулиці Гайова, Шпильова, Траншейна, Феофіла Яновського. Продовженням вулиці слугує вулиця Монтажників.
Вулиця виникла у середині ХХ століття під назвою 468-а Нова, 1944 року набула назву вулиця Левицького[1]. Сучасна назва на честь І. С. Нечуя-Левицького — з 1955 року[2]. Фактично вулиця була сформована і забудована наприкінці 1940-х — у 1-й половині 1950-х років.
1958 року від вулиці відокремлено Ямпільську вулицю, яка в 1961 році отримала назву вулиця Монтажників[3].
- Консульство Республіки Туніс (буд. № 38-а).
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 116.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 149. — ISBN 5-88500-070-0.
- Нечуя-Левицького вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 172. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 387–388. (рос.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |