Вулиця Сестер Василіянок
| Вулиця Василіянок Івано-Франківськ | |
|---|---|
 Монастир чину Сестер Василіянок на вулиці Василіянок | |
| Назва на честь | Сестер Василіянок |
| Колишні назви | |
| австрійського періоду (українською) | Заболотівська |
| радянського періоду (українською) | Панфіловців |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 900 м |
| Координати початку | 48°55′29″ пн. ш. 24°43′00″ сх. д. / 48.924689° пн. ш. 24.71666° сх. д. |
| Координати | 48°55′39″ пн. ш. 24°42′54″ сх. д. / 48.927621° пн. ш. 24.71505° сх. д. |
| Координати кінця | 48°55′46″ пн. ш. 24°42′34″ сх. д. / 48.929501° пн. ш. 24.709345° сх. д. |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | Монастир Сестер Василіянок |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Сестер Василіянок у Вікісховищі | |
Вулиця Сестер Василіянок — вулиця в Івано-Франківську, що веде від вул. Грушевського до вул. Галицької. Знаходиться на півночі центральної частини міста.
Вулиця існувала ще у XVIII ст. Вона з'єднувала вул. Галицьку із с. Заболоття. У той час у районі Галицької простягалася вздовж ставу, на місці якого тепер знаходиться парк Воїнів-інтернаціоналістів. Забудова вулиці розпочалася у 1790-х роках. У середині XIX ст. являла собою продовженням вулиці Заболотівської, початок якої вів від нинішньої Незалежності.
В 1912 році на честь 300-ї річниці від дня смерті польського проповідника та письменника Петра Скарги вулиці присвоєно його ім'я. За часів ЗУНР була перейменована на П. Могили. Під час німецької окупації названа на честь Егерлендера. Від 1946 р. іменувалася вулицею Панфіловців[ru].
1993 року вулиця отримала свою теперішню назву.
№ 4. Обласне управління статистики, (1971—1974), архітектори: М. Назаров, О. Івасик.
№ 17. Пам'ятка архітектури.
Монастир Сестер Василіянок. Зведений в українському стилі у 1912 р. Архітектори: І. Левинський, О. Лушпинський; М. Грицак — добудова 1938 року.
№ 48. Обласне управління лісового господарства та «Прикарпатліс», (1966).
№ 52. Пам'ятка архітектури (середина XIX ст.)
Музей родини Гриневичів (відкритий у 2001 р.), які тут жили. Тут часто гостювала галицька письменниця Катря Гриневичева (1875—1947).
№ 62. Торговий дім «Галичина», (1971), архітектор: І. Гринів
№ 64. Теологічна академія УГКЦ, (1958)
-
Будівля №3 -
Будівля №5 -
Будівля №64
Сферичні панорами вулиці Василіянок на сайті «Станіслав: віртуальний Івано-Франківськ»: [Архівовано 21 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Початок вулиці Василіянок; перехрестя із вул. Гаркуші-Грюнвальдської-Грушевського [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Монастир Сестер Василіянок [Архівовано 20 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Перехрестя із вул. Тарнавського та Дністровська [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Перехрестя із вул. Воїнів-визволителів; парк Воїнів-афганців [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Кінець вулиці Василіянок на розі із вул. Галицькою, парк Воїнів-афганців [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 52—53.