Перейти до вмісту

Вулиця Харченка

Координати: 59°59′11″ пн. ш. 30°20′56″ сх. д. / 59.98639° пн. ш. 30.34889° сх. д. / 59.98639; 30.34889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вулиця Харченка
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
рос. улица Харченко
Населений пунктСанкт-Петербург
МісцевістьВиборзька сторона
РайонВиборзький район
Історичні відомості
Назва на честьМ. С. Харченка
Колишні назвиАнтонівський провулок
Загальні відомості
Протяжність1040 ± 1 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Координати59°59′11″ пн. ш. 30°20′56″ сх. д. / 59.98639° пн. ш. 30.34889° сх. д. / 59.98639; 30.34889
Поштові індекси194100[1]
Транспорт
Найближчі станції метроЛісова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑337422 ·R (Санкт-Петербург)
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Харченка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Вулиця Харченко (рос. У́лица Ха́рченко) — вулиця в Виборзькому районі Санкт-Петербурга. Проходить від перетину Діагональної вулиці і Новолітовської вулиці до перетину 1-го Муринського і Полюстровського проспектів у Полюстровського саду. Названа на честь героя німецько-радянської війни Михайла Семеновича Харченка.

Історія

[ред. | ред. код]

Первісна назва вулиці на цій ділянці Антонівський провулок (на ділянці від 1-го Мурінського проспекту до вулиці Олександра Матросова) відома з 1890 року, походить від прізвища землевласника. В 1950-ті роки провулок продовжений до Новолитовської вулиці[2].

20 січня 1969 року провулок перейменовано на вулицю Харченко, на честь М. С. Харченка, командира партизанського загону, Героя Радянського Союзу[2].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Школа № 104
    Будинок № 6 — логопедичний дитячий садок
  • Будинок № 13 — АТС
  • Будинок № 15 — дитячий садок № 202
  • Будинок № 16 — Студентське містечко Санкт-Петербурзького державного політехнічного університету
  • Будинок № 27 — школа № 104 ім. М. С. Харченка, споруда епохи конструктивізму, пам'ятник архітектури Ленінградського авангарду. Будівлю спроєктував відомий радянський архітектор Володимир Оскарович Мунц[3].
  • Полюстровський сад
Меморіальний напис на мармуровий дошці на вулиці: «Герой Радянського Союзу Михайло Семенович Харченко народився в 1918 році — партизан, командир загону, учасник збору продовольства на окупованій ворогом території і доставки його в блокадний Ленінград. Загинув у 1942 році»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Справочник почтовых индексов / кодов ОКАТО /налоговых инспекций ФНС / адресов. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 13 вересня 2013.
  2. ↑ а б Топонимическая энциклопедия Санкт-Петербурга. — СПб.: Информационно-издательское агентство ЛИК, 2002. — С. 387
  3. ↑ Школа № 104 им. М. С. Харченко. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 12 травня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы?: О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Ленинграда. — 3-е изд., испр. и доп. — Л.: Лениздат, 1985. — С. 401—402. — 511 с.
  • Городские имена сегодня и вчера: Петербургская топонимика / сост. С. В. Алексеева, А. Г. Владимирович, А. Д. Ерофеев и др. — 2-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Лик, 1997. — С. 129, 167. — 288 с. — (Три века Северной Пальмиры). — ISBN 5-86038-023-2.
  • Зодчие Санкт-Петербурга. XIX — начало XX века / сост. В. Г. Исаченко; ред. Ю. Артемьева, С. Прохватилова. — СПб.: Лениздат, 1998. — 1070 с. — ISBN 5-289-01586-8.
  • Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы?: О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Санкт-Петербурга. — 5-е изд., перераб. — СПб.: Норинт, 2002. — 353 с. — ISBN 5-7711-0019-6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Харченка&oldid=44433279