Вулиця Чехова (Черкаси)
Вулиця Чехова Черкаси | |
---|---|
Район | Придніпровський район |
Назва на честь | Антона Чехова |
Колишні назви | |
Титаревська | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 2200 м |
Транспорт | |
Автобуси | № 21, 27 |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
На карті | На карті населеного пункту |
Мапа | |
Ву́лиця Че́хова — вулиця в Черкасах. Вулиця починається біля Дніпра від вулиці Берегової і простягається на південний захід через бульвар Шевченка до вулиці Зінченка. Продовження вулиці в новому мікрорайоні Яблуневому виглядає як ґрунтова дорога, місцями з додаванням кам'яних матеріалів. Вулиця неширока, асфальтована.
Вперше вулиця згадується 1884 року як Титарівська. Сучасну назву отримала 1893 року на честь Антона Чехова. Існує версія, зафіксована серед старожилів, що початково назва була народною і вулиця звалася Чеховóю, оскільки в долині Дніпра вона упиралася у відоме за топографічними картами заплавно-лугове урочище Чеховé. Лише згодом чиновники перехрестили її на більш «цивілізований» лад на честь відомого і модного на той час російського письменника.
Вулиця Чехова у Черкасах має одну із найдавніших історій. Вона сягає давнини у понад 450 років. І названа вона на честь місцевого топоніма, а не в пам’ять письменнику Антону Чехову. За словами Дмитра Куштана, Черкаські зем’яни Чеховичі, ймовірно, походили із Литви. На поч. XVII ст. Єжи (Юрій) Чехович Орельський володів маєтностями на території Черкаського староства, які отримав через шлюб із донькою черкаської зем’янки Христини Жубриківни. Серед набутих володінь – землі на р. Оріль на Лівобережжі (звідси прізвище-придомок «Орельські»).
Перед 1622 р. Єжи Чехович продав частину своїх Орельських маєтностей (землі в районі Козлової пущі та кургану «Могила Космиха») київському зем’янину Яну Дахновичу, перед тим уклавши договір із корсунськими євреями про видобуток селітри на цій ділянці. У фіскальних документах 1628 та 1631 рр. пан Чехович фігурує, як власник уходів на Орелі, а також згадується поміж інших «путніх бояр» у люстрації Черкаського староства 1631–1633 рр. Із дружиною мали дочку Олену Орельську, яка в майбутньому вийшла заміж за Яна Драбовича, зем’янина київського та черкаського.
«У Черкасах збереглися історичні топоніми, які можуть мати певне відношення до Чехів та Чеховичів: озеро Чеховé (згад. 1552 р.), річка Чеховá, острів Чеховий (згад. 1789 р.), урочище Чеховé. Саме від цих мікротопонімів, зосереджених у заплаві Дніпра попід берегом в районі колишнього цукро-рафінадного заводу, походить назва сучасної вулиці «Чеховськá/Чеховá», яка відома принаймні з кін. ХІХ ст. (зрозуміло, що жодного відношення до Антона Павловича Чехова ця назва не має). На протилежному від міста березі Дніпра розташоване с. Чехівка (Чорнобаївського р-ну), яке також, ймовірно, завдячує своїй назві шляхтичам Чеховичам», – розповів Дмитро Куштан.
Ставити правильно наголос при назві вулиці Чехова просить чиновник міської ради Черкас. Олексій Дубовий, секретар топонімічної комісії, говорить, що черкащани неправильно виголошують назву цієї вулиці.
Існує ще одна версія походження назви. За нею, існував черкаський підприємець та купець – Дорофій Іванович Чехов. Його зернові поля розташовувались довкола чигиринського шляху. Він мав сина – Степана. Вони переїхали сюди з вулиці Зеленої і заселивши зростаючою родиною майже всю цю місцевість – дала назву Чеховської. Це, в принципі, можливо, оскільки в Черкасах і зараз достатньо прізвищ з коренем «чех». Але існує єдиний нюанс – Зеленою в той час називали вулицю Іллєнка. Тобто фактично переїхали на один квартал в бік околиці. Отже, можливо було саме так.
Вулиця Чехова абудована як приватними будинками, так і багатоповерхівками. На вулиці розташовані великі підприємства — колишній машинобудівний завод «Темп», швейна фабрика «Вайсе», колишній завод пакувальних машин «Упмаш», молокозавод «Юрія», завод «Юрія-Фарм». На вулицю виходить червоний корпус ЧДТУ та його гуртожиток № 2. На цій же вулиці розташований і пологовий будинок № 1.
-
Головна будівля «Темпу»
-
Червоний корпус ЧДТУ
-
Гуртожиток № 2 ЧДТУ
-
Вигляд на швейну фабрику
- П. П. Соса, С. І. Кривенко, В. Б. Страшевич. Вулиці Черкас. Історичний нарис. Черкаси, 1997
- Назви вулиць, провулків і площ м. Черкас (1893—1992) / С. І. Кривенко, О. А. Портянко, П. П. Соса. — Черкаси, 1992.
- Офіційний сайт Черкаської міської ради. rada.cherkassy.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 18 липня 2023.
Це незавершена стаття про Черкаси. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |