Вулиця 28 Травня
Вулиця 28 Травня Азербайджан | |
|---|---|
| азерб. 28 May küçəsi | |
.jpg) | |
| Населений пункт | Баку |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,5 км |
| Координати | 40°22′45″ пн. ш. 49°51′29″ сх. д. / 40.3792000000277724° пн. ш. 49.85810000002777542° сх. д.Координати: 40°22′45″ пн. ш. 49°51′29″ сх. д. / 40.3792000000277724° пн. ш. 49.85810000002777542° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑3764541 ·R (Баку) |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця 28 Травня у Вікісховищі | |
Вулиця 28 Травня (азерб. 28 May küçəsi; колишні назви Вокзальна вулиця, Телефонна вулиця, Романовський проспект, Вулиця 28 квітня) — одна з вулиць міста Баку, розташована в Насімінському районі. Починається від перетину з проспектом Бюльбюля (до 1991 — проспект Кірова, до 1934 — вулиця Велика Морська) і тягнеться до Старого Чорногородського мосту, де переходить у вулицю Мехтізаде (кол. 4-а Заводська). Загальна протяжність — близько 1,5 км.
До середини XIX століття на місці вулиці розташовувалися сади і городи мешканців міста. Після спорудження 1883 року Бакинського залізничного вокзалу виникла потреба прокласти вулицю з твердим покриттям, яка з'єднує залізничний вокзал з містом. Перша назва вулиці — Вокзальна. 1887 року на прилеглій до вулиці території побудовано першу в місті телефонну станцію, за якою вулиця отримала назву — Телефонна. В кінці XIX століття по Телефонній пущено конку.
Вулиця, що довгий час вважалася міською периферією, де тулилась біднота і волоцюги, набула значення після спорудження тут 1898 року першої в Баку лютеранської церкви[ru]. На початку XX століття нафтопромисловець Муса Нагієв побудував тут перші в Баку багатоквартирні прибуткові будинки.
1913 року вулицю перейменовано на Романовський проспект з нагоди 300-річчя правління в Росії дому Романових.
1918 року, після здобуття Азербайджаном незалежності, вулиця отримала нову назву за іменем цивільного інженера Вільяма Ліндлея[ru], який організував постачання до Баку питної води.
1923 року, вже після радянізації, було вирішено позбутися «буржуазної» топоніміки і вулицю перейменували на вулицю 28 Квітня, на честь дати проголошення радянської влади в Азербайджані. За радянських часів забудовування вулиці продовжувалося як за рахунок знесення одноповерхових будинків дворової системи і заміни їх п'ятиповерховими багатоквартирними, так і за рахунок прибудов до дореволюційних двоповерхових будівель третього, четвертого і п'ятого поверхів.
1934 року на самому початку вулиці здано в експлуатацію дві ідентичні масивні будівлі сталінської архітектури проєкту Мікаїла Усейнова і Садиха Дадашева[ru], в одній з яких розмістився кінотеатр «Нізамі[ru]», а інше пізніше стало головним відділенням інформаційного агентства «Азертадж». У 1950-х роках було ліквідовано Солдатський ринок, що знаходився на колишній Ярмаркової площі, неподалік вокзалу, на місці якого закладено Парк ім. Самеда Вургуна і споруджено пам'ятник поету.[1]
1967 року під вулицею пройшла перша лінія бакинського метрополітену і з'явилася станція метро «28 Квітня». 1991 року вулиця (як і станція метро) була перейменована і стала називатися вулицею 28 Травня на честь дати проголошення Азербайджаном незалежності 1918 року.
Сьогодні вулиця 28 Травня — одна з центральних вулиць Баку. Рух на відрізку від проспекту Бюльбюля до вулиці Зорге — односторонній зі сходу на захід. Трамвайну лінію, що проходила через східний відрізок вулиці і з'єднувала її з Чорним містом, ліквідовано 2004 року.
Азад Халіл огли Мірзаджанзаде[ru] (1928—2006), буд. 20 — азербайджанський учений-механік і нафтовик, доктор технічних наук (1957), професор (1959), академік Національної академії наук Азербайджану (1968), почесний академік АН РБ (1991), заслужений діяч науки і техніки Азербайджанської РСР (1970), почесний нафтовик СРСР (1971), почесний працівник газової промисловості СРСР (1978), заслужений нафтовик РБ (1998).
Вулиця Телефонна
Вулиця 28 Травня
- ↑ Кылман Илькин. «Баку и бакинцы» [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ РАСПОРЯЖЕНИЕ ПРЕЗИДЕНТА АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ РЕСПУБЛИКИ ОБ УВЕКОВЕЧЕНИИ ПАМЯТИ А. Х.МИРЗАДЖАНЗАДЕ. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.