Вучедольська культура


Вучедольська культура — балканська енеолітична культура 3000-2600 років до н. е.[1] Становлення відбулося під сильним впливом костолацької культури. Мала поширення у Сремі та Східній Славонії на правому березі річки Дунай, але, можливо, також поширювалося по всій Паннонії і західним Балканам і далі на південь. Була сучасником Шумеру, ранньодинастичного Єгипту і найдавніших поселень Трої (Troя I та II). Деякі автори вважають її індо-європейською культурою.
Головні знахідки були виявленні в сьогоденному Вучедолі («Долина Вовка»), місце за 6 км вниз за течією від міста Вуковар, Хорватія, серед них т.з. Вучедольська голубка — керамічний посуд. Вважається, що поселення було домівкою для близько 3000 мешканців, що робить його одним з найбільших і найважливіших європейських центрів свого часу.
Вучедольська культура сформувалася на базі баденської культури (через посередництво проміжної культури Костолац). Вучедольську культуру успадковує вінковацька культура, за посередництвом якої вучедольці пов'язані з формуванням іллірийських племен[2].
Археологічну стратиграфію Вучедольської культури можна розділити на чотири етапи:
- Докласичний період А
- Ранньокласичний період B1
- Класичний період B2
- Період розширення з регіональними типами, C:
- Східнохорватський (Славонсько-Срмський тип)
- Західнобоснійський (тип Грустовац)
- Південнобоснійський (тип Дебело-Брдо)
- Північносербський (тип Джюрджевачка Главица)
- Західнохорватсько-Словенський (тип Люблянсько-Бар'є)
- Задунайський (Паннонсько-Угорський тип)
- Східноавстрійсько-Чеський тип
Основу господарства становило тваринництво. Вважається, що вучедольці практикували людські жертвопринесення. Хорватські вчені припускають, що носії вучедольської культури володіли найдавнішим індоєвропейським календарем і мали початкові астрономічні знання. На керамічному посуді з-під міста Вінковці виявлено (імовірно) зображення сузір'їв Оріону, Кассіопеї, Лебеді, Близнюків, Пегаса, Сонця, скупчення Стожари[3][4].
Згідно з думкою Марії Гімбутас, носіями цієї культури були індоєвропейці що мігрували і осіли в Європі. Олександр Монгайт об'єднував вучедольську культуру з мондейською культурою. Також у вучедольців спостерігається спільність у матеріальній культурі з сусідньою культурою Ремеделло в Італії і, можливо, з культурою Полада.
- ↑ Dating as in Ian Shaw, ed., A Dictionary of Archaeology, 2002, and elsewhere; dating methods are discussed in Aleksandar Durman and Bogomil Obelić,Radiocarbon dating of the Vučedol culture complex, 1989.
- ↑ South East Europe history — cultures summary. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 31 березня 2015.
- ↑ Oldest European calendar 'deciphered' [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.], May 22, 2001, Independent Online
- ↑ Расшифрован самый древний календарь в Европе. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- Культури мідної доби Європи
- Культури бронзової доби Європи
- Археологічні культури Південно-Східної Європи
- Археологічні культури Центральної Європи
- Археологічні культури Австрії
- Археологічні культури Боснії і Герцеговини
- Археологічні культури Румунії
- Археологічні культури Сербії
- Культури мідної доби Словаччини
- Археологічні культури Словенії
- Археологічні культури Угорщини
- Культури мідної доби України
- Археологічні культури Хорватії
- Археологічні культури Чехії
- Археологічні культури Чорногорії