Вівсяна кормова одиниця
Вівсяна кормова одиниця — загальна енергетична поживність конкретного корму, еквівалентом якому є 1 кг вівсяного зерна. Це одиниця поживності кормів, яку було прийнято ще в колишньому СРСР — поживність 1 кг вівса середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий корм в організмі дорослого вола синтезується 150 г жиру, що відповідає 5920 кДж (1414 ккал) чистої енергії.[1][2] За цим способом оцінки поживність будь-якого корму прирівнюється за продуктивною дією жировідкладення до 1 кг вівса.[2]
У тваринництві вівсяна кормова одиниця та обмінна енергія прийняті за основу системи нормування і оцінки поживності кормів.
У 1810 р. для оцінки поживності кормів з метою нормування годівлі тварин було запропоновано сінні еквіваленти, а на початку XX ст. — крохмальні еквіваленти.[1]
У Данії,[1] Швеції[1] та Норвегії[1] користуються скандинавською кормовою одиницею встановленою для тварин різних видів для отримання від них різноманітної продукції, що за поживністю дорівнює 1 кг зерна ячменю та в основу якої покладено продуктивну енергію.[3]
Радянська кормова одиниця (вівсяна кормова одиниця) розроблена в 1922—1923 Комісією зоотехнічної вченої ради Наркомзему РРФСР під керівництвом Є. А. Богданова.[4] Як одиниця поживності кормів в СРСР, за пропозицією 1922 року Е.А.Богданова,[5] була прийнята кормова одиниця, що відповідає поживності 1кг сухого вівсяного зерна середньої якості і названа «радянською кормовою одиницею».[1][6]
Радянська кормова одиниця є похідним крохмального еквівалента.[1] В її основі лежить крохмальна одиниця, запропонована німецьким вченим О. Кельнером, який зрівняв всі корми з поживною цінністю чистого крохмалю.[7] 1 кг вівсяного зерна дорівнює за поживною цінностю 0,6 кг крохмалю.[7][1]
Енергетична поживність кормів виражалась у вівсяних кормових одиницях до 1985 року.[8]
Під загальною поживністю корму (раціону) розуміють сумарно корисну дію поживних речовин, що міститься в кормі, на продуктивність тварин. Загальна поживність — це енергетична поживність корму. Її виражають в одиницях обмінної енергії (енергія, яка фізіологічно використана організмом тварин). За одиницю оцінки загальної поживності кормів прийнята вівсяна кормова одиниця, в основі якої лежить метод обліку матеріальних змін у тілі тварини, про які роблять висновок за балансом речовин та енергії в організмі. Суть вівсяної кормової одиниці — це зміни в тілі тварин під впливом годівлі їх, роблячи висновок за відкладанням або розпадом білків і жиру, які визначають за балансом азоту і вуглецю.
Частина енергії одержаної з корму не засвоюється організмом, а виділяється з неперетравленими залишками корму. Втрати у жуйних цієї енергії приблизно дорівнюють 40%.
На практиці користуються готовими таблицями, де вказано, скільки кг того чи іншого корму дорівнюють за поживністю 1 кг вівса, або 1 вівсяній кормовій одиниці.[7]
При відгодівлі тварин поживну якість кормів оцінюють за кількістю кормових одиниць у кілограмі, центнері, тонні корму.[1]
Класична система вівсяних кормових одиниць вважається застарілою в секторі тваринництва, оскільки вона недооцінює енергетичну цінність корму по шляху перетворення її в молоці. Для цього, в наш час відмовилися на користь інших, ефективніших, таких як чистий метод енергії (нетто-енергія), прийнятий в основному в Північній Америці, або французької кормової одиниці, прийнятої в Європі. В Україні, країнах СНД, Польщі, Румунії, болгарії та ін. прийнята система оцінки кормів за показниками вівсяних кормових одиниць.[3]
Перерахунок фізичної маси кормів у кормові одиниці в сільськогосподарських підприємствах здійснюється за коефіцієнтами, що визначаються лабораторними дослідженнями кормів, які проводяться на місцях агрохімічною службою, і тільки при їх відсутності — за «Довідником поживності кормів», що застосовується для кожної природно-кліматичної зони України за видами кормів. Перерахунок фізичної ваги кормів у кормові одиниці в домогосподарствах здійснюється за нормативними оцінками їх кормової якості.
| Види кормів | Вміст кормових одиниць в 1 кг кормів, кг |
|---|---|
| Рослини: | |
| бобово-різнотравно-злакова трава | 0,24 |
| злакового пасовища | 0,26 |
| злаково-різнотравного пасовища | 0,27 |
| злаково-різнотравного лука | 0,24 |
| штучного пасовища | 0,20 |
| пасовища конюшини | 0,17 |
| конюшино-тимофійчаного пасовища | 0,24 |
| лукового пасовища | 0,24 |
| м'ятликового пасовища | 0,32 |
| лісового пасовища | 0,19 |
| лукостепового пасовища | 0,26 |
| осокового лука | 0,20 |
| зелена маса штучного пасовища | 0,23 |
| зелена маса злаково-різнотравного лука | 0,29 |
| зелена маса лукового пасовища | 0,19 |
| зелена маса осокової рослинності | 0,19 |
| зелена маса пирійного степу | 0,30 |
| зелена маса природного сінокосу | 0,18 |
| зелена маса суходільного лука | 0,23 |
| зелена маса заливного лука | 0,25 |
| пасовищна лугова у долинах рік | 0,21 |
| пасовищна з грястицею | 0,21 |
| заплавного лука | 0,21 |
| грястиця збірна | 0,23 |
| житняк | 0,23 |
| кострець безвісний | 0,25 |
| кукурудза: цвітіння | 0,15 |
| кукурудза:молочної стиглості | 0,18 |
| кукурудза:молочно-воскової стиглості | 0,21 |
| кукурудза:воскової стиглості | 0,27 |
| кукурудза:качани: молочної стиглості | 0,23 |
| кукурудза:молочно-воскової стиглості | 0,36 |
| кукурудза:воскової стиглості | 0,58 |
| овес | 0,18 |
| вівсяниця лучна | 0,22 |
| зелена маса вівсяниці лучної | 0,22 |
| зелена маса суданки | 0,20 |
| просо кормове | 0,23 |
| пирій | 0,26 |
| пшениця озима | 0,20 |
| райграс | 0,15 |
| жито озиме | 0,19 |
| сорго | 0,20 |
| суданка | 0,20 |
| тимофіївка | 0,25 |
| ячмінь | 0,18 |
| вика | 0,17 |
| горох | 0,17 |
| конюшина | 0,20 |
| конюшина червона: бутонізація | 0,18 |
| конюшина червона:цвітіння | 0,15 |
| зелена маса конюшини | 0,19 |
| люпин | 0,19 |
| люцерна | 0,22 |
| люцерна: бутонізація | 0,18 |
| люцерна: цвітіння | 0,21 |
| зелена маса люцерни | 0,20 |
| лядвенець | 0,26 |
| соя | 0,21 |
| суріпиця | 0,08 |
| редька олійна | 0,13 |
| чина | 0,21 |
| сочевиця | 0,20 |
| гичка картоплі | 0,12 |
| топінамбур | 0,20 |
| ріпак | 0,12 |
| гичка капусти кормової | 0,14 |
| гичка моркви | 0,17 |
| листя капусти | 0,13 |
| гичка буряка кормового | 0,10 |
| гичка буряка напівцукрового | 0,12 |
| гичка буряка цукрового | 0,16 |
| сіно бобово-різнотравне | 0,45 |
| сіно злаково-різнотравне | 0,46 |
| сіно лука культурного | 0,52 |
| сіно лугове злакове | 0,50 |
| сіно житнє | 0,50 |
| сіно злакове | 0,46 |
| сіно кострицеве | 0,47 |
| сіно просяне | 0,55 |
| сіно пирію повзучого | 0,50 |
| сіно райграсу | 0,47 |
| сіно суданки | 0,57 |
| сіно тимофійчате | 0,48 |
| сіно викове | 0,46 |
| сіно горохове | 0,49 |
| сіно конюшини | 0,52 |
| сіно люцерни | 0,44 |
| сіно люцерни степової | 0,46 |
| сіно соєве | 0,50 |
| сіно еспарцетове | 0,50 |
| соломка бобова | 0,20 |
| соломка викова | 0,22 |
| соломка вико-вівсяна | 0,28 |
| соломка горохова | 0,30 |
| соломка горохово-вівсяна | 0,30 |
| соломка гречана | 0,29 |
| соломка конюшини | 0,17 |
| соломка вівса | 0,31 |
| соломка просяна | 0,40 |
| соломка пшениці ярої | 0,22 |
| соломка ячмінна | 0,34 |
| силос різнотравний | 0,15 |
| силос гороховий | 0,23 |
| силос конюшини | 0,20 |
| силос люцерни | 0,19 |
| силос кукурудзи | 0,20 |
| силос соняшника | 0,18 |
| силос вико-вівсяний | 0,23 |
| силос горохово-виковий | 0,21 |
| силос із сирої картоплі | 0,20 |
| сінаж конюшини | 0,34 |
| сінаж люцерни | 0,35 |
| сінаж вико-вівсяний | 0,32 |
| сінаж різнотравний | 0,29 |
| сінаж горохово-вівсяний | 0,46 |
| коренеплоди картоплі | 0,30 |
| картопля варена | 0,36 |
| коренеплоди топінамбура | 0,29 |
| коренеплоди буряка кормового | 0,12 |
| коренеплоди буряка напівцукрового | 0,17 |
| коренеплоди буряка цукрового | 0,24 |
| коренеплоди моркви | 0,14 |
| зерно бобів кормових | 1,10 |
| зерно гороху | 1,18 |
| зерно сої | 1,45 |
| кукурудза біла | 1,33 |
| кукурудза жовта | 1,33 |
| кукурудза з качанами | 1,11 |
| кормові боби | 1,29 |
| гречка | 1,89 |
| гарбузи | 0,10 |
| кабачки | 0,07 |
| кавуни кормові | 0,09 |
| пшоно (корм для курчат) | 1,19 |
| овес | 1,00 |
| просо | 0,98 |
| пшениця тверда | 1,27 |
| пшениця м'яка | 1,28 |
| рис | 1,33 |
| сорго | 1,19 |
| ячмінь | 1,15 |
| Макуха: лляна | 1,27 |
| соняшника | 1,08 |
| ріпаку | 1,17 |
| сої | 1,35 |
| Висівки: пшеничні | 0,75 |
| житні | 0,71 |
| рисові | 0,68 |
| Шрот: лляний | 1,07 |
| Шрот: соняшниковий | 1,03 |
| Шрот: ріпаковий | 1,00 |
| Шрот: соєвий | 1,21 |
| Шрот: кукурудзяний | 1,17 |
| Кормові відходи та продукти переробки сільськогосподарської сировини | |
| борошняний пил пшеничний | 0,46 |
| борошняний пил житній | 0,68 |
| зметки млинові | 0,80 |
| горохове борошно, кормове | 1,16 |
| борошно кормових бобів | 1,10 |
| кукурудзяне борошно, кормове | 1,33 |
| вівсяне борошно сіяне | 1,17 |
| пшеничне борошно, кормове | 1,12 |
| житнє борошно, кормове | 1,17 |
| рисове борошно, кормове | 1,08 |
| соєве борошно, кормове | 1,36 |
| дріжджі сушені | 1,17 |
| пивна дробина свіжа | 0,23 |
| пивна дробина сушена | 0,80 |
| дріжджі кормові | 1,09 |
| солодина (відходи дріжджового виробництва) | 0,20 |
| патока кормова (меляса) | 0,77 |
| патока крохмальна | 1,00 |
| маїсовий корм сухий (відходи бродильного виробництва) | 1,26 |
| залишки їдалень, кухонь (суміш) | 0,27 |
| виноградні вижимки | 0,04 |
| трав'яне борошно штучного сушіння із сіяних і природних трав | 0,68 |
| штучно збезводнені зелені корми з інших видів сировини | 0,50 - 0,60 |
| хвойне борошно | 0,40 |
| Корми тваринного походження | |
| молоко коров'яче цільне (3,7% жирн.) | 0,35 |
| молозиво | 0,51 |
| зняте молоко (обрат) | 0,13 |
| сироватка молочна свіжа | 0,13 |
| кров'яне борошно | 1,06 |
| м'ясокісткове борошно | 0,89 |
| м'ясне борошно | 1,06 |
| рибне борошно стандартне | 0,83 |
| мед | 0,98 |
- ↑ а б в г д е ж и к Пешук Л.В. Основи тваринництва і ветеринарно-санітарна експертиза м'яса та м'ясних продуктів. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 400с. ISBN 978-611-01-0219-3 (с.: 134)
- ↑ а б Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник / О.Т. Бусенко, В.Д. Столюк, О.Й. Могильний та ін.; За ред. О.Т. Бусенка. — К.: Вища освіта, 2005. — 496 с.: іл. ISBN 966-8081-34-Х
- ↑ а б Шевченко Ю.А. Особливості енергетичної та економічної оцінки кормів [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. // Інституційний репозитарій Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана», 2011
- ↑ Сельскохозяйственный словарь-справочник. — Москва - Ленинград: Государстенное издательство колхозной и совхозной литературы «Сельхозгиз». Главный редактор: А. И. Гайстер. 1934
- ↑ Сельскохозяйственный энциклопедический словарь / Редкол.: Месяц В.К. (гл. ред.) и др. - М.: Сов. энциклопедия, 1989.-656с. (с.:239)
- ↑ Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 4 Растения и животные / Гл.редакция: Д.Д. Благой, В.А. Варсанофьева, Б.А. Воронцов-Вельяминов, П.А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: В.Ф. Натали, П.А. Генкель, Ф.Д. Сказкин;, зам. Гл.редактора: П.А. Мичурин. - Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1960, С: 591 (С.: 202)
- ↑ а б в Попов И. С. Кормление сельскохозяйственных животных, 9 изд., М., 1957.
- ↑ Фаритов Т.А. Корма и кормовые добавки для животных: Учебное пособие. - СПб.: Издательство "Лань", 2010. - 304 с.:ил.- (Учебники для вузов. Специальная литература). ISBN 978-5-8114-1026-2 (с.: 38)
- ↑ Державний комітет статистики України. Наказ Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення розрахунків витрат кормів худобі та птиці у господарствах усіх категорій. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 7 жовтня 2011.