Перейти до вмісту

Вівчарик гайнанський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вівчарик гайнанський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вівчарикові (Phylloscopidae)
Рід: Вівчарик (Phylloscopus)
Вид: Вівчарик гайнанський
Phylloscopus hainanus
Olsson, Alström & Colston, 1993[2]
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Seicercus hainanus
Посилання
Вікісховище: Phylloscopus hainanus
Віківиди: Phylloscopus hainanus
ITIS: 916719
МСОП: 22715363
NCBI: 287174

Вівча́рик гайнанський[3] (Phylloscopus hainanus) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)[4]. Ендемік Китаю.

Довжина птаха становить 10-11 см. Верхня частина тіла зелена, надхвістя світліше. Скроні. горло і нижня частина тіла жовті. Нижня покривні пера крил жовтувато-білі. Над очима яскраво-жовті "брови", на тімені світло-жовта смуга, окаймлена з боків яскраво-зеленими смугами. через очі ідуть зелені смуги. Дзьоб зверху темний, знизу світлий.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Гайнанські вівчарики є ендеміками острова Хайнань. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 640 до 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція гайнанських вівчариків становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Phylloscopus hainanus. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
  2. Urban Olsson, Per Alström & Peter R. Colston. A new species of Phylloscopus warbler from Hainan Island, China. „The Ibis”. 135 (1), ss. 3-7, 1993. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2022.