Перейти до вмісту

Вівчарик світлоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вівчарик світлоголовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вівчарикові (Phylloscopidae)
Рід: Вівчарик (Phylloscopus)
Вид: Вівчарик світлоголовий
Phylloscopus occipitalis
(Blyth, 1845)
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Зимування
Синоніми
Seicercus occipitalis
Посилання
Вікісховище: Phylloscopus occipitalis
Віківиди: Phylloscopus occipitalis
ITIS: 562144
МСОП: 22715344
NCBI: 47980

Вівча́рик світлоголовий[2] (Phylloscopus occipitalis) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)[3]. Гніздиться в горах Центральної Азії, зимує в Індії.

Довжина птаха становить 11-13 см. Верхня частина тіла сірувато-зелена, нижня частина тіла сірувато-біла. Над очима широкі світлі "брови", на крилах дві світлі смужки, на тімені світла смуга.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Світлоголові вівчарики гніздяться в горах північного Афганістану, південного Таджикистану, південно-східного Узбекистану (Сурхандар'їнська область), північного Пакистану і Кашміру. Взхимку вони мігрують до Західних і Східних Гат на півдні Індії. Світлоголові вівчарики живуть в ялинових, мішаних і широколистяних гірських лісах. Зустрічаються невеликими зграйками, на висоті від 2100 до 3200 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами. Сезон розмноження триває з травня по червень. В кладці 4 яйця.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Phylloscopus occipitalis. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 30 травня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2022.