Відеоінструкція

Відеоінструкція (англ. video guide) — це записане відео, яке пояснює виконання певної навчальної задачі. Відеоінструкція є корисним навчальним інструментом, адже за допомогою нього можна у доступній формі пояснити роботу з програмними засобами, вебсервісами.

Використання навчальних відео

Навчальне відео — це будь-який тип відео дидактичного змісту. Це загальний термін, що позначає різні типи відео, які містять таку навчальну інформацію, як мікровідео, підручник або відеолекція.

Навчальні відео можуть бути використані в наступних педагогічних випадках:

• онлайн-курси: повноцінні курси, що проводяться виключно через відеовміст. Ці курси часто доступні безкоштовно або за окрему оплату й охоплюють широкий спектр тем;
• навчальні відео: короткі відео, що містять покрокові інструкції щодо того, як виконувати певне завдання чи формувати задані навички. Ці відео часто використовуються під час навчання на робочому місці чи призначені для вивчення певної теми, вироблення навичок;
• відеолекції: відеозаписи лекцій науковців, експертів або вчителів із певного навчального предмета, теми. Це так звані відео з коментарями, що чітко і лаконічно пояснюють продукт, послугу або ідею;
• інтерактивні відео: відео, що дозволяють глядачам взаємодіяти з вмістом, відповідаючи на запитання або здійснюючи вибір. Ці відео часто використовуються для тестування й оцінювання;
• анімаційні відео: відео, що використовують анімацію для пояснення складних понять або розповіді;
• відео віртуальної реальності: відео, що дозволяють глядачам відчути віртуальне середовище або сценарій, часто використовуються з метою навчання і моделювання;
• вебінари: живі або записані відео, що надають інформацію або тренінги з певної теми, завдяки чого глядачі можуть спілкуватися з доповідачем через чат або сеанси запитань і відповідей;
• відео мікронавчання: короткі відеоролики, що надають невелику інформацію з певної теми, часто використовуються по ходу навчання.

Типи навчальних відео

Відеолекції (відеоуроки), що дозволяють майбутнім учителям природничих наук спілкуватися безпосередньо зі своєю аудиторією. Незалежно від того, проводиться лекція онлайн чи офлайн, однією з ключових відмінностей цього методу є те, що навчання повинно проводитися інструктором, у ролі якого виступає вчитель, і, зазвичай, супроводжується слайдами.

1. Відеолекція – це записане відео лекції чи презентації на певну тему або предмет, яке, зазвичай, читає експерт у цій галузі. Відеолекції можна створювати для різних цілей, включаючи онлайн-курси, дистанційне навчання та професійний розвиток. Відеолекції можуть мати різні форми, зокрема:‒ лекції в прямому ефірі: записи лекцій у прямому ефірі, що, зазвичай, записуються безпосередньо в аудиторії;‒ лекції, що записані у студії з використанням високоякісного обладнання і монтажу;‒ анімовані лекції: включають анімацію та графіку, щоб зробити інформацію привабливішою, такою, що легко запам’ятовується;‒ лекції на дошці: записуються за допомогою смарт-дошки або інших наочних засобів, що дозволяє доповідачу ілюструвати і пояснювати концепції в режимі реального часу.Відеолекції можна використовувати як окремий ресурс або як частину великого за обсягом курсу чи навчальної програми. Їх можна переглядати в будь-який час і з будь-якого місця, забезпечуючи студентам більшу гнучкість і зручність. Відеолекції також можуть бути інтерактивними, дозволяючи глядачам робити паузи, перемотувати назад і переглядати матеріал за потреби.Загалом, відеолекції є цінним інструментом для навчання та освіти, надаючи майбутнім учителям природничих наук доступ до експертних знань та ідей у цікавому і доступному форматі. Надана інформація часто має теоретичний характер. Головний недолік цього методу полягає в тому, що він мінімізує залучення студентів. Прикладом можуть бути відеолекції TED Talk.Відеолекції, зазвичай, фокусуються на доповідачеві або лекторові, який презентує інформацію аудиторії, часто за допомогою таких візуальних засобів, як слайди чи графіки. Тому лекції з демонстраційними елементами є ефективнішими. Демонстрації можуть подавати у прямому ефірі або записані, як правило, за участю самого доповідача. Однак демонстраційні відео ефективніші порівняно із класичними лекціями, оскільки замість того, щоб подавати статичні зображення й теоретичні пояснення, вони надають потужні наочні посібники, які допомагають закріплювати результати навчання. Демонстрації роблять абстрактне відчутним, часто дозволяючи майбутнім учителям природничих наук переглядати концепцію або процес у «режимі реального часу». Тому вони чудово підходять для багатоетапних процесів і фізичних дій. Майбутні вчителі природничих наук можуть призупинити і відтворити демонстрацію, дотримуючись інструкцій. Педагогічним значенням даного виду відеоматеріалу є те, що запис зустрічі у прямому ефірі, вебінару і лекції за участю майбутнього вчителя природничих наук передбачає викладення нових ідей, прагнення поділитися деякими поняттями, надихнути студентів. Вони можуть бути створені безпосередньо через запис живої мови або виступу, або навмисно створені для розкриття певної теми.
2. Анімаційні відео – це тип відео, що пояснює за допомогою образів анімації певні процеси чи явища. Прикладом слугує відеоскрайбінг – відеоролики, у яких відображається процес малювання певних графічних символів і тексту, що супроводжується закадровим коментуванням.
3. Скрінкасти (запис екрану) – це відеозапис, який фіксує дії, що відбуваються на екрані. Це найкраще рішення, якщо виникає потреба навчити студентів правилам користування складним програмним забезпеченням. Найпоширенішими форматами його використання слугують такі: відеопояснення того, що відбувається на екрані, а також запис з екраном і камерою; трансляція екрану (стрім) – трансляція потокового відео, прикладом якого може бути відеоінструкція .

Етапи створення навчальних відео

Розглянемо етапи створення навчального відео.

1. Визначити мету і результат.

2. Написати сценарій до відео. Студентові потрібно для цього близько 10 секунд, що є середнім часом, який потрібний глядачеві YouTube після натискання на відео, щоб вирішити, чи хочуть вони дивитися його далі чи обрати інші відео. Оскільки YouTube, зазвичай, реєструє цей перегляд через 30 секунд після перегляду, щоб вирішити, продовжувати перегляд відео чи вимкнути його. Тому майбутні вчителі природничих наук повинні розуміти, що відео буде корисним і цікавим із першого кадру. Щоб залучити студентів до його перегляду необхідно: продумати план аудиторного заняття, оскільки його зміст відіграє важливу роль. Перш, ніж створювати будь-який контент (не тільки відео), треба відповісти на запитання: «Що потрібно знати моїм студентам?», «Як учитель може найкраще розкрити цю тему найефективнішим і корисним способом? Як утримати аудиторію?». Згідно зі статистичними даними, 83 % респондентів продовжать дивитися відео, якщо вони щиро цікавляться пропонованою темою.Крім того, сценарій навчального відео має складати з таких блоків: вступ (оголосити тему і розповісти студентам, які знання і навички вони отримають, переглянувши відео, використовувати доступні терміни для пояснення та методику сторітелінгу); основна частина (розгляд теми з різних поглядів); висновок (підбити підсумки висвітленої теми, запропонувати студентам застосувати нові знання і навички).

3. Визначити сцен для відео. Немає необхідності робити список кадрів дуже детальним, ніби майбутній учитель природничих наук знімає справжній фільм. Варто описати, що буде відбуватися в кожній сцені, потім об’єднати текст і дії в одну таблицю, додати трохи інформації про зйомку (людей, місце, час, обладнання і реквізит). Це спростить підготовку до зйомки, операторську роботу, озвучування та монтаж.

4. Записати відео. Для цього необхідно встановити програмне забезпечення для запису, налаштувати камеру або смартфон і мікрофон. Бажано використовувати штатив, щоб мати рівну, збалансовану поверхню. Під час запису бажано тримати текст перед очима. Перед повноцінним записуванням необхідно зробити тестовий запис відео.

5. Редагувати відео. За допомогою відеоредакторів треба очистити відео від помилок у записі, непотрібних фрагментів у тексті. 6. Завантажити відео. Якщо відео буде завантажено на платформу YouTube, то майбутньому вчителеві природничих наук необхідно мати обліковий запис Google і YouTube-канал. Для кращого сприйняття і роботи відео необхідно виконати деякі дії:

1) створити: плейлист із короткими відео, що розкривають одну з тем (це сукупність відео на певну тему, що автоматично відтворюються один за одним). Студентам буде набагато легше дивитися його невеликими 5- або 10-хвилинними уривками замість того, щоб шукати місце, де вони зупинилися;

2) написати анотацію до відео за допомогою спеціальних інструментів, що дозволяють студентам узаємодіяти з відео, наприклад, підписатися на канал, долучитися до опитування, переглянути інше відео або перейти за посиланням на певний вебсайт; 3) додати субтитри і тайм-коди. Субтитри для перегляду – це дійсно чудовий формат для демонстрації, але деякі студенти дивляться відео з вимкненим звуком, а інші – все ще вважають за краще переглядати текстову стенограму, щоб знайти місця, які є актуальними для них. Такі альтернативи, як субтитри і стенограми, дозволяють майбутнім учителям природничих наук із різними стилями навчання (або навіть обмеженими можливостями) вибирати, який спосіб найкраще підходить для них. Тайм-коди слугують для орієнтування у хронометражі відео; 4) створити постер до відео – обкладинку для відео, яка може дати студентам короткий знімок того, на що їм потрібно очікувати після натискання кнопки «Відтворити».Для опрацювання певного програмного продукту робочим інструментом майбутнього вчителя природничих наук стає створення відеоінструкції. Перш, ніж щось записувати, потрібно переконатися, що вміст розділений на логічні «кроки» або «мікромодулі». Іншими словами, інформація подається фрагментами для легкого засвоєння. Наприклад, майбутній учитель природничих наук може зробити серію коротких відео (по одному на кожен крок) або об’єднати їх усі в одне відео, якщо не виникає потреба так багато розробляти на кожному кроці. Відеоінструкція – це формат відео, який надає чіткий набір інструкцій для виконання завдання або опанування нової навички. Після перегляду відео студент повинен мати можливість відтворювати дії, показані на відео, відповідно до поставленої дидактичної мети

Алгоритм запису відеоінструкції

Пропонуємо розглянути алгоритм запису відеоінструкції за допомогою програмного засобу OBS studio.

Технічні засоби: персональний комп’ютер, вебкамера чи мобільний телефон, мікрофон, графічний планшет.Програмні засоби: OBS studio, shotcut.Компетентність: уміння записувати події з екрана монітора.OBS studio – це інструмент, що призначений для запису екрану, програма для захоплення екрану, запису відео і проведення потокових відео: безкоштовний, кросплатформенний, зручний у налаштуванні програмний засіб. Shotcut – це інструмент для редагування відео.

Етапи для створення відеоінструкції:

1. Підготовчий: написати конспект (сценарій, план) до аудиторного заняття, підготувати навчальні матеріали (посібники, підручники, зображення) і визначити цілі.

2. Встановлення і налаштування програми OBS studio. Обрати операційну систему з ресурсу і завантажити за лінком (https://obsproject.com/uk).

Після цього встановити програмний продукт на персональний комп’ютер і під’єднати вебкамеру.

3. Налаштування програмного продукту для запису. Необхідно знайти файл-налаштування. Для цього рекомендуємо налаштувати такі параметри в контекстному меню: загальні (мова – українська, автоматично перевіряти оновлення, показувати підтвердження при зупинці запису, перемикання між сценами натисканням миші, показувати назви сцен, малювати зони безпеки, вивід (розширений режим), запис (обрати місце, кількість звукових доріжок, формат запису); аудіо (частота дискретизації – максимальна, канали – стерео); відео (роздільна здатність, фільтр масштабування); додатково пріоритет процесу – вище середнього, мікшер аудіоналаштування натиснути на «кнопку з трьома вертикальними крапками» правою кнопкою миші. У властивостях обрати підключений мікрофон, обрати один із фільтрів (RNotiec).

4. Налаштування джерел зображення. Натиснути на кнопку «+» і створити сцену, назвати її та натиснути «ОК». Після цього можна вже обрати один із типів джерел. Для цього треба натиснути на кнопку «+», щоб обрати один із типів. Програма дає можливість: захоплення екрану; захоплення вхідного аудіопотоку; захоплення вихідного аудіопотоку; захоплення гри; захоплення вікна; зображення; VLC плеєр; слайд-шоу; текст Наприклад, для того, щоб зробити відеопрезентацію з поясненням, необхідно обрати джерела і виставити у заданій послідовності: захоплення вхідного аудіопотоку (для запису звуку), пристрій захоплення відео (виставити розмір відео), вихідного аудіопотоку, слайдшоу. Після цього натиснути на кнопку записування і відкрити презентацію. Вийти з презентації та припинити записування. Відкрити місце, де записано відеофрагмент, відредагувати його за допомогою відеоредактора Shotcut.

Висновки

Відеонавчання є потужним інструментом для викладання і навчання, оскільки дозволяє майбутнім учителям природничих наук узаємодіяти з контентом у візуальний та інтерактивний спосіб, записувати послідовність дій. Нині відео треба розглядати як інструмент самонавчання в усіх формах вищої педагогічної освіти, включаючи формальну, неформальну та інформальну освіту. Демонстрації роблять абстрактне відчутним, дозволяють майбутнім учителям переглядати концепцію або процес у «режимі реального часу». Тому вони чудово підходять для багатоетапних процесів і фізичних дій. У будь-який час можна призупинити і відтворити демонстрацію, дотримуючись інструкцій. Вагоме дидактичне значенням має те, що запис зустрічі ведеться у прямому ефірі, вебінари і лекції знімаються за безпосередньою участю майбутніх учителів природничих наук, щоб викласти нові ідеї, поділитися деякими поняттями, надихнути аудиторію. Попри ефективність динамічних відео проблемою є те, що процес знімання відео потребує значних затрат часу, крім того, майбутнім учителям природничих наук необхідно володіти навичками роботи з базовими технічними засобами (камери, мікрофон), монтувати відзняте відео (сцени, кадри, звук, зображення) і вміти його завантажувати. Тому якість відео залежить від якості техніних засобів і цифрових навичок користування відповідними програмними засобами .

Див. також

• Скринкастинг