Перейти до вмісту

Війська Цивільної оборони України

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Війська Цивільної оборони
Емблема військ Цивільної оборони України
На службі1991 - 2005
Країна Україна
НалежністьМіністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
Видвійська Цивільної оборони
РольЦивільна оборона
Розформовано2005 рік
Знаки розрізнення
Шеврон

Війська Цивільної оборони України — це спеціалізовані військові формування, які підпорядковувалися Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильскої катастрофи. Діяли у 1991—2005 роках.

Були призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання інших передбачених законом завдань[1].

Законом України затверджено загальну чисельність військ Цивільної оборони у кількості 10 218 осіб, у тому числі 9550 військовослужбовців[2].

Правонаступником військ Цивільної оборони стала Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту МНС України, що утворилась шляхом злиття Військ Цивільної оборони з Державною пожежною охороною.

Організація і призначення

[ред. | ред. код]

Підпорядковувалися керівнику центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання інших передбачених законом завдань.

Була затверджена така загальна структура військ Цивільної оборони[2]:

  • Головне управління сил Цивільної оборони;
  • сили оперативного реагування — окремі бригади, полки, батальйони, аварійно-рятувальні загони, вузли зв'язку;
  • сили забезпечення.

Основними завданнями військ Цивільної оборони України є[1]:

  • здійснення заходів щодо підтримання органів управління, сил і засобів військ Цивільної оборони України в стані постійної готовності до виконання поставлених завдань;
  • нагромадження, розміщення, зберігання та своєчасне відновлення озброєння, військової та спеціальної техніки, інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт у мирний та воєнний час;
  • проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження та районах стихійного лиха;
  • проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;
  • сприяння Збройним Силам України в обороні України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура

[ред. | ред. код]

1990-ті

[ред. | ред. код]

Управління командування (Київ)

Бригади:

  • 148 окрема мобільна механізована бригада (в/ч Д0040, м. Київ)
  • 155 окрема мобільна механізована бригада (в/ч Д0090, м. Дрогобич, Львівська обл.)
  • 186 окрема мобільна механізована бригада (в/ч Д0065, м. Донецьк)
  • 238 окрема учбова бригада (в/ч Д0050, м. Мерефа-3, Харківська обл.)

Полки:

  • 262 окремий мобільний механізований полк (в/ч Д0100, с. Знамянка, Одеська обл.)
  • 264 окремий мобільний механізований полк (в/ч Д0130, м. Мелітополь, Запорізька обл.)
  • 439 окремий мобільний механізований полк (в/ч Д0140, м. Верхівцеве, Дніпропетровська обл.)
  • 473 окремий мобільний механізований полк (в/ч Д0150, с. Лоскутівка, Луганська обл.)
  • 290 об'єднаний загін оперативного реагування (в/ч Д0070, м. Кропивницкий)

Батальйони:

  • 76 окремий аварійно-рятувальний батальйон (в/ч Д0060, м. Ромни, Сумська обл.)
  • 215 окремий аварійно-рятувальний батальйон (в/ч Д0055, м. Вінниця)
  • 319 окремий аварійно-рятувальний батальйон (в/ч Д0990, с. Мазанка, АР Крим)
  • 123 окремий аварійно-рятувальний батальйон (в/ч Д0080, м. Рівне)
  • 245 окремий аварійно-рятувальний батальйон (в/ч Д0160, м. Хмельницький)

Інші частини та підрозділи:

  • військова комендатура (в/ч Д1001, м. Київ)
  • 300 спеціальний авіаційний загін (в/ч Д0170, м. Ніжин) — організаційно в склад Військ Цивільної оборони не входив
  • 823 регіональний рятувальний координаційний центр (в/ч Д0120, м. Керч, АР Крим)
  • 692 окремий вузол зв'язку (в/ч Д3728)
  • 301 вузол зв'язку

2000-ні

[ред. | ред. код]

Управління командування (Київ)

Частини полкового типу

  • 10 окремий аварійно-рятувальний загін оперативного реагування (в/ч Д0040, м. Київ)
  • 11 окремий аварійно-рятувальний загін оперативного реагування (в/ч Д0065, м. Донецьк)
  • 12 окремий аварійно-рятувальний загін оперативного реагування (в/ч Д0090, м. Дрогобич, Львівська обл.)
  • 13 окремий аварійно-рятувальний загін оперативного реагування (в/ч Д0070, м. Кропивницкий)
  • 14 окремий аварійно-рятувальний загін оперативного реагування (в/ч Д0100, с. Знамянка, Одеська обл.)
  • 15 окремий аварійно-рятувальний загін оперативного реагування (в/ч Д0130, м. Мелітополь, Запорізька обл.)
  • 16 окремий аварійно-рятувальний загін оперативного реагування (в/ч Д0140, м. Верхівцеве, Дніпропетровська обл.)
  • 17 окремий аварійно-рятувальний загін оперативного реагування (в/ч Д0150, с. Лоскутівка, Луганська обл.)

Частини батальйонного типу:

  • 20 окремий аварійно-рятувальний загін (в/ч Д0055, м. Вінниця)
  • 21 окремий аварійно-рятувальний загін (в/ч Д0060, м. Ромни, Сумська обл.)
  • 22 окремий аварійно-рятувальний загін (в/ч Д0080, м. Рівне)
  • 23 окремий аварійно-рятувальний загін (в/ч Д0990, с. Мазанка, АР Крим)
  • 24 окремий аварійно-рятувальний загін (в/ч Д0160, м. Хмельницький)
  • 25 окремий аварійно-рятувальний загін (в/ч Д0180, м. Ужгород)
  • 26 окремий аварійно-рятувальний загін (в/ч Д0190, м. Чернівці)

Спеціальні частини:

  • 1 навчальний центр Цивільної оборони (в/ч Д0050, м. Мерефа-3, Харківська обл.)
  • 300 спеціальний авіаційний загін (в/ч Д0170, м. Ніжин) - організаційно в склад Військ Цивільної оборони не входив
  • 295 окремий аварійно-рятувальний загін (в/ч Д0120, м. Керч, АР Крим)

Частини забезпечення:

  • 1 загін забезпечення (в/ч Д1001, м. Київ)
  • 2 загін забезпечення аварійно-рятувальних робіт (в/ч Д1002, м. Ананьїв-4, Одеська обл.)
  • 692 окремий вузол зв'язку (в/ч Д3728)

Підрозділи забезпечення:

  • 301 вузол зв'язку (Київ)
  • 501 центральна лабораторія вимірювальної техніки (Київ)
  • хіміко-радіометричні лабораторії (Харків (517 ХРЛ), Донецьк, Сімферопіль, Одеса, Львів)
  • мобілізаційні групи (20 груп)
  • матеріально-технічні склади (20 складів)
  • відділення воєнізованої охорони (18 відділень)
  • відокремлені відділи схову (3 відділа)
  • центральна аптека (Київ)
  • окремий показовий оркестр (Київ)

Військово-навчальні заклади:

  • Спеціальний факультет (МНС України) ВІІ КПДАТА (Кам'янець-Подільський)
  • Військова кафедра при КНУБА (Київ)
  • Військова кафедра при СІЯЕІП (Севастополь)
  • курси Цивільної оборони (26 курсів)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Про війська Цивільної оборони України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 лютого 2023.
  2. ↑ а б Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 лютого 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Війська_Цивільної_оборони_України&oldid=44122184