Перейти до вмісту

Військовий цвинтар на вул. Прандоти у Кракові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Військовий цвинтар на вул. Прандоти у Кракові
Поховання Качоровських-Войтил на військовому цвинтарі в Кракові
Поховання Качоровських-Войтил на військовому цвинтарі в Кракові
Поховання Качоровських-Войтил на військовому цвинтарі в Кракові
Інформація про цвинтар
50°04′40″ пн. ш. 19°57′20″ сх. д.H G O
Країна Республіка Польща
РозташуванняКраків
Відкрито1920
Охоронний статускультурна спадщина Польщі
Мапа

Військовий цвинтар на вул. Прандоти у Кракові. Карта розташування: Польща
Військовий цвинтар на вул. Прандоти у Кракові
Військовий цвинтар на вул. Прандоти у Кракові
Військовий цвинтар на вул. Прандоти у Кракові (Польща)

Військовий цвинтар — комунальний цвинтар у Кракові, в районі Старе місто, по вул. Jana Prandoty, 1. Площа близько 11 га.

В 1920 р. на терені колишнього полігону саперів австрійської армії на Варшавському передмісті по вул. Prandoty, утворено невеликий з 10 квадратними полями військовий цвинтар.

Українські поховання

[ред. | ред. код]
Поховання Івана Кобилянського - пілота-бомбардувальника Червоної армії. Фото 2021 р.
Поховання Івана Кобилянського - пілота-бомбардувальника Червоної армії. Фото 2021 р.

Кватера радянських солдат, які загинули в боях під Краковом. Серед похованих тут пілот Червоної армії з Кировоградщини, що загинув у боях за Краків у квітні 1945 року, сержант бомбардувальної авіації Іван Кобилянський — герой Радянського Союзу (1921—1945). Спочатку був похований біля фортечної стіни Кракова біля барбакану. Координати поховання: 50.078533°, 19.955417°. На території кватери радянських солдат розміщено кам'яні стели з прізвищами загиблих, серед яких багато українців[1].

В 2019 р. Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в'язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні в краківській в'язниці Монтелюпіх. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі та на військовому цвинтарі по вул. Прандоти. Місцем поховання розстріляних українців на військовому цвинтарі є сквер у північній частині цвинтаря, званий «Під парканом». Тут поховані:

  • Вербовий Владислав (Werbowy Władysław), s. Teodora i Ireny, ur. 22.07.1920 r. w Korniach, pow. Tomaszów Lub. Дата смерті: 13.11.1947 r. Дата поховання: 5.05.1948 r. Тіло привезено з Кафедри описової анатомії Ягеллонського університету.
  • Мачишин Михайло (Maczyszyn Michał), s. Kseni Maczyszyn, ur. 5.04.1927 r. w Grąziowej, pow. Przemyśl. Дата смерті: 9.07.1947 r. Дата поховання: 5.05.1948 r. Тіло привезено з Кафедри описової анатомії Ягеллонського університету.
  • Тут, імовірно, знаходиться могила Стефана Барана, с. Зиґмунта і Катерини, нар. 26 квітня 1921 р. в Цетулі, пов. Ярослав, засудженого до 10 років ув'язнення, який помер у Монтелюпіх 11 жовтня 1952 р. Вона знаходиться, правдоподібно, під парканом цвинтарної огорожі при вулиці Prandoty[2].
  • На цьому ж цвинтарі похований також Олександр Курилло (Aleksander Kuryłło, 1930-2006) – український діяч кола УСКТ (потім ОУП) у Кракові. Збирач української спадщини Лемківщини. Співзасновник та голова Освітнього товариства імені Богдана Нестора Лепкого, співорганізатор пікетів та протестів з метою повернення церкви св. Норберта в Кракові. Поле LXXXIV, ряд 4, могила 39[1].
  • На військовому цвинтарі в полі 6 знаходиться поховання Качоровських-Войтил — дідів та батьків Яна Павла ІІ. Фелікс Качоровський (1849—1908) — батько Емілії (1884—1929) — матері Іоанна Павла ІІ з дому Качоровської, як двадцятирічний ремісник і греко-католик втік від переслідувань на Холмщині в підвладному Росії Польському королівстві до Галичини — Білої-Краківської. Оженився з Анною Марією Шольц. Переїхав з родиною до Кракова, де оселився на вулиці Dluga. Помер у віці 59 років, як свідчить запис в книзі парафії св. Флоріана[1][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Парнікоза, Іван. Військовий цвинтар на вул. Прандоти. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26.09.2021 р..
  2. Євген Місило Поховання українських жертв комуністичного терору. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  3. Parafia grekokatolicka w Krakowe. Przeszłość i teraźniejszość. 2018 -73 c. oraz foto