Військово-морські сили Китайської Народної Республіки
| Військово-морський флот Народно-визвольної армії Китаю | |
|---|---|
| 中国人民解放军 海军 | |
 Прапор ВМС КНР | |
| На службі | 23 квітня 1949 — по т.ч. |
| Країна |  КНР |
| Вид | НВАК |
| Тип | Військово-морські сили |
| Чисельність | ~252 000 осіб (2024)[1] |
| Гарнізон/Штаб | Пекін  |
| Марш | 人民海军向前进 («Народний флот рухається вперед») |
| Війни/битви | Громадянська війна в Китаї Китайсько-в'єтнамська війна Антипіратська операція в Сомалі |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Військово-морські сили Китайської Народної Республіки (кит.: 中国人民解放军 海军; піньінь: Zhōngguó Rénmín Jiěfàngjūn Hǎijūn), офіційно —Військово-морський флот Народно-визвольної армії — один з видів збройних сил Народно-визвольної армії Китайської Народної Республіки. Нараховують 252 000 осіб і організовані в три флоти: Флот Північного Моря зі штабом в Циндао, Флот Східного Моря зі штабом в Нінбо, і Флот Південного Моря зі штабом в Чжаньцзян. Кожний флот включає в себе надводні кораблі, підводні човни, військово-морську авіацію та підрозділи берегової оборони. Флот Південного моря має в своєму складі дві бригади морської піхоти[2].
У лютому 2013 року заступник начальника Генштабу НВАК Цзі Цзяньго зазначив, що останнім часом загроза безпеці Китаю головним чином виходить від моря[3]. Раніше політкомісар Академії військових наук НВАК генерал Вень Цунжень заявляв: «Китай повинен прорвати блокаду з боку міжнародних сил проти своєї морської безпеки. Тільки коли прорвемо її, зможемо вести мову про підйом Китаю. Щоб підйом був стрімким, Китай повинен пройти через океани та вийти з океанів у своєму майбутньому розвитку»[4].
Станом на 24 квітня 2021 року, військово морські сили КНР мають сім атомних субмарин Type 094, три есмінці Type 055 та перший УДК Type 075 в бойовому складі ВМС[5].
Джерело:[5]
- водотоннажність: 9000 тонн надводна, 11500 тонн підводна
- довжина корпусу: 140 метрів
- робоча глибина занурення: 300 метрів
- екіпаж: 120 осіб
- автономність плавання: 70 діб
- озброєння: шість торпедних апаратів калібру 533 мм, 12—16 міжконтинентальних балістичних ракет JL-2
- водотоннажність: 36 тисяч тонн
- довжина корпусу: 235 метрів
- ширина корпусу: 30 метрів
- швидкість ходу: до 23 вузлів
- авіагрупа: до 28 гелікоптерів
- водотоннажність: 12 тисяч тонн;
- довжина корпусу: 183 метри;
- ширина корпусу: 22 метри;
- швидкість ходу: до 30 вузлів;
- озброєння: вертикальна пускова установка на 112 комірок, для запуску протикорабельних чи зенітних ракет
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. |
| Бортовий номер корабля | Фото | Назва | Тип | Країна/Побудовано | Рік введення в експлуатацію (Збудовано) | Рік введення в експлуатацію для ВМС КНР | Статус | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Авіаносець | ||||||||
| 16 | 
|
Ляонін |  Україна/ КНР
|
2012 | Активний | |||
| Шаньдун | КНР
|
2017 | 2019 | Активний | ||||
| 18 | Фуцзянь | КНР
|
Будується | Активний | ||||
| Есмінець | ||||||||
| 101 | _20210427.jpg)
|
Есмінець типу 055 | КНР
|
Активний | ||||
| 102 |
|
Есмінець типу 055 | КНР
|
Активний | ||||
| 103 |
|
Есмінець типу 055 | КНР
|
Активний | ||||
| 104 |
|
Есмінець типу 055 | КНР
|
Активний | ||||
| 105 |
|
Есмінець типу 055 | КНР
|
Активний | ||||
| Підводний човен | ||||||||
|
Чанчжен 6 | Підводний човен типу 092 | КНР
|
Активний | ||||
| 411 | _Class_Ballistic_Missile_Submarine.JPG)
|
Підводний човен типу 094 | КНР
|
Активний | ||||
| 412 |
|
Чанчжен 10 | Підводний човен типу 094 | КНР
|
Активний | |||
| 413 |
|
Чанчжен 11 | Підводний човен типу 094 | КНР
|
Активний | |||
| 421 |
|
Чанчжен 18 | Підводний човен типу 094 | КНР
|
Активний | |||
| Універсальний десантний корабель | ||||||||
| 31 | Хайнань | Універсальний десантний корабель типу 075 | КНР
|
Активний | ||||
| Універсальний десантний корабель типу 075 | КНР
|
|||||||
| Універсальний десантний корабель типу 075 | КНР
|
|||||||
У листопаді 2021 року, Міністерство оборони США опублікувало свій річний звіт про військову міць КНР. Відповідно до нього станом на 2021 рік, військово-морський флот КНР є найбільшим у світі, його загальна бойова сила складає близько 350 кораблів і підводних човнів й включає понад 130 основних бойових надводних одиниць.[6]
У жовтні 2023 року розпочато будівництво АПЧ нового покоління (Type 096)[en], можливий термін завершення — кінець 2020-х років.[7]
- ↑ IISS, 2024, с. 256.
- ↑ Sinodefence.com, People's Liberation Army Navy (PLAN) Organisation. Архів оригіналу за 2 липня 2008. Процитовано 5 лютого 2014.
- ↑ Заместитель начальника Генштаба НОАК: нельзя ущемлять коренные интересы государства. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 9 лютого 2013.
- ↑ Китайський поводного флот кидає виклик США. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014.
- ↑ а б Флот Китаю отримав три кораблі в один день: Пекін готується до протистояння із США. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ China builds a military to rewrite the rules and the region. The Japan Times (амер.). 5 листопада 2021. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ КНР начала производство ядерных подлодок нового поколения - SilkBridge (рос.). 9 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
- Флот Країни Великого Дракона [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.]
- International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.
| Незалежні держави |
Азербайджан • Бангладеш • Бахрейн • Бруней • В'єтнам • Грузія² • Єгипет¹ • Ємен • Ізраїль • Індія • Індонезія • Ірак • Іран • Йорданія • Казахстан² • Камбоджа • Катар • Кіпр • КНР • КНДР • Корея • Кувейт • Ліван • Малайзія • Мальдіви • М'янма • ОАЕ • Оман • Пакистан • Росія² • Саудівська Аравія • Сінгапур • Сирія • Східний Тимор • Таїланд • Туркменістан • Туреччина² • Філіппіни • Шрі-Ланка • Японія |  |
|---|---|---|
| Невизнані і частково визнані держави | ||
|
Це незавершена стаття про військово-морський флот. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |