Перейти до вмісту

Вікторія Гіслоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вікторія Гіслоп
Victoria Hislop
Вікторія Гіслоп з грецькими читачами у 2008 р.
Ім'я при народженніангл. Victoria Hamson
Народилася1959(1959)
Бромлі, Кент, Англія, Велика Британія
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Національністьанглійка
Діяльністьписьменниця, журналістка, письменниця-романістка
Alma materколедж Св. Гільди в Оксфорді
Мова творіванглійська
Роки активності2002 - наш час
Magnum opus«Острів» (2005),
«Нитка» (2011),
«Схід сонця» (2014),
«Ті, кого люблять» (2019)
У шлюбі зЯн Гіслоп (1988-)
ДітиЕмілі Хелен (1990-),
Вільям Девід(1993-)
Сайт: www.victoriahislop.com
CMNS: Вікторія Гіслоп у Вікісховищі

Вікторія Гіслоп (англ. Victoria Hislop), до шлюбу Гемсон (1959(1959), Бромлі, Кент, Англія, Велика Британія) — британська письменниця-романістка та журналістка.[1]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Народилась Вікторія Гемсон 1959 року у Бромлі, Кент (зараз це частина Лондона). Виросла в Тонбриджі, відвідувала гімназію для дівчат.[2] Вивчала англійську мову у коледжі Святої Гільди в Оксфорді.[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення коледжу працювала журналісткою.[4]

Її роман «Острів» (англ. The Island) (2005), який Sunday Express назвав новою «Мандоліною капітана Кореллі», був бестселером номер один у Британії. Його успіх був результатом того, що він був обраний у серії для літнього читання Richard & Judy Book у 2006 р. За сюжетом книги був знятий телесеріал грецьким телеканалом MEGA.

У 2009 році опублікувала оповідання «Aflame in Athens» у «Ox-Tales».

Вікторія Гіслоп має особливу прихильність до Греції, часто відвідує країну з наукових досліджень та інших причин та має будинок на острові Крит.[5]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

16 квітня 1988 року в Оксфорді одружилася з редактором «Приватних очей» Яном Гіслопом. У подружжя двоє дітей — Емілі Гелен (1990 р.н.) та Вільям Девід (1993 р.н.).[6]

Понад 20 років Вікторія Гіслоп прожила у Лондоні, а зараз живе в Сіссінгхерсті (графство Кент).[2]

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
  • 2007 – премія British Book Award у номінації «Дебют року» в Великій Британії за роман «Острів»[7]
  • 2007 – премія Незалежної асоціації книготорговців August Book Sense у США за роман «Острів» [7]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Роман «Острів» (англ. The Island) здобув визнання не лише критики, а й аудиторії: тільки у Великій Британії було продано близько мільйона примірників, він займав перший рядок рейтингу бестселерів протягом 8 тижнів. Великий успіх книга мала в інших європейських країнах, зокрема в Греції, в Ізраїлі й США, – всього в 22 країнах світу. [7]
  • Роман «Схід сонця» (2014) був написаний Вікторією Гіслоп під час її перебування на Кіпрі.

Творчість

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • 2005 – «Острів» (англ. The Island)
  • 2008 – «Повернення» (англ. The Return)
  • 2011 – «Нитка» (англ. The Thread)
  • 2014 – «Схід сонця» (англ. The Sunrise)
  • 2016 – «Поштові листівки з Греції» (англ. Cartes Postales from Greece)
  • 2019 – «Ті, кого люблять» (англ. Those Who Are Loved)

Короткі оповідання

[ред. | ред. код]
  • 2007 - The Warmest Christmas Ever
  • 2008 - One Cretan Evening
  • 2008 - The Pine Tree
  • 2009 - By The Fire
  • 2009 - Aflame in Athens
  • 2011 - One Cretan Evening and Other Stories
  • 2013 - The Last Dance and Other Stories (ten stories)

Інші твори

[ред. | ред. код]
  • 2002 - Sink or Swim: The Self-help Book for Men Who Never Read Them (з Duncan Goodhew)
  • 2012 - Fix Your Life – Now!: The Six Step Plan to Help You Fix Your Life (з Duncan Goodhew)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Philby, Charlotte (3 January 2009). My Secret Life, Independent Magazine 3 January 2009. The Independent. London. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
  2. ↑ а б Victoria Hislop's Kent favourites. BBC Kent. 4 листопада 2009. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 16 вересня 2019.
  3. ↑ Here come the girls... Oxford Mail. 11 березня 2010. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
  4. ↑ Foster, Sophie (16 червня 2019). Victoria Hislop: 'Ian was in a different league to me at Oxford - he charged me 50p to borrow his essays'. The Sunday Telegraph. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
  5. ↑ "The tragedy of my beloved Greece", Sunday Telegraph, 20 May 2012
  6. ↑ Marriages and Births England and Wales 1984–2006. Архів оригіналу за 4 листопада 2015. Процитовано 16 вересня 2019.
  7. ↑ а б в Сторінка Вікторії Гіслоп у Клубі сімейного дозвілля. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікторія_Гіслоп&oldid=42839518