Онопрієнко Вікторія Максимівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вікторія Онопрієнко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Онопрієнко.
Онопрієнко Вікторія Максимівна
Онопрієнко Вікторія Максимівна
Загальна інформація
ГромадянствоГромадянка України
Народження18 жовтня 2003(2003-10-18) (21 рік)
Київ, Україна
Зріст168 см
Спорт
КраїнаУкраїна
Вид спортуХудожня гімнастика
ТренериІрина Дерюгіна Іванівна,Вікторія Мазур
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Художня гімнастика
Чемпіонат світу
Бронза Валенсія 2023 Булави
Всесвітні ігри
Бронза Бірмінгем 2022 Стрічка
Чемпіонат Європи
Золото Баку 2023 Обруч
Срібло Гвадалахара 2018 Команда
Срібло Баку 2023 Команда
CMNS: Онопрієнко Вікторія Максимівна у Вікісховищі

Вікторія Максимівна Онопрієнко (нар. 18 жовтня 2003, Київ) — українська гімнастка, чемпіонка Європи. Фіналістка Олімпійських ігор в Токіо. Майстер спорту міжнародного класу. Призер чемпіонату Європи в команді, чемпіонату світу у вправах з булавами[1] та Всесвітніх ігор у вправі зі стрічкою. Переможниця та призер етапів Кубка світу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батько в підлітковому віці був членом збірної команди з фехтування, мати займалась легкою атлетикою. Зараз батьки працюють зубними техніками, займаються протезуванням.

Серед захоплень — кулінарія, мріє відкрити власний ресторан чи стати шеф-кухарем.[2]

30 червня 2022 року повідомила про загибель брата Сергія Краснова у боях з російськими окупантами.[3]

2 травня 2024 року МОК представила документальний фільм "Viktoriia: Ukraine’s Gymnastics Hope", який Міжнародний олімпійський комітет присвячений 20-річній українській гімнастці. Фільм розповідає про її боротьбу за мрію потрапити на Олімпійські ігри в Парижі 2024 року, незважаючи на війну в Україні та те, що її батько захищає країну на фронті.[4][5]

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

З чотирьох років відвідувала різні гуртки. Починала з фігурного катання, але через три місяці у зв'язку з великою кількістю хвороб залишила секцію. Після відвідин з родиною в Палаці спорту «Кубка Дерюгіної» попросила батьків записати її до секції художньої гімнастики.[2] Почала тренуватися в Києві у групі Юрченко Ольги Валеріївни. З 2015 року у збірній команді України. З 2017 року другий номер юніорської збірної України після Христини Пограничної. У 2018 році стала бронзовою призеркою в абсолютній першості на кваліфікаційному турнірі на Юнацькі Олімпійські ігри, але через правило «однієї гімнастки від країни» участь в Юнацьких Олімпійських іграх не брала.[6].

2019

[ред. | ред. код]

Дебютувала в дорослій збірній України.

За рішенням тренерського штабу «через потрапляння в більшу кількість фіналів в окремих видах на міжнародних турнірах» була включена до складу збірної на чемпіонат Європи[7], де в фінали в окремих видах кваліфікуватись не вдалось, однак, змогла разом з Владою Нікольченко здобути дві ліцензії на чемпіонат Європи 2020 в Києві.

На чемпіонаті світу в кваліфікації мала робити два види, але в останній день була замінена на Владу Нікольченко.[2]

2024

[ред. | ред. код]

3 березня До перемоги у багатоборстві Вікторія Онопрієнко додала ще три золоті медалі: у вправах з обручем, м’ячем і стрічкою. Найвищий бал українка отримала за виступ з обручем — 35.750. Єдиною дисципліною, де Онопрієнко не здобула перемогу, став фінал з булавами. Вікторія завоювала "срібло", отримавши 30.500 бала[8][9]

Після здобуття дебютної бронзи в абсолютній першості[10] на кубку світу в Мілані, Італія, кваліфікувалась до трьох фіналів: у вправі з обручем, м'ячем та булавами. У фіналі вправи з обручем припустилася двох втрат, посіла восьме місце, після чого знялась з двох інших фіналів через травму коліна.[11]

Результати на турнірах

[ред. | ред. код]
Рік Змагання Команда АП
2019 Кубок Дерюгіної. Київ[12] 7 7
Гран-прі. Тьє[13] 11 7 5
Кубок світу. Пезаро[14] 9 7 4 7
Кубок світу. Софія[15] 14
Кубок світу. Баку[16] 14 6 4
Чемпіонат Європи[17] 5 23
Кубок світу. Брно[18] 8 4 3
Кубок світового виклику. Мінськ[19] 14 7
Гран-Прі. Холон[20] 12 4 8
Кубок України[21] 4
2020 «LA Lights 2020»[22] 4 3 2
Міжнародний турнір

«Miss Valentine 2020»[23]

3 2 2 3
Командний чемпіонат України[24] 1
Гран-прі. «Кубок Дерюгіної». Київ[25] 1 1 2
Чемпіонат України[26] 2
2021 Кубок України. Дніпро[27] 2 1 1 4 4
Кубок світу. Софія[28] 6 6 5
Кубок світу. Ташкент 13 6
Чемпіонат України[29] 1
Кубок світу. Пезаро 14
Чемпіонат Європи 11 8 7
Гран-прі. Тель-Авів[30] 6 8 4 4
Олімпійські ігри 10
Гран-прі. Марбелья[31][32] 2 3 8 3 2
Чемпіонат світу 4 5 8 8 7
2022 Кубок світу. Софія[33] 19 7 3
Кубок світу. Пезаро 8 8 1
Чемпіонат Європи 8 8 5 10 10 15
Всесвітні ігри 8 18 14 3
Чемпіонат світу 4 4 4 6
Клубний чемпіонат світу[34] 2 2
2023 Гран-прі. Miss Valentine[35] 1 1 3 2 2
Гран-прі. Марбелья 5 1 6 7
Кубок світу. Баку 6 4 2
Чемпіонат Європи 2 14 1 4 4 6
Чемпіонат України 1 1 1 1 1
Чемпіонат світу 6 7 3
Кубок України 1
2024 Гран-прі. Miss Valentine 1 1 2 1
Гран-прі. Марбелья 4 2 5 3
Гран-прі. Тьє 5 1 1 6
Кубок світу. Софія 10 7 3 4
Чемпіонат Європи 8 26
Гран-прі. Брно 3 1 3 1 7
Кубок світу. Мілан 3 8 DNS DNS

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б в Виктория Оноприенко: «Стараемся увидеть позитив в переносе ОИ». UA.Tribuna.com. Процитовано 23 квітня 2020.
  3. ↑ Захищаючи Україну від російських окупантів загинув брат титулованої спортсменки. sport.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2022. Процитовано 12 липня 2022.
  4. ↑ МОК зняв документальний фільм про українську гімнастку Вікторію Онопрієнко. YABL (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 4 травня 2024.
  5. ↑ Watch Viktoriia: Ukraine’s Gymnastics Hope for Paris 2024 (англ.). 4 травня 2024. Архів оригіналу за 1 травня 2024. Процитовано 22 травня 2024.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 29 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Ірина ДЕРЮГІНА: «На чемпіонат Європи відправляємо Онопрієнко». Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  8. ↑ Україна здобула вісім нагород на першому етапі Гран-прі з художньої гімнастики в Тарту: усі результати. Архів оригіналу за 13 березня 2024. Процитовано 22 травня 2024.
  9. ↑ Українки виграли 2 золота на Гран-прі з художньої гімнастики. Champion.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2024. Процитовано 6 березня 2024.
  10. ↑ Проданчук, Оксана. 🇺🇦 20-річна Онопрієнко здобула першу медаль багатоборства на рівні КС в олімпійському сезоні. ua.tribuna.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 23 червня 2024.
  11. ↑ Сіменко, Надія. Онопрієнко знялася з КС з художньої гімнастики в Мілані. ua.tribuna.com. Процитовано 23 червня 2024.
  12. ↑ Кубок Дерюгіної. В активі українок – 7 медалей у фіналах Гран-прі. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  13. ↑ Украинский гимн дважды звучал в финалах Гран-При в Тье. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 1 квітня 2019. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  14. ↑ Українські гімнастки виграли срібло на етапі Кубка світу. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  15. ↑ Украинские гимнастки квалифицировались в 4 финала на этапе Кубка мира в Софии. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 13 квітня 2019. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  16. ↑ Нікольченко завоювала бронзу на етапі Кубка світу. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  17. ↑ Чемпионат Европы 2019: украинки завоевали 2 медали. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 19 травня 2019. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  18. ↑ Оноприенко завоевала первую в карьере медаль уровня Гран-при. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  19. ↑ Кубок вызова в Минске: разбор полётов. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 19 серпня 2019. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  20. ↑ Українські гімнастки виграли три золота на Гран-прі в Ізраїлі. Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  21. ↑ Кубок Украины 2019: результаты. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Медальная феерия украинок на Международном турнире "Miss Valentine 2020". Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 29 лютого 2020. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 25 серпня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ ksis. rgform.eu. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
  26. ↑ Чемпионат Украины в Ужгороде: Результаты МС. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 21 жовтня 2020.
  27. ↑ Кубок України з художньої гімнастики у Дніпрі: результати. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 5 березня 2021. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  28. ↑ РЕЗУЛТАТИ – FIG RG SOFIA WORLD CUP 2021 (bg-BG) . Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
  29. ↑ Травневий Чемпіонат України з художньої гімнастики у м. Біла Церква: результати. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 18 травня 2021. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  30. ↑ Макаревська, Катерина (16 липня 2021). Збірна України завоювала першу медаль в сезоні Гран-прі з художньої гімнастики. Суспільне. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 24 січня 2022.
  31. ↑ Вікторія Онопрієнко - срібна призерка багатоборства Гран-Прі в Іспанії. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 16 жовтня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  32. ↑ Вікторія Онопрієнко виборола три медалі у фіналах Гран-Прі в Іспанії. Федерация гимнастики Украины (ru-RU) . 17 жовтня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  33. ↑ Мороз, Євген (10 квітня 2022). Українка Онопрієнко здобула "бронзу" на Кубку світу з художньої гімнастики. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  34. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 жовтня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  35. ↑ ОНОПРІЄНКО І ГОРОДНИЧА ЗАВОЮВАЛИ МЕДАЛІ НА МІЖНАРОДНОМУ ТУРНІРІ В ЕСТОНІЇ. Архів оригіналу за 25 лютого 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Онопрієнко_Вікторія_Максимівна&oldid=43391051