Перейти до вмісту

М'яч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

М'яч (заст. опу́ка[1], діал. бальон[2][3][4][5]) — предмет сферичної чи іншої опуклої форми, який здебільшого використовується у спортивних іграх.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Українське «м'яч» походить від прасл. *męčь («щось зім'яте, зіжмакане»), утвореного від дієслова *męti — «м'яти»[6]. У більшості слов'янських мов щодо м'яча вживають зовсім інші слова: пол. piłka, болг. топка, серб. lopta/лопта, словен. žoga. Похідні від *męč використовують, окрім української, у чеській (míč), російській (мяч) і білоруській (мяч). Синонім «опука» — похідне утворення від «опукати» («ставати опуклим», «надуватися»)[7]. Західноукраїнське діал. «бальон» походить, очевидно, від фр. ballon («повітряна куля», «м'яч»).

Історія

[ред. | ред. код]

У різних країнах для виготовлення м'ячів використовували різні матеріали: м'ячі шили зі шкір тварин, плели з очерету, скручували з ганчірок, вирізали з дерева. Перший м'яч для спортивних ігор був винайдений ще в 17 столітті й зроблений по простому: звичайне ганчір'я було покрите бичачою шкірою. У середині XIX століття Чарльз Гудьєр розробив перший м'яч, виготовлений з вулканізованої гуми. Річард Ліндон, у 1862 році, створив першу надувну гумову камеру для м'яча. Пізніше Ліндон розробив до камери насос, і на виставці в Лондоні його винахід здобув золоту медаль.

Різні м'ячі

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: М'яч
  1. ↑ ОПУКА — Академічний тлумачний словник української мови. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
  2. ↑ Поширення слова бальон. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2016.
  3. ↑ Короткий словник львівської ґвари. Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 24 лютого 2016.
  4. ↑ Словничок лемківських говірок. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2016.
  5. ↑ Словник «Дрогобицької мови». Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 24 лютого 2016.
  6. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  7. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. Опука. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=М%27яч&oldid=43531038