Перейти до вмісту

Віктор Шобінгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віктор Шобінгер
Народився30 квітня 1893(1893-04-30)
Ульм, Вюртемберзьке королівство, Німецька імперія
Помер24 травня 1989(1989-05-24) (96 років)
Країна Німеччина
Діяльністьльотчик
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
Військове званнямайор
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Віктор Шобінгер (нім. Viktor Schobinger; 30 квітня 1893, Ульм24 травня 1989) — німецький льотчик-ас, лейтенант Імперської армії, майор люфтваффе[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни. Служив у кулеметній роті, перш ніж 19 жовтня 1916 року його направили в 10-й запасний льотний дивізіон для льотної підготовки, де він виконав самостійний політ на LVG.

15 березня 1917 року Шобінгер був направлений в авіапарк 6-ї армії, а через місяць — у 12-й льотний дивізіон. Отримавши переведення на винищувачі, він пройшов курс в училищі винищувальної авіації, а потім був зарахований в 12-ту винищувальну ескадрилью, у складі якої здобув 8 перемог, доки не отримав у бою 15 листопада тяжке поранення у праву стопу.

Винищувачем Sopwith Triplane, збитим Шобінгером 11 серпня 1917 року, керував британський ас, флайт-коммандер Чарльз Доусон Букер із 8-ї морської ескадрильї, кавалер хреста «За видатні заслуги», який вижив, посадивши літак за своїми позиціями лінії фронту. У цей момент Букер вже майже збив і поранив командира 12-ї винищувальної ескадрильї Адольфа фон Тучека, і втручання Шобінгера завадило британцю прикінчити його командира. З шпитального ліжка Тучек призначив свого рятівника виконувачем обов'язків командира ескадрильї.

Перемога, здобута Шобінгером 21 жовтня 1917 року (сьома за рахунком), стала 100-ю перемогою Jasta 12. Пізніше німецький ас став інструктором у своєму старому 10-му запасному льотному дивізіоні у Беблінгені.

Під час Другої світової війни Шобінгер командував бомбардувальною ескадрильєю і 7-м авіаційним гірським батальйоном[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-14606

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Four WW1 Aces - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 5 січня 2025.