Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2012-02-17
Інструменти
Загальний
Друк/експорт
В інших проєктах
Зовнішній вигляд
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Штетли Луцька 13—2—2
[ред. код]Пропонує: Стаття про єврейські райони міста. --KotykS 19:34, 8 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Штетли Луцька | 13 | 2 | 2 | 86.67% | 8 лютого | триває |
- За:
- --KotykS 19:36, 8 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Гарна стаття.--GSerhiy 20:39, 8 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- --Zheliba 07:21, 9 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- За, але ж слово штетли — капець яке милозвучне. --Qypchak 08:46, 9 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Ех, були б у нас такі гарні статті про визначні місця не тільки Луцька, а й інших міст --Lystopad 10:36, 9 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Lystopad, Вам як мед, так і ложкою))) З повагою --О. Погодін 20:27, 9 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Та я кажу, що є над чим працювати:)--Lystopad 12:40, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Голосую за, але з "авансом": вичитати статтю та оце шось з назвою зробити, бо Єврейські квартали Луцька або Штетли Луцька краще б виглядали (бо штетл і так є поняття єврейського містечка/квартала, то ж, як слушно зауважують нижче, не треба робити тавтологію. Ну й у назві закладена неоднозначність, що, як на мене, псує враження від статті. І мабуть, варто у вступ варто додати ще одне речення зі словом штетл з посиланням на цей термін в укр-вікі. А так нічого. Гарна робота. --Kharkivian 11:51, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- --Mcoffsky 13:01, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Добре є. --Вальдимар 21:43, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Гарна стаття --MaryankoD 13:52, 11 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Статті з історії міст взагалі моя слабкість, до того ж гарно написані. Єдине, що ріже око — слово «госпіталь», більш милозвучніше — «шпиталь» (але то так, дрібниця). Сергій 16:32, 11 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Круто --Spudei 21:01, 11 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- --Nick_S 20:51, 15 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Проти:
Доки не буде змінено назву статті, проти--MaryankoD 13:20, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]- Так Зроблено--KotykS 19:45, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Мало приміток, навіть у вступі жодної. До того ж невільне зображення. А вільних занадто багато. --Lexusuns 21:21, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Як про інші регіони пишуть, то нормальною українською мовою, а як Волинь, то відразу на діалектах… то були якісь ребелії, фари, тепер штетли.--Анатолій (обг.) 00:02, 16 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Це не діалект, а слово з ідишу, яким прийнято називати єврейські містечка у Східній Європі. Ми ж не перекладаємо слова гетто чи кагал, які стосуються саме єврейської історії. Але " Штетл" - це не квартал. Я проглянув все, окрім назви :(. Штетлем називають ціле містечко. Тобто "Штетл Луцьк", "Штетл Бердичів", але "Штот Львів" (тобто місто Львів, а не містечко). Та й до того ж саме слово "Штетл" - це те саме, що німецьке "Штедтхен", тобто місто (Штадт) плюс зменшувальний суфікс "-хен". В перекладі виходить саме "містечко", а не квартал!!! Виходить, що назва статті перекладається як "Містечка Луцька"... --Spudei 00:39, 16 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Здається, ви просто не розумієте про що мова. У світовій практиці є аналоги інородних поселень — China town. Вони перекладаються саме як "квартали", хоча буквально town — це містечко. Містечко є окремою адміністративною одиницею і воно не може бути складовою міста. Якщо "містечко у місті" — то це міський квартал, а не містечко... Теж саме із штетлами... З моєї японської дзвіниці додам: в японській мові окремі містечка і міські квартали також позначаються однаковим словом маті-чьо (町). Тобто теж саме як з "таунами". На мою думку, слово "штетл" в українській абсолютно зайве, бо має прямі українські відповідники.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 08:27, 16 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Треба не проводити аналогії з англійськими термінами, а дивитися історіографію саме до цієї теми. Потрібні посилання.... Я переглянув кілька книг про штетли і знайшов аж кілька різних пояснень, що це таке. Починаючи від "містечко з єврейською громадою" (особливо на початку історії єврейських громад) до "єврейська громада у містечку" (різниця є). І взагалі наводять 5 різних назв для єврейських громад населених пунктів різних розмірів. Тому потрібно джерело, де вказані квартали називають саме штетлами. Але в жодному онлайн джерелі до цієї статті я цього слова не знайшов. Якби це була наукова робота, то потрібно було б пояснити у вступі, що чому це саме штетли. І потрібно було б написати не лише флуд про термін "штетл", але й описати ознаки, які дозволяють ці квартали називати саме штетлами. І цій статті не вистачає саме висвітлення "самодостатності" штетла. У розділі про Жидівщину мінімально описані всі потрібні для єврейського життя споруди, згадано самоврядування (лише згадано!). А як щодо інших районів? Це те саме, що писати про міста, а не згадувати магістратів, міських судів і т.д. До речі, у статті навіть немає посилання на іншу статтю "Єврейські містечка", де є пояснення слова "штетл". Так виходить, що автор нав"язує читачу думку про те, що штетл це саме квартал, хоча це більше територіальна "громада" (або і єврейське містечко). В одній прочитаних книг автор порівнює термін "штетл" з грецьким "полісом". А "поліс" - це не місто, а громада, "община". Читач не має змоги перейти кудись інакше і прочитати про сам термін, його різні пояснення та історію. Мені здається, що статтю потрібно назвати або "єврейські квартали", або вказати інформацію, яка підтверджує, що ці всі "квартали" були штетлями. --Spudei 14:03, 16 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Коротше, я поговорю з луцькими євреями, які трохи в темі єврейської історії міста, тоді прийму якесь рішення про перейменування статті. --KotykS 13:09, 17 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Тут можна обійтися і без луцький євреїв. Бо це те саме, що говорити про історію з пересічними українцями чи "краєзнавцями" :). Потрібно звертатися до професіоналів в цій темі. Як мінімум, берете історіографію про штетли, книжок про них дуже багато і до того ж доступних (на гугл-букс, але англійською). Доповнюєте статтю "Єврейські містечка", на основі цього вже буде ясно, що штетл, а що ні. А якщо і звертатися до когось, то писати в центр Юдаїки у Києві, або в Український Католицький Університет, де займаються дослідженнями західноукраїнських містечок і єврейських громад. Але вашій статті дуже не вистачає висвітлення самоврядування цих громад. До того, історію штетлів ділять на різні періоди, наприклад: польський, австрійський, міжвоєнний польський. Так що було дуже корисно, якби ви доповнили статтю про "Єврейські містечка", щоб читач міг дізнатися більше про штетли загалом, про їхню історію, риси, самоврядування і т.п. Я впевнений, що якщо хтось буде читати цю статтю, то захоче більше знати про це явище, а не лише окремий випадок. --Spudei 13:45, 17 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Коротше, я поговорю з луцькими євреями, які трохи в темі єврейської історії міста, тоді прийму якесь рішення про перейменування статті. --KotykS 13:09, 17 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Треба не проводити аналогії з англійськими термінами, а дивитися історіографію саме до цієї теми. Потрібні посилання.... Я переглянув кілька книг про штетли і знайшов аж кілька різних пояснень, що це таке. Починаючи від "містечко з єврейською громадою" (особливо на початку історії єврейських громад) до "єврейська громада у містечку" (різниця є). І взагалі наводять 5 різних назв для єврейських громад населених пунктів різних розмірів. Тому потрібно джерело, де вказані квартали називають саме штетлами. Але в жодному онлайн джерелі до цієї статті я цього слова не знайшов. Якби це була наукова робота, то потрібно було б пояснити у вступі, що чому це саме штетли. І потрібно було б написати не лише флуд про термін "штетл", але й описати ознаки, які дозволяють ці квартали називати саме штетлами. І цій статті не вистачає саме висвітлення "самодостатності" штетла. У розділі про Жидівщину мінімально описані всі потрібні для єврейського життя споруди, згадано самоврядування (лише згадано!). А як щодо інших районів? Це те саме, що писати про міста, а не згадувати магістратів, міських судів і т.д. До речі, у статті навіть немає посилання на іншу статтю "Єврейські містечка", де є пояснення слова "штетл". Так виходить, що автор нав"язує читачу думку про те, що штетл це саме квартал, хоча це більше територіальна "громада" (або і єврейське містечко). В одній прочитаних книг автор порівнює термін "штетл" з грецьким "полісом". А "поліс" - це не місто, а громада, "община". Читач не має змоги перейти кудись інакше і прочитати про сам термін, його різні пояснення та історію. Мені здається, що статтю потрібно назвати або "єврейські квартали", або вказати інформацію, яка підтверджує, що ці всі "квартали" були штетлями. --Spudei 14:03, 16 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Здається, ви просто не розумієте про що мова. У світовій практиці є аналоги інородних поселень — China town. Вони перекладаються саме як "квартали", хоча буквально town — це містечко. Містечко є окремою адміністративною одиницею і воно не може бути складовою міста. Якщо "містечко у місті" — то це міський квартал, а не містечко... Теж саме із штетлами... З моєї японської дзвіниці додам: в японській мові окремі містечка і міські квартали також позначаються однаковим словом маті-чьо (町). Тобто теж саме як з "таунами". На мою думку, слово "штетл" в українській абсолютно зайве, бо має прямі українські відповідники.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 08:27, 16 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Це не діалект, а слово з ідишу, яким прийнято називати єврейські містечка у Східній Європі. Ми ж не перекладаємо слова гетто чи кагал, які стосуються саме єврейської історії. Але " Штетл" - це не квартал. Я проглянув все, окрім назви :(. Штетлем називають ціле містечко. Тобто "Штетл Луцьк", "Штетл Бердичів", але "Штот Львів" (тобто місто Львів, а не містечко). Та й до того ж саме слово "Штетл" - це те саме, що німецьке "Штедтхен", тобто місто (Штадт) плюс зменшувальний суфікс "-хен". В перекладі виходить саме "містечко", а не квартал!!! Виходить, що назва статті перекладається як "Містечка Луцька"... --Spudei 00:39, 16 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- Мені здається, було б непогано виправити стилістичні та орфографічні вади: "розвитку, чи занепаду", "природною, і в" - коми непотрібні. "Анексувати до" - так само, як на мене, не дуже правильно. "3 великі єврейські" - бажано замінити на "три" --Shmyg 10:42, 9 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено--KotykS 19:45, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Гарна стаття. Але одразу спантеличують деякі речі. (1) Для чого вживати слово штетл? Воно вже має українське значення — єврейське містечко або єврейський квартал. Словосполучення єврейський штетл звучить приблизно як єврейський (і ще раз) єврейський квартал (масло масляне)... Чи не краще назвати статтю Єврейські квартали Луцька? (2) В означенні бракує короткого підсумку статті. Є "вода", а потрібна "конкретика" — назви, імена, цифри, дати... З першого речення не зрозуміло в коли і в якій частині Луцька були єврейські квартали — бракує топонімів. Слід краще попрацювати над означенням. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:17, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Слушне зауваження щодо назви. Якщо вже так хочеться заради колориту зберегти слово «штетл» в назві, то вона має бути «Штетли Луцька». І до речі так статтю буде легше знайти за словом «штетл». --Собачка Жужа 10:48, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено В означенні не варто подавати відомості про де і коли. Воно вийде невмотивовано довге. Ця інформація є далі - я її додав у преамбулу.--KotykS 19:45, 10 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- В енциклопедіях означення — це коротке визначення предмету за формулою "що, де, коли". Такого означення ваша стаття немає. Якщо означенню бракує конкретики, то це не означення енциклопедичної статті, а вступ до реферату. Не кожен читач, що зайшов отримати енциклопедичну довідку, буде читати "далі" такий реферат. Як написати лаконічне і конкретне означення — справа вмілого автора статті, а не читача. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 09:24, 11 лютого 2012 (UTC)[відповісти]
- Підсумок: За підсумками голосування статті надано статус Доброї. --Сіверян 14:43, 17 лютого 2012 (UTC)[відповісти]