Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2015-09-18
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Яйцеклітина 11—1—0
[ред. код]Пропонує: Пропоную на розгляд статтю про жіночу статеву клітину — яйцеклітину. Пишу я цю статтю вже пів року, більше. (Тому помилки вже не бачу, так воно мені притерлося, і, відповідно, буду дуже-дуже вдячною за вичитку та допомогу у їх виправленні.) Стаття досить повно описує тему, особливо в порівнянні з іншомовними розділами (вибачте за цю нескромність, але це факт — біологія розвитку в усіх мовних розділах Вікіпедії дуже погано представлена). --Helixitta (обг.) 18:08, 11 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
За кого/що | ![]() |
![]() |
![]() |
%за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Яйцеклітина | 11 | 1 | 0 | 91.67% | 11.вересня.2015 | 7 днів | завершено | 18 вересня 2015 |
За:
- --Helixitta (обг.) 18:08, 11 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Однозначно, що
За, але маю декілька зауважень.--TnoXX parle! 07:34, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Jphwra (обговорення) 08:41, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Mcoffsky (обговорення) 17:01, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Zheliba (обговорення) 15:27, 13 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Alex Kushnir (обговорення) 06:31, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Вальдимар 06:35, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Sehrg (обговорення) 18:00, 15 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- В. Николов (обговорення) 06:20, 16 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Гарна стаття! -- DonDrakon (Обговорення) 06:44, 16 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Спасибі =) --Helixitta (обг.) 09:44, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Ґрунтовно, молодець.--Maxim Gavrilyuk (обговорення) 09:59, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
Проти:
- Я спробував прочитати статтю і не дуже багато зрозумів. Мабуть всі, хто проголосував "за" розбираються в темі і їм читається легко. Я спробую ще прочитати статтю, але поки йде важко. Може вона і інформативна, але розібратися в темі з неї важко. Мені здається вступ варто переписати, але я не знаю як. З дрібниць, наприклад, фраза "У деяких видів саламандр та риб (Poecilia formosa)" - вид риб лише один? чому не наведений вид/види саламандр? --Hungry Vampire (обговорення) 19:53, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Так, було би добре трошки простіше писати
Бо, наприклад, Індукцію плюрипотентності я тільки разу з п'ятого подужав
Концентрація термінів — over9000. --Олег.Н (обговорення) 13:16, 18 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Так, було би добре трошки простіше писати
Утримуюсь:
- Зауваження:
Мої зауваження:
- У вступі пише, що сперматозоїд та яйцеклітина формують зародок, а пізніше, що зиготу. Вважаю, що правильно написати і там, і там «зигота». Все таки вони зливаються в одну повноцінну клітину, яка дробиться і перетворюється в ембріон та плід.
- Оооо, так це просто чудова і супер весела тема для філософських дискусій — як називати тільки но що запліднену яйцеклітину ссавців? Ситуація така:
- мейоз ще не завершився, друге полярне тільце ще не відділилося, цитокінез там всякий ще не пройшов — от-от зараз закінчиться другий мейотичний поділ (тобто де факто, одразу після запліднення перший поділ клітини — другий мейоз, хаха!, а не перший мітоз дроблення)
- а сперматозоїдний пронуклеус уже всередині, блок поліспермії відбувся... і якби каже, ну давай вже зливати пронуклиуси і входити в мітоз!
- От я і думаю... Бачу багато виходів. Хто називає це "запліднена яйцеклітина", хто "зигота". Я от прийшла до "зародка" — уникаю, як хитрий лис, цієї проблеми =) Але, чесно, мені здається що тут все залежить від того, з якого боку досліджують питання — з боку вивчення оогенезу то називають "запліднена яйцеклітина", а коли це ембріолог якому цікаво вже що там буде після імплантації — то "зигота", звісно ж =)
- Да, тут довга відповідь. Але я останні кілька місяців бігаю з цим запитанням до колег (вони вже шарахаються) а тут новий ґрунт і нові люди! Коротше кажучи, я не знаю і все складно. --Helixitta (обг.) 11:50, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Так що, є якісь думки з цього приводу? --Helixitta (обг.) 23:13, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Ще трохи подумала і вирішила що я занадто глибоко зарилася, а тут таке не потрібно. Тому замінила на зиготу. --Helixitta (обг.) 09:19, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Так що, є якісь думки з цього приводу? --Helixitta (обг.) 23:13, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Чому для Jan van Hoorne подано оригінальний варіант прізвища в дужках. А він не голандець? Тоді він мав би бути Ян ван Горном.
- Бо я не знайшла на відміну від решти вчених, для нього інтервікі. В дужках додала, щоб хтось подивився, сказав "о, він мав би бути Ян ван Горном" і виправив ;) (насправді, дуже не люблю, коли транслітерують імена без якої-небудь можливості дізнатися, як воно було до транслітерації — неможливо потім знайти якусь додаткову інформацію, бо починаєш гратися в гру "вгадай як його звали в оригіналі") --Helixitta (обг.) 11:20, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Можна чуть-чуть детальніше про антибіотики в цитоплазмі яйцеклітини?
- О боже, я зовсім вже того: Переклала антитіло антибіотиком. Дякую, я б не знайшла вже цього огріху. А додаткову інфу знайду, хоча Гілберт каже небагато: "yolk of bird eggs even contaius antibodies" --Helixitta (обг.) 11:20, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Може об'єднати усі вітелінові оболонки в один єдиний розділ?
- Та там різні вони дуже. І я взагалі колись думала дописати. Там цікаві механізми набування шкарлупи і таке інше. --Helixitta (обг.) 11:50, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Чи варто подавати посилання на хвостатих та безхвостих, якщо вже є посилання на амфібій? Або, якщо в тексті матеріал розділений між хвостатими та безхвостими, то може не треба подавати посилання на амфібій?
- Да, мабуть краще разом.
- Чи є тварини, в яких нема яйцеклітини? Може додати таку інфу до вступу?
- Я подумаю над цим питанням. Як би да, є, але тут треба подивитись літературу. --Helixitta (обг.) 11:20, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Чопу герметичні клітини подані з англійським варіантом і то точно така назва?
- Оцього питання я не зрозуміла. Там немає «герметичних» клітин в тексті... --Helixitta (обг.) 23:13, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
Дійшов до транскрипції, далі може ще щось знайду.--TnoXX parle! 07:34, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- мейоз завершується до запліднення Й ядро гаплоїдне — краще: мейоз завершується до запліднення, а отже ядро гаплоїдне.--Sehrg (обговорення) 06:27, 13 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Переоформила і доповнила той пункт. --Helixitta (обг.) 23:13, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Незрозуміло, хто кого покриває: Після овуляції яйцеклітина безхвостих має покриття виростів плазмалеми через перивітеліновий простір.--Brunei (обговорення) 18:40, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Бо хтось не розуміє, що таке перивітеліновий простір (і з геометрією таке) =) (Жартую, вибачте, вже пізно треба спати). Виправила. Так повинно бути зрозуміліше. --Helixitta (обг.) 23:13, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- У вступі пишеться, що яйцеклітина значно більша за інші, але в тексті відсутні дані щодо конкретних розмірів. --Олег.Н (обговорення) 21:43, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Додала трохи розмірів. --Helixitta (обг.) 23:13, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- У числових проміжках (1-3,5) слід ставити тире згідно ВП:Правила і настанови#Типографіка --Олег.Н (обговорення) 21:43, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Цього я не знала. Виправила. --Helixitta (обг.) 23:13, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Чи не потрібно десь зробити посилання на статтю "Гіногенез" або на "Партеногенез"? В. Николов (обговорення) 06:20, 16 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- На партеногенез є у розділі запліднення (він не дуже добре розкритий, я планую його дописати, коли буду доробляти цю статтю на вибрану). А от гіногенез (і андрогенез) це така специфічна штука, що я навіть не знаю чи варто її згадувати. Вона повинна бути в статті запліднення, але сама стаття запліднення жахлива. ... хоча з іншого боку... хммм, це ж друге полярне тільце не виходить і використовується його генетичний матеріал. Мабуть таки варто додати. --Helixitta (обг.) 09:19, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Трохи додала. --Helixitta (обг.) 09:44, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- На партеногенез є у розділі запліднення (він не дуже добре розкритий, я планую його дописати, коли буду доробляти цю статтю на вибрану). А от гіногенез (і андрогенез) це така специфічна штука, що я навіть не знаю чи варто її згадувати. Вона повинна бути в статті запліднення, але сама стаття запліднення жахлива. ... хоча з іншого боку... хммм, це ж друге полярне тільце не виходить і використовується його генетичний матеріал. Мабуть таки варто додати. --Helixitta (обг.) 09:19, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Так що зі зародком? Просто поняття більше філософське, ніж наукове. А щодо питання, яке ти не зрозуміла, то я питався, чи дійсно таким термін є українською – «герметичні клітини»--TnoXX parle! 14:36, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
Підсумок: стаття отримала статус доброї--TnoXX parle! 19:45, 18 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
Пропонує: Оборона Севастополя — історичний фільм 1911 року, присвячений моментам Кримської війни (1854—1855). Статтю створено в рамках конкурсу «Пам'ятки України: Крим». --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 19:56, 6 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
За кого/що | ![]() |
![]() |
![]() |
%за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Оборона Севастополя (фільм) | 6 | 0 | 0 | 100% | 6.вересня.2015 | 7 днів | заврешено | 18 вересня 2015 |
За:
- --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 19:56, 6 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Олексів (обговорення) 10:20, 7 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- --Mcoffsky (обговорення) 17:16, 7 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Олег-літредобг. 07:04, 10 вересня 2015 (UTC). Дві зауваги. Перша — «потоплення нашого флоту» таки треба змінити на «потоплення російського флоту». Або ж виразно вказати, що це субтитр. Аргументую за принципом «ад абсурдум»: скажімо, росіяни зняли художній кінофільм про нинішні події на Донбасі й помістили коментар на зразок «Наші відбивають атаку українських карателів». Невже отак живцем і подамо цей напис, не зазначивши, що це процитовано з твору, а не подано від імени автора статті? Друга заувага: «слышались» не можна перекладати «чулися». Або «лунали», або «було чутно». Дослівний переклад — найгірший із усіх можливих.[відповісти]
- --Zheliba (обговорення) 06:23, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Так вийшло, що теж редагую статтю про фільм. Вважаю, що за обсягом інформації на добру тягне. Але за можливості пошукайте інформацію про (якщо така є, звичайно) художні особливості, технічне оснащення, жанрову та стильову характеристику.--TnoXX parle! 07:39, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дякую, сам люблю Фінчера. Але зараз навчання, тож зможу лише за тиждень чи ще пізніше. Якщо ви не поспішаєте. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 23:44, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
Проти:
Утримуюсь:
- У розділі критика мені не подобається цитата з «Кубанских областных ведомостей»: "несмотря на естественный интерес ее по историческому прошлому" — як можна так писати? --Sehrg (обговорення) 09:38, 13 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Також переклад цитати з "П. Нилус. Новый вид искусства": "з захопливим інтересом стежили за подіями" — одне зі значень слова інтерес є захоплення, тобто тут «масляне масло».
- Також цитата з «Русского Слова» "хор певчих дополняют впечатление" — з якою метою сюди вставили слово "певчих"?
- До інших цитат, розміщених в інших розділах зауважень нема.--Sehrg (обговорення) 09:38, 13 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Не питайте, як я можу знати? Ось такі от особливості друкованого слова віддалених регіонів російської імперії у 1911 році. Переклад в мене точний. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 10:41, 13 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Дослівний переклад не завжди найкращий (швидше навпаки). Хоча зараз (після спільних редагувань) вже трохи краще. --Volodymyr D-k (обговорення) 08:18, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Не питайте, як я можу знати? Ось такі от особливості друкованого слова віддалених регіонів російської імперії у 1911 році. Переклад в мене точний. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 10:41, 13 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- До інших цитат, розміщених в інших розділах зауважень нема.--Sehrg (обговорення) 09:38, 13 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Також цитата з «Русского Слова» "хор певчих дополняют впечатление" — з якою метою сюди вставили слово "певчих"?
- Також переклад цитати з "П. Нилус. Новый вид искусства": "з захопливим інтересом стежили за подіями" — одне зі значень слова інтерес є захоплення, тобто тут «масляне масло».
- Зауваження:
- Назви епізодів фільму прописані десь офіційно (в самому фільмі, напр.)? Якщо ні, то "Потоплення нашого флоту" як мінімум неоднозначне. --Volodymyr D-k (обговорення) 08:14, 9 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- так, там титри підписані, перед сценами. фільм російський, наш флот = російський флот. ось скріншот. дякую за ваші редагування. є нюанс: деякі цитати можуть бути з дуже своєрідною українською. русизми, суржик. тому є оригінальний текст - це намагання передати лексику того часу. Свист и крики часто слышались, особенно в начале демонстрации. не можна ж перекласти як "На сеансах часто було чути свист і гуркіт", треба Свист і крики часто чулися, особливо на початку демонстрації. Малахів курган тому і називаю Малахов, тоді використовувалася ця назва. Або дозвіл на використання військ було надано (маємо на увазі, що Згори, Імператором). та ін. дякую. -Andrew J.Kurbiko (обговорення) 13:20, 9 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Давайте визначимося: ми подаємо в статті опис сюжету чи повторюємо титри з фільму?
- Якщо сюжет, то його має бути описано нейтрально (Потоплення російського флоту), бо комусь російський флот може й «свій», а комусь іншому він «чужий».
- Якщо ж ми пишемо титри, то це вже не опис сюжету, а художні подробиці. І цитати в такому випадку мають бути в лапках («Потоплення нашого флоту»).
- Давайте визначимося: ми подаємо в статті опис сюжету чи повторюємо титри з фільму?
- --Olvin (обговорення) 23:42, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- так, там титри підписані, перед сценами. фільм російський, наш флот = російський флот. ось скріншот. дякую за ваші редагування. є нюанс: деякі цитати можуть бути з дуже своєрідною українською. русизми, суржик. тому є оригінальний текст - це намагання передати лексику того часу. Свист и крики часто слышались, особенно в начале демонстрации. не можна ж перекласти як "На сеансах часто було чути свист і гуркіт", треба Свист і крики часто чулися, особливо на початку демонстрації. Малахів курган тому і називаю Малахов, тоді використовувалася ця назва. Або дозвіл на використання військ було надано (маємо на увазі, що Згори, Імператором). та ін. дякую. -Andrew J.Kurbiko (обговорення) 13:20, 9 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Шаблон про спойлер було вилучено рішенням спільноти, а ви тут зворганили його подобу. Думаю, його слід прибрати. --Максим Підліснюк (обговорення) 13:45, 9 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- О, це підгледів у Титанік (фільм, 1997). --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 18:42, 9 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Що таке 2000 м опісля твердження, що цей фільм перший повнометажний у світі?--TnoXX parle! 07:39, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- це довжина кінострічки, на яку цей фільм знято. рахують не у хвилинах, а у метрах, бо тоді різні апарати з різною швидкістю її прокручували. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 23:44, 12 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- У вступі маємо інформацію про те, що з первинної версії фільму було вирізано частину стрічки. Підозрюю, що це зробили за Союзу (видалені всі епізоди... релігійного і монархічного змісту), але в статті тема переробки (хто, коли, чому) зовсім не згадується. --Volodymyr D-k (обговорення) 08:18, 14 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- це версія, котра є, наприклад, на ютубі. але вона ніяк не підписана, а фільмофонд не зізнається. це робила не якась відома людина, а звичайні цензори, котрі ефімерні і безіменні. ця організація саме радянська, утворилася у 1937 році, і, взагалі, усілякого наробила. я знайшов на неї вікіпосилання і додав. подумав, і не знаю, як ще цей факт можна пояснити у статті. чого царя вирізали — писати сенсу нема. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 19:42, 16 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Тоді мій останній коментар по цій темі: у вступі маємо суперечність. З одного боку, є речення (з посиланням на неназваних очевидців), що були вирізані лише найбільш невдалі сцени. З іншого — речення були видалені всі епізоди підкреслено релігійного і монархічного змісту. Тобто або насправді вирізання було не одне, а два (спершу — непотріб, потім — царя), або очевидці були ну дуже суб'єктивні і їм не подобалися виключно епізоди з монархом. Якось цю суперечність варто вирішити. --Volodymyr D-k (обговорення) 09:33, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- так, два. перше описує Рязанский Вестник, коли все було пошматоване під час прокату, і від деяких сцен лишили лише титр. а потім совєти. зробив логічне уточнення. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 13:17, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Чекайте, я читаю наведену Вами в статті цитату з Рязанського вєстніка. Там не йдеться про цілеспрямоване вирізання тих чи інших сцен. Там про звичайне розгільдяйство, через яке частина стрічки була фізично втрачена (може, порвана і переклеєна, може, загублена, може ще щось). Але попри такий поганий стан стрічки її все одно крутили, що і викликало незадоволення рязанця-автора тексту і загальне враження краще було б, якби вона зовсім сюди не потрапляла. Тобто вирізання було тільки одне — радянськими цензорами. В такому випадку речення «За твердженнями очевидців, під час прокату у регіонах були вирізані невдалі сцени» треба викинути, і все стане на свої місця. --Volodymyr D-k (обговорення) 16:01, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- так, два. перше описує Рязанский Вестник, коли все було пошматоване під час прокату, і від деяких сцен лишили лише титр. а потім совєти. зробив логічне уточнення. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 13:17, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- Тоді мій останній коментар по цій темі: у вступі маємо суперечність. З одного боку, є речення (з посиланням на неназваних очевидців), що були вирізані лише найбільш невдалі сцени. З іншого — речення були видалені всі епізоди підкреслено релігійного і монархічного змісту. Тобто або насправді вирізання було не одне, а два (спершу — непотріб, потім — царя), або очевидці були ну дуже суб'єктивні і їм не подобалися виключно епізоди з монархом. Якось цю суперечність варто вирішити. --Volodymyr D-k (обговорення) 09:33, 17 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
- це версія, котра є, наприклад, на ютубі. але вона ніяк не підписана, а фільмофонд не зізнається. це робила не якась відома людина, а звичайні цензори, котрі ефімерні і безіменні. ця організація саме радянська, утворилася у 1937 році, і, взагалі, усілякого наробила. я знайшов на неї вікіпосилання і додав. подумав, і не знаю, як ще цей факт можна пояснити у статті. чого царя вирізали — писати сенсу нема. --Andrew J.Kurbiko (обговорення) 19:42, 16 вересня 2015 (UTC)[відповісти]
Підсумок: стаття отримала статус доброї. Якщо хтось хоче – виносьте її у вибрані.--TnoXX parle! 19:45, 18 вересня 2015 (UTC)[відповісти]