Вікіпедія:Кандидати у вибрані статті/Черкаси
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Пропонує: Так хочеться своє рідно місто номінувати . Стаття дійсно потужна, зібрано масу інформації, але й на призволяще її не кину, буде ще більше наповнюватись. --Вальдимар 18:05, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- За:
- --Вальдимар 18:05, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Проголосую за ваше рідне місто, хоч сам поки що, на жаль, там не бував . --visem 18:20, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Завжди раді. --Вальдимар 18:22, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- --Гаврило 09:10, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- гарна робота. Звичайно, що оглянути весь стан речей неможливо, проте матеріалу достатьно--Kamelot 14:32, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- ----Alex Blokha 18:50, 11 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Звісно ж, за... --IgorT 07:10, 12 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- --AnatolyPm 11:00, 22 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Так, стаття дійсьно потужна. Але слова «потужна» і «вибрана» мають дещо різні значення. Отже, про те, чому ця стаття далека від критеріїв вибраної:
- Вступ. Досить дивно читати про «районний центр України». Україна не має райнонного центру. Мабіть, йдеться про районний центр в Україні. «Культурний і регіональний» — це так само, як «теплий та кліматичний», стилістично невірно. Можливо, я і упереджений, але історія Черкас не така вже і давня, а місто відіграло не таке вже і важливе значення в історії України. Таких компліментів достойна лише дещиця українських міст типу Києва, Севастополя, Львова, Запоріжжя, Бахчисарая, Чигирина... Думаю, не Черкаси. Принаймні, щоб удостоювати Черкаси таких почестей, потрібно мати підтвердження з боку АД. «Обласний центр» — це не статус, а функція. «Адміністративно місто поділяється на...»: після «адміністративно» потрібна кома. Це лише про вступ. Подібні стилістичні, смислові і граматичні помилки є по всьому тексту.
- Саме статус. Ось тут наприклад подано положення про статус Львова як обласного центру. --Вальдимар 20:06, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Можу навести багато інших прикладів неточностей і помилок в українських законах і нормативно-правових актах, — Johnny 20:18, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Але ж не будемо закони переписувати. Якщо юридично так вживається, значить і проста неюридична енциклопедія може використовувати. --Вальдимар 20:29, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Взагалі то, ми пишемо так, як правильно, а не так, як в законах. Та якщо вже вам в тому статусі так розходиться — нехай буде. Це не настільки важливо... Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Я не проти якщо це за правилами, але де вони? Чи законні акти ними не є?. --Вальдимар 13:44, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Взагалі то, ми пишемо так, як правильно, а не так, як в законах. Та якщо вже вам в тому статусі так розходиться — нехай буде. Це не настільки важливо... Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Але ж не будемо закони переписувати. Якщо юридично так вживається, значить і проста неюридична енциклопедія може використовувати. --Вальдимар 20:29, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Можу навести багато інших прикладів неточностей і помилок в українських законах і нормативно-правових актах, — Johnny 20:18, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Щодо історичного значення Черкас, то я думав, що це не треба нічого наводити, це і так загально відомий факт. Але для Вас можу запропонувати декілька АД - Книга професора Йоркського університету в Торонто Ореста Субтельного "Україна. Історія", доктора історичних наук, доцента кафедри історії України ЧНУ Юрія Присяжнюка "Русь достеменна", книга відомого історичного письменника Адріана Кащенка "Оповідання про славне військо запорозьке низове" та багато інших. --Вальдимар 20:06, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Будь-ласка, наведіть конкретну цитату. Назва книжки ні про що не говорить. Та, навіть, якби і була цитата, навряд чи це б про щось свідчило. Можу навести приклади багатьох професорів, які своє рідне Богом забуте село назвуть таким, яке має важливе значення в історії України. Йдеться не про 1-2 твердження, а про усталену суспільну думку чи усталене наукове історичне трактування, до якого схиляється більшість спеціалістів у галузі, — Johnny 20:18, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Ці книги, які я навів в університетах вивчаються, і вони не про своє місто пишуть, а про всю Україну. Орест Субтельний взагалі канадець українського походження, всесвітньо відомий історик. Адріана Кащенка за його історичні правдиві твори взагалі в Радянські часи вилучали з літератури. Цитати я наводити не буду, хоча ці книги переді мною лежать. Краще самі прочитайте і повчіть історію. А щодо значення Черкас, то достеменним є той факт, що раніше всіх українців росіяни називали саме черкасами. Ось будь-ласка ще одне АД - [1]. --Вальдимар 20:29, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Ви наводите джерела, які ні про що не говорять середньостатистичному члену суспільство. Вони є поважними лише в певних колах. На загал — не зовсім. Я повторюся, в кожному забитому селі є професори, які вважають це село дуже значимим для історії Укораїни, але це не означяає, що так є насправді. Я веду мову не про 2-3 непідтверджені цитатами джерела, а про усталену суспільну думку чи усталене наукове історичне трактування, до якого схиляється більшість спеціалістів у галузі. Історію я знаю. Тим не менше, про таку особливу роль Черкас не можу свідчити. І, на відміну від вас, цих книжок перед собою не маю. В навіть, дуже сумніваюся, що маю до них вільний доступ, — Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Щодо значимості міста - це дійсно загально відома думка, про яку багато науковців різних часів та народів говорять як про твердження, а не про гіпотезу. Загально відомо, що Черкаський замок був одним з тих, хто утворював лінію оборони Київської Русі з півдня (на рівні з Каневем, Чигирином, Брацлавом тощо). Всім відомо, що козаччина зародилась в Середньому Подніпров'ї, а це як раз Черкаси. Всім відомо, що кордон Польщі проходив по Дніпру, а його береги (в районі Черкас) були щось на кшталт нейтральною зоною. Саме сюди і тікали селяни, які з часом стали козаками. Всім відомо, що росіяни та татари називали в ті часи усіх українців саме черкасами, від назви міста. Не слід забувати і про Хмельниччину та Коліївщину. Тут була резиденція відомих князів Вишневецьких, Дашкевича, Хмельницького. Про Черкаси неодноразово згадує Шевченко, тут він був під ув'язненням. В районі Черкас в роки ДСВ почалось форсування Дніпра, яке пізніше перейшло в Корсунь-Шевченківську битву. Ви просто краще вичитайте історію, яку подано в статті, або окремою статтею. Ви можете звернутись до будь-якого історика України і кожен з них вказує на значенні міста. --Вальдимар 13:44, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Вибачте, я дуже поважаю вас і ваше місто, але те, що воно відіграло важливу роль в історії України не є загальноприйнятим фактом в суспільстві. Можливо, я маю дещо завищені критерії, але ті факти, які ви наводите не відіграли важливу роль в історії країни. Немає конкретних подій, які відбулися конкретно в Черкасах і змінили хід вітчизняної історії, — Johnny 21:05, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Щодо значимості міста - це дійсно загально відома думка, про яку багато науковців різних часів та народів говорять як про твердження, а не про гіпотезу. Загально відомо, що Черкаський замок був одним з тих, хто утворював лінію оборони Київської Русі з півдня (на рівні з Каневем, Чигирином, Брацлавом тощо). Всім відомо, що козаччина зародилась в Середньому Подніпров'ї, а це як раз Черкаси. Всім відомо, що кордон Польщі проходив по Дніпру, а його береги (в районі Черкас) були щось на кшталт нейтральною зоною. Саме сюди і тікали селяни, які з часом стали козаками. Всім відомо, що росіяни та татари називали в ті часи усіх українців саме черкасами, від назви міста. Не слід забувати і про Хмельниччину та Коліївщину. Тут була резиденція відомих князів Вишневецьких, Дашкевича, Хмельницького. Про Черкаси неодноразово згадує Шевченко, тут він був під ув'язненням. В районі Черкас в роки ДСВ почалось форсування Дніпра, яке пізніше перейшло в Корсунь-Шевченківську битву. Ви просто краще вичитайте історію, яку подано в статті, або окремою статтею. Ви можете звернутись до будь-якого історика України і кожен з них вказує на значенні міста. --Вальдимар 13:44, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Ви наводите джерела, які ні про що не говорять середньостатистичному члену суспільство. Вони є поважними лише в певних колах. На загал — не зовсім. Я повторюся, в кожному забитому селі є професори, які вважають це село дуже значимим для історії Укораїни, але це не означяає, що так є насправді. Я веду мову не про 2-3 непідтверджені цитатами джерела, а про усталену суспільну думку чи усталене наукове історичне трактування, до якого схиляється більшість спеціалістів у галузі. Історію я знаю. Тим не менше, про таку особливу роль Черкас не можу свідчити. І, на відміну від вас, цих книжок перед собою не маю. В навіть, дуже сумніваюся, що маю до них вільний доступ, — Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Ці книги, які я навів в університетах вивчаються, і вони не про своє місто пишуть, а про всю Україну. Орест Субтельний взагалі канадець українського походження, всесвітньо відомий історик. Адріана Кащенка за його історичні правдиві твори взагалі в Радянські часи вилучали з літератури. Цитати я наводити не буду, хоча ці книги переді мною лежать. Краще самі прочитайте і повчіть історію. А щодо значення Черкас, то достеменним є той факт, що раніше всіх українців росіяни називали саме черкасами. Ось будь-ласка ще одне АД - [1]. --Вальдимар 20:29, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Будь-ласка, наведіть конкретну цитату. Назва книжки ні про що не говорить. Та, навіть, якби і була цитата, навряд чи це б про щось свідчило. Можу навести приклади багатьох професорів, які своє рідне Богом забуте село назвуть таким, яке має важливе значення в історії України. Йдеться не про 1-2 твердження, а про усталену суспільну думку чи усталене наукове історичне трактування, до якого схиляється більшість спеціалістів у галузі, — Johnny 20:18, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Щодо давньої історії - порівняє роки перших згадок Львова та Черкас, там різниця не разюча. А якщо сюди ще приєднати і трипілля. --Вальдимар 20:08, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- А хіба я казав, що Львів має давню історію? — Johnny 20:18, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- А чому б і не сказати? Чи 700 з гаком років це дрібниці? --Вальдимар 20:29, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Це не дрібниці, але це не така вже й давня історія. Чому б не сказати — бо це фальш і окозамилювання, лесть самим собі, — Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- А де вказано рамки, які вказують коли починається і закінчується давнина. Я вважаю, що 700 років, це більше аніж відкриття Америки, аніж існування багатьох відомих країн (тих самих США). Це багато, тому це давнина. --Вальдимар 13:46, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- А я не вважаю, що це така вже сива давнина. Порівняно з віком Києва, Керчі (Пантікапея), Севастополя (Херсонеса), Білгорода-Дністровського та інших українських міст. Я вже не говорю про Єрусалим, Рим чи Афіни... Ви порівнюєте з країнами, але це Черкаси знаходяться не в категрії півнчноамериканських країн, а в категорії українських міст. Серед українських міст досить багато тих, які або значно старші, або мають приблизно такий же вік, тому я не можу сказати що Черкаси, в тому числі, на фоні інших українських міст, є порівняно давнім містом, — Johnny 21:05, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- А де вказано рамки, які вказують коли починається і закінчується давнина. Я вважаю, що 700 років, це більше аніж відкриття Америки, аніж існування багатьох відомих країн (тих самих США). Це багато, тому це давнина. --Вальдимар 13:46, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Це не дрібниці, але це не така вже й давня історія. Чому б не сказати — бо це фальш і окозамилювання, лесть самим собі, — Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- А чому б і не сказати? Чи 700 з гаком років це дрібниці? --Вальдимар 20:29, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- А хіба я казав, що Львів має давню історію? — Johnny 20:18, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Щодо коми після адміністративно - там її не повинно бути, але дивлячись як читати. Адміністративно поділяється (це здається дієприкметник, чи щось, краще у філологів спитати, а то я щось наплутаю), тобто поділяється як, адміністратино. --Вальдимар 20:15, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- А як ще можна читати? Мені здається, що лише згідно правил української мови. Так ось, «адміністративно» — дієприкметник, який має виділятися комами, а «поділяється» — дієслово, від якого ставиться питання до дієприкметника (поділяється як? — адміністративно), але яке не є частиною дієприкметникового звороту, тому не виділяється комою разом з дієприкметником, — Johnny 20:22, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено --Вальдимар 20:30, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- А як ще можна читати? Мені здається, що лише згідно правил української мови. Так ось, «адміністративно» — дієприкметник, який має виділятися комами, а «поділяється» — дієслово, від якого ставиться питання до дієприкметника (поділяється як? — адміністративно), але яке не є частиною дієприкметникового звороту, тому не виділяється комою разом з дієприкметником, — Johnny 20:22, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Саме статус. Ось тут наприклад подано положення про статус Львова як обласного центру. --Вальдимар 20:06, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Головна світлина, мало того, що демонструє кращі традиції совкового псевдокласицизму, має елементарно косу лінію горизонту, що виглядає, як мінімум, дуже неестетично.
- Так Зроблено, а про совковість прочитайте у статті, там про архітектуру гарно описано. Ви до речі не перший, хто про це говорить. --Вальдимар 20:32, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Намає жодної статистики щодо національної/вікової/статевої/релігійної чи іншої градації населення.
- Зі вчора, коли Ви мені написали, шукаю в інтернеті інфу про населення. Знайшов лише статевий, трохи про віковий склад, національний лише за 1959 рік, іншого нічого немає. --Вальдимар 15:03, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено --Вальдимар 15:03, 10 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Зі вчора, коли Ви мені написали, шукаю в інтернеті інфу про населення. Знайшов лише статевий, трохи про віковий склад, національний лише за 1959 рік, іншого нічого немає. --Вальдимар 15:03, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Розділ «Влада і місцеве самоврядування» не розкриває суті питання. Достатньо поглянути у ту ж статтю «Кіровоград», щоб побачити, як потрібно цей розділ наповнювати.
- Так Зроблено --Вальдимар 21:14, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- В розділі «Економіка» розповідається про промисловість, а не про економіку, а це — різні речі. Натомість, про, власне, економіку міста практично нічого немає.
- Абсолютно нічого не написано про сферу послуг і комунікації.
- Чверть статті — переліки (списки) тих чи інших установ. Так не повинно бути. Це — стаття, а не список.
- В статті трішки занадто публіцистичний стиль, багато слів-вікіпаразитів.
- Бо це енциклопедія. Згідно української стилістики саме таким стилем і повинні писатись статті - [2] До речі літературний стиль Вам теж не подобається (дивись нижче). --Вальдимар 21:17, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Можливо, я скажу вам щось дуже нове і невідоме, але енциклопедії, зокрема, Вікіпедія, пишуться не публіцистичним і не «літературним» (цікаво, що це таке) а науковим стилем, — Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- У Вікіпедії науковців дуже мало, тому тут більшість так званих репортерів-журналістів, тому статті виходять більш публіцистичними. --Вальдимар 17:15, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Але ідеал статті у Вікіпедії — в науковому стилі. Статус вибраної отримають лише ті статті, які близькі до ідеалу. А ви статтю «Черкаси», здається, на статус вибраної номінуєте... Johnny 21:05, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- У Вікіпедії науковців дуже мало, тому тут більшість так званих репортерів-журналістів, тому статті виходять більш публіцистичними. --Вальдимар 17:15, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Можливо, я скажу вам щось дуже нове і невідоме, але енциклопедії, зокрема, Вікіпедія, пишуться не публіцистичним і не «літературним» (цікаво, що це таке) а науковим стилем, — Johnny 07:49, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Бо це енциклопедія. Згідно української стилістики саме таким стилем і повинні писатись статті - [2] До речі літературний стиль Вам теж не подобається (дивись нижче). --Вальдимар 21:17, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- В статті ні слова про стан навколишнього середовища у місті.
- Так Зроблено --Вальдимар 17:13, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Ну і ще є деякі недоліки, які губляться на фоні вищенаведених. прикро, що деякі з них я оприлюднював ще коли стаття номінувалася на отримання статусу доброї, однак вони не були усунуті, — Johnny 18:46, 6 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Вступ. Досить дивно читати про «районний центр України». Україна не має райнонного центру. Мабіть, йдеться про районний центр в Україні. «Культурний і регіональний» — це так само, як «теплий та кліматичний», стилістично невірно. Можливо, я і упереджений, але історія Черкас не така вже і давня, а місто відіграло не таке вже і важливе значення в історії України. Таких компліментів достойна лише дещиця українських міст типу Києва, Севастополя, Львова, Запоріжжя, Бахчисарая, Чигирина... Думаю, не Черкаси. Принаймні, щоб удостоювати Черкаси таких почестей, потрібно мати підтвердження з боку АД. «Обласний центр» — це не статус, а функція. «Адміністративно місто поділяється на...»: після «адміністративно» потрібна кома. Це лише про вступ. Подібні стилістичні, смислові і граматичні помилки є по всьому тексту.
- Про етнічний склад інформація відсутня. Є досить спірні твердження, наприклад "Кількість населення поступово скорочується, що насамперед залежить від субурбанізації в регіоні. Мешканці виїжджають жити в приміські зони, тим самим збільшуючи кількість сільського населення." Тобто, у той час як населення по всій Україні інтенсивно скорочується через демографічну кризу, а села взагалі вимирають швидкісними темпами, в Черкасах населення зменшується через переселення людей до сіл. Джерел цього твердження теж схоже немає.--Leonst 20:36, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Про етнічний склад я відповів трохи вище - знайшов тільки за 1959 рік. Про субурбанізацію - це дійсно так, я тут живу і спостерігаю це. Та й населення міста змінювалось іншими темпами, аніж деякі інші міста - гляньте динаміку зміни. А села навколо Черкас дійсно зростають. --Вальдимар 20:43, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- То чому ж не додали за 1959? До речі, я вже за хвилину знайшов і за 1926. А стосовно зміни населення, це Ваше оригінальне дослідження, чи то пак спостереження?--Leonst 15:44, 8 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Тому що дуже застарілі. А за 1926 рік в мене були і до пошуку . --Вальдимар 17:51, 8 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- То чому ж їх не подати. Не потрібно при цьому писати що саме такі співвідношення зараз, але написати що в такому-то році було таке-то співвідношення. Чого тут страшного. А стосовно зміни населення, то такі дані мають бути підкріплені джерелом, самі ж розумієте, що у вибраній статті оригінальним дослідженням не місце.--Leonst 07:50, 9 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено
- Та ну, а чому немає нічого з цих данних? Там, до речі, не лише етнічний склад показано.--Leonst 21:30, 21 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Так то ж дані по рідній мові, а не по народності. --Вальдимар 21:38, 21 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Раніше тільки так народність і визначали, це і є етнічний склад на той час. Крім того там багато інших цікавих даних по населенню, наприклад його чисельність, що у статті не відображено.--Leonst 11:13, 22 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Як на мене то мова і народ - то є різні речі. Але дані я додав, а населення за 1897 рік в діаграмі і так є. Масово використовувати застарілі дані по населенню не вбачаю в цьому сенсу. --Вальдимар 18:00, 22 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Раніше тільки так народність і визначали, це і є етнічний склад на той час. Крім того там багато інших цікавих даних по населенню, наприклад його чисельність, що у статті не відображено.--Leonst 11:13, 22 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Так то ж дані по рідній мові, а не по народності. --Вальдимар 21:38, 21 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Та ну, а чому немає нічого з цих данних? Там, до речі, не лише етнічний склад показано.--Leonst 21:30, 21 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено
- То чому ж їх не подати. Не потрібно при цьому писати що саме такі співвідношення зараз, але написати що в такому-то році було таке-то співвідношення. Чого тут страшного. А стосовно зміни населення, то такі дані мають бути підкріплені джерелом, самі ж розумієте, що у вибраній статті оригінальним дослідженням не місце.--Leonst 07:50, 9 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Тому що дуже застарілі. А за 1926 рік в мене були і до пошуку . --Вальдимар 17:51, 8 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- То чому ж не додали за 1959? До речі, я вже за хвилину знайшов і за 1926. А стосовно зміни населення, це Ваше оригінальне дослідження, чи то пак спостереження?--Leonst 15:44, 8 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Про етнічний склад я відповів трохи вище - знайшов тільки за 1959 рік. Про субурбанізацію - це дійсно так, я тут живу і спостерігаю це. Та й населення міста змінювалось іншими темпами, аніж деякі інші міста - гляньте динаміку зміни. А села навколо Черкас дійсно зростають. --Вальдимар 20:43, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
# В основному супер, але через неенциклопедичний стиль, багато оціночних суджень і слів-паразитів голосую проти. За 5 хвилин знайшов таке:
#* зберігаються чудові архітектурні пам'ятки старої забудови
#* У місті знаходяться цікаві зразки громадської
#* архітектурною перлиною міста є Свято-Архангело-Михайлівський
#* Найприкметнішими і наймонументальнішими пам'ятниками міста є пам'ятник Тарасові Шевченку — звідки це ви взяли? чи ви перепитали усіх жителів? це ж не серйозно
#* До 175-річчя від дня народження українського генія тут відкрито. Геній — поняття дуже відносне.
#* Серед відомих українських спортсменів є також вихідці з Черкас. Див. Вікіпедія:Слова-паразити → слово відомий. --AnatolyPm 12:37, 11 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Потроху прибираю. --Вальдимар 04:38, 12 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Ніби прибрав. Може ще якісь є, то тексту багато міг і пропустити, виправляйте або вказуйте, не соромтесь. --Вальдимар 20:29, 21 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Потроху прибираю. --Вальдимар 04:38, 12 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- Нічого про бейсбол — є сайт Обласної федерації (оф.) і (неоф.) --AnatolyPm 13:50, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Сам не знав, що в нас таке є. Додав. --Вальдимар 14:27, 7 квітня 2010 (UTC)[відповісти]
Підсумок: стаття визнана вибраною — NickK 22:02, 24 квітня 2010 (UTC)[відповісти]