Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 9

Скандал довкола журналу "Щедрику-Ведрику" та українська вікіпедія

Скандал, що вибухнув 21 березня, стосувався неймовірно ксенофобської і просто всуціль ідіотської статті в журналі для дітей, що рекомендований МОНМСом для предплати в державні освітні заклади (наприклад тут). Приклад цього шедевру «По-перше, існування галичанина зав’язане на селі і в нього відповідно селянське мислення – «на хлопський розум». У п’ятницю обласні центри на третину пустіють, люди ро`зїжджаються по області, для того щоб в понеділок знову наповнитися жителями сіл і містечок , «затарених» бульбою, буряком, цибулею, яйцями, молоком і всім, що допомагає виживати в західноукраїнському неіндустріальному місті.

По-друге, на ринку праці Галичини не існує таких професій як рерайтер, PR-консультант, екзистенційний психотерапевт, бо де просте життя – там проста робота – шофер, будівельник, медсестра, продавець. Максимум , про що може мріяти галичанин з вищою освітою в рідному місті – це робота клерком в регіональній філії великої компанії або банку. Не буває галичан космонавтів, конструкторів, олігархів і великих політиків.» Проспонсурував цю рубрику якийсь фонд імені Ярослава Мудрого.

Співробітники (співробітник) цього журналу спростував свою вину приблизно таким чином: ми взяли статтю з української вікіпедії і тому відповідальності за неї не несемо [1]. Тобто після того як їх зловили на гарячому вони не лише зізналися у викраденні інформації з вікі (вони ж її ніяк не вказали джерело матеріалу, а це суперечить вікіпедійній вільній ліцензії), а ще й фактично навісили на укрвіку ярлик сайту-божевільні, що містить таку безглузду інформацію. Може "Вікімедіа Україна" варто виступити з якоюсь заявою з цього приводу?--Leonst 23:30, 21 березня 2011 (UTC)

Підтримую! Треба негайно відреагувати --Tomahiv 23:42, 21 березня 2011 (UTC)

Одного не можу зрозуміти, з якої саме статті укрвікі взяті такі цитати. Пробував знайти — не вдається. --VPrypin (обг.) 23:56, 21 березня 2011 (UTC)

Цитати не віднайдемо - їх надав якийсь там фонд (лівий) - якогось Ярослава сероМудрого:). А от для підстраховки тепер посилаються на певні пізнавальні матеріали (зовсім не по цій темі) - які надерли з укр-рос-вікі. Хитрі афериті-діти - але вдарити є за що.... якщо гуртом дамо відкоша.--Когутяк Зенко 00:04, 22 березня 2011 (UTC)

Додам ще трохи дьогтю. Бажаючі можуть прочитати статтю тут. Що вони справді взяли з Вікіпедії, так це ось цю мапу (і обов'язкове посилання на Алекса як автора не зробили), а також скопіювали зі статті Галичина шматки історії. Причому вони (журнал для початкової школи!) зберегли такі добре знайомі дітям формулюванням як українські політичні сили боролися за поділ Галичини на українську і польську частини з утворенням окремої української автономної провінції або На рубежі XVI–XVII ст. в Галичині тривав процес національно-культурного відродження. Те, що вони скопіювали історію зі статті Галичина і не послалися на Вікіпедію, це правда. А от те, що домальовані ними казочки теж узяті звідти, вони промовчали. Тому дві основні проблеми: 1) справді копіювали з вікі, але лише історію та карту, 2) всі свої цікаві факти вони вигадали самі, а на нас це просто наклеп — NickK 00:09, 22 березня 2011 (UTC)

Ніку, велике проханнячко - складіть таку маленьку резюмуючу аналітичну записку й скиньте пану Пероганичу на почтову скриньку, аби він мав як її поширити. А може й тут її викласти - аби місцевий люд міг її поширити своїми каналами!!!--Когутяк Зенко 00:50, 22 березня 2011 (UTC)

Грубо кажучи, два основних моменти: 1) Історію й карту вони взяли в нас. Ми не проти того, щоб у нас копіювали матеріали, але ж не забувайте про зазначення авторства. 2) Цікаві факти про Галичину у Вікіпедії ніколи не розміщувалися, можемо порадити подивитися статтю Галичина. Ми не схвалюємо таку упереджену та провокативну інформацію для дітей та спростовуємо звинувачення на нашу адресу — NickK 00:55, 22 березня 2011 (UTC)

0сь цей красавчеггг - прості містечкові аферисти які доять багатих дядьків на гроші, під личиною «помочі сиротам» - як сказав один хмельницький побратим - такий собі «Разін-Ласкавий май - українського масштабу». Але раз так идіот підставився - то варта дати йму по тімячку добре - аби НЕ БРЕХАВ бо в укр-вікі, таких його слів не віднайдеш. Але прохання - відповідь має бути ОПЕРАТИВНО-жорстка й фактами підкріплена, аби иньшим не повадно було. Агов хмельничани - тут Вам й «карти в руки» - розкрити сего афериста. --Когутяк Зенко 00:00, 22 березня 2011 (UTC) (здається нашого Булку тра залучати:)

До того ж маю сумніви, що писали з фонду, оскільки сей "фрукт" відомий своєю епістолярною творчістю - А се мені хлопці передали - "творчість" борзописця - там багато знакових речей, як вони сказали. А також переказали, що журнал живиться (відмиває кошти) від місцевого відділу освіти, оскільки частину ЗАВИЩЕНОГО тиражу сплачують саме вони. Ой та там така верениця тягнеться..... До речі, ще з обіду львівські письменники долучилися до певних розшуків й Возняк та інші вдарили в набат - тому ці аферисти сполошилися...

Якщо глянути на сторінку цього Фонду можна переконатися, що їхні (фонду) волонтери такого идиотизму не напишуть, там вже відпрацьована роками схема з заготовленими текстами та зібраними матеріалами - тому це було однозначно сфабриковане видання і ми ще багато відмазок почуємо (бо тим аферистам тепер урветься великий кусень ХАЛЯВНОГО хліба). --Когутяк Зенко 00:47, 22 березня 2011 (UTC)

• Чи може хтось зателефонувати Юрку Пероганичу? Потрібно якнайшвидше виступити із заявою і викрити злодюг і брехунів. --Krystofer 00:17, 22 березня 2011 (UTC)

  О третій ночі? :) Треба написати листа) --Tomahiv 00:23, 22 березня 2011 (UTC)

  Звісно ж ні. Можна це зробити завтра зранку. --Krystofer 00:25, 22 березня 2011 (UTC)

«Міністр Вакарчук рекомендував. Я надіслала у міністерство лист. Є відповідь Вакарчука на наш журнал», – повідомила Блюхер. «На ваш лист від 12.08.2010 року в Інститут інноваційних технології і змісту освіти Міністерство освіти і науки освіти України повідомляє, що підготовлено і надіслано до управлінь освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також до загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів інформаційний лист про періодичне видання всеукраїнського дитячого літературно-художнього видання «Щедрику-Ведрику» з метою його популяризації. Іван Вакарчук», – процитувала директор благодійного дитячого фонду.

Цікаво, як Вакарчук міг керувати міністерством 12.08.2010, якщо він був міністром з 18 грудня 2007 по 11 березня 2010!!! Оце вже забрехалися по самі вуха. --VPrypin (обг.) 00:26, 22 березня 2011 (UTC)

• Трохи покопався й знайшов першоджерело звідки взято фрагменти того тексту: звичайне провокативне повідомлення записного форумного троля [2]. Очевидно пану Блюхеру воно так сильно сподобалось, що найкращі з його погляду фрагменти він вирішив розмістити у дитячому журналі. --yakudza 16:15, 22 березня 2011 (UTC)

  Взагалі одна назва гілки чого варта: UA-RU. Неврівноваженим особам заходити не рекомендується Тобто на форумі створили спеціальну гілку для тролів, і навіть у ній автор цього допису примудрився заробити бан, що вже показник — NickK 23:16, 22 березня 2011 (UTC)

Колеги, не зміг знайти проекту повідомлення для преси від ГО Вікімедіа Україна на цю тему. Якщо нема, треба негайно зробити, з коротким викладом обставин і нашою думкою з цього приваоду. Я зараз в дорозі автомобілем до Берліну, тому не маю змоги написати сам. Коли реліз буде готовий, то велике прохання щоб хтось скинув його мені на мейл directorwikimediaukraine.org.ua і відразу передзвонив на мій мобільний +380 67 505 1201. Розіслати по ЗМІ міг би Шульга, увечері планую бути в Берліні, там буде доступ до мережі, в мене в ноутбуці є база ЗМІ, і я змжу розіслати прес-реліз своїми каналами. В релізі не повинно бути і натяку на оправдання, адже найкращим захистом є напад.

Ще прохання скинути мені пряме посилання на проект прес-релізу. --Perohanych 09:59, 23 березня 2011 (UTC)

Проект релізу

Прошу вносити корективи якнайшвидше, на блозі ВМУА розміщу вже сьогодні, підтримую прохання до Євгена Шульги розіслати по виданнях, з Пероганичем зв'яжусь. --А1 10:45, 23 березня 2011 (UTC) Отже:

---

застаріла версія

Із великим обуренням ми прочитали повідомлення редактора журналу «Щедрику-Ведрику» Олександра Блюхера про те, що статтю «Історія України. Галичина», опубліковану в № 32 цього видання, журнал нібито «взяв з Української Вікіпедії». Заявляємо, що це повідомлення Олександра Блюхера є неправдивим. Достатньо скористатися внутрішнім пошуком по Вікіпедії, щоб побачити, що таких відверто українофобських висловлювань, як "По-перше, існування галичанина зав’язане на селі і в нього відповідно селянське мислення" або "Максимум , про що може мріяти галичанин з вищою освітою в рідному місті – це робота клерком в регіональній філії великої компанії або банку" в наших статтях немає. Єдине посилання, яке Ви побачите, веде на сторінку внутрішнього форуму, де вікіпедисти з обуренням обговорюють ксенофобську публікацію дитячого журналу. Обурення викликало і використання журналом окремих матеріалів Вікіпедії без посилання на першоджерело, що є порушенням авторських прав дописувачів Вікіпедії. Так, з Вікіпедії була взята карта України з виділеною областю Галичини, а також деякі фрагменти з її історії (розділи «залізний вік» та «середньовіччя» статті Галичина). Матеріали Вікіпедії доступні на умовах ліцензії Creative Commons, що вимагає обов'язкового посилання на джерело і вказання автора використаних текстів чи зображень з Вікіпедії. Натомість журнал «Щедрик-Ведрик» проігнорував цю вимогу. Особливо неприємно здивував той факт, що головний редактор журналу «Щедрику-Ведрику» не зважив за потрібне послатися на Українську Вікіпедію при використанні зображення і історичних матеріалів, однак приписав Українській Вікіпедії ксенофобські і україноненависницькі матеріали, яких там насправді немає. Вважаємо подібні дії категорично неприйнятними для редакторів українських журналів. Вимагаємо від редактора журналу вибачення за неправдиву інформацію, що кидає тінь на авторитет Української Вікіпедії і гідність її дописувачів.

• 1. Назва журналу — «Щедрику-Ведрику», а не «Щедрик-Ведрик». 2. Коли ми пишемо «Українська Вікіпедія», то слово «Українська» також має бути написане з великої букви! 3. Думаю, не варто наголошувати на порушенні авторських прав, адже розповсюдженим є трактування «вільності» Вікіпедії, як того, що інформацію з неї можна розповсюджувати без посилання на джерело. Власне, пояснення деталей ліцензії Creative Commons, які вимагають посилання — досить делікатна справа, яка має не відлякати тих прихильників Вікіедії, які люблять її власне за цю неправильно патрактовану «вільність». А в представленому проекті це зроблено трішки надто грубо, — Johnny 11:05, 23 березня 2011 (UTC)

  пояснювати треба, але замінити фразу "Не менше обурення викликало" на щось менш різке. Ставити посилання - цілком правильна, необтяжлива і зрозуміла вимога --Ілля 11:13, 23 березня 2011 (UTC)

  ОК, можу погодитися стосовно АП можна трохи м'якше, просто обурення. З великими літерами, зазвичай Пероганич в офіційних текстах писав перше слово з маленької, напевно згідно п.16 правопису, хоча особисто я тут вагаюсь. --А1 11:26, 23 березня 2011 (UTC)

  А навіщо розшаркувати перед аферистами, пан Юрко просив, виходити не з позиції виправдовування - ставити їх на місце (фактами та результуючою частиною - вимогою)— Це написав, але не підписав, користувач Когутяк Зенко (обговорення • внесок).

  можливо, але все таки ця частина стосується всіх потенційних користувачів вікіпедії, і не варто надто агресивно ставитися до копіювання матеріалу, при тому що у вікіпедію теж чимало матеріалу переноситься (як ненавмисне так і цілеспрямовано) --Ілля 11:32, 23 березня 2011 (UTC)

• Пропоную з акцентувати: → Натомість, журнал «Щедрику-Ведрику» проігнорував цю вимогу, використовуючи вибіркові матеріали з вікіпедії задля комерційного зиску. Тим самим дати зрозуміти читачам що ця афера жодним чином не причетна до вільної енциклопедії. І ще, можливо, десь треба припасувати інформацію, яку віднайшов пан Якудза - себто джерело українофобства - й тим самим показати звідки черпає свої матеріали цей "дитячий журнальчик" й показати в лице "редакторів-волонтерів" --Когутяк Зенко 11:11, 23 березня 2011 (UTC)

  Я думаю не королівська то справа, розбиратися де саме вони взяли ті ксенофобські висловлювання. Теоретично може статися, що і з якогось іншого звалища. --А1 11:31, 23 березня 2011 (UTC)

• Пропоную трішки коректніший варіант: — Це написав, але не підписав, користувач Johnny (обговорення • внесок).

---

Нещодавно українське суспільство сколихнув прикрий та ганебний інцендент, пов'язаний з публікацію в №32 журналу «Щедрику-Ведрику» статті «Історія України. Галичина». З великим обуренням спільнота Вікіпедії прочитала повідомлення редактора журналу Олександра Блюхера про те, що цю некоректну статтю журнал нібито «взяв з Української Вікіпедії».

Громадська організація «Вікімедіа-Україна» від імені спільноти редакторів проету змушена констатувати, що це повідомлення Олександра Блюхера є неправдивим. Достатньо скористатися внутрішнім пошуком по сайту, щоб побачити, що таких українофобських висловлювань, як «існування галичанина зав’язане на селі і в нього відповідно селянське мислення» або «Максимум , про що може мріяти галичанин з вищою освітою в рідному місті – це робота клерком в регіональній філії великої компанії або банку» на сторінках Української Вікіпедії немає. Єдине посилання, яке ви побачите, веде на сторінку внутрішнього форуму — «Кнайпи», де вікіпедисти з обуренням обговорюють ксенофобську публікацію у цьому журналі та наклеп його редактора на ресурс.

Натомість, у статті були використані інші матеріали з Вікіпедії — карта України з виділеною областю Галичини та деякі фрагменти статті «Галичина» (розділи «залізний вік» та «середньовіччя»). Маємо зауважити, що Вікіпедія — некомерційний проект, матеріали якого доступні на умовах ліцензії Creative Commons, що вимагає обов'язкового посилання на джерело і вказання автора використаних текстів чи зображень. Натомість журнал «Щедрику-Ведрику» проігнорував цю вимогу, використавши деякі наші матеріали задля комерційного зиску, порушивши авторські права, та ще й звів на нас наклеп.

Головний редактор журналу не зважив за потрібне послатися на Українську Вікіпедію при використанні зображення і історичних матеріалів, однак приписав Українській Вікіпедії ксенофобські і україноненависницькі матеріали, яких там насправді немає. Вважаємо подібні дії категорично неприйнятними, обурливими і ганебними. Вимагаємо від редактора журналу вибачення за неправдиву інформацію, що кидає тінь на авторитет Української Вікіпедії і гідність її дописувачів.

---

Не факт, що таки для "комерційного зиску". Хто їх зна для чого, може й з суто політичних причин. Ліпше не гадати. --А1 11:28, 23 березня 2011 (UTC)

Не наша справа — копатися в мотивах. Ми маємо донести месидж того, що Вікіпедія — некомерційний проект, натомість, чувак, порушивши наші авторські права, отримує винагороду — журнал розповсюджується не безкоштовно. Він зводить на нас наклеп та ще й заробляє на цьому, а ми робимо все добровільно і безкоштовно. Це такі антитези, які краще демонструють твердження про те, що пан Блюхер — поганий злодій і кривдник, а Українська Вікіпедія — хороша, обкрадена і обпльована, — Johnny 11:32, 23 березня 2011 (UTC)

Ні, Вікіпедію можна використовувати комерційно, це одна з важливих позицій. Не варто ні відлякувавати потенційних користувачів звинуваченням у комерційному використанні, ні робити якісь спроби виправдання безоплатністю роботи дописувачів вікіпедії. І зрештою питання тут не в комерційності чи не комерційності, а у неправдивому перекладанні відповідальності за ксенофобію --Ілля 11:37, 23 березня 2011 (UTC)

по ідеї нас не сильно турбує чийсь гаманець. Але турбує сам факт кривди. --А1 11:40, 23 березня 2011 (UTC)

Побратими, та ми даємо інформацію для ЗМІ і вона повинна нести певні наші месиджі, цікаві для них та читачів, а ті тонкощі редагувань - залишмо собі!!! Ну там отримує доволі суттєвий куш собі в кишеню (журнальчики централізовано закуповують і без тендерів:) й розсилають....), та й політика тут само собою зрозуміла. А от щодо матеріалу віднайденого Якудзою, навіть би наполягав, адже знаючи специфіку ЗМІ України: відаю, що їх це найбільше зацікавить - віднайдення першоджерела українофобства й тим самим скалавши ціну сего "видання". --Когутяк Зенко 11:44, 23 березня 2011 (UTC) (хлопці, не переймайтеся - нікого не відлякаємо, ба, більше того, покажемо що вміємо постояти за себе/товариство)

Наступний варіант:

Із великим обуренням спільнота редакторів Вікіпедії прочитала повідомлення редактора журналу «Щедрику-Ведрику» Олександра Блюхера про те, що статтю «Історія України. Галичина», опубліковану в № 32 цього видання, журнал нібито «взяв з Української Вікіпедії». Громадська організація «Вікімедіа-Україна» від імені спільноти редакторів проекту заявляє, що це повідомлення Олександра Блюхера є неправдивим. Достатньо скористатися внутрішнім пошуком по Вікіпедії, щоб побачити, що таких відверто українофобських висловлювань, як "По-перше, існування галичанина зав’язане на селі і в нього відповідно селянське мислення" або "Максимум , про що може мріяти галичанин з вищою освітою в рідному місті – це робота клерком в регіональній філії великої компанії або банку" в наших статтях немає. Єдине посилання, яке Ви побачите, веде на сторінку внутрішнього форуму, де вікіпедисти з обуренням обговорюють ксенофобську публікацію дитячого журналу. Обурення викликало й використання журналом окремих матеріалів Вікіпедії без посилання на першоджерело, що є порушенням авторських прав дописувачів Вікіпедії. Так, з Вікіпедії була взята карта України з виділеною областю Галичини, а також деякі фрагменти з її історії (розділи «залізний вік» та «середньовіччя» статті Галичина). Матеріали Вікіпедії доступні на умовах ліцензії Creative Commons, що вимагає обов'язкове посилання на джерело і вказання автора використаних текстів чи зображень з Вікіпедії. Натомість журнал «Щедрику-Ведрику» проігнорував цю вимогу. Особливо неприємно здивував той факт, що головний редактор журналу «Щедрику-Ведрику» не зважив за потрібне послатися на Українську Вікіпедію при використанні зображення і історичних матеріалів, однак приписав Українській Вікіпедії ксенофобські і україноненависницькі матеріали, яких там насправді немає. Вважаємо подібні дії категорично неприйнятними для редакторів українських журналів. Вимагаємо від редактора журналу вибачення за неправдиву інформацію, що кидає тінь на авторитет Української Вікіпедії і гідність її дописувачів.

Гадаю, що після "в наших статтях нема" можна додати "і ніколи не було". Значна кількість читачів знає таку специфіку Вікіпедії, як можливість швидко вилучати будь-який текст, тому варто наголосити про те, що автор журналу не міг таке прочитати й у минулому. Також, гадаю, зайве давати посилання на це обговорення, тому можна обмежити лінк пошуком лише у статтях [3]. Також варто після "Матеріали Вікіпедії доступні" додати "для вільного поширення" --yakudza 14:41, 23 березня 2011 (UTC)

на форумах поширюють такий текст: «Только-что общался с редактором. Уже пишут извинение-опровержение. Материал скопипастил с укр.википедии, но говорит что там уже тоже подредактировали. Была статья "Галичина", можно попробовать в кэше гугла поискать..» Тому треба явно сказати, що такого не було, можна послатися на історію статті Галичина --Ілля 15:04, 23 березня 2011 (UTC)

От брехло. Єдине, що було вилучене із статті Галичина, і що є у журналі - ось цей маленький кусочок [4], напевне таки варто вказати, що джерелом натхнення редактора було повідомлення заблокованого дописувача форуму. --yakudza 15:26, 23 березня 2011 (UTC)

Гугл-кеш - це ось таке? --А1 15:46, 23 березня 2011 (UTC)

Слушне зауваження, згоден. Власне я телефонував Пероганичу, він має бажання остаточну версію відпрацювати і розіслати самостійно. Втім з урахуванням зауваження текст чорнетки для п. Юрія перепишу так:

---

Із великим обуренням спільнота редакторів Вікіпедії прочитала повідомлення редактора журналу «Щедрику-Ведрику» Олександра Блюхера про те, що статтю «Історія України. Галичина», опубліковану в № 32 цього видання, журнал нібито «взяв з Української Вікіпедії». Громадська організація «Вікімедіа-Україна» від імені спільноти редакторів проекту заявляє (констатує), що це повідомлення Олександра Блюхера є неправдивим. Достатньо скористатися внутрішнім пошуком по Вікіпедії, щоб побачити, що таких відверто українофобських висловлювань, як "По-перше, існування галичанина зав’язане на селі і в нього відповідно селянське мислення" або "Максимум , про що може мріяти галичанин з вищою освітою в рідному місті – це робота клерком в регіональній філії великої компанії або банку" в наших статтях немає. Не було подібної інформації в статті "Галичина" і раніше, в чому не складно переконатися, оглянувши історію редагувань статті.

Обурення викликало й використання журналом окремих матеріалів Вікіпедії без посилання на першоджерело, що є порушенням авторських прав дописувачів Вікіпедії. Так, з Вікіпедії була взята карта України з виділеною областю Галичини, а також деякі фрагменти з її історії (розділи «залізний вік» та «середньовіччя» статті Галичина). Матеріали Вікіпедії доступні для вільного поширення на умовах ліцензії Creative Commons, що вимагає обов'язкове посилання на джерело і вказання автора використаних текстів чи зображень з Вікіпедії. Натомість журнал «Щедрику-Ведрику» проігнорував цю вимогу.

Особливо неприємно здивував той факт, що головний редактор журналу «Щедрику-Ведрику» не зважив за потрібне послатися на Українську Вікіпедію при використанні зображення і історичних матеріалів, однак приписав Українській Вікіпедії ксенофобські і україноненависницькі матеріали, яких там насправді немає. Вважаємо подібні дії категорично неприйнятними для редакторів українських журналів. Вимагаємо від редактора журналу вибачення за неправдиву інформацію, що кидає тінь на авторитет Української Вікіпедії і гідність її дописувачів.

--А1 15:01, 23 березня 2011 (UTC)

Виправив посилання — NickK 16:47, 23 березня 2011 (UTC)

• А на ту дурню справді реагувати треба? Для чого робити рекламу невідомому журналу «Щедрику-Ведрику»? Крім того теза — "По-перше, існування галичанина зав’язане на селі і в нього відповідно селянське мислення" — правдива. Вона стосується значної частини українців в цілому, і галичан зокрема. Не бачу в цьому нічого негативного. Саме завдяки цьому «селянському мисленню» галичани, а залом українці, не перетворилися на поляків, росіян чи татар. —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 14:57, 23 березня 2011 (UTC)

По-перше, рекламу йому вже зробили [5]. А по-друге, який сенс обговорювати правдивість окремих положень відверто провокативного допису троля з якогось форуму. Кожне таке повідомлення завжди містить якусь частку правди (і справді існування значної кількості галичан зав’язане на селі) але від того самі ці повідомлення не стають правдивішими. --yakudza 15:14, 23 березня 2011 (UTC)

Стереотип взагалі кажучи негативний, бо зав'язані на "селянському мисленні" країни в сучасному світі неконкурентоспроможні (як економічно так і культурно). --А1 15:31, 23 березня 2011 (UTC)

На жаль Україна виглядає в сучасному світі скоріше неконкурентноспроможною (як економічно так і культурно). За те яких Кличків виростили. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:32, 23 березня 2011 (UTC)

Панове, з невідомих мені причин з Юрієм пропав зв'язок. Імовірно це технічні причини. Тому опублікував в блозі самостійно. Більшою мірою використав варіант Johny (більш відповідна формі публікації), ну і пом'якшив уже наскільки міг (таке бажання при останній розмові висловлював і п. Юрій). --А1 20:19, 23 березня 2011 (UTC)

Добре вийшло, дякую — NickK 20:35, 23 березня 2011 (UTC)

теж сподобалось. а хтось розіслав журналістам? --Ілля 20:40, 23 березня 2011 (UTC)

Певно ні. А хто це може зробити? --А1 21:00, 23 березня 2011 (UTC)

Вище Пероганич обіцяв увечері розіслати, треба, щоб це хтось офіційно від ВМ-УА зробив — NickK 21:16, 23 березня 2011 (UTC)

Ну то ж не опівночі розсилати потрібно! Вже завтра вранці! — Johnny 21:23, 23 березня 2011 (UTC)

Логічно це було б робити або прес-секретареві або виконавчому директорові. Взагалі я шокований, що такий маловідомий журнал привернув на себе увагу настільки широкого кола електронних ЗМІ. --А1 21:50, 23 березня 2011 (UTC)

Це мер Львова привернув увагу. Ну і можливість покритикувати Міносвіти за антигалицькість, яка так характерна пану міністу. Цей паршивий журнальчик як нікого не цікавив, так і не цікавить. Це просто привід понаганяти на галичанофобів і Табачника, — Johnny 21:59, 23 березня 2011 (UTC)

щодо "Українська Вікіпедія не була й не буде трибуною для подібного роду ксенофобських ідей." — нишком внесений текст може протриматися роками --Ілля 20:55, 23 березня 2011 (UTC)

Я правду написав? --А1 21:00, 23 березня 2011 (UTC)

Ні, «українська» з малої, «Вікіпедія» — з великої. Бо «українська Вікіпедія» — це не назва Вікіпедії, а лише її розділ конкретною мовою.--Анатолій (обг.) 21:40, 23 березня 2011 (UTC)

Ні, «Українська Вікіпедія» — це назва мовного розділу Вікіпедії. Розділи також мають назви. Чому ви не визнаєте права мовного розділу мати свою назву? Зрештою, навіщо цей комплекс мешовартости? Чому не написати гордо, підкресливши нашу «українськість»? Росіяни чомусь пишуть «Русская Википедия» з великою, то чому ми маємо писати з малої? — Johnny 21:51, 23 березня 2011 (UTC)

Росіяни якраз пишуть з малої (див. абзац другий п.1 рішення АК №139 від 14.11.2007). А де записано, що це назва нашого розділу? У нас навіть на головній написано «У розділі українською…». Правильно буде написати «україномовна Вікіпедія» або «розділ Вікіпедії українською мовою».--Анатолій (обг.) 21:58, 23 березня 2011 (UTC)

Росіяни (де-факто, а не де-юре) пишуть здебільшого з великої (і я веду мову не лише про їхній АК). Де написано? А де це має бути написано? Це ніде не написано. Це просто так є. Подобається нам це, чи не подобається, але розділ Вікіпедії українською мовою називають «Українська Вікіпедія». Це власна назва цього розділу. А власні назви пишуться з якої букви? А на головній в нас прикметник «українською» характеризує мову, а не розділ Вікіпедії, тому і написаний з малої, — Johnny 22:06, 23 березня 2011 (UTC)

Причому тут де факто? У нас теж багато чого пишуть де факто. Але не всьому можна вірити, що пишуть. А хто пише з великої? Покажіть мені його. Не розказуйте мені як правильно пишеться назва. Я був вікіпедистом, коли ви про Вікіпедію взагалі не знали. Я також готував проекти рішень Правління ВМ-УА. тут приходите ви і починаєте розказувати, як воно пишеться. До того ж вам А1 навів посилання на п.16 §38 правопису, де сказано, що підрозділи організацій пишуться з малої літери. І навіщо підкреслювати українськість? Українська Вікіпедія — це Вікіпедія українською мовою, а не Вікіпедія про Україну (те саме можна сказано про російську, китайську і т.п.), тож не треба людей плутати. Напишіть просто «Вікіпедія українською мовою».--Анатолій (обг.) 22:12, 23 березня 2011 (UTC)

Ей! Ми не підрозділ! Звідки цей комплекс неповноцінності? Це людей не плутає, не розказуйте байки. Всі прекрасно розуміють, що Українська Вікіпедія — сайт не лише про Україну. Питання в іншому — чи маємо ми почуття власної гідності і пишемо свою назву з великої, чи ми не маємо цього почуття і вважаємо себе недостойним підрозділом? — Johnny 22:20, 23 березня 2011 (UTC)

А, забув! Те, що ви такий крутий і старий, ще не означає, що ви правий, — Johnny 22:22, 23 березня 2011 (UTC)

Хто всі? Ви пишете «всі пишуть», «всі розуміють». А де АД? У нас такі правила мови. Англійці пишуть Ukrainian Wikipedia, Russian Wikipedia, бо в них такі правила мови (у них всі мови з великої літери пишуться), у нас же мова більш різноманітна і дозволяє писати як з малої літери, так і з великої. У даному нашому випадку пишеться саме з малої. Хоча якщо так подумати, то і Вікіпедія мала би писатися з малої (адже Вікіпедій понад дві з половиною сотні, то яка ж це власна назва). А тих, хто не знає мову, треба виправляти, а не рівнятися на них.--Анатолій (обг.) 22:29, 23 березня 2011 (UTC)

Чого це я крутий? Мене навіть в адміни не обирають --Анатолій (обг.) 22:29, 23 березня 2011 (UTC)

Ну, це не стаття, щоб АД приводити. Це спостереження за останніми публікаціями про Вікіпедію в ЗМІ і за тим, як найчастіше пишуть її назву. Бачите, ви визнаєте, що правила нашої мови дозволяють писати і з великої, і з малої. Тобто, це питання амбіцій. Мені знається, Українській Вікіпедії потрібно мати такі амбіції! Ви так не вважаєте? — Johnny 22:38, 23 березня 2011 (UTC)

Правила дозволяють писати прикметник «українська» і з великої і з малої літери, залежно від певних обставин. АД приводити може й не треба, але писати в прес-релізі краще грамотно. Помилку спричинено неправильними міркуваннями що це якась офіційна назва. Можна ще написати «україномовна Вікіпедія». ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:12, 23 березня 2011 (UTC)

Даруйте, але назва не обов'язково має бути офіційною. Вона може бути, скажімо, загальноприйнятою, як це є в нашому випадку. Але неофіційність назви не означає, що ця назва не є власною, а, отже, має писатися з малої літери. Ні, назви, не прийняті, як офіційні, також вважаються власними, а отже, пишуться з великої. Чи ви не вважаєте назву «Українська Вікіпедія» власною? А вона є власною назвою, бо другої такої Української Вікіпедії немає, — Johnny 23:21, 23 березня 2011 (UTC)

За вашою логікою білоруську та норвезьку Вікіпедії треба писати з малою, бо в них по два розділи.--Анатолій (обг.) 23:27, 23 березня 2011 (UTC)

Ні, трішки не так. Є «Білоруська Вікіпедія в офіційному правописі» та «Білоруська Вікіпедія в класичному правописі». Назви довші, але перша літера назви всерівно пишеться з великої. Аналогічно і з норвезькою, — Johnny 23:34, 23 березня 2011 (UTC)

Ви кажете, що коли ми пишемо «українська» з великої, ми підкреслюєио свою українськість, а що ми підкреслюємо, коли пишемо з великої «білоруська», «норвезька»?--Анатолій (обг.) 23:43, 23 березня 2011 (UTC)

Підкреслити українськість — це лише один з аргументів. Набагато важливішими є інші аргументи, які я навів. Не пересмикуйте, будь ласка. Коли ми пишемо про білоруські чи норвезькі вікіпедії, ми нічого не підкреслюємо (і, взагалі, як часто ми про них пишемо?), ми просто називаємо їх за аналогією з тим, як ми називаємо Українську Вікіпедію, — Johnny 23:52, 23 березня 2011 (UTC)

«Білоруська Вікіпедія в офіційному правописі» та «Білоруська Вікіпедія в класичному правописі» — це одна «Білоруська Вікіпедія», де чарівним ґудзичком можна змінити один правопис на інший. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:48, 24 березня 2011 (UTC)

За такою логікою прийдеться писати «Розділ Вікіпедії українською мовою», «Україномовний розділ Вікіпедії», «Написана тарашкевицею білоруська Вікіпедія», але написання подібних «власних назв» з великої літери не має нічого спільного з правилами українського правопису. Вікіпедію мабуть теж треба писати з малої літери, або брати в лапки. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:48, 24 березня 2011 (UTC)

Я от сам не можу збагнути, чому ви крутий... Але й справді, коли вас ще обирали в адміни (а це було досить давно), я не знав про Вікіпедію... Johnny 22:38, 23 березня 2011 (UTC)

Це ви крутий. Ви взагалі, львів'яни, всі круті: уся Україна пише по-людські, а ви тут придумуєте різні «проєкти правописів» (чомусь більшість його прихильників із заходу), думаєте, якщо ми говоримо суржиком і голосували за Януковича, то ми мови не знаємо? P.S. А як пишуть наші ЗМІ — не мені вам розказувати. Он 5-й канал написав «Пероганик» (причому не в одному випуску новин), то що тепер всі так будемо писати?--Анатолій (обг.) 23:06, 23 березня 2011 (UTC)

Ну, переважно, люди, які говорять суржиком, таки не знають мови. Це, звичайно, вас не стосується, але це так...

Бачу, ви вже далеко відійшли від теми дискусії, а обговорювати з вами нашого президента заледве не о другій ночі я не маю жодного бажання, вибачте. Добраніч, — Johnny 23:14, 23 березня 2011 (UTC)

Ви хотіли сказати «по-чєловєчєскі»? Бо вся Україна чомусь пише не «по-людськи», а «по-чєловєчєскі». ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:48, 24 березня 2011 (UTC)

Почитав проект прес-релізу, в мене виникла думка: треба на них до суду подати за наклеп і порушення АП. Таким чином уб'ємо відразу трьох зайців: отримаємо вибачення (чи спростування) від журналу, пропіаримо Вікіпедію (і ВМ-УА) і заробимо грошей (хоча тут не зовсім зрозуміло, кому платити, адже статті у Вікіпедії — труд колективний, отже порушені авторські права багатьох користувачів).--Анатолій (обг.) 23:38, 23 березня 2011 (UTC)

Нарешті добрався до комп'ютера і глибше вник у питання. Дещо поправив повідомлення у блозі. На мою думку питання розсилки релізу не є терміновим. Хоча б тому, що хтось має реагувати на можливі уточнення журналістів. Якщо Шульга, як прес-секретар ВМ УА, або будь-хто інший з членів правління чи ревізійної комісії береться за це, то він може розіслати повідомлення журналістам - не маю заперечень. На себе брати це не можу, оскільки до 30-го березня за кордоном, з рідким доступом до комп'ютера і досить дорогим роумінгом для телефонних розмов. Крім того - сумнівна необхідність підвищувати популярність гол. редактора щедрика та повторювати нісенітниці з журналу.--Perohanych 01:34, 24 березня 2011 (UTC)

Як журналістам правильно посилатися на матеріали з Вікіпедії

Чи є в нас правила (рекомендації, поради) для ЗМІ, як правильно посилатися на статті з Вікіпедії? У випадку радіо, телебачення це має бути простим: наприклад: Джерело: Вікіпедія. У випадку друкованих газет, журналів - можливо має бути посилання на конкретну статтю (можливо навіть без обов'язкового зазначення URL), а у випадку повного передруку статей - можливо адреси URL , назви статей, повні списки ніків зареєстрованих співавторів статей. Правила мають бути необтяжливі для журналістів, інакше вони взагалі перестануть згадувати Вікіпедію. --Perohanych 10:44, 24 березня 2011 (UTC)

Списки з прокруткою та вміст, що згортається

Цікавить, як в загальному спільнота ставиться до рекомендації, прийнятої у енвікі - en:MOS:SCROLL. Якщо коротко, то суть в тому, щоб не використовувати прокрутку та згортування до частин тексту статті, що може буде причиною того, що деяка інформація може бути невидимою початково чи у деякий момент у статті, що потенційно може вести до її викривлення/замовчування. Також це потенційно може бути проблемою для друку, пристроїв, що не підтримують CSS, JavaScript тощо. Тим менше, це не стосується зокрема навігаційних таблиць, осільки вони не повинні додавати нову інформацію до статті, а служать лише для полегшення навігації. --DixonD 23:24, 26 березня 2011 (UTC)

«Як в загальному ставиться» — це що за такий цікавий зворот? Суржик? Автопереклад?

Автопереклад моїм мозком моєї думки на українську мову Чи то пак на суржик, він дуже поширений у Львові... --DixonD 23:50, 26 березня 2011 (UTC)

Для пристроїв які не підтримують CSS, JavaScript інформація повинна бути початково видима. Для тих, що підтримують, використовувати засоби відповідно до потреби. Краще один раз витратити час і зробити добре, ніж постійно страждати. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:43, 26 березня 2011 (UTC)

До згортування інформації в шаблонах на зразок {{Села Носівського району}}, який ставиться в кожну статтю про село, ставлюся позитивно. Однак до прокрутки виносок/приміток ставлюся категорично негативно. --Perohanych 07:16, 28 березня 2011 (UTC)

Деякі тенденції нашої Вікіпедії, мною помічені; машинний переклад

Доброго дня/вечора!

Насамперед хочу висловити глибоку подяку усім, хто долучається до створення й розбудови української Вікіпедії. Вважаю цей проєкт (буду писати правописом-99) надзвичайно цінним і важливим для нашого суспільства. Вікіпедія — це великий позитив, але тут я хотів би почути Ваші думки про деякі, на мою думку, негативні моменти.

Одразу хочу попросити пробачення, якщо тези, які я тут викладу уже десь були висловлені. Я не знайшов їх там, де, як мені видалось, слід було їх шукати, тому вирішив написати тут.

• Споміж усіх явищ, процесів які відбуваються у Вікіпедії, час до часу можна помітити тенденцію робити ставку на кількість, а не на якість. Дуже часто за якістю найбільше страждає мова статті, оскільки зміст береться із аналогічної російської чи англійської. Таким чином, написання статті зводиться просто до перекладу тексту, який, до того ж, нерідко робиться машинним способом.
• Як результат часто можна натрапити на псевдоукраїнську статтю, мову якої неможливо класифікувати як українську, а радше як машинний суржик, часом узагалі непридатний до правильного передання змісту.
• Таким чином утворюється ситуація, коли стаття замість приносити користь Вікіпедії та її читачу, псує її репутацію та ускладнює читачу процес отримання знань, який з більшою легкість скористався тією ж російською статтею, аніж суржиковою.

Я ні в якому разі не хочу висловлювати своє негативне ставлення до Вікіпедії чи її авторів (бо такого не маю), лише хочу загострити увагу не проблемі та запропонувати деякі варіянти її поступового розв’язання.

Отож, не будучи впевненим у власному баченні розв’язання проблеми, все ж хочу запропонувати таке:

1. Створити додаткову (можливо, тимчасову) політику української Вікіпедії, яка б
   • зробила суттєвий акцент на ознайомленні та дотриманні мовних правил та униканні типових мовних помилок у редагуванні/написанні статей;
   • розтлумачувала коли і як слід копіювати статті з инших мовних розділів Вікіпедії, зокрема російського;
2. Започаткувати проєкт Вікіпедії щодо пошуку й редагування (а то й, в окремих випадках, вилучення) машинних/суржикових статей;

Дякую за Ваш час, сподіваюсь на конструктивні відгуки/критику. Юрій Булка 09:50, 26 березня 2011 (UTC)

Тут трошкии інша політика. Оскільки Вікі вільна для редагувань, застрахуватись від мовних і стилістичних помилок не можливо, проте їх час від часу виправляють боти. І ваша позиція щодо харківського правопису не дуже добра. Вікі пише чинним, а харк,івський, ІМХО, десять кроків назад у розвитку мови--Kamelot 10:06, 26 березня 2011 (UTC)

В редагуванні статей я користуюся чинним правописом (на відміну від машинних перекладалок), і лише в обговореннях дозволяю собі користуватись тим, який вважаю кращим.

Але це мало стосується мого запитання. Щодо пропонованої додаткової політики, я мав на увазі не запроваджувати якийсь контроль, а офіційно задекларувати негативне ставлення до створення великої кількости неякісних машинних статей, і зробити акцент на створення, хай навіть меншої кількости, але вартісних змістовних статей. Адже я знаю, що люди, що пишуть статті у Вікіпедії, роблять це не заради звіту комусь десь, а з власної волі зробити щось добре. Але й в такій ситуації думка ззовні може мати якусь свою роль.

Тільки, будь ласка, не сприймайте висловлене як критику. Основна моя мотивація — допомогти, хай навіть на якусь мініятюрну часточку, духові Вікіпедії підняти свою самооцінку. Дякую. Юрій Булка 19:22, 26 березня 2011 (UTC)

Якщо йти в бік конкретних кроків, які я бачу як можливий варіянт втілення пропозиції, мажу запропонувати таке:

у вікні редагування, при створенні нової статті, написати повідомлення

«Ви перейшли на статтю, яка поки що не існує. Вікіпедія вітає створення нових статей. Проте при їх створенні варто дотримуватись наступних принципів:

• створюйте нову статтю лише тоді, коли маєте твердий намір довести її до завершеного вигляду; не публікуйте статтю в частковому, недописаному вигляді;
• створюйте нову статтю лише тоді, коли дійсно вважаєте, що вона може бути кому-небудь потрібна;
• якщо ви взялися за статтю на тему, про яку знаєте небагато, присвятіть достатньо часу її вивченню;
• перекладаючи статті з інших мовних розділів Вікіпедії, не публікуйте незавершений переклад статті (зокрема, при використанні машинного перекладу, не публікуйте результат, самостійно його не опрацювавши);
• ознайомтесь та дотримуйтесь стилю Вікіпедії та ознайомтесь із правилами і порадами для дописувачів Вікіпедії.» (Базується на правилах і порадах). Юрій Булка 20:37, 26 березня 2011 (UTC)

Безперечно - питання правильності уживаної у Вікіпедії мови є важливими, як і якісний вміст статей. Однак не слід забувати і про залучення та утримання редакторів. Тут слід знаходити золоту середину, і на даному етапі розвитку Вікіпедії - з більшим ухилом на залученні, і головне, утриманні редакторів --Perohanych 22:10, 26 березня 2011 (UTC)

Так, мабуть, пропоноване повідомлення до сторінки створення статті надто відлякує. Можливо, у Вас є якісь міркування, як би можна було його сформулювати, щоб так не відлякувати, але й щоб вселити певне відчуття відповідальности? Юрій Булка 22:47, 26 березня 2011 (UTC)

Пане Юріє Булко, ви не бажаєте запропонувати цей варіант користувачеві Mishae? Він у нас чемпіон з автоперекладів, але наче ще ніхто його не переконав у тому, що це погано, може, вам вдасться? Дякую — NickK

Чесно кажучи, я не уявляв, що таке буває. Але він не єдиний. Якщо ми визнаємо таку практику як незадовільну, ми зможемо (в крайніх випадках) блокувати таких користувачів незалежно від їхньої мотивації таке робити. Юрій Булка 00:58, 27 березня 2011 (UTC)

Панове, прошу Вашої допомоги. Деякі свої пропозиції я вже зробив, тепер чекаю Вашої критики, щоб ми знайшли якийсь вихід із ситуації. Бачу, пана Mishae вже почали блокувати. А нам потрібно зробити так, щоб инші люди одразу зрозуміли суть нашої Вікі, й не пішли його шляхом. Найбільш дієвим мені видається принцип повідомлення-ознайомлення при створенні нової статті, яке б налаштувало дописувача на відповідальну роботу (ідеться, насамперед, про критичний мінімум відповідальности). Юрій Булка 15:12, 30 березня 2011 (UTC)

Деякі тенденції нашої Вікіпедії, що я помітив; машинний переклад

Доброго дня/вечора!

Насамперед хочу висловити глибоку подяку усім, хто долучається до створення й розбудови української Вікіпедії. Вважаю цей проєкт (буду писати правописом-99) надзвичайно цінним і важливим для нашого суспільства. Вікіпедія — це великий позитив, але тут я хотів би почути Ваші думки про деякі, на мою думку, негативні моменти.

Одразу хочу попросити пробачення, якщо тези, які я тут викладу уже десь були висловлені. Я не знайшов їх там, де, як мені видалось, слід було їх шукати, тому вирішив написати тут.

• Споміж усіх явищ, процесів які відбуваються у Вікіпедії, час до часу можна помітити тенденцію робити ставку на кількість, а не на якість. Дуже часто за якістю найбільше страждає мова статті, оскільки зміст береться із аналогічної російської чи англійської. Таким чином, написання статті зводиться просто до перекладу тексту, який, до того ж, нерідко робиться машинним способом.
• Як результат часто можна натрапити на псевдоукраїнську статтю, мову якої неможливо класифікувати як українську, а радше як машинний суржик, часом узагалі непридатний до правильного передання змісту.
• Таким чином утворюється ситуація, коли стаття замість приносити користь Вікіпедії та її читачу, псує її репутацію та ускладнює читачу процес отримання знань, який з більшою легкість скористався тією ж російською статтею, аніж суржиковою.

Я ні в якому разі не хочу висловлювати своє негативне ставлення до Вікіпедії чи її авторів (бо такого не маю), лише хочу загострити увагу не проблемі та запропонувати деякі варіянти її поступового розв’язання.

Отож, не будучи впевненим у власному баченні розв’язання проблеми, все ж хочу запропонувати таке:

1. Створити додаткову (можливо, тимчасову) політику української Вікіпедії, яка б
   • зробила суттєвий акцент на ознайомленні та дотриманні мовних правил та униканні типових мовних помилок у редагуванні/написанні статей;
   • розтлумачувала коли і як слід копіювати статті з инших мовних розділів Вікіпедії, зокрема російського;
2. Започаткувати проєкт Вікіпедії щодо пошуку й редагування (а то й, в окремих випадках, вилучення) машинних/суржикових статей;

Дякую за Ваш час, сподіваюсь на конструктивні відгуки/критику. Юрій Булка 09:50, 26 березня 2011 (UTC)

Тут трошкии інша політика. Оскільки Вікі вільна для редагувань, застрахуватись від мовних і стилістичних помилок не можливо, проте їх час від часу виправляють боти. І ваша позиція щодо харківського правопису не дуже добра. Вікі пише чинним, а харк,івський, ІМХО, десять кроків назад у розвитку мови--Kamelot 10:06, 26 березня 2011 (UTC)

В редагуванні статей я користуюся чинним правописом (на відміну від машинних перекладалок), і лише в обговореннях дозволяю собі користуватись тим, який вважаю кращим.

Але це мало стосується мого запитання. Щодо пропонованої додаткової політики, я мав на увазі не запроваджувати якийсь контроль, а офіційно задекларувати негативне ставлення до створення великої кількости неякісних машинних статей, і зробити акцент на створення, хай навіть меншої кількости, але вартісних змістовних статей. Адже я знаю, що люди, що пишуть статті у Вікіпедії, роблять це не заради звіту комусь десь, а з власної волі зробити щось добре. Але й в такій ситуації думка ззовні може мати якусь свою роль.

Тільки, будь ласка, не сприймайте висловлене як критику. Основна моя мотивація — допомогти, хай навіть на якусь мініятюрну часточку, духові Вікіпедії підняти свою самооцінку. Дякую. Юрій Булка 19:22, 26 березня 2011 (UTC)

Якщо йти в бік конкретних кроків, які я бачу як можливий варіянт втілення пропозиції, мажу запропонувати таке:

у вікні редагування, при створенні нової статті, написати повідомлення

«Ви перейшли на статтю, яка поки що не існує. Вікіпедія вітає створення нових статей. Проте при їх створенні варто дотримуватись наступних принципів:

• створюйте нову статтю лише тоді, коли маєте твердий намір довести її до завершеного вигляду; не публікуйте статтю в частковому, недописаному вигляді;
• створюйте нову статтю лише тоді, коли дійсно вважаєте, що вона може бути кому-небудь потрібна;
• якщо ви взялися за статтю на тему, про яку знаєте небагато, присвятіть достатньо часу її вивченню;
• перекладаючи статті з інших мовних розділів Вікіпедії, не публікуйте незавершений переклад статті (зокрема, при використанні машинного перекладу, не публікуйте результат, самостійно його не опрацювавши);
• ознайомтесь та дотримуйтесь стилю Вікіпедії та ознайомтесь із правилами і порадами для дописувачів Вікіпедії.» (Базується на правилах і порадах). Юрій Булка 20:37, 26 березня 2011 (UTC)

Безперечно - питання правильності уживаної у Вікіпедії мови є важливими, як і якісний вміст статей. Однак не слід забувати і про залучення та утримання редакторів. Тут слід знаходити золоту середину, і на даному етапі розвитку Вікіпедії - з більшим ухилом на залученні, і головне, утриманні редакторів --Perohanych 22:10, 26 березня 2011 (UTC)

Так, мабуть, пропоноване повідомлення до сторінки створення статті надто відлякує. Можливо, у Вас є якісь міркування, як би можна було його сформулювати, щоб так не відлякувати, але й щоб вселити певне відчуття відповідальности? Юрій Булка 22:47, 26 березня 2011 (UTC)

Пане Юріє Булко, ви не бажаєте запропонувати цей варіант користувачеві Mishae? Він у нас чемпіон з автоперекладів, але наче ще ніхто його не переконав у тому, що це погано, може, вам вдасться? Дякую — NickK

Чесно кажучи, я не уявляв, що таке буває. Але він не єдиний. Якщо ми визнаємо таку практику як незадовільну, ми зможемо (в крайніх випадках) блокувати таких користувачів незалежно від їхньої мотивації таке робити. Юрій Булка 00:58, 27 березня 2011 (UTC)

Панове, прошу Вашої допомоги. Деякі свої пропозиції я вже зробив, тепер чекаю Вашої критики, щоб ми знайшли якийсь вихід із ситуації. Бачу, пана Mishae вже почали блокувати. А нам потрібно зробити так, щоб инші люди одразу зрозуміли суть нашої Вікі, й не пішли його шляхом. Найбільш дієвим мені видається принцип повідомлення-ознайомлення при створенні нової статті, яке б налаштувало дописувача на відповідальну роботу (ідеться, насамперед, про критичний мінімум відповідальности). Юрій Булка 15:12, 30 березня 2011 (UTC)

Оскільки починати варто з себе, тому, пане Булко виправив невластиву українській мові пасивну конструкцію, на активну.--Albedo 19:30, 30 березня 2011 (UTC)

Дякую, мабуть, тут дійсно слід було написати так, як Ви запропонували. Та я хочу сказати наступне. Я не прийшов сюди «битись». Я маю деякі думки щодо пом’якшення наявної проблеми, і через те вирішив висловити свої пропозиції. Тому я хочу знати думку тих, хто уповноважений займатись такими речами, про цю проблему. Юрій Булка 21:18, 30 березня 2011 (UTC)

• Я вважаю що зауваження Юрія цілком слушні. Якщо, Вас, Юрію, цікавлять автоперекладені статті, то можете чистити відповідну категорію. Можна створити інформаційне повідомлення, яке з'являється при спробі створити нову статтю. Щось на зразок такого:

--Krystofer 19:54, 31 березня 2011 (UTC)

Мені дуже сподобалось інформаційне повідомлення, яке запропонував пан Krystofer. Я лише дозволив собі виправити слово «існуючу» на «наявну». Також дякую за посилання, візьму до уваги. Юрій Булка 10:43, 1 квітня 2011 (UTC)

я теж вважаю що зауваження Юрія цілком слушні, проте політик, вважав би, не варто влаштовувати. Для цього є ряд процедур — поліпшити, вилучення тощо. Дуже багато є статей ще з давніх часів, т. зв. нестильові статті, що й статтями назвати важко. Їх же ніхто не вилучає і не переписує, то чому, наприклад, автоперекладені статті мають ставитись вище/нижче за політиками. опрацьовувати їх потрібно, і можна сміло правити, аж до вилучення розділів, статей, а особливо там, де немає підтвердження джерелами. ці статті мають бути у всіх на виду, у всіх в сенсі того, хто цим цікавиться. Ну, ще є можливість закоментування такого тексту, що не читається. Але, підтверджую, такі статті опрацьовувати потрібно. Можливо, патролерам варто додатково попрацювати в цьому руслі — патрольувати юзерів і статті на цей предмет.--Albedo 15:18, 1 квітня 2011 (UTC)

Згоден з Вами. Проте хочу додати: контроль за якістю — це лише одна зі складових. Мені здається, що важливо й те, щоб дописувач не намагався створити якнайбільше статтей, а, насамперед, дбав про їх якість. І «зоною ризику» тут є саме перекладні статті. Ідеться про те, що при перекладі статтей (а надто — машинному) дописувач може попасти в пастку гонитви за кількістю, оскільки ця техніка дозволяє швидко створювати статті. Хочеться цьому запобігти. Але, мабуть, нова політика — справді не той засіб. Мій досвід у Вікіпедії — мізерний, тому цілком довіряю Вам у цих непростих речах, а також дуже вдячний Вам за підтримку й розуміння. Юрій Булка 19:40, 1 квітня 2011 (UTC)

Доброго дня. Не хочу видатись надокучливим... Але мене цікавить, чи буде впроваджено запропоновані заходи. Дякую. Юрій Булка 20:08, 14 квітня 2011 (UTC)

Скорочення

Не знайшов опису того, як же насправді варто, чи не варто використовувати скорочення р./рр., ст., м., вул., ст., см, н.е., тис. і подібні. Єдине бачив — рекомендується замість 300000 писати 300 тис. Але тис. чи тисяч? Які скорочення варто розкривати, а які можна й залишати? --KotykS 10:31, 8 квітня 2011 (UTC)

(до) н.е., тис., одиниці виміру зазвичай у нас не розкривають. Роки, століття пишуть повністю. З містами, вулицями, станціями — залежно від контексту. Власне ніхто не забороняє їх (міста, вулиці, станції) розкривати. Щодо 300000: якщо ви пишете про населення якогось міста і в джерелі воно подано в тисячах, то краще писати 300 тис. або тисяч, бо це округлені дані. Якщо ж населення подано як 299783, то можна написати «299783 особи», «299,8 тис. осіб» або «300 тис. осіб», однак не «299800 осіб» чи «300000 осіб».--Анатолій (обг.) 10:58, 8 квітня 2011 (UTC)

краще писати тисяч ніж тис. → економія в один символ позірна — імго. Розділяти розряди  . Може, Вам допоможе розділ Вікіпедія:Стиль та його обговорення--Albedo 18:52, 22 квітня 2011 (UTC)

А навіщо nbsp? Є ж {{FORMATNUM: }}--Анатолій (обг.) 20:21, 22 квітня 2011 (UTC)

Публікація персональних даних у статтях

Почалося з того, що незареєстрований користувач без коментарів вилучав дані про справжнє ім'я публічної особи (тим не менш, відомої під псевдонімом). Дещо пізніше з'явився коментар від користувача, який стверджує про непублічність даної інформації. Зацікавившись питанням, знайшов відповідну рекомендацію англійського розділу:

With identity theft on the rise, people increasingly regard their full names and dates of birth as private. Wikipedia includes full names and dates of birth that have been widely published by reliable sources, or by sources linked to the subject such that it may reasonably be inferred that the subject does not object. If the subject complains about the inclusion of the date of birth, or the person is borderline notable, err on the side of caution and simply list the year.

Пошук у джерелі за реальним ім'ям вказує лише на коментарі від читачів інтерв'ю, відповідно говорити про widely published by reliable sources недоцільно. Все, що в нас є з приводу ставлення співачки - майже повна відсутність імені в джерелах та замітках, а також коментар Khlibchik'a. Я поки відновлювати не став, проте хотілося б почути думку інших користувачів. Можливо, хтось із адміністраторів більш детально роз'яснить все користувачу і уточнить деталі. --Microcell 17:02, 22 квітня 2011 (UTC)

Тут парадокс у тому, що в Інтернеті чимало джерел про співачку Інну Бордюг, зокрема, як солістку ансамблю ЗСУ. Наприклад, тут фото, деталі біографії (народилася в Мурманську в сім'ї військового, випускниця училища імені Глієра, солістка ансамблю ЗСУ) дають досить чітку спільність зі Златою Огневич. Теоретично можна написати дві ідентичні статті про співачку Інну Бордюг (джерел не бракує) та співачку Злату Огневич, які відрізнятимуться фактично лише участю останньою у відборі на Євробачення та кількома іншими свіжими відзнаками. Але, як на мене, враховуючи досить активну діяльність під справжнім ім'ям, це недоцільно — NickK 17:44, 22 квітня 2011 (UTC)

Як на мене - ідентичність очевидна. Але авторитетними джерелами вона не підтверджена. Значить, оригінальне дослідження. Отже, публікувати у Вікіпедії не слід. Не тому, що про це попрохав анонім (чи там зареєстрований користувач), а тому що взагалі слід бути дуже обережним із публікацією інформації про живих людей. Лише з авторитетних джерел. Якщо є бажання навести цей факт у статті - слід спочатку публікувати своє інтерв'ю (не у Таймс, звісно, десь ближче). У той же час вважаю можливим публікацію двох окремих статей і навіть посилання з однієї на іншу у розділі == Див. також == Уважний читач має зробити висновки сам. Але у тексті статті (чи у картці) таку інформацію без поважних джерел подавати не можна. --Olvin 18:40, 22 квітня 2011 (UTC)

Якщо справжнє ім’я не розголошується — то так і написати: «не розголошується». Якщо існує поширене припущення, то можливо так і написати, але чи варто... ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 18:57, 22 квітня 2011 (UTC)

Якщо припущення підтверджено авторитетними джерелами - звичайно можна. Не інакше. Щодо конкретно Злати Огневич - оцініть авторитетність такого джерела: Галина ГУЗЬО. Злата ОГНЄВІЧ: «Я зі свічкою біля Міки Ньютон не стояла...». — 2011. — 22 квітня.. У тексті інтерв'ю згадується справжнє ім'я. --Olvin 19:05, 22 квітня 2011 (UTC)

Цілком авторитетне джерело, тож Вікіпедія:ОД дотримується, комплексам співачки можна тільки дивуватися. --А1 19:16, 22 квітня 2011 (UTC)

Супер. Це прорив. Бо я шукав шукав... і ніяк. Пропоную на сторінці обговорення кількома користувачами засвідчити, що вони бачили і читали це інтерв'ю і підтверджують написане, бо за тиждень-два його приберуть ("согласно внутренней политике") і ми втратимо останнє джерело. Я можу оформити цей пункт, а користувачі поставлять "підписи". Питання лише про "Леонідівна". В статті ніби не фігурує (хоч можна відтворити з інших статей, де Бордюг виступає без ототожнення із З. О.)--Сергій (обг.) 19:25, 22 квітня 2011 (UTC)

Варто перевірити, чи вона, бува, не взяла ту довідку з нашої вікіпедії. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:27, 22 квітня 2011 (UTC)

Додав у статтю друковане джерело 2010 року. Там без сумнівів. --Olvin 19:30, 22 квітня 2011 (UTC)

Тут теж без сумнівів. Питання псевдоніма та справжнього прізвища обговорюється в самому інтерв'ю. А довідка лише дублює. Можна і це додати при потребі. Або в розділ посилання.--Сергій (обг.) 19:35, 22 квітня 2011 (UTC)

Відповідь (про наші внутрішні політики - Верифіковуваність та Авторитетні джерела) самі напишете? --Olvin 19:50, 22 квітня 2011 (UTC)

Знаєте, щодо політик, якщо Ви не проти - краще Ви напишіть. Мені взагалі здається, що обговорення на сторінці обговорення можна тепер прибрати і замінити одним лаконічним викристалізованим повдомленням про політики і про знайдені джерела (бо інакше ніхто не читатиме). Принаймні я згоден на стирання усього мого громіздкого і непродуктивного флуду. Може трохи дивна ідея, але раптом ви підтримаєте. Що скажете, А1 та Microcell (ваші повідомлення там теж є)?--Сергій (обг.) 20:08, 22 квітня 2011 (UTC)

Написав на сторінці обговорення користувача та вилучив обговорення неавторитетного джерела на сторінці обговорення статті. --Olvin 20:39, 22 квітня 2011 (UTC)

Ідеальний приклад ситуації створення із мухи слона. Цікаво, а якби якийсь анонім написав, що відповідно до своєї внутрішньої політики він оголошує весь вміст укрвікі своїм брендом і вимагає прибрати його із серверів?--Leonst 20:25, 22 квітня 2011 (UTC)

Справа не у вимогах аноніма, а у вимогах наведеної мною на початку рекомендації (та політики іншого розділу) стосовно розміщення даних. Якби не її стосунок до ситуації, інформація була б мовчки повернута. --Microcell 20:29, 22 квітня 2011 (UTC)

Авжеж, адже пан Khlibchik неспростовно довів свої права на Злату Онєгович. Припустімо навіть, що він є її офіційним і цілковиим власником, хоч рабовласництво у нас типу скасоване, але ж він ще й забороняє згадувати її справжнє ім'я! Тобто володіючи лише самою громадянкою Бордюг він наказує всім нам, фактично всьому людству, забути її реальне ім'я і біографію! Це навіть не старе добре середньовіччя, а просто якесь фентезі.--Leonst 20:44, 22 квітня 2011 (UTC)

пан Khlibchik ніяких своїх прав не довів. У нас є своя політика (Авторитетні джерела), якої слід дотримуватися. Зокрема, у біографіях людей, що нині живуть цих вимог слід дотримуватися особливо уважно. Бо це може завдати комусь шкоди. Посилання на блог - не досить авторитетне джерело для такого випадку. --Olvin 20:56, 22 квітня 2011 (UTC)

До речі, Вікіпедія:Біографії живих людей дещо більше ніж просто політика іншого розділу, вона заснована на прямих рекомендаціях фонду Вікімедія Foundation:Resolution:Biographies of living people, які обов'язкові для всіх мовних розділів, тому до цього положення потрібно ставились досить уважно. Подібна ситуація була колись в рувікі. Є така співачка МакSим, яка була популярна серед 15-літніх і старанно зображала із себе їх ровесницю, хоч була майже вдвічі старшою. Щоб не втратити популярність ні в яких авторитетних джерелах не було вказано її року народження та справжнього прізвища ім'я та по батькові. До речі й досі її рік народження в різних джерелах фігурує від 1981 до 1984. Справжнє прізвище хтось із російських вікіпедистів зміг знайти у матеріалах якоїсь судової справи із захисту її авторських прав, а дату народження знайшли по закритій інтернет-базі, що є порушенням правил Вікіпедії. Ця інформація із Вікіпедії розійшлась по сотням сайтів і теоретично могла принести фінансову шкоду співачці. Зараз же російська Вікіпедія публікує біографію вже посилаючись на ці сайти, як джерела. --yakudza 21:17, 22 квітня 2011 (UTC)

Якщо ввести в гуглі Марина Максимова, то отримаємо тисячі посилань.--Анатолій (обг.) 21:22, 22 квітня 2011 (UTC)

Пошуки по закритих базах не лише порушують правила вікіпедії, але й тягнуть на кримінал. Фонд справедливо оберігає себе та своїх користувачів від можливих проблем із законом. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 06:00, 23 квітня 2011 (UTC)

У нас уже згадувалася ця проблема раніше, але все-таки: якщо є відкрито розміщена база непублічної інформації (викладений в Інтернеті сайт з базою даних ПІБ, дат народження і місця проживання всіх мешканців України), чи можна ним користуватися? Наприклад, якщо невідоме побатькові особи і в інших джерелах його немає, можна його взяти з цього списку? Аналогічно щодо дати народження. І якщо можна, то як на нього посилатися? — NickK 19:28, 23 квітня 2011 (UTC)

У тому то й справа, що непублічна інформація не має перебувати у відкритому доступі. Принаймні, авторитетні джерела такого собі не дозволяють. Якщо така інформація і доступна відкрито, то джерело неавторитетне. І не можна на нього посилатися. --Olvin 21:14, 23 квітня 2011 (UTC)

Якщо дані вже є десь в Інтернеті, то публікація у Вікіпедії вже не буде розголошенням особистих даних.--Анатолій (обг.) 22:56, 23 квітня 2011 (UTC)

Використання відомостей з сайтів державних установ і підприємств

Пишу статтю про Південну залізницю. «Укрзалізниця» в нас Державне підприємство. Чи підпадає інформація з офіційного сайту під дію PD-UA? Тобто достатньо буде шаблону {{Шаблон:PD-UA}} на сторінці обговорення? Буду вдячний за консультацію. --Pavlo1 15:59, 23 квітня 2011 (UTC)

Потрапляють лише офіційні документи органів державної влади. Південна залізниця не є органом державної влади, а їх сайт не є офіційним документом, тож ні — NickK 17:30, 23 квітня 2011 (UTC)

Дякую. Зрозуміло. --Pavlo1 18:19, 23 квітня 2011 (UTC)

Однак розклад руху поїздів буде PD-UA-exempt.--Анатолій (обг.) 22:58, 23 квітня 2011 (UTC)

Ліцензії для зображень Вікісховища

Хто знає, чи можна на Комонз викладувати фотографії, випущені під ліцензією Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivs 3.0 Unported (CC BY-NC-ND 3.0) http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/3.0/ ? --Perohanych 11:59, 4 травня 2011 (UTC)

Ні, не можна викладати їх і у Вікіпедію (крім як під добропорядним використанням), бо це означає заборону комерційного використання (nc) та модифікації зображення (nd) — NickK 17:55, 4 травня 2011 (UTC)

Збираюся до одного видатного фотографа і думаю яка найбільш прийнятна для нього і для нас може бути ліцензія. --Perohanych 18:56, 4 травня 2011 (UTC)

З Creative Commons найжорсткіше з дозволеного — cc-by-sa-3.0. Всі ліцензії, що забороняють комерційне використання, заборонені у Вікіпедії, тому можливий або вибір ліцензії з жорсткими умовами (наприклад, GFDL, яка ускладнює комерційне використання вимогою друку повного тексту ліцензії при використанні матеріалів), або ж він може надати фото в обмеженій роздільності (наприклад, 1—2 мегапікселів цілком достатньо для ілюстрування Вікіпедії, але недостатньо для друку, і такі фото не приймуть на Вікісховищі на вибране зображення) — NickK 19:14, 4 травня 2011 (UTC)

Про суспільне надбання

Попередній розділ наштовхнув на думку. Бажано би створити графік смертей митців, що померли в 1940-і. Відповідно відразу після сплину 70 років (не впевнений, чи 70 чи 75) з дня смерті, їхні твори можна публікувати на сторінках проектів Фонду Вікімедіа. --Perohanych 06:37, 6 травня 2011 (UTC)

Життєствердно :)--Kusluj 06:44, 6 травня 2011 (UTC)

Такі страшні оці авторські терміни. Якби в нас було не 70 років з дня смерті, а скажімо 40 років з дня публікації, то би значно збільшило український інтернет-простір. Можна шось таке лобіювати?--Kusluj 06:54, 6 травня 2011 (UTC)

Є інструмент, який дає могу шукати статті які потрапили в дві категорії одразу: Наприклад Померли 1941 і Письменники. http://toolserver.org/~daniel/WikiSense/CategoryIntersect.php → http://toolserver.org/~daniel/WikiSense/CategoryIntersect.php?wikilang=uk&wikifam=.wikipedia.org&basecat=Письменники&basedeep=3&mode=cs&tagcat=Померли+1941&tagdeep=3&go=Сканувати&format=html&userlang=uk--Kamelot 06:50, 6 травня 2011 (UTC)

Щедрику-Ведрику2

Вітаю!

Газета «Київський політехнік» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», а саме доцент кафедри історії В. В. Кукса, не дотримується умов використання матеріалів з вікіпедії. Ось стаття стаття з «Київського політехніка», в якій використано герб Української Держави Скоропадського. Ось цей малюнок з вікіпедії Файл:Alex K Ukrainska Derzhava.svg. В кпі-шній статті (1) посилання на вікіпедію немає; (2) умови використання, зазначені в ліцензії не виконані.

Пропоную Вікімедія:Україна звернутися до КПІ з вимогою додати посилання на вікіпедію і виконати вимоги ліцензії.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 02:07, 6 травня 2011 (UTC)

Підготуйте лист — пришліть проект на boardwikimediaukraine.org.ua

В листі зазначте поштову адресу отримувача. Зразок листа з бланком: http://wikimediaukraine.org.ua/Letter10-0513-Mattew.doc

--Perohanych 06:03, 6 травня 2011 (UTC)

Нарбут помер 1920 року, відтак герб його роботи в суспільному надбанні. Наскільки я розумію, КПІ (до речі, чому одразу КПІ, є ж редакція газети «Київський політехнік», якою не ректор керує) цілком спокійно може сказати, що оскільки герб у суспільному надбанні, то і його конкретний малюнок у суспільному надбанні, бо перемальовування з Нарбута не є творчою роботою. Принаймні якщо вони дадуть таку відповідь, вони матимуть рацію, а для нас це буде смішно через надмірне чіпляння до дрібниць — NickK 06:27, 6 травня 2011 (UTC)

Власне на похідну роботу також є АП. А автору статті можна б було послатись на Вікі, хоча я особисто, коли бачу свої фото на інших сайтах (біля десятка помітив) не вимагаю вказівки авторства--Kamelot 06:41, 6 травня 2011 (UTC)

Київський політехнік" міг взяти малюнок Нарбута з інших сайтів, зісканувати з книг, зробити ксерокс з архівів… Але автор статті звернувся саме до вікіпедії. Раз він взяв матеріали з вікіпедії, то треба було вказати про це, чи не так? Хіба це так важко? Крім того, у суспільному надбанні перебуває растровий оригінал роботи Нарбута, а не оцифрована копія. Тому зауваження про «суспільне надбання» щодо копії не зрозуміле, адже в оцифрованій копії проставлена ліцензія. ПС.Складається враження, що воювати з нікому невідомими «щедриками-ведриками» ми вміємо. А як відстояти елементарні вимоги вікіпедії щодо використання вікіпедійних матеріалів перед більш-менш пристойними виданнями типу «Київський політехнік» — то «для нас це буде смішно» і «надмірне чіпляння до дрібниць». Треба відстоювати свої права, а не вважати це «смішним». Бо саме через вказівку оригінальної публікації матеріалів робиться реклама проекту.—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 07:05, 6 травня 2011 (UTC)

На момент завантаження останньої версії там стояло PD. Не знаю, мабуть спочатку треба було ліцензію міняти, потім вантажити. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 08:35, 6 травня 2011 (UTC)

Це не відміняє обов'язку посилатися на вікіпедію як джерело, якщо її матеріали використовують. Крім того ліцензія для нового зображення була проставлена мною за 2 секунди, а нове джерело — за наступні 2 секунди. Тобто, з редагувань ясно, що мінялася інформація під нове зображення. Мене, в принципі, турбує не стільки факт авторства копії, скільки відсутність посилання на джерело. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 08:55, 6 травня 2011 (UTC)

Якби це була ваша оригінальна робота (ви його самі намалювали з нуля), то я розумію проблему. Скажімо, з мапами була саме така ситуація: створення мапи та виділення на ній регіонів є нетривіальною задачею. А от тут ситуація така: Нарбут намалював герб, він помер у 1920 році, і з 1991 року його робота перебуває в суспільному надбанні по всьому світу. Українське законодавство справді охороняє похідні твори, але з такою приміткою: похідний твір — твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів). Так, ви зробили переробку, перевівши jpg у формат svg. Але я не думаю, що ви зможете довести, що ця переробка була творчою, бо в разі значної частки творчості була б неодмінно завдана шкода роботі Нарбута (це був би вже не герб авторства Нарбута, а малюнок роботи користувача Alex K). Так, було б гарним тоном поставити посилання на джерело, але в разі суспільного надбання це не обов'язково (принаймні український закон дозволяє вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою). Так, посваритися можна, але не думаю, що тут позиція з вимагання посилання на Вікіпедію є переконливою, і що в КПІ значно більша ймовірність знайти кваліфікованого юриста, ніж у «Щедрику-Ведрику» — NickK 11:25, 6 травня 2011 (UTC)

На жаль ви проблеми не розумієте або не хочете розуміти. І тягнете цю проблему то у «смішне»(«для нас це буде смішно»), то у «лякливе» («кваліфікований юрист») русло. Питання стоїть про необхідність посилання на матеріали вікіпедії. Зауважте, ніхто не закликає сваритися з КПІ. Я звертаюся лише до тих, хто стоїть на сторожі прав вікіпедії — вимагайте дотримання цих прав від організацій, які публічно використовують матеріали вікі. І все! Гадаю, саме в питаннях прав вікіпедії і треба проявляти адміністративну принциповість.ПС: Дивує ваше довільне трактування законів. Цю справу справді краще залишити «кваліфікованому юристу». Принаймні, в створенні цифрової карти на основі растрової набагато менше творчості, ніж в створенні цифрового складного малюнку на основі растрового. Це може довести будь-який художник. Достатньо лише викласти висхідники роботи з цифровими зображеннями. Крім того вільне використання суспільного надбання не звільняє від обв'язку вказувати джерело матеріалу. Тому ваші роздуми, щодо проблем «творчості» і «суспільного надбання» не переконливі.—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 00:05, 7 травня 2011 (UTC)

Я не кажу, що воно звільняє, але за українськими законами автор лише має право вимагати зазначення свого авторства, і ніяке зазначення джерела щодо суспільного надбання не є обов'язковим, і автор навіть не має права наполягати на його зазначенні. Я не кажу, що це проста робота, я маю на увазі, що українське законодавство нічого не знає про цифрові та растрові версії зображень та не виділяє між ними ніякої різниці. Можливо, це його застарілість, але jpg та svg-версії з точки зору наших законів ідентичні та мають однаковий юридичний статус. Можливо, японське законодавство досконаліше (Ви ж поставили японську ліцензію), але авторів статті цього явно не цікавило. А різниця в тому, що через «Щедрику-Ведрику» листа писали за значно суттєвіше порушення: нам приписали матеріали шовіністичного змісту, натомість взяли в нас інші матеріали, не зазначивши авторства та джерела. Тут же йдеться про svg-версію зображення, яке перейшло в суспільне надбання, під яким українське законодавство вимагає поставити в кращому разі згадку про авторство Нарбута, а все решта лежить повнітю на совісті редактора. Ну, не поставив редактор, не він перший і не він останній. Он фото з Вікіпедії під cc-by-sa спокійно отримують копірайт якогось видання та далі так розповсюджуються чи не щодня, а щотижня вже точно. В кращому разі редактор міг написати щось типу «Автор Нарбут, оцифровка Alex Tora». Звісно, можна написати гнівного листа, але на фоні «поваги» до законодавства про АП в Україні звинувачення в тому, що не виконане необов'язкове положення, є смішним — NickK 18:50, 10 травня 2011 (UTC)

Смішними є ваші намагання виставити ситуацію смішною? Гнівний лист існує лише у вашій фантазії. Я писав на самому початку: звернутися до КПІ з вимогою додати посилання на вікіпедію і виконати вимоги ліцензії. Де тут гнів і сміх? Можете не силувати себе писати відповідь, бо з вашою позицією вже все ясно.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:08, 15 травня 2011 (UTC)

Довідник АН ВШ

Вчора доповідав на засіданні Президії АН ВШ України проект рішення Президії про передачу для публікації у Вікіпедії на умовах CC-BY-SA матеріалів друкованих біографічних довідників академії та фотографій з сайту цієї академії. Мова йде про близько 300 біографічних довідок, вивірених і опублікованих в 2010 а також про наступні редакції довідника. Власне робота з публікації і оновлення довідок вже практично завершена завдяки А1.

Доповідь членами Президії зустрінута схвально і з інтересом, після 10 хвилинної доповіді ще 20 хвилин відповідав на запитання. Рішення на Президії прийняте позитивне, академіки також запропонували мені зробити доповідь 21 травня цього року в головному корпусі Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка на щорічній Конференція Академії, що розглядаю як досягнення нашої Вікіпедії і честь для всіх учасників руху за вільні знання. --Perohanych 04:56, 14 травня 2011 (UTC)

Що цікаво, в ході роботи над вікіпроектом підтвердилася загальновідома теза про те, що Вікіпедія здатна виявити неточності навіть в найавторитетніших джерелах. Наша категорія академіків АН ВШ виявилася трішки більшою, ніж список на сайті АН ВШ і ніж у файлі довідника, з яким я працював, в двох випадках доведеться ще уточнити ПІБ академіків. Я думаю це свідчить про зручність Вікіпедії як інструменту пізнання і впорядкування інформації. --А1 06:56, 15 травня 2011 (UTC)

Як би привчити народ посилатися?

Ось стаття на урядовому порталі. В розділі додаткова інформація — позичені в нас три речення. Ми, звісно, не проти, але як би так тонко натякнути, що добавити посилання на Вікіпедію було б взаємнокорисною справою? --Дядько Ігор 03:27, 15 травня 2011 (UTC)

Натякнути? Ми можемо змагатися лише з «Щедриками-Ведриками» за свої права. Серйозні організації не по зубам. Як Доведено НікКом — це «буде для нас смішно» і «у них професійні юристи». Наприклад, під час Шанхайського експо 2010 року сайт українського павільйону без посилання на вікіпедію завантажив половину інформації зі статті Україна на свій ресурс. І що? Вікіпедія і адміністратори вікі мовчали «в трубочку». Коли всі українці користуються піратськими Віндовсами, софтами, крадуть один у одного роботи, прибутки, навіть папір для ксероксу на роботі, привчити їх посилатися натяками неможливо. Таких людей лише "палка" лікує. —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 03:41, 15 травня 2011 (UTC)

Гм, то ж різні випадки. Тоді йшлося про суспільне надбання, яке Вами було оброблене, і яке за українським законодавством вважається все одно суспільним надбанням. Тут же йдеться про текст, який розповсюджується на умовах cc-by-sa-3.0, який за українським законодавством вважається взагалі захищеним авторським правом (бо cc-by-sa в українському законодавстві нема). Тож ситуації зовсім різні: в першому випадку можна все списати на Нарбута, а в другому вже можна хіба що відшукати цей текст на іншому сайті — NickK 10:51, 15 травня 2011 (UTC)

Не бачу злого наміру. Тому, це як вчити говорити "Дякую". Вони теж роблять корисну справу, добре, щоб ми робили її разом. --Дядько Ігор 04:14, 15 травня 2011 (UTC)

Злих намірів і справді немає. Це питання їхньої культури (порядності) Коли я ще жив у Києві, мої знайомі японці дуже часто скаржилася на непривітність пересічних українців — мовляв, ті рідко вживали ввічливі слова "Дякую", "Будь-ласка", "Добрий день", "Прошу"... Переконатися в правоті японців не важко — достатньо звернутися до української сфери послуг (транспорт, крамниці, чиновники). Переконаний, що українська "непривітність", яка вразила японців", дрібні крадіжки на роботі, використання всього халявного, — наслідки певного культурного виховання. Припускаю, що коли людину в дитинстві не вчать вітатися, звертатися до незнайомих на "Ви", дякувати за послуги, то вона не буде цього робити коли стане дорослою. Оскільки урядовий портал пишуть не діти, а сформовані дорослі особистості, їх важко буде навчити "Дякую" натяками. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 04:52, 15 травня 2011 (UTC)

По-перше взяті вирвані речення з тексту, а не частина тексту. По-друге не факт, що взяті з Вікіпедії. Їх багато гуляє по інтернету. По-третє представлена тривіальна інформація. ІМХО кіпіш зайвий. --Kamelot 05:05, 15 травня 2011 (UTC)

Свої фрази я впізнаю. Кіпішу немає, але нам би було вигідно, якби на нас посилалися. --Дядько Ігор 05:10, 15 травня 2011 (UTC)

Підготую лист до Прес-служба Державної служби молоді та спорту України

Громадська організація «Вікімедіа Україна» засвідчує свою повагу до Прес-служби Державної служби молоді та спорту України та звертається з наступним таким.

18 березня 2011 Прес-службою Державної служби молоді та спорту України була поширена інформація «Українські спортсмени стали призерами юнацького Чемпіонату Європи з го», див. на Урадовому порталі http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244144629&cat_id=35884

В цьому повідомленні розділ Довідкова інформація запосичений зі статті «Го (гра)» української Вікіпедії.

Дякуємо Вам за поширення вільних знань, однак звертаємо увагу, що тексти Вікіпедії поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike, що означає можливість їх вільного поширення з будь-якою метою, в тому числі комерційною, але за умови посилання на джерело. Детально з умовами ліцензії запрошуємо ознайомитися на сторінці http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/

Однак, бажано було б мати переклад тексту ліцензії українською, щоб можна було її долучити до листа.

Далі, коли подібних листів назбирається кілька, можна на їхній основі підготувати листа до КМУ з проханням розіслати його з дорученням КМУ до всіх ЦОВВ.

Якщо є зауваження до тексту листа, чи хто зробить переклад тексту ліцензії, то прошу подавати їх в цьому розділі нижче до 20 травня.

Також слід знайти чи виробити формулу посилання на Вікіпедію. Достатньо «Інформація із Вікіпедії»? Чи може запропонувати кілька варіантів, включаючи варіант посилання на конкретну статтю. --Perohanych 05:45, 15 травня 2011 (UTC)

Самого посилання на Го (гра) недостатньо. Треба довести, що матеріал з вікіпедії. Інакше скажуть — списали з реферату, нічого не знаємо...--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:11, 15 травня 2011 (UTC)

Знаєте як довести? Бажано в формі конкретних формулювань до листа. --Perohanych 06:18, 15 травня 2011 (UTC)

Можна порівняти дати створення матеріалів у вікіпедії і урядовому порталі. І прописати це в листі. Втім прямих доказів, що редактори порталу використали вікіпедійну статтю у нас немає. Гадаю, що спочатку слід поцікавитесь у них 1) де вони взяли інформацію? Якщо вони скажуть, що з вікі, тоді слід звернутися до них вимогою прописати "За матеріалами вікіпедії" чи щось в такому дусі. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:29, 15 травня 2011 (UTC)

Якщо можете, не пишіть, що можна зробити, а зробіть - тобто дайте пропозиції не взагалі, а конкретні формулювання. Дзвінок і розмови недоречні, їх до офіційного звернення до долучиш. Нащо звертатися до них із запитом, коли ми знаємо, що воно з Вікіпедії. Чи я маю написати «вимагаємо прописати "За матеріалами вікіпедії" чи щось в такому дусі!» --Perohanych 06:38, 15 травня 2011 (UTC)

На підставі чого ви знаєте, що «ми знаємо, що воно з Вікіпедії»? Збіг трьох речень? Добре, якщо в редактори порядні. А якщо ні, вам просто скажуть — випадковість, не переймайтеся.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 06:46, 15 травня 2011 (UTC)

Цього --Perohanych 07:10, 15 травня 2011 (UTC)

Знову суржик... українською звертаються не з «наступним», а з «таким». ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:43, 15 травня 2011 (UTC)

Виправив. А де ще? --Perohanych 12:04, 15 травня 2011 (UTC)

Як на мене, на офіційного листа три речення не тягнуть, тим більше, що доказів нема. У мене теж нема доказів, що я це написав, хоча я знаю. Тому, вийшло просте бурчання, і треба на цьому зупинися. --Дядько Ігор 07:17, 15 травня 2011 (UTC)

Однак проблеми залишилися.

1. Відсутній переклад українською тексту CC-BY-SA.
2. Відсутня рекомендація, як правильно посилатися на Вікіпедію.
3. Мало зібрано фактів порушень

--Perohanych 07:36, 15 травня 2011 (UTC)

• Варто зазначити, що інформацію вже розтиражували різні електронні ЗМІ. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 10:46, 15 травня 2011 (UTC)

Яку саме? --Perohanych 12:28, 15 травня 2011 (UTC)

Узяту з Вікіпедії. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 12:57, 15 травня 2011 (UTC)

Я так розумію, наша спільнота поки неспроможна:

1. перекласти українською текст CC-BY-SA.
2. опрацювати рекомендації, як правильно посилатися на Вікіпедію.

Це не докір будь-кому, а лише констатація факту --Perohanych 20:14, 23 травня 2011 (UTC)

Вільне використання

Зустрівся з тим, що зворот англійською "Fair use" в укрвікі переводиться як "добропорядне використання", "добропорядне користування" та "сумлінне використання". Дословний переклад "Fair use" також передбачає "доброчесне використання". Мені здається простіше було б перекласти "порядне використанння", втім ні перше, ні друге, ні третє не зустрічається в Законі України "Про авторське право і суміжні права", в якому вживається вираз "вільне використання" і "вільне відтворення". На мою думку фраза "критерії вільного використання" звучить точніше за "критерії добропорядного використання", також порівняйте "обґрунтування вільного використання" і "обґрунтування добропорядного використання". Вдумаєтесь у вислів "обґрунтування добропорядного використання". Обгрунтовання добропорядності? Безглуздя якесь... Теж саме "сумлінне використання для конкретних статей" vs "вільне використання для конкретних статей" - останнє зрозуміліше. Також перекласти "Fairuse in" буде точніше за змістом "вільне використання в" ніж "добропорядне використання в". Мені здається слово "вільний" точніше передає зміст в контексті авторського права ніж слово "добропорядний" або "сумлінний". Я можу бути неправий, але "добропорядний", "доброчесний", "сумлінний" вживаються як ознаки чеснот людини, але аж ніяк не для характеристики дій... Прошу обговорити пропозицію замінити слова "добропорядний" та "сумлінний" словом "вільний" в статтях і категоріях де йдеться про авторські права. --Sapin 18:29, 23 травня 2011 (UTC)

По-перше, «вільний» з точки зору авторського права відповідає ось такому визначенню. Легко побачите, що fairuse йому зовсім не відповідає хоча б тому, що він зовсім не передбачає вільного розповсюдження. По-друге, Вікіпедія підпорядковується законодавству США, а не України, в законодавстві США fair use, free use, наскільки я пам'ятаю, там відповідає використанню без обмежень, а це не той випадок. А щодо назви, то «обґрунтування добропорядного використання» якраз і означає, що ми повинні обґрунтувати, що мета нашого використання є добропорядною. «Обґрунтування вільного використання»... а нащо обґрунтовати, якщо воно і так вільне? — NickK 20:02, 23 травня 2011 (UTC)

fair use of copyright material - сумлінне використання матеріалу, що охороняється авторським правом, означає користування чужим твором без заподіяння шкоди власнику, наприклад для інформування, навчання або дослідницької діяльності. --Perohanych 20:11, 23 травня 2011 (UTC)

Перш за все (і це найголовніше) сервери Вікіпедії знаходяться на території США, то щодо використання творів у Вікіпедії діють закони США. В законодавстві США є поняття "Fair use", як його перекласти то тема для окремого обговорення (на мою думку найкращий варіант «сумлінне використання»). По-друге, навіть в законодавстві України це називається не зовсім вільне використання, а вільне використання з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення і у всіх перерахованих випадках йде приписка в обсязі, виправданому поставленою метою [6]. І по-третє слово вільний у Вільній енциклопедії означає Вільний контент, тобто, використання з будь-якою метою без всяких додаткових обґрунтувань. Сумлінне використання (або ж вільне використання твору захищеного авторським правом із зазначенням імені автора і джерела в обсязі, виправданому поставленою метою) має досить великі обмеження. --yakudza 20:13, 23 травня 2011 (UTC)

Розумію що офтопік, але з точки зору міжнародного права - де визначено, що якщо сервери знаходяться на території певної країни, то до використання інформації з цих серверів діє право цієї країни - таке собі lex loci server. А чому не право країни де використовується ця інформація, чи право країни громадянства особи, яка використовує інформацію? Я не в претензії, просто цікаво --Perohanych 20:22, 23 травня 2011 (UTC)

Можу сказати тільки власні міркування, можливо вони хибні. При написанні статті використання інформації означає лише додавання інформації у статтю, розміщену на сервері США. Право громадянина використовувати інформацію зі статті у Вікіпедії можна розглядати лише тоді, коли ця стаття або передруковується або якимось іншим чином повторно використовується. Тобто, якщо видавати в Україні Вікіпедію (або друковану або на DVD), потрібно буде окремо вирішити питання фейрюзів. --yakudza 20:31, 23 травня 2011 (UTC)

Так, усе досить просто: зображення зберігаються на сервері, який належить Фонду (зареєстрованому в США), і фізично знаходяться в США. В разі претензій від авторів якщо перевірятимуть вміст серверів, то там українське законодавство нікого не цікавитиме, вимагатиметься американське. Інша річ, що якщо зображення зроблене в Україні (наприклад, герб українського міста), авторське право на нього визначається українським законодавством, а не американським. Американське законодавство визнає факт того, що зображення знаходиться в суспільному надбанні у країні походження, але ніяк не регламентує поняття «використання цього зображення є добропорядним в якійсь країні, але не є таким у США». Тож у виданій в Україні Вікіпедії фейрюзів бути не може взагалі — NickK 20:39, 23 травня 2011 (UTC)

Вільне використання

Зустрівся з тим, що зворот англійською "Fair use" в укрвікі переводиться як "добропорядне використання", "добропорядне користування" та "сумлінне використання". Дословний переклад "Fair use" також передбачає "доброчесне використання". Мені здається простіше було б перекласти "порядне використанння", втім ні перше, ні друге, ні третє не зустрічається в Законі України "Про авторське право і суміжні права", в якому вживається вираз "вільне використання" і "вільне відтворення". На мою думку фраза "критерії вільного використання" звучить точніше за "критерії добропорядного використання", також порівняйте "обґрунтування вільного використання" і "обґрунтування добропорядного використання". Вдумаєтесь у вислів "обґрунтування добропорядного використання". Обгрунтовання добропорядності? Безглуздя якесь... Теж саме "сумлінне використання для конкретних статей" vs "вільне використання для конкретних статей" - останнє зрозуміліше. Також перекласти "Fairuse in" буде точніше за змістом "вільне використання в" ніж "добропорядне використання в". Мені здається слово "вільний" точніше передає зміст в контексті авторського права ніж слово "добропорядний" або "сумлінний". Я можу бути неправий, але "добропорядний", "доброчесний", "сумлінний" вживаються як ознаки чеснот людини, але аж ніяк не для характеристики дій... Прошу обговорити пропозицію замінити слова "добропорядний" та "сумлінний" словом "вільний" в статтях і категоріях де йдеться про авторські права. --Sapin 18:29, 23 травня 2011 (UTC)

По-перше, «вільний» з точки зору авторського права відповідає ось такому визначенню. Легко побачите, що fairuse йому зовсім не відповідає хоча б тому, що він зовсім не передбачає вільного розповсюдження. По-друге, Вікіпедія підпорядковується законодавству США, а не України, в законодавстві США fair use, free use, наскільки я пам'ятаю, там відповідає використанню без обмежень, а це не той випадок. А щодо назви, то «обґрунтування добропорядного використання» якраз і означає, що ми повинні обґрунтувати, що мета нашого використання є добропорядною. «Обґрунтування вільного використання»... а нащо обґрунтовати, якщо воно і так вільне? — NickK 20:02, 23 травня 2011 (UTC)

fair use of copyright material - сумлінне використання матеріалу, що охороняється авторським правом, означає користування чужим твором без заподіяння шкоди власнику, наприклад для інформування, навчання або дослідницької діяльності. --Perohanych 20:11, 23 травня 2011 (UTC)

Перш за все (і це найголовніше) сервери Вікіпедії знаходяться на території США, то щодо використання творів у Вікіпедії діють закони США. В законодавстві США є поняття "Fair use", як його перекласти то тема для окремого обговорення (на мою думку найкращий варіант «сумлінне використання»). По-друге, навіть в законодавстві України це називається не зовсім вільне використання, а вільне використання з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення і у всіх перерахованих випадках йде приписка в обсязі, виправданому поставленою метою [7]. І по-третє слово вільний у Вільній енциклопедії означає Вільний контент, тобто, використання з будь-якою метою без всяких додаткових обґрунтувань. Сумлінне використання (або ж вільне використання твору захищеного авторським правом із зазначенням імені автора і джерела в обсязі, виправданому поставленою метою) має досить великі обмеження. --yakudza 20:13, 23 травня 2011 (UTC)

Розумію що офтопік, але з точки зору міжнародного права - де визначено, що якщо сервери знаходяться на території певної країни, то до використання інформації з цих серверів діє право цієї країни - таке собі lex loci server. А чому не право країни де використовується ця інформація, чи право країни громадянства особи, яка використовує інформацію? Я не в претензії, просто цікаво --Perohanych 20:22, 23 травня 2011 (UTC)

Можу сказати тільки власні міркування, можливо вони хибні. При написанні статті використання інформації означає лише додавання інформації у статтю, розміщену на сервері США. Право громадянина використовувати інформацію зі статті у Вікіпедії можна розглядати лише тоді, коли ця стаття або передруковується або якимось іншим чином повторно використовується. Тобто, якщо видавати в Україні Вікіпедію (або друковану або на DVD), потрібно буде окремо вирішити питання фейрюзів. --yakudza 20:31, 23 травня 2011 (UTC)

Так, усе досить просто: зображення зберігаються на сервері, який належить Фонду (зареєстрованому в США), і фізично знаходяться в США. В разі претензій від авторів якщо перевірятимуть вміст серверів, то там українське законодавство нікого не цікавитиме, вимагатиметься американське. Інша річ, що якщо зображення зроблене в Україні (наприклад, герб українського міста), авторське право на нього визначається українським законодавством, а не американським. Американське законодавство визнає факт того, що зображення знаходиться в суспільному надбанні у країні походження, але ніяк не регламентує поняття «використання цього зображення є добропорядним в якійсь країні, але не є таким у США». Тож у виданій в Україні Вікіпедії фейрюзів бути не може взагалі — NickK 20:39, 23 травня 2011 (UTC)

Я не хотів замахнутися на законодавство США, а лише запропонував означення більш близьке для використання в Україні, адже визначення "критеріїв вільного використання" в Україні майже слово в слово співпадає з визначенням "критеріїв добропорядного використання" в законодавстві США та інших країн. Різниця лише в одному слові, яке і там і там означає одне й теж саме. Можливо декому ріже слух слово "вільне", але за змістом це теж саме що й "добропорядне" або "сумлінне". Іншими словами український закон визначає умови вільного використання, а американській добропорядного використання (так переклали), а за змістом ці умови тотожні. Можна сказати що ми вільно використовуємо зображення на вікі (за виконання певних умов), а можно так само сказати що ми добропорядно використовуємо зображення на вікі (за виконання певних умов). Суть від цього не змінюється. Тобто за виконання певних умов ми маємо право на вільне (доброчесне, сумлінне, добропорядне) використання об'єктів авторського права. Це лише питання перекладу і усталеної термінології. З таким же успіхом можно вживати термін "законне використання" - це як ми визначимось, зміст від цього не змінюється і об'єкти авторського права (українські, американські, китайські) жодним чином не постраждають. Мождиво в декого спрацювує інерція мислення, і йому здається що "вільне" - це значить можна робити із об'єктом авторського права все що заманеться. Зовсім ні, законодавство всіх країн насправді визначає умови вільного використання (для освіти, для домашнього перегляду, у вигляді цитат тощо), а дотримання цих умов і є добропорядністю, доброчесністю, сумлінністю. --Sapin 19:12, 24 травня 2011 (UTC)

Ви ж самі відповіли на своє питання. законодавство всіх країн насправді визначає умови вільного використання (для освіти, для домашнього перегляду, у вигляді цитат тощо). Так, справді, йдеться не про вільне використання, а про вільне використання ДЛЯ, вільне використання У. Якщо хочеться бюрократичних формулювань, то можна замінити на вільне використання з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення в обсязі, виправданому поставленою метою (так написано в законі). Буде дуже весело замість {{Обґрунтування добропорядного використання}} писати {{Обґрунтування вільного використання з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення в обсязі, виправданому поставленою метою}}. І скорочення придумати — ОВВзОЗІАіДЗвОВПП. Простіше, ніж ОДВ, чи не так? Просто «вільне використання» не підходить, вільне використання означає, що будь-хто може взяти і використати. Навіть ті фото, які в нас під вільними ліцензіями, не відповідають «вільному використанню». Це використання з зазначенням автора, джерела, ліцензії тощо — NickK 20:27, 24 травня 2011 (UTC)

Ви самі заплутались. Можно писати {{Обґрунтування вільного використання}}, а краще як в законі {{Умови вільного використання}}. Все. А джерела, ім'я автора тощо - це все те, що визначається власно умовами. Тобто вказуються умови на яких твір (уривки твору) використовується вільно. У вислові "Обґрунтування добропорядного використання" присутня олія олійна (с), адже навіщо добропорядному використанню потрібне обгрунтування (мотивація)? Воно ж і без обгрунтування є добропорядним, чи не так? Як можна обгрунтовувати добропорядність?? Її можна підтвердити, довести. Іншими словами цей вислів можно викласти так "указання умов за яких твір буде використовуватися добропорядно". Щось тут не так. Якесь слово тут зайве. Тоді вже замість {{Обґрунтування вільного використання}} потрібно казати або "Добропорядне використання" або "Обгрунтування використання", а "обгрунтування добропорядності" будти не може, це якась нісенітниця. Це від неточних перекладів, ви ж не скажете "обгрунтування fair use" (навмисно не перекладаю), але ви скажете "умови fair use" або "підтвердження fair use". Ще раз: слова "обгрунтування" і "добропорядність" вважаю недоречними для позначення умов користування об'єктами авторського права. --Sapin 21:47, 24 травня 2011 (UTC)

Я розумію це так:

• Обґрунтування вільного використання. Це означає, що або ми обґрунтовуємо, що маємо право на вільне використання (а ми його не маємо), або ми обґрунтовуємо, що вільне використання доречне (що нелогічно, бо використання вільне)
• Умови вільного використання. Варіант перший. 1) Наявність дозволу автора. Варіант другий. 1) Обов'язкове зазначення імені автора. 2) Обов'язкове зазначення джерела запозичення. 3) Використання в обсязі, виправданому поставленою метою. Адже умови — це саме це.
• Обґрунтування добропорядного використання. Ми повинні обґрунтувати, що використання цього твору є добропорядним, не наносить шкоди правовласнику, відповідає вищезазначеним умовам, а не є заливкою всіх пісень гурту чи подібним піратством

Чи ви не згодні з такою точкою зору? І так, я б сказав "обгрунтування fair use" — NickK 21:59, 24 травня 2011 (UTC)

Для початку потрібно чітко зрозуміти, що коли ви використовуєте твір добропорядно - ви його використовуєте вільно, але за певних умов, так? Ви вказуєте ім'я автора, не створюєте копій з метою продажу, посилаєтесь на дозвіл автора тощо (для кожного конкретного випадку вони по-різному обмежують умови вільного використання). І не порушуючи цих умов ви маєте право використовувати вільно, тобто добропорядно. Ті випадки, що ви називаєте, по суті одні й тіж самі - ми вказуємо (як ви кажете обгрунтовуємо) умови в межах яких ми використовуємо твір вільно. Це і є "допропорядне використання". Прошу вас перечитати всього декілка абзаців із Закона України "Про авторське право і суміжні права", щодо "вільного використання" - і ви зрозумієте що виконання умов "вільного використання" і є добропорядністю. --Sapin 22:21, 24 травня 2011 (UTC)

Тут Якудза посилався на Вільний контент. Це такий контент, використання якого не обмежується авторськими правами. Вільний контент і вільне використання це різні речі. Так, вільний контент ми використовуємо вільно без обмежень, але об'єкти авторського права ми також використовуємо вільно, але з обмеженнями, які визначені законами майже однаковими для всіх країн --Sapin 22:31, 24 травня 2011 (UTC)

• В англійській вікіпедії це називається Non-free media use rationale — «обґрунтування використання невільних медій» (можна розширити за змістом — «обґрунтування відповідності використання невільних медій політиці Фонду»). Оскільки згідно з політикою Фонду такий медій має бути мінімум, то подається обґрунтування його використання. Тут усе логічно.
• Юридичне обґрунтування надається для таких медій нижче, у розділі «Ліцензія». З погляду законодавства США, обґрунтовується відповідність їхньому терміну «fair use», через відсутність такого терміна в українській мові (?), українською це варто називати обґрунтування законності (правомірності) використання. Узагалі неясно, навіщо для законодавства обґрунтовувати законне використання, а не законність (правомірність) використання. Можна скоротити до обґрунтування використання. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:21, 25 травня 2011 (UTC)

  От! Нарешті мене почули! В останньому реченні ви сказали теж саме що я - "Узагалі неясно, навіщо для законодавства обґрунтовувати законне використання"! Справа в тому що ніхто не повинен нічого обгрунтовувати, а використовувати об'єкти авторського права відповідно до вимог закону. Це і є "добропорядним використанням". Слово "обгрунтування", є не дуже вдалим для теми авторського права перекладом слова rationale, яке має інші значення "доводи", "доведення", "пояснення", "основні причини", "необхідні підстави", "підгрунтя", "пояснення" - щось таке. "Ти маєш рацію" (rationale) - це вам ні про що не говорить? При використанні об'єктів авторського права ми не "обгрунтовуємо", а лише вказуємо на яких умовах (вони різні) ми його використовуємо. Ми нікому і нічого не обгрунтовуємо, а використовуємо відповідно до вказаних в законі норм. --Sapin 08:25, 26 травня 2011 (UTC)

  Так потрібно і вказати, на яких умовах, і обґрунтувати. Така політика Фонду з 2008 року, що мало вказати умови (fair use), а ще й обґрунтувати, що наше використання їм відповідає, тобто ми не завантажили фото в кілька мегапікселів, а лише ту роздільність, яка нам потрібна, ми знаємо джерело, а не пишемо «Інтернет», використовуємо лише в одній чи максимум кількох максимально пов'язаних статтях тощо. Почитайте рішенням фонду «Вікімедія»|вимоги Фонду щодо невільних зображень — NickK 12:16, 26 травня 2011 (UTC)

  Та в тім то й справа, що вимога Фонду — мінімізувати кількість невільних медій, а не виконання умов фейр-юсу. Вимоги Фонду зараз жорсткіші, і для них треба пояснити надзвичайну важливість файлів для статей. Тому я й кажу, що англійський текст кращий за російський, а в нас за традицією вживається російський. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:29, 31 травня 2011 (UTC)

«Вказує», «Пояснює», «Обґрунтовує» (підводить основу, ґрунт) - дуже близькі терміни. Так у Регламенті ВРУ пояснювальна записка до законопроекту місить його обґрунтування. На мою думку, чим ближче наша термінологія буде ближча до американської, тим краще. Якщо ж нам не вистачатиме наших відповідників, то пропоную калькувати з англійської мови, паралельно укладаючи тезаурус термінів. --Perohanych 13:23, 26 травня 2011 (UTC)

NickK, fair use - це дотримання закону, яке в нас перекладається як "допропорядне використання", а от, як ви пишете, умови (fair use) - це і є незавантаження фото в кілька мегапікселів тощо. Ми вказуємо (саме вказуємо, зазначаємо, а не обгрунтовуємо) ліцензію та її параметри (посилання на джерело, автора, роздільну здатність). Щодо зауваження Perohanych - я не проти калькування, навпаки, виступаю за більш точне описання процесу використання об'єктів авторського права у вікі і стверджую, що слово "обгрунтування" є не самим вдалим для цього. Нагадаю, в стартовому дописі я вказував на безглуздість терміну "обгрунтування добропорядності". --Sapin 14:51, 26 травня 2011 (UTC)

Може помиляюся, однак завдання розділу що тепер називається «обгрунтування добропорядності» в тому що людина має «підтвердити», «доказати» сумлінне використання невільного зображення, «оправдатися», «пояснити» причину, «обгрунтувати» підставу того, що вона завантажила невільне зображення. --Perohanych 17:30, 26 травня 2011 (UTC)

Ви цілком праві, але з точки зору значень слів та авторського права краще сказати "Обгрунтування використання" чи ліпше "Умови використання", а якщо так вже неможливо відмовитися від слова "добропорядність", то можна просто назвати "Добропорядність". Ми не "добропорядність" обгрунтовуємо або підтверджуємо, а наше право на використання. Коли ми це зробили - це і є добропорядне використання. --Sapin 06:53, 27 травня 2011 (UTC)

"Добропорядність" - є якість людини або відношення людини до певного об'єкта. Як на мій погляд, то найкраще для розділу, що тепер називається «обгрунтування добропорядності» відповідала би назва «Рація». --Perohanych 07:11, 27 травня 2011 (UTC)

О! --Sapin 07:16, 27 травня 2011 (UTC)

Стабові шаблони

Навіщо нам стабові шаблони? Ця стаття є незавершеною....з такої теми. За умовчанням всі статті незавершені (навіть добрі і вибрані весь час поліпшуються). Інша справа, шаблони, що вказують на конкретні недоліки. Хтось дурну моду зробив, а ми як барани повторюєм--Kamelot 15:26, 28 травня 2011 (UTC)

Пора додати до них параметр "значимість". Тоді матимемо списки недороблених статей найбільшої ваги --AS 08:16, 31 травня 2011 (UTC)

Коли в тебе стаття з кількох рядків для об'єму можна кілька стабових шаблонів додати.--Анатолій (обг.) 20:23, 31 травня 2011 (UTC)