Вікіпедія:Об'єднання статей/7 травня 2024
Найсвіжіший коментар: Olvin у темі «Активна поверхня + Активна оптика» 2 місяці тому
| << | >> | |||||||||
| ||||||||||
Пам'ятайте, що статті об'єднуються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!
| ↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. Додати тему |
|---|
- Причина:
Об'єднати:
Не об'єднувати:
- Технології застосовуються на різних телескопах: перша на радіотелескопах, друга - рефлекторах. Чи можна їх об'єднати під якоюсь однією назвою? Як варіант, можна приєднати дані статті до статей про самі телескопи. --Kyslinka27 обг 15:55, 19 серпня 2024 (UTC)
- Невелике уточнення: технологію застосовують виключно на великих рефлекторах: на радіотелескопах-рефлекторах; на рефлекторах субміліметрового діапазону[1]; на рефлекторах інфрачервоного, видимого, ультрафіолетового й рентгенівського діапазонів[2].
- Про всяк випадок відзначу, що в тексті статті Активна поверхня прямо не написано, що технологія застосовується лише на великих рефлекторах. Однак у джерелах статті це чітко зазначено, зокрема, винесено в назву другого джерела (Orfel, A.; Morsiani, M.; Zacchiroli, G.; Maccaferri, G.; Roda, J.; Fiocchi, F. (2004). An active surface for large reflector antennas), і є в тексті інших джерел. Більшість радіотелескопів є саме рефлекторами, і зазвичай на увазі мають саме їх (тому й не уточнюють).
Але існують інші схеми [радіотелескопів] — скажімо, антенна решітка (приклад: УТР-2) —, і для них ця технологія непридатна.
- Про всяк випадок відзначу, що в тексті статті Активна поверхня прямо не написано, що технологія застосовується лише на великих рефлекторах. Однак у джерелах статті це чітко зазначено, зокрема, винесено в назву другого джерела (Orfel, A.; Morsiani, M.; Zacchiroli, G.; Maccaferri, G.; Roda, J.; Fiocchi, F. (2004). An active surface for large reflector antennas), і є в тексті інших джерел. Більшість радіотелескопів є саме рефлекторами, і зазвичай на увазі мають саме їх (тому й не уточнюють).
- Назву "активна оптика" (англ. active optics) вживають і щодо радіотелескопів[3], а назву "активна поверхня" (англ. active surface) — щодо оптичних та інфрачервоних телескопів[4]. Тобто, фактично це синоніми[5]. Звісно, у радіоастрономії частіше вживають перший варіант назви, а в усіх інших діапазонах — другий. Оскільки радіотелескопів менше, ніж усіх інших, то назва "активна оптика" має значну перевагу у вжитку, і особисто я б скористався нею (хоча це не принципово).
- Невелике уточнення: технологію застосовують виключно на великих рефлекторах: на радіотелескопах-рефлекторах; на рефлекторах субміліметрового діапазону[1]; на рефлекторах інфрачервоного, видимого, ультрафіолетового й рентгенівського діапазонів[2].
- @Oleksiy.golubov:
- --Olvin (обговорення) 12:50, 26 серпня 2024 (UTC)
Утримуюсь:
- ↑ A CSO submillimeter active optics system
- ↑ Review of Active Optics Methods in Astronomy from X-rays to the Infrared
- ↑ Reflector adjustment for a large radio telescope based on active optics
- ↑ Surface Control of Actuated Hybrid Space Mirrors
- ↑ Jaap Baars (Max-Planck-Institut für Radioastronomie) (27 August 2018, 13:30 - 17:00). Review of the evolution of large single dishes (PDF). IAU General Assembly. Vienna: Commission B4 - IAU/URSI Working Group on Historic Radio Astronomy.
It demonstrated that submm antennas of that size can be operated unprotected without active surface control
...
We are entering the domain of “active optics” in the current and future high precision telescopes