Вікіпедія:Як оцінити якість джерела

Вікіпедія давно розрослася за межі того, щоб висвітлювати лише ті теми, які описані в академічних джерелах, про які згадується в правилі ВП:Надійні джерела. Необхідність оцінювати джерела, нижчі за якістю ніж академічні, стало нагальною необхідністю.

Трохи формальних визначень:

Довідка:

Процес написання статей — це розкриття головної теми, предмету статті, через набір тверджень. Кожне твердження у статті, для забезпечення перевірності, має бути підкріплене джерелом. В ідеалі, для написання статей Вікіпедії користуйтеся надійними джерелами — вторинними, незалежними, від авторитетних у своїй галузі авторів, які опубліковані на поважних ресурсах та носіях.

Але ми далеко не завжди маємо справу з ідеальним випадком. Питання надійності джерела не завжди є очевидним та однозначним, і почасти стає предметом дискусій. У разі виникнення між дописувачами Вікіпедії незгоди щодо надійності джерела, учасники дискусії мають зробити два кроки:

1. оцінити якість джерела формально;
2. зрозуміти, чи підходить джерело заданої якості для підкріплення того твердження, щодо якого почалася дискусія.

В рамках цієї настанови описується інструментарій для першого кроку — оцінки якості джерела. Для другого кроку див. Вікіпедія:Відбір джерел до статті.

Про що говорить джерело

Будь-яка оцінка джерела буде неможлива в подальшому, якщо попередньо не встановити — з яких галузей людських знань походять твердження у ньому, і що ж джерело висвітлює. Ідентифікувавши галузь людських знань, можна в подальшому оцінювати наскільки автор є компетентним у цій сфері.

Приклад 1. Коли Трамп говорить про виступ музичного гурту, питання, якого він торкається, належить до сфери музичної освіти, і є компетенцією музичних критиків. Сам Трамп у музиці є звичайною людиною. Приклад 2. Коли Трамп говорить про те, що Емпайр-Стейт-Білдінг — гидкий на вигляд, і його не продаси і за 10 мільйонів доларів, він торкається двох питань одразу. Перше належить до сфери мистецтвознавства та архітектури, і Трамп у цих питаннях є звичайною людиною, а отже не є авторитетом. Проте у питанні вартості нерухомості у Нью-Йорку, Трамп є фахівцем, і його думку можна вважати на рівні авторитетного ріелтора.

Чотири компоненти

«Джерелом» дописувачі Вікіпедії у різних контекстах можуть називати різні сутності: конкретного автора матеріалу, будь то окрема особа, група осіб чи організація; сайт або видавництво, де був опублікований матеріал; або лише сам матеріал. Для уникнення плутанини, тут і в подальшому у настанові термін «джерело» не буде використовуватися у цих вузьких смислах. Джерело ми розуміємо як комплексну сутність.

Джерело — це набір інформації, матеріал, від автора, що був опублікований на певному носії чи ресурсі, і описує певне питання.

Для оцінки якості джерела, воно має бути проаналізоване за чотирма аспектами:

1. Авторитетність, кваліфікація або компетенція автора у тій галузі людських знань, яка необхідна для розкриття розглянутого питання. Автором може виступати як окрема людина, так і група конкретних людей. Інколи конкретні імена авторів не повідомляються, і джерело публікується від імені організації.
2. Незалежність або ангажованість — ступінь інтенсивності зв'язку, що поєднує розглянуте питання та автора. Має бути проаналізовано, чи є у автора свобода висловлюватися щодо цього питання, чи його слова щодо питання можуть вплинути на його добробут чи безпеку;
3. Поважність або респектабельність ресурсу чи носія — ким саме і як джерело було опубліковане. Тобто яке видавництво чи установа його опублікувало, і в якому вигляді: у електронному вигляді на вебсайті, у друкованому журналі, книзі тощо. Поважність ресурсу є настільки вагомим фактором, що, зазвичай, лише ця оцінка дозволяє з високою точністю оцінити якість матеріалу. Так, опублікований у рецензованому науковому виданні чи часописі матеріал буде загалом значно надійнішим, якіснішим, ніж допис на сайті новин. В свою чергу, допис на сайті новин є значно надійнішим, ніж самвидав — опублікований самостійно на персональному сайті, у блогах чи в соцмережі, запис.
4. Тип матеріалу у джерелі — це характер самої інформації, яка буває первинною, вторинною, або третинною. Первинна інформація зазвичай є чистим потоком даних, або опис цих даних з мінімальною обробкою. Вторинна інформація — це аналіз, узагальнення та висновки щодо поняття, які робляться автором на основі інших джерел (первинних, вторинних, чи третинних). Третинна інформація — тільки констатація факту, без наведення пояснень чи аналізу, що побудована на інших вторинних джерелах. Третинна інформація здебільшого подається в енциклопедіях. Одною із характеристик матеріалу є також визначення — чи поняття є головною темою у джерелі, чи лише побічною згадкою; якщо це головна тема — це ознака того, що джерело є значно кращим для опису цього поняття, аніж якби це була випадкова згадка.

Авторитетність

Авторитетність, компетентність або фаховість — міра кваліфікації автора твердження у тій галузі, яка безпосередньо стосується порушеного питання.

ступінь	пояснення
найвищий	науковий ступінь автора, провідний фахівець у галузі світового рівня, міжнародний рівень визнання
дуже високий	науковий ступінь автора у цій галузі, державний рівень визнання
високий	експерт у цій галузі, фахівець, авторитетна організація відповідного профілю
середній	журналіст відповідного профілю, організація із суміжного профілю
нижче середнього	значима особа, що має стосунок до галузі або журналіст
низький	особа обізнана із питанням
найнижчий	хтось

Незалежність

Незалежність або ангажованість — ступінь інтенсивності зв'язку, що поєднує розглянуте питання та автора. Незалежність у своєму абсолюті є здатністю вільно, без жодних обмежень, пересторог, застережень і стримуючих факторів висловлювати свою думку, точку зору і міркування на певне питання.

Залежна, ангажована позиція, як правило, має наслідком одну з двох крайнощів — або відсутність критики і незаслужене вихваляння, або надмірно критичне ставлення і замовчування позитивних моментів. Перший варіант характерний для особи, її родичів і близьких друзів, партнерів у бізнесі, тощо. Другий — для конкурентів, супротивників і ворогів. Позитивні оцінки від близького оточення, як і очорнення від опонентів мають сприйматися з великою долею скепсису. Така інформація зазвичай не має бути включена до статті.

При цьому варто зазначити, що як критика від близького оточення, так і позитивна оцінка від опонента, у загальному випадку можуть вважатися судженнями із високим ступенем незалежності.

Незалежність думки — не синонім компетентності

Важливо завжди пам'ятати, що незалежність у висловлюванні думки жодним чином не є синонімом чи заміною компетентності. Те, що мовець є незалежним у своїх судженнях щодо певного питання, не означає, що він не може помилятися.

До прикладу, у судженнях на політичну тему особа матиме тим більше пересторог і обмежень у висловленні своєї думки, чим більшою владою і відповідальністю вона наділена. З тих же причин, певною ступінню незалежності характеризується така думка (коментар, реакція на певну подію) чинного політика, якщо вона до певної міри була сюрпризом для суспільства — не була очікувана як акт виконання політиком його обов'язків, відповідних до його посади і статусу.

ступінь	пояснення	приклади
цілком незалежний	розглянуте питання не має жодного впливу на автора твердження.	наука: науковець вивчає хімічні і фізичні властивості мінерала; досліджує природне явище; розв'язує математичну задачу. політика: безхатченко з пострадянського простору ділиться своєю точкою зору про демократичність останніх виборів президента США. [⇨]
практично незалежний	лише вкрай віддалені зв'язки пов'язують питання і автора твердження
слабко залежний	питання має зв'язок з автором, проте яким чином воно може вплинути на автора важко встановити
дещо залежний	питання впливає на автора, проте його добробут не має прямої залежності із питанням
залежний	питання стосується кола обов'язків: колег по роботі, підлеглих чи начальства, або конкурентів
дуже залежний	питання стосується родичів, друзів, чи, навпаки, ворогів автора
цілком залежний	питання безпосередньо стосується автора чи його близьких родичів

Поважність ресурсу

Поважність ресурсу є мірилом того, скільки сил, часу, уваги, соціальних зв'язків потребується для того, щоб опублікувати твердження на ньому. Категорія поважності ресурсу, як правило, вже сама по собі дає емпіричну оцінку і перше уявлення щодо загальної якості джерела.

Поважність ресурсу неявно включає в себе безліч аспектів, які сукупно впливають на якість джерела. Оцінивши тільки ресурс, можна мати приблизне уявлення скільки було витрачено часу на підготовку, роботу, етапи перевірки і верифікації твердження, кількість залучених до роботи людей на різних етапах перед публікацією, тощо. Поважність дає також уявлення про те, чи буде твердження, опубліковане на ресурсі, зберігатися незмінним із плином часу, наскільки воно буде доступним, а також які заходи безпеки вжито для його зберігання — чи існують резервні копії, дзеркала, тощо.

ступінь	пояснення
найвищий	академічне видання
дуже високий	рецензоване видання: книга або поважна періодика світового рівня
високий	новинні вебсайти національного рівня, спеціалізовані поважні вебсайти, книги, журнали, документальний фільм
середній	новинні вебсайти регіонального рівня, тематичні популярні вебсайти, телепередача
нижче середнього	особистий (виділений) вебсайт, малоповажні «жовті» інтернет-ресурси, ток-шоу
низький	соціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube
найнижчий	інтернет-форум, твітер

Вторинність

Пояснення щодо визначення типу джерела за вторинністю подано у кількох правилах Вікіпедії: ВП:Авторитетні джерела § Деякі визначення, ВП:Жодних оригінальних досліджень § Джерела.

Первинність, вторинність або третинність джерела визначається формою подачі інформації у ньому. Первинні джерела містять неструктуровану, або структуровану на початковому рівні інформацію. Вони містять сирі дані, або сирі дані із мінімальними спробами автора джерела їх обробити. Вторинні джерела містять аналіз щодо питання, розбір фактів, версій і точок зору, а також узагальнення і спроби дійти якогось висновку. Щоб зрозуміти яким за формою є джерело для певного питання, слід проаналізувати його — чи присутні у ньому ознаки вторинного джерела? Якщо ні — це, імовірно, первинне джерело для цього питання. Саме необхідність трактувати, інтерпретувати і робити самостійні висновки відрізняють первинні джерела від вторинних.

Використання первинних джерел як матеріалу для написання статей є вкрай небажаним, оскільки в такому випадку існує істотний ризик появи Оригінального дослідження, тобто появи тверджень і висновків за авторством дописувачів Вікіпедії, які до того не були озвучені надійними джерелами — поважними авторами із кваліфікацією у цій галузі. Дописувачі Вікіпедії не мають самостійно інтерпретувати первинні та складні джерела. В першу чергу варто уникати трактувати історичні, технічні, наукові та юридичні документи. Інтерпретація первинних джерел має бути розкрита у вторинних джерелах авторитетними у цій галузі авторами.

Третинні джерела є продуктом подальшої «дистиляції» вторинних. У третинних джерелах, як правило, вже не наводяться викладки, пояснення, умовиводи і логічні ланцюжки, характерні для вторинних джерел, де автор пояснює як він дійшов того чи іншого висновку. Натомість, третинне джерело є тільки сухою компіляцією готових тверджень і висновків. Типовими прикладами третинних джерел є енциклопедії, довідники, бюлетені, вебсайти у форматі бази даних з різних галузей, а також документи на кшталт досьє чи резюме.

У Вікіпедії бажано надавати перевагу саме вторинним джерелам перед третинними. Задачею Вікіпедії є надання читачу посилань на матеріали, де читач зможе самостійно ознайомитися із повними викладками автора, щоб глибше зрозуміти предмет статті і скласти власну думку щодо його природи. Вікіпедія не ставить за мету подання істини, натомість головною цінністю є прагнення до нейтральності, тобто подача усіх значимих точок зору на питання. Саме ознайомлення із вторинними джерелами відповідає задачам, які Вікіпедія окреслює як найважливіші.

Вторинність і третинність не є абсолютною

Вторинність і третинність є контекстуальною, тобто не може вважатися абсолютною. За певних обставин, вторинні і третинні джерела можуть потребувати додаткової інтерпретації від фахівця. Це не робить їх «первинними» у розумінні неструктурованості викладу інформації, але це означає, що до них не можна ставитися як до вторинних і третинних джерел, які вікіпедисти можуть напряму використати для написання Вікі-статті.

Пояснювальний приклад:

Середньовічний літопис на момент свого створення був сам по собі вторинним або третинним джерелом для людей його історичної доби. Проте сьогодні пряме його прочитання, трактовка і інтерпретація не може бути довірена вікіпедистам, а має виконуватися фаховими істориками.

Постанова суду щодо складної справи не може бути причиною зазначати у Вікі-статті ту чи іншу позицію як абсолютну істину. До прикладу, у справі ще можуть бути апеляції, касації, які мають остаточно встановити стан речей. Стежте за тим, як фахові видання висвітлюють хід цієї справи, і які висновки роблять.

Вторинність джерела не означає його високої якості

Варто ще раз зауважити, що вторинність або третинність джерела не означає його автоматичну незалежність, авторитетність чи значимість викладеної у ньому інформації.

Пояснювальний приклад:

Третинне джерело Велика Радянська Енциклопедія була ангажована на користь СРСР у політичних статтях.

Численні вебсайти-клони Вікіпедії — третинні за характером, проте не можуть тільки через цю якість вважатися авторитетними джерелами, оскільки відкритим залишається питання компетенції авторів.

Викладена у власному резюме біографія людини за формою подачі є третинною інформацією, проте не може вважатися абсолютно достовірною і потребує сторонньої перевірки сумнівна самостійна значимість такого джерела для Вікіпедії.

Первинні джерела і першоджерела — різні поняття

Цілком помилково плутати первинні джерела і першоджерела. Першоджерело — це матеріал, де вперше для широкої публіки було опубліковане те чи інше твердження, і це не має нічого спільного із первинністю як характеристикою джерела. На відміну від первинних джерел, яких варто уникати, у статтях вкрай бажано використовувати посилання саме на першоджерела.

До прикладу, якщо науковець винайшов нову сполуку, про це написав поважний науковий журнал, а потім новину передрукували численні ЗМІ, то саме публікація у журналі буде першоджерелом. І саме публікацію в журналі бажано подавати у статтях Вікіпедії.

Головна тема чи побіжна згадка

До встановлення типу і характеру інформації належить і визначення чи тема є головною у джерелі, чи згадка теми є тільки побіжною. Наприклад, хороше джерело (енциклопедія) може мати згадку про якийсь факт, але ця згадка — побіжна і не є самою темою статті.

Побіжні згадки вважаються значно менш значущими, а відтак і менш якісними, аніж якби джерело оповідало про якусь тему як про головний свій предмет.

Таблиця

ступінь	пояснення	приклад
чисте первинне джерело	масив фактів, даних, чисел без інтерпретації	Матеріал з камери відеоспостереження, фотографія, звукоряд з якогось середовища (зал засідань тощо).
первинне	точка зору чи ставлення до певної теми (події, явища)	Дослівний досвід людини, що описує відчуття очевидця. Несистематизовані, чисті спогади від події, явища. Особисті листи, щоденники, ділова переписка тощо.
документ	оригінали наукових праць, історичних документів, нормативно-правових документів	Спеціалізовані документи (Кримінальний Кодекс, Конституція, рішення суду, адміністративні протоколи тощо) є складними джерелами. Пряма інтерпретація джерел дописувачами Вікіпедії може бути хибною, і використання цих джерел на підтвердження певного твердження є вкрай небажаним. Потрібні вторинні джерела, де компетентні з цього питання автори інтерпретують складне джерело.
оброблене первинне	базова оцінка щодо питання (події, явища) без спроб узагальнень	Типова замітка у новинах про пригоду — наводить лише факт, не робить спроб глибоко інтерпретувати його, але все ж проходить якусь базову систематизацію від журналістів. Можливо, містить подання думок кількох сторін.
третинне джерело	інформація лише про подію, що відбулася; про доконаний факт	переважно енциклопедії і довідники, також досьє або резюме; докладне повідомлення в новинах про завершення добре описаного процесу (запуск новго типу ракети, повідомлення про наукове відкриття)[уточнити]
спрощене вторинне	коротка стаття, що у двох словах або поверхнево розкриває суть питання	Підручники, хрестоматії, методичні матеріали, статті на неспеціалізованому ресурсі (науково-популярному, розважальному)[уточнити]
вторинне джерело	анотація, автореферат, якісна стаття	статті подібної якості, зазвичай, можуть бути опубліковані у поважній спеціалізованій періодиці

Приклади

Для прикладу пропонується навести дві крайнощі — ідеальне джерело та найгірше джерело. У якості прикладу візьмемо складну тему — нинішню російсько-українську війну.

• Ідеальне джерело — друкована наукова праця визнаного у галузі військових конфілктів історика зі світовим іменем з нейтральної розвинутої країни (Японії, Південної Кореї, Фінляндії, Ізраїля чи Австрії) на тему вивчення нинішньої російсько-української війни.
  1. автор є авторитетом у своїй галузі
  2. твердження автора вийшли у формі друкованої наукової праці
  3. автор є у значній мірі незалежним від подій, він походить із країни, що не бере участі у конфлікті, і навіть не входить до складу НАТО (чий вплив повсякчас нібито бачить учасник конфлікту — Росія)
  4. праця містить узагальнення щодо причин, передумов, обставин, перебігу подій, результатів та наслідків війни, тобто є вторинним

• Найгірше джерело — у соцмережі «Одноклассники» з'явилося відео на невідомому акаунті, де місцевий житель розповідає про обстріл його домівки.
  1. автор тверджень не має спеціалізації у військовій справі
  2. твердження автора були опубліковані у соцмережі невідомо ким
  3. автор тверджень є абсолютно залежним від подій — він та його домівка постраждали
  4. твердження є лише переказом того, що їх автор пережив, тобто первинним джерелом

Твітер Трампа

Чи є Твітер Трампа авторитетним джерелом, а якщо точніше — в яких випадках він може вважатися таким? Імовірно, у випадку з перевіреним акаунтом Трампа, саме Твітер Трампа може мати +1 щабель до поважності за шкалою ресурсу.

• Приклад 1

Трамп пише в своєму Твітері про те, що звільнив свого секретаря

1. авторитетність — Трамп компетентний у питаннях кадрової політики Білого дому
2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
3. залежність — Трамп залежний щодо події як безпосередній начальник та ініціатор звільнення підлеглого
4. вторинність — характер матеріалу є первинним

Сумарний підсумок: імовірно, подібний матеріал є сенс короткочасно використати у статті про Секретаря (якщо така є). Проте, керуючись настановами щодо ВП:БЖЛ, інформація не має подаватися як вже доконаний факт звільнення, а лише як повідомлення від Трампа про звільнення. Дуже швидко мають з'явитися статті новинних ресурсів про цю ж новину, використання Твітера має бути замінене при першій нагоді.

Подробиці: авторитетність автора твердження: висока експерт у цій галузі, фахівець, авторитетна організація відповідного профілю поважність носія: низька соціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube незалежність автора: слабко залежний питання має зв'язок з автором, проте яким чином воно може вплинути на автора важко встановити тип джерела: оброблене первинне якась базова оцінка щодо питання, події, явища без спроб узагальнень: типова замітка у новинах, що лише наводить факт і не робить спроб інтерепретувати його Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела

• Приклад 2

Трамп пише в своєму Твітері про те, що звільнив свого секретаря, оскільки той звинувачений контррозвідкою США у зв'язках з РФ

1. авторитетність — Трамп компетентний у питаннях кадрової політики Білого дому, і використовує дані від авторитетної у своїй галузі установи
2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
3. залежність — Трамп залежний щодо події як безпосередній начальник та ініціатор звільнення підлеглого
4. вторинність — матеріал має ознаки вторинного

Сумарний підсумок: матеріал якісніший за рахунок вторинності та посилання на авторитет, тому може тимчасово бути використаний і у якійсь статті, що висвітлює американо-російські відносини (наприклад, у відповідному розділі статті про самого Трампа). Має бути заміненим при першій нагоді на кращі ресурси.

Подробиці: авторитетність автора твердження: висока експерт у цій галузі, фахівець, авторитетна організація відповідного профілю поважність носія: низька соціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube незалежність автора: слабко залежний питання має зв'язок з автором, проте яким чином воно може вплинути на автора важко встановити тип джерела: спрощене вторинне коротка стаття, що у двох словах або поверхнево розкриває суть питання Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела

• Приклад 3

Трамп пише в своєму Твітері про Північний потік з точки зору економіки

1. авторитетність — Трамп має науковий ступінь бакалавра з економіки, що імовірно може трактуватися як доволі пристойний ступінь авторитетності
2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
3. залежність — Трамп частково залежний від події, оскільки США є конкурентом РФ на європейському ринку газу, і Трамп виступає представником інтересів США
4. вторинність — матеріал імовірно є вторинним

Сумарний підсумок: матеріал може бути використаним у статті про Північний потік, проте його твердження при використанні у статті не має навіть наближено бути поданим як однозначно істинне, а має бути поданим як точка зору США (в рамках ВП:НТЗ). Має бути заміненим при першій нагоді на кращі ресурси.

Подробиці: авторитетність автора твердження: середня журналіст відповідного профілю, організація із суміжного профілю поважність носія: низька соціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube незалежність автора: залежний питання стосується кола обов'язків: колег по роботі, підлеглих чи начальство, або конкурентів тип джерела: спрощене вторинне коротка стаття, що у двох словах або поверхнево розкриває суть питання Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела

• Приклад 4

Трамп пише в своєму Твітері про війну на Донбасі

1. авторитетність — не є спеціалістом із військової справи, авторитетність може оцінюватися за шкалою як середня — нижча середнього
2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
3. залежність — Трамп практично незалежний від події, оскільки США мають вкрай опосередкований стосунок до війни, і лише підтримують українську державу у її боротьбі
4. вторинність — не важливо

Сумарний підсумок: матеріал не може бути використаним ніде.

Подробиці: авторитетність автора твердження: низька особа обізнана із питанням поважність носія: низька соціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube незалежність автора: практично незалежний лише вкрай віддалені зв'язки пов'язують питання і автора твердження тип джерела: Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела

• Приклад 5

Трамп висловлює співчуття в своєму Твітері про кривавий інцидент війни на Донбасі

1. авторитетність — незастосовно; проте його реакція може трактуватися як реакція лідера держави
2. поважність ресурсу — найнижчий тип поважності ресурсу (+1, бо перевірений, див. початок).
3. залежність — Трамп абсолютно незалежний від події
4. вторинність — первинний матеріал

Сумарний підсумок: матеріал може бути використаним у секції Реакція (див. Обстріл зупинки «Донгірмаш» у Донецьку або Обстріли Маріуполя 24 січня 2015). Має бути заміненим при першій нагоді на кращі ресурси.

Подробиці: авторитетність автора твердження: середня журналіст відповідного профілю, організація із суміжного профілю поважність носія: низька соціальна мережа, інтернет-ресурси-«зливні бачки», Youtube незалежність автора: цілком незалежний розглянуте питання не має ніякого впливу на автора твердження тип джерела: оброблене первинне якась базова оцінка щодо питання, події, явища без спроб узагальнень: типова замітка у новинах, що лише наводить факт і не робить спроб інтерепретувати його Докладніше: Вікіпедія:Як оцінити якість джерела

Див. також

• Вікіпедія:Надійні джерела/Проект 2018
• Вікіпедія:Відбір джерел до статті
• Шаблон:НАДГ